3. 3. Відшкодування шкоди завданої наземними транспортними засобами
Одним з найбільш поширених джерел підвищеної небезпеки є транспортні засоби. Регулює відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» [7], а також ЗУ «Про страхування» [11].
До наземних транспортних засобів закон відносить (п. 5 ст. 1): пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
Термін «власники» має в цьому законі інший зміст ніж це прийнято в цивільному праві, як особи, яка володіє, користується та розпоряджається об’єктом права власності. Згідно закону: власники транспортних засобів ― юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (п. 6 ст. 1).
Страхувальники ― юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Страховики ― страхові організації, що мають право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Потерпілі ― юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 закону).
Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5).
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно ст. 6 закону: страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Обов’язковий ліміт відповідальності страховика ― це грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Стосовно транспортних засобів, які беруть участі в дорожньому русі, укладення договору страхування є обов’язковим.
Контроль за наявністю договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється:
Державтоінспекцією МВС України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до: страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду у певних випадках, передбачених ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» [7], до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини, а також до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.
Якщо розмір страхового відшкодування менший розміру нанесеної шкоди, то відшкодовується на загальних підставах.
|