1 Конституційне право України


Скачати 292.06 Kb.
Назва1 Конституційне право України
Сторінка1/3
Дата02.04.2013
Розмір292.06 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3
Конституційне право України


  1. Конституційне право України. Загальна характеристика Конституції України.

2. Основи конституційного ладу України

3. Громадянство.

4. Права, свободи людини і громадянина.

5. Виборча система В Україні.

6. Верховна рада України.

7. Президент України.

8. Кабінет Міністрів України.

9. Місцеві державні адміністрації.

10. Місцеве самоврядування.

11. Конституційний суд України.

12. Судова влада в Україні.

13. Правоохоронні органи.

14 Збройні Сили.

15. Адвокатура.

16. Нотаріат.
1) Конституційне право України – це галузь права, система нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та функціонування органів державної влади, правове становище громадян та їх взаємовідносини з державою.

Конституція – політичний нормативно-правовий акт держави (Основний Закон), який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

Конституція України є основним джерелом права України.

Конституція України -:

  • за формою – писана і кодифікована (єдиний документ(;

  • за способом прийняття – народна (прийнята представницьким органом);

  • за способом внесення змін – жорстка (зміни вносяться не менш, як 2/3 депутатів від конституційного складу ВРУ, а до розділів 1, III, ХIII – винятково всеукраїнським референдумом.;

  • за терміном дії – постійна;

  • за державним устроєм – унітарна.

Конституція України є основою для інших галузей права України. Закони та інші нормативно-правові акти, що приймаються в Україні, не повинні суперечити конституції (ст..8, ч.2 Конституції). Контроль за дотриманням конституційних норм в Україні здійснює Конституційний Суд України.

Конституція України прийнята 28 червня 1996 року, складається з преамбули (передмова з фр., з лат. – той, що йде попереду) та 15 розділів.

  1. «Загальні засади»,

  2. «Права , свободи та обов’язки людини і громадянина,

  3. «Вибори. Референдум»,

  4. «Верховна Рада України»,

  5. «Президент України»,

  6. «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади»,

  7. «Прокуратура»,

  8. «Правосуддя»,

  9. «Територіальний устрій України»,

  10. «Автономна Республіка Крим»,

  11. «Місцеве самоврядування»,

  12. «Конституційний Суд України»,

  13. «Внесення змін до Конституції»,

  14. «Прикінцеві положення»,

  15. «Перехідні положення».

Розділ I»загальні засади» визначає конституційні ознаки Української держави, символи держави, принципи поділу влади, основи правової системи, основи економічних,національних відносин, основи національної безпеки та зовнішньої діяльності держави.

Розділ II «Права , свободи та обов’язки людини і громадянина» встановлює права, свободи, обов’язки громадян.

У розділах III – XII мова йдеться про структуру та функції органів державної влади та місцевого самоврядування, організацію народовладдя, адміністративно-територіальний устрій України.

Розділи XIII-XV встановлюють порядок внесення змін до Конституції, набуття її чинності, терміни та напрями законотворчої діяльності.
2). Основи конституційного ладу України (закріплені в 1 розділі Конституції України «загальні засади»

Україна визнається суверенною, незалежною і демократичною (ст.1). Територія України в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою. (ст.2). В Україні існує єдине громадянство (ст..4). Закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції (ст..8). Визнається і діє принцип верховенства права (ст.8).

Форма правління в Україні – республіка (ст.5). За формою республіки Україна є змішаною республікою (парламентсько-президентською) Тобто Президент є главою держави, а не главою виконавчої влади. Уряд очолює Прем’єр-міністр, який призначається Президентом за згодою ВРУ. Уряд відповідальний перед Президентом та ВРУ, підконтрольний та підзвітний ВРУ. Уряд призначається Президентом за згодою ВРУ. Президент обирається на загальних виборах, має широкі повноваження, є гарантом державного суверенітету, представляє державу в міжнародних відносинах, призначає всеукр. Референдум, суддів, ряд інших посадовців тощо. Має право розпуску Парламенту (якщо протягом одного місяця у ВРУ не сформовано більшість, якщо протягом 60 днів після відставки КМУ не сформовано персональний склад КМУ, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Парламент має право імпічменту (судового розслідування щодо діяльності Президента).

Ст.6 закріплює принцип поділу влади на три гілки (законодавчу, виконавчу, судову).

Ст.7 встановлює, що в Україні діє місцеве самоврядування.

За формою територіального устрою Україна є унітарною – ст.2.До складу входять 24 області, АРК, м. Київ, м. Севастополь.

Ст.20 визначає, що державними символами є України є Державний Прапор України, Державний герб України, Державний Гімн України.
3) Громадянство – це правова належність особи до певної держави. Сукупність прав і обов’язків становить правовий статус громадянина в державі , відрізняє його від іноземних громадян та осіб без громадянства.

Громадянин – це особа, що належить до постійного населення будь-якої держави, користується правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.

Виділяють:

  • одногромадянство - (тобто власне громадянство);

  • подвійне громадянство (біпатрид);

  • особа без громадянства (апатрид).

Поняття громадянства в Україні регулюються Конституцією (ст.4, 25, 92, 106), ,, Законом «Про громадянство» (18.01.2001 зі змінами на 2005р.).

Принципи громадянства в Україні:

  • єдине громадянство в Україні (якщо громадянин України набув громадянство ін. держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України – у правових відносинах з Україною, він визнається лише громадянином України) ;

  • ніхто не може бути позбавлений громадянства;

  • ніхто не може бути позбавлений права змінити громадянство;

  • неможливість автоматичного набуття громадянства іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладання шлюбу з громадянином України та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

  • рівність перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку, моменту набуття громадянства;

  • збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Підстави набуття:

- за народженням;

- за територіальним походженням (особа, яка сама або хтось з батьків, дід чи баба, брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 на території України);

- внаслідок прийняття громадянства;

- внаслідок поновлення громадянства;

- внаслідок усиновлення;

- встановлення над дитиною опіки чи піклування;

- встановлення опіки над недієздатним;

- у зв’язку з перебуванням у громадянстві одного чи обох батьків дитини;

- встановлення батьківства;

- ін. підстави.

Умови набуття громадянства:

  • визнання і дотримання Конституції і законів України;

  • зобов’язання припинити іноземне громадянство;

  • безперервне проживання в Україні потягом останніх 5 років. (разовий виїзд за кордон у справах – не більше 90 днів. А в сумі за рік – 180 днів).

  • отримання дозволу на постіне проживання в Україні;

  • володіння державною мовою або її розуміння в достатньому обсязі для спілкування;

  • наявність законних джерел існування (зарплата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти, соціальні виплати та допомога).

До громадянства не приймається особа, яка:

  • вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

  • засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);

  • вчинила на території ін.. держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

Підстави припинення громадянства:

  • внаслідок виходу з громадянства України (громадянин, який виїхав на постійне проживання за кордон, може вийти з громадянства України за його клопотанням; внаслідок набуття громадянства ін.. держави) ;

  • внаслідок втрати громадянства (при добровільному набутті громадянства ін. країни; внаслідок вступу на військову службу, у службу безпеки, правоохоронні органи або органи держ.влади ін. держав без згоди на це держ.органів Укоаїни; якщо особа набула громадянства внаслідок обману, подання свідомо неправдивих відомостей);

  • за підставами передбаченими міжнародними договорами України.


Питання щодо надання громадянства, виходу з нього вирішує Президент України. Комісія при Президентові з питань громадянства розглядає заяви щодо громадянства, подання про втрату громадянства, здійснює контроль щодо виконання рішень Президента. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади та підпорядковані йому органи приймають заяви, видають та вилучають документи, готують подання Президентові, виконують рішення Президента.

Іноземець – особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином ін.. держави або держав. (Закон «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - 04.02.1994 зі змінами на 2003р., «Про біженців» - 21.06.2001, «Про імміграцію» - 07.06.2001).

Особа без громадянства – не належить до громадянства будь-якої країни.

Правовий статус іноземця та осіб без громадянства:

  • мають ті ж права і свободи, виконують ті ж обов’язки, що і громадяни України;

  • можуть отримати притулок у порядку, встановленому законом;

  • можуть іммігрувати в Україну на постійне місце проживання, якщо вони мають в Україні законні джерела існування, близьких родичів – громадян України, знаходяться на утриманні громадянина України або утримують громадянина України; (дозвіл на імміграцію надається в межах квоти – гранична кількість іноземців, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року);

  • не можуть призначатися на певні посади або займатися трудовою діяльністю, пов’язаною з належністю до громадянства України;

  • не можуть обиратися і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

  • не підлягають загальному військовому обов’язку тощо.


4) Права, свободи і обов‘язки людини і громадянина

Право і свобода – міра можливої поведінки, обов‘язок – міра гідної поведінки. Права людини поширюються на всіх людей, які проживають у державі. Права громадянина – лише на осіб, які є громадянами.

Конституція України містить положення про те, що людина, її життя і здоров‘я, честь та гідність, недоторканість і безпека в Україні визначені як вища соціальна цінність, а права і свободи людини та їх гарантія визначають сенс і спрямування діяльності держави. Затвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов‘язком держави.

За кожною особою визнається певний комплекс природних, невід‘ємних прав та властивостей, які зумовлюються самим фактом існування людини.

Особисті права:

  • невід‘ємне право на життя - ст.27;

  • на повагу гідності - с.28;

  • на свободу і особисту недоторканість – ст.29;

  • недоторканність життя – ст.30;

  • таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції – ст. 30;

  • свобода пересування , вибір місця проживання, свобода залишати територію України, за виключенням обмежень, встановлених законом – ст. 30;

  • свобода думки та слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань – ст..34;

  • свобода світогляду та віросповідання, право сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої – ст. 35;

  • право на правову допомогу, в тому числі у випадках, обумовлених законом, безоплатну – ст.. 59;

  • право на невиконання явно злочинних наказів та розпоряджень – ст.60;

  • не допускається дворазове притягання до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення – ст. 61;

  • презумпція невинності – ст. 62;

  • особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім‘ї чи близьких родичів.

Політичні права:

  • право вільно висловлювати свої погляди та переконання, вільно збирати, зберігати та використовувати інформацію в будь-яких формах – ст.. 34;

  • право об’єднуватися в політичні партії та громадські організації – ст.. 36;

  • право брати участь в управлінні суспільством і державою – ст.. 38;

  • право проводити збори, мітинги, походи та демонстрації – ст. 39;

  • право на письмові та усні індивідуальні чи колективні звернення до органів державної влади, право вимагати їх розгляду та обґрунтованої відповіді в установленні законом терміни – ст.. 40;

  • свобода політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України – ст.. 15.

Соціально-економічні права:

  • право приватної власності – ст. 41;

  • право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом – ст.. 42;

  • право на працю – ст.. 43;

  • право на страйк – ст.. 44;

  • право на відпочинок – ст.. 45;

  • право на соціальний захист – ст.. 46;

  • право на житло – ст.. 47;

  • право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім‘ї – ст.. 48;

  • право на охорону здоров‘я, медичну допомогу та мед. страхування – ст.. 49

  • на безпечне для життя та здоров’я довкілля – ст.. 50;

  • на освіту – ст.. 53.

Обов’язки:

  • здобуття повної загальної середньої освіти – ст.. 53;

  • захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, відбуття військової служби – ст.. 65;

  • не задавати шкоди природі та культурній спадщині, відшкодувати збитки у разі завдання шкоди – ст.. 66;

  • сплата податків та зборів в порядку і розмірах, встановлених законом, щорічне подання декларацій про свій майновий стан у податкові органи за місцем проживання – ст.. 67;

  • неухильне додержання Конституції та законів України – ст.. 68;

  • непосягання на права, свободи, честь та гідність інших людей – ст.. 68.

Гарантії здійснення прав і свобод:

Національні (внутрішньодержавні):

  • звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод – ст.. 8, 55;

  • рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності – ст.. 43;

  • визначена законом максимальна тривалість робочого часу та мінімальна тривалість відпочинку – ст.. 45;

  • загальнообов’язкове державне страхування – ст.. 46;

  • захист прав Уповноваженим Верховної Ради з прав людини – ст.. 55;

  • право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань – ст.. 55;

  • відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної або моральної шкоди, завданої не законними рішеннями, діями або бездіяльністю – ст.. 56;

Міжнародно-правові:

  • право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися до міжнародних судових установ – ст.. 55.
  1   2   3

Схожі:

План викладу матеріалу розділу Конституційне право провідна галузь...
Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"
Конституційне право України
Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
Лекція № Конституційне право як галузь права, наука і навчальна дисципліна

А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор
...
Виконавчий комітет Синельниківскої міської ради
Безпека людини, її життя і здоров’я визнані Конституцією України найвищою соціальною цінністю. Кожний громадянин України має конституційне...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ...
Україні на демократичних засадах; 2 забезпечення прав людини та громадянина; 3 реалізація народовладдя; 4 формування дієздатних структур...
Конституційне право України навчально методичні матеріали для студентів
Наулік Наталія Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського...
Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи
Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути
Закон як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та класифікація
...
Загальнi вiдомостi про загальну середню освiту в Українi
Державна політика. У напрямі формування мережі загальноосвітніх закладів держава гарантує конституційне право для кожного громадянина...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка