|
|
Скачати 1.69 Mb.
|
|
ТЕМА 2 МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОГО АНАЛІЗУ Основні поняття: метод, система категорій, науковий апарат, принципи дослідження, діалектика, системність, комплексність, об'єктивність, аналітичні висновки, оперативніст, порівняння; елімінування; ланцюгові підстановки, групування, абсолютні та відносні величини, середні величини, динамічні ряди, спостереження , деталізація, узагальнення, прихований характер, неочевидність події злочину, адекватна оцінка, документальний аналіз, бухгалтерський аналіз, економічний аналіз, формальна перевірка, нормативна перевірка, арифметична перевірка, зустрічна перевірка, взаємний контроль, зіставлення, перевірка обороту. Література Основна:
3. Басовский А. Л., Лунева А. М.,. Басовский Л. Е Экономический анализ. – М.: Инфра - М, 2007. - 224 c. 4. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник / За ред.Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2007. – 704 с. 5. Шеремет А.Д. Комплексный анализ хозяйственной деятельности. Учебник. – М: ИНФРА-М, 2006. – 416 с. 6. Кулаківська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – К.: „Каравела” 2009. – 503.с. Додаткова:
2.1. Тема лекції „Сутність та класіфікація методів економіко-правового аналізу” План лекції: 1.Класифікація методів економіко-правового аналізу та науковий апарат дисципліни. 2.Загальна характеристика специфічних методів економіко-правового аналізу. Стислий зміст лекції 1.Класифікація методів економіко-правового аналізу та науковий апарат дисципліни. Метод економіко-правового аналізу - це система категорій, наукового апарата і принципів дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій у правовому ракурсі. Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям "синтез", від слова - з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об’єкта. Категорії економіко-правового аналізу - це загальні, ключові поняття даної науки. Принципи економіко-правового аналізу: системність і комплексність, об'єктивність аналітичних висновків, оперативність та ін. Науковий апарат економіко-правового аналізу - це сукупність способів дослідження економічних і правових аспектів господарсько-фінансової діяльності підприємств і організацій. В даний час практично неможливо відокремити прийоми і методи якої-небудь науки як властиві винятково їй, тому що відбувається взаємопроникнення наукових інструментаріїв різних наук. У економіко-правовому аналізі також можуть застосовуватися різні прийоми, розроблені споконвічно в рамках тієї чи інший економічної або правової науки. Характерні риси методу економіко-правового аналізу:
Особливості економіко-правового аналізу полягають у різноманітності підходів до оцінки стану фінансово-господарської діяльності, дослідженні її протиправних аспектів, їх попередження. Системність підходу до економіко-правового аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємств припускає комплексне охоплення всіх аспектів їхньої діяльності як системи, що у свою чергу виступає елементом системи більш високого порядку. Використання системи показників безпосередньо пов'язано з системним підходом, що припускає проведення аналізу фінансово-господарської діяльності комплексно і всебічно з використанням всієї існуючої системи обліку і звітності, правових засад її здійснення. Вивчення господарсько-фінансової діяльності підприємств у динаміці дозволяє виявити визначені тенденції в їхньому розвитку, сформулювати висновки про особливості функціонування того чи іншого господарського суб'єкта, зробити прогнозні оцінки на перспективу. Способи та прийоми економіко-правового аналізу можна умовно поділити на дві групи:
В число основних традиційних методів можна включити:
Економіко-математичні методи (ЕММ) застосовуються для вибору найкращих, оптимальних варіантів, що визначають господарські рішення в сформованих чи змодельованих економічних умовах. Серед традиційних прийомів слід відзначити такі:
2.Загальна характеристика специфічних методів економіко-правового аналізу. Специфіка цих методів полягає в тому, що вони розроблені на основі творчого використання положень різних наук, і в першу чергу, з теорії економічного аналізу, криміналістики й оперативно-пошукової діяльності органів внутрішніх справ. Особливістю сучасної економічної злочинності є її прихований характер, неочевидність самої події злочину. Адекватна оцінка отриманих злочинних доходів і інших значимих параметрів економічного злочину є складною задачею, що має двох особливостей. По-перше, здійснення їхньої адекватної оцінки можливо лише в процесі виявлення їх при розслідуванні злочинів і в процесі доведення в карному чи цивільному процесі. По-друге, для їхнього виявлення й оцінки необхідне застосування спеціальних методів економіко-правового аналізу. Зазначені методи дозволяють ефективно застосовувати спеціальні еконо-мічні і бухгалтерські пізнання в юридичній практиці (в оперативно-розшуковій діяльності, карному і цивільному процесі). У залежності від мети виділяються три напрямки економіко-правового аналізу, кожний з який спирається на систему методів. Оперативно - економічний аналіз - проводиться негласно з метою виявлення схованих злочинів. Економіко-криміналістичний - спрямований на виявлення слідів злочинів. Економіко-кримінологічний - має на меті виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню злочинів. Конкретні методи економіко-правового аналізу можна об'єднати в наступні категорії: метод документального аналізу; метод бухгалтерського аналізу; метод економічного аналізу. Метод бухгалтерського аналізу являє собою системне дослідження контрольних функцій елементів методу бухгалтерського обліку (баланс, рахунки і подвійний запис; оцінка і калькуляція, інвентаризація і документація) для виявлення облікових невідповідностей і відхилень у нормальному плині економічної діяльності. Облікові невідповідності виявляються: у порушеннях взаємозв'язку між елементами методу бухгалтерського обліку ( баланс і рахунки, калькуляція і рахунки і т.д.); у відхиленнях від звичайного порядку відображення економічної діяльності в одному з елементів методу бухгалтерського обліку (між аналітичним і синтетичним обліком, між первинними і зведеними документами і т.п.); у порушеннях технологічного процесу облікової роботи (умовне виправлення облікових записів, порушення правил обліку, проведення інвентаризацій). Метод документального аналізу може бути представлений як ретроспек-тивне дослідження, що виявляються в особливостях зовнішнього чи оформлення в змісті облікових документів фактичних обставин, що характеризують процес формування бухгалтерських документів. Метою документального аналізу є виявлення деструктивних факторів господарської діяльності, що виявляються у формі специфічних документальних невідповідностей. Документальні невідповідності виявляються у виді: протиріч у змісті окремого документа; протиріч у змісті облікових документів, що відбивають ту саму чи взаємозалежні операції; протиріч у змісті облікових документів, що відбивають однорідні операції. Для виявлення кожного виду невідповідностей використовуються конкретні групи прийомів дослідження документальних даних, що допомагають виявляти злочину. Прийоми дослідження окремого документа Формальна перевірка, чи зовнішній огляд, включає аналіз дотримання установленої форми документа і детальне вивчення його реквізитів. Нормативна перевірка являє собою вивчення змісту відбитої у документі операції з погляду її відповідності діючим нормам, правилам і інструкціям. Арифметична перевірка складається в контролі за правильністю різних підрахунків, зроблених при складанні конкретного бухгалтерського документа. Загальною рисою названих методів є їхня висока ефективність при проведенні ревізій. З їхньою допомогою виявляються сумнівні документи, що підлягають потім більш високій перевірці. До методів виявлення невідповідностей у системі взаємозалежних докумен-тів відносяться зустрічна перевірка і взаємний контроль. Зустрічна перевірка - зіставлення різних екземплярів того самого документа. При правильній організації первинного обліку багато документів складаються в двох і більш екземплярах. У залежності від призначення різні екземпляри можуть знаходитися в різних підрозділах одного підприємства, в організації і на руках окремих громадян, у різних взаємозалежних підприємств. При здійсненні злочинів дані взаємозв'язки порушуються, що встановлюється методом зустрічної перевірки. У сфері зовнішньоекономічної діяльності даний метод може використовуватися шляхом зіставлення контрактних цін, заявлених на українській і іно-земних митницях. Зустрічна перевірка проводиться як при виявленні, так і при доведенні злочину. Взаємний контроль складається в зіставленні декількох документів, прямо чи побічно відображають господарську операцію, що перевіряється. Метод може бути використаний для перевірки документів, що складаються в одному екземплярі і не можуть бути піддані зустрічній перевірці. Зіставленню можуть піддаватися: різні бухгалтерські документи однієї чи декількох організацій; бухгалтерські документи й інша небухгалтерська документація, що зберігається в інших підприємствах; бухгалтерські документи і дані чорнового, неофіційного обліку. Метод взаємного контролю застосовується для виявлення підробки, а також для уточнення кола осіб, що приймали участь у злочині. Ряд відхилень у здійсненні економічної діяльності можна виявити шляхом дослідження облікових даних, що відбивають рух однорідних цінностей, що може бути зроблене за допомогою відновлення облікових записів по документах, аналізу щоденного руху товарно-матеріальних цінностей і коштів, порівняльного аналізу документів, що відбивають однотипні операції. Підвищенню ефективності виявлення економічних злочинів, пов’язаних з використанням методів бухгалтерського обліку, сприяє облік факторів, що впливають на збільшення ризику перекручувань бухгалтерської звітності. Найбільш значимі фактори зафіксовані в стандарті аудиторської діяльності дій аудитора при виявленні перекручувань бухгалтерської звітності, складеному на основі Міжнародного аудиторського стандарту "Помилки і шахрайство" (ІSA "Fraud and Error"). До факторів внутрішньогосподарської діяльності економічного суб'єкта, що сприяє появі перекручувань, відносяться такі, як: а) наявність значних фінансових вкладень у кризові галузі економіки; б) невідповідність величини оборотних коштів швидкому росту обсягів продажів (виробництва) економічного чи суб'єкта значному зниженню прибутку; в) наявність залежності економічного суб'єкта у визначений період від одного чи невеликого числа чи замовників постачальників; г) зміни в практиці договірних чи відносин в обліковій політиці, що ведуть до значній зміні величини прибутку; д) нетипові угоди економічного суб'єкта особливо в період закінчення року, що істотно впливають на величину фінансових показників; е) наявність платежів за послуги, що явно не відповідають наданим послугам; ж) особливості організаційно - управлінської структури економічного суб'єкта, наявність недоліків у даній структурі; з) особливості структури капіталу і розподілу прибутку; і) наявність відхилень від установлених правил у веденні бухгалтерського обліку й організації підготовки бухгалтерської звітності. До факторів, що відбивають особливості стану конкретної галузі фінансово- господарської діяльності економічного суб'єкта й економіки країни в цілому, сприятливій появі перекручувань, відносяться такі, як: а) стан галузі економіки й економіки країни в цілому - криза, депресія чи підйом; б) вікові можливості виникнення неспроможності економічного суб'єкта в зв'язку з кризовим станом галузі; в) особливості виробничої діяльності економічного суб'єкта, технологічні особливості виробництва. Метод економічного аналізу заснований на обліку взаємозв'язку і взаємообумовленості різних економічних показників, що в умовах нормальної економічної діяльності знаходяться в сполученому стані. Взаємозв’язок показників мають, як правило, добре вивчені характеристики й обумовлені взаємодією економічних процесів. При здійсненні економічних злочинів взаємозв'язок і взаємозумовленість показників порушується і ці невідповідності є досить характерними. Економічний аналіз дозволяє розкрити причини відхилень від нормальної економічної діяльності. Існують наступні методи виявлення невідповідностей економічних показників, використовуваних для виявлення економічних злочинів: метод сполучених зіставлень; метод спеціальних розрахункових показників; метод стереотипів; метод коригувальних показників. Метод сполучених зіставлень. Передумовою використання методу є гіпотеза про неминучість порушення взаємозв'язків між сполученими показниками при взаємодії події злочину з, що відбуваються в складній економічній системі підприємства матеріальними процесами. Метод містить у собі добір показників, що характеризують ті чи інші сторони економічної діяльності, побудова блоків сполучених показників за кілька звітних періодів, побудова графіків динамічних рядів, виявлення протиріч у ході їхнього аналізу. Такого роду протиріччя можуть бути виявлені в зміні наступних пар показників: споживання електроенергії на технологічні нестатки і випуск продукції; обсяг прибутку і випуск продукції; споживання сировини і випуск продукції і багато хто інші. При використанні даного методу в якості вихідного приймається цілісне представлення про економічну систему підприємства і на цій основі ведеться пошук будь-яких економічних невідповідностей. Конкретні стратегії і методики застосування даного методу можуть суттєво розрізнятися в залежності від типу правопорушень, що виявляються. На основі використання ідеї сполучених зіставлень розроблений ряд конкретних методів, що довели свою ефективність при виявленні приховання доходів від оподатковування і відмивання грошей. Внутрішній порівняльний аналіз діяльності підприємства. При використанні даного методу зіставляються порівнянні показники діяльності підприємства за ряд періодів часу. Даний метод ефективний для виявлення схованих доходів, відмивання грошей. Разом з тим його коректне застосування припускає відносна сталість умов економічної діяльності підприємства протягом тривалого періоду часу. Зміст внутрішнього порівняльного аналізу полягає в тому, що виявляються відхилення у величині прибутку за порівнювані періоди часу і внаслідок досліджуються причини цих відхилень. Такі коливання можуть, наприклад, порозуміватися змінами в господарському чи обороті у витратах (зміни продажних чи покупних цін, переноси термінів продажу і т.п.). Якщо пояснень знайти не вдається, то це може свідчити про порушення господарського обороту, витрат і бути зв'язані з прихованням доходів від оподаткування. Перевірка обороту (контрольна калькуляція). Здійснюється на основі розрахункових документів осіб, оподатковуваного податком, на предмет того, які обороти досягнуті, і тим самим, дозволяють зробити висновки про отримані доходи. Проверяющий при цьому може ґрунтуватися на даних оподаткованої сосби чи одержувати інформацію з власних джерел. Контрольна калькуляція може дати доказу тому, що формально правильно встановлений результат обліку є невірним. Це може з'явитися основою для продовження перевірки на предмет приховання доходів і відмивання грошей. К. Коттке приводить ряд прикладів коректування обороту підприємства при використанні цього методу. Конкретні параметри обороту, що підлягають перевірці методом контрольної калькуляції, істотно розрізняються в різних галузях економіки. При іншому підході вибираються показники, у динаміку зміни яких при нормальному ході економічної діяльності залежності не простежується, а її виявлення свідчить про наявність зловживань. Метод спеціальних розрахункових показників. Спеціальними розрахунковими показниками називають аналітичні показники, знайдені на основі звітних даних чи інших джерел інформації з метою чи зменшити виключити вплив факторів, зв'язаних зі злочином. Застосування даного методу засновано на наступних передумовах. По-перше, існує можливість розподілу такого показника, що обов'язково змінюється під впливом явищ злочину. По-друге, існує можливість розрахувати значення цього показника для умов нормально працюючого підприємства. Такий показник одержав назву спеціального розрахункових. Наявність розриву між фактичним і еталонним значеннями спеціального розрахункового показника може зв'язуватися з можливою подією злочину. Розглянемо конкретне використання ідеї даного методу в конкретних методах виявлення схованих доходів і відмивання незаконно отриманих засобів. Зовнішній порівняльний аналіз однотипних підприємств. При зовнішнім зіставленні підприємств порівнюються вирішальні показники підприємства, що перевіряється, з аналогічними показниками по галузі, показників підприємств, аналогічних по величині і розміру. Це порівняння може відбуватися у формі порівняння окремих чи підприємств контрольних цифр. Як ключові показники, по яких виробляється порівняння, використовуються показники господарського обороту, балансового і чистого прибутку. Зіставлення окремих підприємств обмежується порівнянням доходів і витрат, а також спеціальних економічних показників підприємства, що перевіряється, з аналогічними показниками окремого порівнянного підприємства. Порівняння контрольних цифр застосовується для перевірки оборотів і прибутку підприємств і при необхідності дати оцінку під час відсутності інших документів. Нормативи для окремих категорій підприємств установлюються на підставі результатів діяльності численних підприємств, що по виду і величині відповідають підприємствам, до яких вони повинні застосовуватися. У країнах, де застосовується цей метод, контрольні цифри щорічно публікуються у формі збірника. Нормативи виходять з умов на стандартному підприємстві. Нормативи складаються з верхньої і нижньої типової норми, а також середньої норми. Типові норми враховують різні умови. Середня норма - зважений середній показник за окремими результатами перевірених підприємств однієї категорії. Наприклад, якщо збірник нормативів відповідного року містить для визначеної галузі рамки валового прибутку 35%-38%-41%, а валовий прибуток підприємства, що перевіряється, складає 20%, те інстанція, що перевіряє, досліджує причини цієї розбіжності, наявність податкових зловживань. Федеральне статистичне відомство Німеччини проводить щокварталу на добровільній і репрезентативній базі статистичні розрахунки структури витрат різних груп населення, у тому числі представників вільних професій. Ці дані використовуються при перевірці діяльності суб'єктом економічної діяльності як контрольні цифри. Метод стереотипів. Даний метод заснований на виявленні алогічних зв'язків, що одержали відображення в економічних показниках. Алогічний зв'язок в економічних показниках, певною мірою отображающая особливості певного способу здійснення злочину, позначається терміном "стереотип". Метод стереотипів зводиться до використання цих зв'язків як для первинного пошуку ознак злочину, так і для збирання доказів при проходженні кримінальної справи. Даний метод виходить з цілісного підходу до події злочину як реальної сукупності певним чином організованих дій і процесів і розрахований на пошук незвичайних залежностей між економічними показниками, що відбивають внутрішню структуру і зовнішні зв'язки явищ злочину і досить рідко зустрічаються в звичайних умовах економічної діяльності. Популярним і широко розповсюдженим застосуванням цієї ідеї є метод "червоних прапорців" - ознак, що сигналізують про можливі порушення і зловживаннях. Наприклад, ознаками такого злочину як кайтинг, чи виписка чеків проти неінкасованих сум, є: часте виписування чеків на те саме чи обличчя компанію; виписування чеків на те саме ім'я на рахунки в різних банках; часті запити з боку вкладника перевірити його баланс. Перелік червоних прапорців інших економічних злочинів приведений при розгляді їхніх конкретних видів. Різновидом даного методу є метод розбіжностей, що заснован на порівнянні двох чи більш джерел інформації. Його модифікації широко використовуються для виявлення доходів, схованих від оподатковування і відмивання грошей. Розглянемо основні варіанти застосування цього методу. Метод аналізу чистої вартості. Даний метод, називаний також у різних джерелах методом оцінки основного капіталу, чистого капіталу, є дуже ефективним для виявлення в платника податків тіньових коштів, схованих доходів. Особливістю даного методу є те, що для виявлення схованих доходів не потрібно проведення бухгалтерського обліку й визначення розмірів прибутку. В основі даного методу лежить ідея про те, що збільшення стану платника податку за визначений період часу може відбутися тільки за рахунок доходів, що підлягають оподаткуванню, доходів, не оподатковуваних податком, і разових грошових надходжень, якщо не було актів розпорядження майном приватного характеру (подарунки, задоволення життєвих потреб і т.п.). Якщо при підрахунку буде встановлено, що приріст майна й особисте споживання з урахуванням визначених нарахувань і відрахувань перевищують доходи, за які сплачені податки, то звідси випливає, що приріст майна не відноситься до декларованих доходів і тому носить незаконний характер. При неможливості документально точно визначити споживчі витрати, використовують інформацію про прожитковий мінімум і середні витрати на ведення домашнього господарства, що у розвитих країнах регулярно публікується державною статистичною службою і збирається на основі репрезентативних і добровільних вибіркових обстежень домашніх господарств. Серед методів, заснованих на перевірці грошового обігу, широко використовується розрахунок касового дефіциту і розрахунок грошового обігу. Метод розрахунку касового дефіциту. Даний метод перевірки грошового обігу може застосовуватися при ревізії малих і середніх підприємств, у каси яких надходять наявні кошти , що враховуються в касовій книзі. Основою числення касового дефіциту є те, що власник підприємства не може видати грошей більше, ніж мається в касі. Якщо витрати за визначений період часу перевищують суму початкової касової готівки і грошових надходжень за той же період часу, то це свідчить про касовий дефіцит і може служити підставою для більш докладної перевірки перед прийняттям. При відсутності правдоподібних пояснень причин касового дефіциту, може бути висунута версія про приховання доходів. Метод розрахунку грошового обігу. Даний метод перевірки й оцінки є різновидом методу розрахунку приросту майна. Розрахунок грошового обігу обмежується тільки аналізом доходів і витрат. Існує два види розрахунку грошового обігу: підрахунок загальний грошовий обіг, що розповсюджується на виробничу і приватну сферу, і підрахунок грошового обігу, при якому враховуються тільки виробничі чи тільки приватні грошові надходження і платежі. Основною ідеєю методу розрахунку грошового обігу є те, що платник податку за розглянутий період часу не може витратити чи назбирати грошей більше, ніж він має з доходів і інших джерел. У країнах з розвитий ринковою економікою порядок проведення розрахунку грошового обігу докладно регламентується нормативними документами або судовими постановами. Метод розрахунку покриття витрат. При використанні даного методу співставляються фактично зроблені наявні платежі з тими сумами грошей, що малися в обличчя, що перевіряється. Цей метод являє собою спрощену модифікацію методу розрахунку грошового обігу. При численні покриття витрат враховуються також ті гроші, що платник податків має не від місця офіційної роботи з наймання. Цьому метод може використовуватися в тих випадках, коли відсутня доста-тня інформація про майнове положення платника податків. Як можна помітити, розглянуті методи засновані на принципі балансового ув'язування аналізованих показників. Метод коригувальних показників. Даний метод полягає в співставлення економічних показників з факторами зовнішнього середовища, у якій функціонує дане підприємство. Як приклад можна привести зіставлення динаміки обсягу продаж якого-небудь товару конкретним підприємством і зміною кон'юнктури ринку даного товару. Вимагає з'ясування, наприклад, істотний ріст реалізації в умовах попиту, що знижується. Даний метод може бути використаний при порівнянні цін, тарифів, зв якими реалізуються товари зі среднеріночними. Розглянуті спеціальні економіко-правові методи є необходимим, але недостатнім елементом системи методів виявлення криминальної економічної діяльності. Не можна недооцінити значення спеціальних традиційних методів виявлення і розслідування злочинів, вивчення яких здійснюється в рамках спеціальних юридичних дисциплін. План семінарського заняття 2.2 Тема: «Специфічні методи економіко-правового аналізу» Питання до розгляду: 1. Класифікація методів економіко-правового аналізу. 2. Методи документального, бухгалтерського, економічного аналізу. 3. Метод сполучених зіставлень; 4. Метод спеціальних розрахункових показників. 5. Метод стереотипів. 6. Метод коригувальних показників. Тема 2 Наведення прикладів щодо застосування розрахункового показника вигаданої діяльності: а) на автомобільному транспорті обчислюють максимальний обсяг перевезень, фактичні витрати бензину; б) на промислових підприємствах - максимальний обсяг виробництва за звітний період; в) у торгово-посередницьких організаціях - максимально можливий обсяг товарів, що можуть знаходитися в складських приміщеннях, і т.д. Сутність методу полягає в тому, що на основі норм і нормативів, технічних характеристик і паспортних даних на основні засоби розраховується граничний показник виконаних робіт (надання послуг), що потім зіставляється з розрахунковими. Виявлені при цьому розбіжності характеризують обсяг вигаданої діяльності. Рішення задач. Завдання 2.1. Розрахуйте структуру товарної продукції підприємства А, відхилення рівня виробництва проточного року від попереднього темп росту за видами продукції (табл. 2.1). На підставі отриманих даних зробити висновок. Таблиця 2.1 Структура товарної продукції в 200 -200 рр. на підприємстві А
Завдання 2.2. Розрахуйте структуру товарної продукції підприємств А та Б, відхилення рівня виробництва проточного року на підприємстві А від рівня поточного року на підприємстві Б, темп росту за видами продукції (табл. 2.2). На підставі отриманих даних зробити висновок. Таблиця 2.2 Структура товарної продукції в 200 р. на підприємствах А та Б
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |