Конституційне право України


Скачати 0.52 Mb.
Назва Конституційне право України
Сторінка 2/5
Дата 15.03.2013
Розмір 0.52 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5

Регламенти палат парламенту – врегульовують питання внутрішньої організації діяльності палат парламенту. Особливість полягає в тому, що регламенти не підписуються і не оприлюднюються главою держави. В теорії це пояснюється тим, що підписання акту врегульовує питання внутрішньої організації діяльності президентом є втручання президента в діяльність парламенту, що порушує ідею поділу влади. Як правило регламенти поділяються за ускладненою ситуацією.

Статути автономних утворень – приймаються або місцевими парламенти або на місцевому референдумі, потребує затвердження центральними органами влади(як правило – парламент). Юридична сила визначається юридичною силою акту, яким цей статут був затверджений.

Рішення(акти) органів конституційного контролю

Судовий прецедент – особливу увагу треба звернути на рішення Європейського суду з прав людини. Виділяють індикативний та імперативний судові прецеденти:

  • Імперативний – рішення цього суду є обов’язкові для країн, відносно якої прийнято таке рішення.

  • Індикативний – рішення Європейського суду, прийняте відносно якоїсь країни хоча формально не є обов’язковим для цієї країни, проте дотримання його відбувається в результаті добровільного волевиявлення цієї держави. Це пояснюється тим, що країни усвідомлюють значення практики Європейського суду, а також прийняття рішення поти цього суду призведе до прийняття Європейським судом з прав людини рішення безпосередньо щодо цієї країни.

Акти судової нормотворчості (суддів загальної юрисдикції та КСУ, звичаї) КСУ не є суб’єктом нормотворчості, але в силу існування значної кількості прогалин КСУ створює окремі правові норми, здійснюючи офіційне тлумачення КУ та ЗУ. У зв’язку з цим актом КСУ притаманні ознаки джерела права:

  • Публічність

  • Загальнообов’язковість

  • Загальна дія у просторі, часі та за колом осіб

Конституційно – правові відносини, їх зміст.

К –П відносини – це врегульовані нормами КП суспільні відносини.

Для К-П відносин характерні такі ознаки:

  • Мають переважно політичний характер(хоча відносини щодо набуття громадянства, реалізації прав і свобод такого характеру не мають)

  • Базові відносини у системі правовідносин в цілому(складне багатогранне явище)

Критерії класифікації К-П відносин:

  1. За цільовим призначенням бувають:

  • Установчі – ті відносини, які характеризують статус суб’єктів конституційного права

  • Правовстановлюючі, в яких суб’єкти реалізують свої права та обов’язки

  • Правоохоронні відносини – це ті відносини метою яких є охорона приписів К-П норм.

  1. За змістом:

  • Матеріальні – складаються в процесі реалізації матеріальних норм

  • Процесуальні – складаються при реалізації процесуальних норм

Суб’єктами К-П відносин є їх учасники, які у конкретному правовідношенні здійснюють свої права та несуть обов’язки, або своєю правоздатністю породжують певні правові стани.

Потрібно відрізняти поняття суб’єкт КП. Суб’єкт правовідносин – той, хто реально бере участь у правовідносинах., а суб’єкт права – той хто може брати участь.

Найбільш поширеними видами суб’єктів К-П відносин є:

  1. Спільності (народ, нація, національні меншини, територіальні громади, корінні народності, тощо)

  2. Держава, її органи та органи місцевого самоврядування, їх структурні утворення (наприклад:парламентська більшість, опозиція, депутатські фракції, комітети) депутати, службові і посадові особи.

  3. Політичні партії, громадські організації, їх спілки.

  4. Громадяни країни, іноземці, особи без громадянства, біженці.

  5. Підприємства, установи, організації.

  6. Міжнародні органи, організації.

  7. Засоби масової інформації.

Обєктом К – П відносин є предмети, або явища, з якими норми КП пов’язують поведінку учасників К-П відносин.

Найпоширенішими об’єктами К – П відносин є:

  • Територія держави

  • Влада українського народу

  • Державна влада – найчастіше є об’єктом К-П відносин.

  • Місцеве самоврядування

  • Майнові і немайнові блага – дуже рідко майнові блага є об’єктом.

  • Поведінка суб’єктів К-П відносин.

Змістом К-П відносин є соціальна поведінка суб’єктів КП. Виникнення, зміна та припинення К-П відносин пов’язані з певними умовами, передбаченими нормами Конституційного права. Такі умови називаються юридичними фактами.

Юридичні факти:

  1. Юридичні дії, тобто ті факти, які залежать від волі людини

  2. Юридичні події, тобто факти, які не мають вольового характеру, хоча іноді причиною їх виникнення можуть бути вольові акти, наприклад:смерть людини – подія, але причиною можуть бути і дії.

Юридичні дії поділяються на:

  1. Правомірні дії:

  • Юридичні вчинки – це діяння, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну, або припинення правовідносин

  • Юридичні акти – це акти, які видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також шляхом народного голосування, з метою створення правових норм.

  1. Правопорушення.

К-П відповідальність, особливості, види.

К-П відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, яка характеризується загальними та спеціальними ознаками.

Загальні ознаки:

  • Вона є наслідком правопорушення

  • Вона пов’язана із реалізацією санкцій, встановлених у нормах права.

Специфічні ознаки:

  1. Вона спрямована на правову охорону Конституції

  2. Вона часто межує із політичною відповідальністю. Слід зауважити, що політичний характер Конституційної відповідальності проявляється тільки щодо тих суб’єктів Конституційного права, діяльність яких пов’язана із політикою (Президент України, Кабінет Міністрів, ВРУ, народні депутати, політичні партії.) Своєрідність політичної відповідальності полягає в тому, що вона настає не за протиправну дію(як К-П відповідальність), а за політичні вчинки, являє собою негативну публічну оцінку такого вчинку суспільством. Підставою для притягнення до політичної відповідальності є не порушення норм права, а реалізації курсу політиків, який не відповідає очікуванням суспільства. К-П відповідальність завжди передбачена нормами права. Тоді як політична відповідальність правовими нормами не регулюється.

  3. Не існує єдиної процедури застосування цього виду відповідальності. Тобто, практично кожен захід К-П відповідальності має особливий порядок свого призначення, або виконання.

К-П відповідальність іноді називається державно-правовою та конституційною.

Терміни К-П та державно-правова є синонімами. Конституційна відповідальність це вужче поняття, оскільки включає відповідальність лише за порушення норм Конституції, тоді як К-П відповідальність передбачає відповідальність за порушення як норм КУ, так і за порушення інших джерел КП, що встановлюють К-П відповідальність.

Види конституційно-правової відповідальності:

  • Позитивна (активну, проспективну) – відповідальність, що виникає до протиправного вчинку та існує щодо дій у теперішньому та майбутньому, зумовлюючи правомірну поведінку суб’єктів права.

  • Ретроспективна (негативна) – настає за вчинення правопорушення.

Ретроспективний аспект К-П відповідальності(класична відповідальність) передбачає, що підставами для її настання є нормативні та фактичні підстави.

  • Нормативі підстави – ті законодавчі акти, в яких передбачені можливості та умови притягнення до цієї відповідальності.

  • Фактичні підстави – юридичний факт неправомірної поведінки у К – П сфері.

К – П відповідальність може наставати тільки за наявності нормативних і фактичних підстав.

Підставами для притягнення до К-П відповідальності є факт передбаченого у законодавчому акті правопорушення. Склад конституційного правопорушення утворюють:

  • Суб’єкт - ті суспільні відносини, які регулюються нормами конституційного права

  • Об’єкт

  • Суб’єктивна сторона правопорушення

  • Об’єктивна сторона правопорушення – є протиправна поведінка суб’єкта, що не відповідає нормам Конституційного права.

Суб’єкти К-П відповідальності:

  1. Держава

  2. Народи та нації, на сьогоднішній день зазначені суб’єкти не визнаються в КП демократичних країн суб’єктами К-П Відповідальності. За часи СРСР вони були ними.

  3. Фізичні особи, якщо вони досягли 18 років, є громадянами України та є дієздатними, в окремих випадках фізичні особи можуть нести К-П відповідальність, якщо вони мають спеціальну правоздатність (нардепи, посадові особи)

  4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи. Вони несуть відповідальність перед громадянами України, які їх обирають, але вони можуть притягатися до відповідальності за порушення конкретних правових норм.

Суб’єктивна сторона характеризує внутрішнє психологічне ставлення особи до правопорушення та його наслідків. Вина може мати форму умислу та необережності

Ознаками суб’єктивної сторони К правопорушення поряд із виною є також мотив та ціль, якщо про це безпосередньо вказуються в нормі права

Санкції Конституційно-правової відповідальності

  1. Скасування або призупинення актів державних органів, або органів місцевого самоврядування або його окремих підрозділів

  2. Припинення діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

  3. Анулювання юридичних результатів певних правових дій.

  4. Обмеження або припинення основних прав людини

  5. Скасування рішення про прийняття до громадянства

Проблема регулювання К-П відповідальності:

  1. Розрізненість правового регулювання

  2. Відсутність належного процесуального регулювання(наприклад, відсутність встановлених строків даності, є пропозиція прийняти спеціальний закон або конституційно-деліктний кодекс)

Колізії в Конституційному праві

Юридичні колізії – розходження або протиріччя між окремим НПА, що регулюють одні й ті ж або суміжні суспільні відносини,а також протиріччя, що виникають в процесі правозастосування та здійснення компетентними органами та посадовими особами своїх повноважень.

Види колізій:

  1. Між НПА та окремими правовими органами, що містяться в інших НПА

Колізії: безсистемності, дублюванні,видані взаємовиключних актів

  1. Колізії правозастосування – мають місце колізії в практиці застосування одних й тих же норм(повноваження та статусів держаних органів)

  2. С позиції реалізації прав та свобод найбільшу небезпеку становлять колізії між природним та позитивним правом.

Колізій вирішуються виходячи із таких принципів:

  1. У разі колізії між КУ та іншими НПА спір вирішується на користь КУ(ст. 8)

  2. Якщо колізія між законодавством України та актами органів АРК, пріоритет віддається НПА України

  3. Колізій між законами та підзаконними актами. Вирішуються на користь законів, бо ЗУ мають вищу юридичну силу.

  4. Якщо суперечать акти одного і того ж органу, видані в різний час застосовується акт виданий пізніше

  5. Якщо колізійні акти видані одночасно, але різними держаними органами, то застосовується акт, що має вищу юридичну силу

  6. Якщо за змістом розходяться загальні та спеціальні акти, то застосовується спеціальні. Якщо різного рівня та як правило загальний акт.

Способами подолання та уникнення колізій є:

  1. Тлумачення КУ та ЗУ.

  2. Прийняття нового НПА, скасування старого, внесення змін.

  3. Судовий та адміністративний розгляд.

Основи вчення про Конституцію

  1. Поняття конституції, її ознаки

  2. Поняття,структура та ознаки конституціоналізму

  3. Форма та структура конституції, класифікація конституцій

  4. Прийняття та зміна конституцій

  5. Загальна характеристик КАРК

  6. Правова основ конституції

Зараз діє 200 конституцій держав та 300 держаних утворень.

Конституція:

  1. В матеріальному значенні – писаний акт чи сукупність актів, чи конституційний звичай, який в першу чергу встановлюють права та свободи людини основи конституційного ладу, форми правління, територіального устрою, основи організації державної влади

  2. У формальному значенні – закон або група законів, що мають вищу юридичну силу, особливий порядок прийняття та внесення змін

Теорії походження конституцій:

  1. Договірна теорія

  2. Природно-правова

  3. Теологічна

  4. Марксистко-ленінська теорія

  5. Теорія державно-владного походження

Конституція України - єдиний НПА, що має особливі юридичні властивості через які Український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні принципи держаного та суспільного ладу, визначає систему та структуру влади, механізм реалізації державно-владних повноважень, основи правового статусу особи, територіальний устрій держави.

Виділяють:

  • Юридична конституція – система правових норм, регулює суспільні відносини

  • Фактична конституція – самі відносини, які реально існують незалежно від того, чи знайшли вони своє юридичне закріплення

Класифікація Конституцій:

  1. Писані
    Неписані

Змішані

  1. Семантичні – приймаються в результаті військових переворотів і фактично не діють. Наприклад, країни Африки.

Номінальні – «конституція для законодавства», тобто норми конституції не застосовуються до тих пір, доки вони не знайдуть своєї конкретизації і деталізації в текстах інших НПА. Наприклад, Конституція СРСР.

Нормативні – конституції, в яких передбачено, що норми конституції є нормами прямої дії. Всім надане право безпосередньо в правозастосуванні аргументувати свою позицію нормами конституції, навіть у випадку відсутності норм законодавства, які доповнюють або конкретизують норми конституції. Також для нормативної конституції характерний правова охорона конституції (конституційний контроль), що означає можливість визнати неконституційним НПА, які не відповідають конституції, в спеціальному судовому порядку

.

  1. Кодифіковані

Некодифіковані

  1. Республіканські

Монархічні

  1. Демократичні

Недемократичні

  1. Федеративні
    Унітарні

  2. Народні
    Октрайовані

Прийняття конституцій

Конституції приймаються у 3 випадках:

  1. Створення нової держави

  • Внаслідок революції

  • Внаслідок деколонізації

  • Внаслідок розпаду держави(СРСР, Чехословаччина)

  • Об’єднання держав

  1. В результаті змін політичного режиму

  2. Коли реальні суспільні відносини суттєво відрізняються від задекларованих в конституції, що обумовлює необхідність приведення у відповідність тексту конституції.

Розробка конституцій

Може здійснюватися:

  1. Безпосередньо парламентом

  2. Спеціальним органом(конституційний конвент, асамблея), створеним Президентом, парламентом або частково виборним та частково призначуваним.

  3. Політичною партією, в тих країнах, в яких існує авторитарний, тоталітарний режим.
1   2   3   4   5

Схожі:

1 Конституційне право України
Конституційне право України – це галузь права, система нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та функціонування...
План викладу матеріалу розділу Конституційне право провідна галузь...
Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"
Лекція № Конституційне право як галузь права, наука і навчальна дисципліна

А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор
...
Виконавчий комітет Синельниківскої міської ради
Безпека людини, її життя і здоров’я визнані Конституцією України найвищою соціальною цінністю. Кожний громадянин України має конституційне...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ...
Україні на демократичних засадах; 2 забезпечення прав людини та громадянина; 3 реалізація народовладдя; 4 формування дієздатних структур...
Конституційне право України навчально методичні матеріали для студентів
Наулік Наталія Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського...
Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи
Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути
Закон як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та класифікація
...
Загальнi вiдомостi про загальну середню освiту в Українi
Державна політика. У напрямі формування мережі загальноосвітніх закладів держава гарантує конституційне право для кожного громадянина...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка