Конституційне право України


НазваКонституційне право України
Сторінка1/5
Дата15.03.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4   5
Конституційне право України

Совгиря Ольга Володимирівна

Конституційне право – провідна галузь національного права України

  1. Предмет та метод КПУ

  2. Система КПУ

  3. Поняття, ознаки та види норм КПУ

  4. Реалізація та тлумачення норм КПУ

  5. Прогалини та аналогія в КПУ

  6. Джерела КП:поняття, ознаки, види

  7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення

  8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, види

  9. Колізії в КП

Предметом КП є суспільні відносини, які регулюються цією галуззю права, визначення змісту цього поняття є дискусійним, бо:

  • На нього впливає суб’єктивна позиція дослідника, який дає визначення

  • Впливає зміст конституції, яка дія в конкретній державі

Предмет КП – суспільні відносини щодо основ конституційного ладу України, конституційно-правового статусу людини і громадянина, форм демократії, організації та діяльності вищих органів державної влад(законодавчої, виконавчої, судової, Президента), адміністративного устрою, місцевого самоврядування

Особливістю конституційного регулювання є те що в одних сфера КП регулює суспільні відносини в повному обсязі, а в інших сферах лише основоположні із цих відносин.

В Першу групу входять відносин, що стосуються населення держави, її влади та території, друга група не є обов’язковою частиною КП та стає його предметом лише тоді, коли в цьому зацікавлена держава.

Назва галузі КП почала застосовуватися в Україні після проголошення незалежності України, до того за радянських часів використовувалася назва «Державне право». «Конституційне право» в тих державах де є конституції, але для країн германської системи права характерне вживання назви «Державне право», це обумовлено традицією, яка існує в цих державах та заснована на тому, що у Німеччини замість терміну Конституція використовується «Основний закон»

За своїм змістом КП є як конституційним так і державним, вибір назви цієї галузі обумовлений теоретичними, історичними, об’єктивними та суб’єктивними факторами.

Методи КП – сукупність прийомів та способів впливу на суспільні відносини, що застосовуються при їх регулювання, особливостями методу Конституційного права:

  1. Закріплюються найважливіші принципи та положення організації суспільства та держави.

  2. Для нього характерний найвищий рівень юридичного регулювання

  3. Безпосереднє нормо закріплення, що означає те, що в КП значна кількість відносин може регулюватися тільки на основі конституції

  4. Переважання імперативного регулювання

  5. Установчий характер – певні відносини за допомогою КП отримують первинне правове регулювання.

  6. Універсальний характер, тобто дія цього методу поширюється на всі сфери життєдіяльності

  7. Поєднання стабільності та динамізму.

До основних методів належать

  1. Метод припису(позитивного зобов’язання) застосовується у правовідносинах, в яких одна сторона має обов’язок вчинити юридично значиму дію, а інша сторона має право вимагати їх вчинення та наділена можливістю притягнути несумлінного суб’єкта до відповідальності. За допомогою цього методу закріплюється більшість норм щодо організації діяльності державних органів.

  2. Метод заборони – метод при застосуванні якого на суб’єктів покладається юридично значущий обов’язок утриматися від вчинення від певних дій в умовах , які передбачені відповідною нормою

  3. Метод дозволу – передбачає право суб’єкта вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення на осуд суб’єкта. Найчастіше застосовується при регулюванні прав та свобод людини та громадянина

Система КП – складна структурована і динамічна система, якій властиві певні закони, принципи побудови та функціонування. ЇЇ утворюють норми, принципи та інститути.

Принципи КП – основні засади виражені в його змісті, відповідно до яких КП формується як система правових норм а також здійснюється регулювання суспільних відносин. Виділяють:

  • Загальні принципи – є вихідними для багатьох конституційно-правових відносин(народовладдя)

  • Спеціальні - принципи, які мають чітку юр форму вираження і безпосередньо застосовуються в діяльності.

Інститути КП – основна складова системи КП, яка об’єднує відособлену групу норм КП, що регулюють взаємопов’язані суспільні відносини

Традиційно до КП інститутів відносять:

  • Інститут основ Конституційного ладу

  • Інститут громадянства

  • Інститут основ правового статусу людини та громадянина

  • Інститут державного строю

  • Інститут виборчого права

  • Інститут системи державної влади

  • Інститут системи місцевого самоврядування

Іноді виділяють загальну та особливу частину КП

Залежно від кількості норм КП поділяється на:

  1. Підгалузі( парламентське, виборче, муніципальне) – об’єднання великих інститутів КП

  2. Генеральні інститути – ті інститути, що охоплюють значне за обсягом коло суспільних відносин (інститут основ конституційного ладу, інститут основ держаної влади)

  3. Основні інституту – мають предметно-функціональну спеціалізацію правового регулювання(інститут фінансування виборів)

  4. Субінститути – більш дрібні у порівнянні з основними інститутами КП(інститут депутатського запиту)

  5. Одноелементні інститути

  6. Крім того виділяють міжгалузеві інститути ( інститут проведення референдумів)



  • природне та позитивне КП

  • матеріальне і процесуальне КП

  • національне та міжнародне КП

Співвідношення системи КП та системи Конституції дає підстави для висновків:

  1. Система КП охоплює всі конституційно-правові норми, а система Конституції тільки частину із них.

  2. Для системи КП характерне більш розгорнуте регулювання суспільних відносин ніж для системи Конституції

  3. Система КП є суб’єктивною категорією

  4. Система КП та система Конституції є динамічними категоріями, але система КП є біль мінливою

Особливо актуальним є виділення таких рівнів КП як матеріальне та процесуальне. Доцільність виділення процесуального рівня КП (конституційно-правового права К-ПП) обумовлена низкою причин:

  1. Значна кількість конституційно-правових норм(знайти приклади)

  2. Процесуальні норми містяться в усіх законах, які є джерелами конституційного права

  3. Конституційно-процесуальні норми – ті норми, які покликані перевести реалізацію матеріально – конституційних норм в практичну площину( ст. 26)

  4. Активна діяльність КСУ призводить до створення нових в тому числі процесуальних норм.

Місце КП в системі права

КП в системі вітчизняного права регулює основоположні суспільні відносини, а його норми є основою для інших галузей права. КП належить до публічного права, бо регулює питання організації діяльності органів публічної влади та відносини між ними та людиною. Водночас КП частково має і приватний характер, оскільки є базовим для всіх приватних галузей права.

Ознаки та види норм КП

Конституційно-правова нормаце формально визначене встановлене або санкціоноване Українським народом, державою або суб’єктами місцевого самоврядування правило поведінки, яке регулює суспільні відносини, що є предметом КП і забезпечується всіма засобами впливу, передбаченими чинним законодавством

Особливості конституційно-правових норм:

  • Особливості структури ПН. В конституційному праві часто не представлені всі елементи правової норми, у більшості випадків конституційно-правової норми немає санкції та можуть не мати гіпотези.( по три приклади норм з КУ)

  • Особливості змісту ПН. Полягає в тому що не все норми КП встановлюють конкретні права та обов’язки суб’єктів суспільних відносин, але це не впливає на важливість дотримання цих норм.

Класифікація норм КП:

  1. За об’єктом правового регулювання.

  2. За роллю в механізмі правового регулювання:

  • норми загального регулювання правовідносин, вони підлягають безпосередньому застосування

  • Конкретні регулятивні норми, що прямо визначають права та обов’язки суб’єктів та умови їх реалізації (знайти приклади)

  1. За характером норм:

  • Уповноважуючи

  • Забовязуючі

  • Забороняючі

  1. За територією дії:

  • загальнодержавні

  • місцеві або локальні

  1. За дією часі:

  • норми КП, що діють невизначений час

  • норми з обмеженим строком дій

  1. За сферою застосування:

  • загальні норми, дія яких поширюються на всі відносини, що регулюються КП(норми-принципи)

  • спеціальні норми, які регулюють обмежене коло відносин(виборче права тощо)

  • виняткові норми – діють винятково не певні відносини, винятки із правил.

  1. За призначенням у механізмі правового регулювання:

  1. Матеріальні

  2. Процесуальні

В КП процесуальні норми прив’язані до конкретного інституту( порядок набуття громадянства не можна поширити на порядок проведення виборів)

Реалізація норм КП – це їх здійснення для досягнення тієї мети, яка переслідувалася при їх видання. Кожна КП норма є чинною, якщо вона видана уповноважена на те суб’єктом в межах його компетенції з дотриманням встановленого порядку прийняття та якщо вона набула законної сили.

4 форми реалізації КП норм:

  • Здійснення – виражається в реалізації можливостей, які надаються суб’єктом суспільних відносин відповідними нормами права. В межах цієї норми реалізуються суб’єктивні права та свободи людини та громадянина. Слід розрізняти здійснення прав та свобод людиною та органами влади

  • Виконання – реалізація забов’язуючих норм, тобто виконання суб’єктом права покладених на нього обов’язків

  • Дотримання – реалізація виключно забороняючих норм

  • Застосування – діяльність органів держави чи посадових осіб які використовуючи свої повноваження видають акти індивідуального значення на підставі норм права.

Тлумачення норм конституційного права – з’ясування їх фактичного змісту з метою подальшої реалізації. Види:

  • Офіційне тлумачення норм КП може бути:

  • Нормативне(здійснює КСУ, щодо конституції та законів України – ст. 147, 157 КУ, ЗУ «Про КСУ»(визначення конституційного подання та звернення)

Підставою для відкриття провадження КСУ щодо офіційного тлумачення КУ та ЗУ є конституційне подання та конституційне звернення. Відповідно до ЗУ «Про КСУ» підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення КУ та ЗУ є фактична необхідність у з’ясування або роз’ясненні, офіційної інтерпретації КУ та законів України. Суб’єкти Конституційного подання в цьому випадку: ПУ, 45 депутатів, ВСУ, омбудсмен, КМУ, інші органи державної влади, ВР АРУ, органи місцевого самоврядування.

Конституційне звернення щодо офіційного тлумачення КУ та ЗУ подається громадянами України, іноземцями, особами без громадянства та юридичними особами. Підстава – наявність неоднозначного застосування положень КУ або ЗУ судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав та свобод

Одним із видів офіційного нормативного тлумачення є автентичне тлумачення – здійснюється тим органом, який прийняв норму, що тлумачення

Нормативне тлумачення інших актів(не КУ та ЗУ) може здійснюватися органами, які наділеними такими повноваженнями, воно має здійснюватися в межах закону та не виходити за межі його компетенції. Таке тлумачення – легальне або делеговане.

  • Казуальне – подивитися в підручнику

  • Неофіційне

Прогалини та аналогія в КП

Прогалини – це прогалини в чинному законодавстві щодо факторів суспільного життя, які перебувають в сфері правового регулювання. Один із виходів є використання аналогії закону та аналогії права

Аналогія закону – застосування НП до випадків, які не передбачені цією НП, але це аналогічні випадки.

Аналогія права – вирішення відповідного права на основі загальних засад та принципі правового регулювання, які притаманні певні галузі права

Застосування аналогії зумовлено слабкою деталізацією положень чинного законодавства, відносно невеликим досвідом застосування КУ. Згідно з ч.2 ст. 55 КУ людина захищена можливістю оскаржень в суді рішень дій та бездіяльності органів державної влади місцевого самоврядування посадових та службових осіб.

Джерела КП

Це НПА, в якому містяться КП норми. Загальні ознаки:

  • Ці джерела виникають ц межах повноважень відповідних суб’єктів правотворчості

  • Вони мають відповідати нормативним положенням актів, що видані суб’єктами правотворчості вищого рівня

  • НПА набуває загальнообов’язкової сили за умови його оприлюднення або іншого доведення до відома виконавців.

Спеціальні ознаки:

  • За сутністю джерела КП відображають волю народу і політику держави.

  • За змістом джерела КП мають загальнообов’язковий характер і є основою для формування джерел інших галузей права

  • За формою вираження джерел КП відображають існуючі КП норми

  • За суб’єктами правотворчості конституційні джерела можуть бути встановлені або санкціоновані виключно Українським народом, державою або суб’єктами місцевого самоврядування

Класифікація джерел КП:

  1. За сутністю:

  • Джерела, що є результатом прямого волевиявлення Українського народу(референдум), їх ще називають первинні джерела

  • Ті джерела, що є волевиявленням органів державної влади та суб’єктів місцевого самоврядування(похідні джерела)

  1. За юридичною силою:

  • Конституційні акти (КУ, акти всеукраїнського референдуму про внесення змін до КУ, ЗУ про внесення змін до КУ)

  • Законодавчі акти. Відповідно до рішення КСУ від 09.07 97 №12-РП/98 терміном законодавство охоплюються закони, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких дана ВРУ, Укази ПУ, декрети та постанови КМУ

Однак в даній класифікації ми будемо розуміти лише ЗУ. Перелік питань,що визначаються та встановлюються ЗУ передбачений у ст..92 КУ

  1. За механізмом правотворчості:

  • Формалізовані – джерела, які є результатом цілеспрямованого правотворчого процесу вищих органів державної влади (конституція, закони, статути автономних органів, регламенти палат парламенту, рішення органів Конституційного контролю, судові прецеденти, акти глави держави та виконавчої влади)

  • Неформалізовані – практична діяльність вищих органів держави (конституційні звичаї, конституційні угоди)

Закони:

  1. Конституційні. Цей термін використовується в 3 значеннях:

  • які вносять зміни в текст самої конституції(при цьому ці зміни можуть або безпосередньо включатися(інкорпоруватися) в текст конституції або ж бути частиною конституції). За своєю юридичною силою та порядком прийняття такі закони не відрізняються від самої конституції.

  • В країнах де відсутня конституція як єдиний НПА конституційні закони становлять власне конституцію(наприклад в Швеції немає єдиного кодифікованого акту, фактично конституція цієї держави складається з 3 актів: Закон про форму правління, акт про престолонаслідування, акт про свободу друку. Ці закони приймаються за окремою процедурою та мають вищу юридичну силу.

  • Конституційні закони – закони прийняття яких передбачено самою конституцією (Росія). У цьому випадку за юридичною силою конституційні закони є нижчими ніж конституція, але вищими за звичайні закони.

  1. Органічні закони. Вперше це поняття з’явилося в конституції Франції 1958 року. Це такі закони, що приймаються на основі бланкетних норм самої конституції. Необхідність прийняття обумовлена тим, що конституція не може детально врегулювати весь спектр відносин, що входять до предмету КП. Вони за своєю юридичною силою не відрізняються від інших законів, але приймаються за більш ускладненою процедурою.( наприклад, у Франції органічні закони обов’язково підлягають перевірці на основі конституції спеціальною радою перед підписання та оприлюднення президентом.)

  2. Звичайні закони – ті які регулюють конституційно-правові відносини.
  1   2   3   4   5

Схожі:

1 Конституційне право України
Конституційне право України – це галузь права, система нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та функціонування...
План викладу матеріалу розділу Конституційне право провідна галузь...
Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"
Лекція № Конституційне право як галузь права, наука і навчальна дисципліна

А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор
...
Виконавчий комітет Синельниківскої міської ради
Безпека людини, її життя і здоров’я визнані Конституцією України найвищою соціальною цінністю. Кожний громадянин України має конституційне...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ...
Україні на демократичних засадах; 2 забезпечення прав людини та громадянина; 3 реалізація народовладдя; 4 формування дієздатних структур...
Конституційне право України навчально методичні матеріали для студентів
Наулік Наталія Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського...
Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи
Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути
Закон як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та класифікація
...
Загальнi вiдомостi про загальну середню освiту в Українi
Державна політика. У напрямі формування мережі загальноосвітніх закладів держава гарантує конституційне право для кожного громадянина...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка