РОЗДІЛ 3.
Особливості відшкодування шкоди завданої окремими видами джерел підвищеної небезпеки
3. 1. Джерела правового регулювання зобов’язань з відшкодування шкоди завданої окремими видами джерел підвищеної небезпеки
Крім ЦК зобов’язання з відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки регулюються рядом інших нормативно-правових актів.
Так Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1). А також встановлює особливості відшкодування збитків у сфері господарювання (гл. 25).
ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» [6] визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров’я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об’єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.
Згідно ст. 1 цього ж закону: об’єкт підвищеної небезпеки ― об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки; порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки; порядок декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 [15].
Відносини, пов’язані з діяльністю об’єктів підвищеної небезпеки в межах території виключної (морської) економічної зони України та на континентальному шельфі, що здійснюється на умовах угод про розподіл продукції, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про угоди про розподіл продукції» [12].
Шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об’єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб’єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб’єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого (ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» [6]).
ЗУ «Про космічну діяльність» [5] визначає загальні правові засади здійснення космічної діяльності в Україні та під юрисдикцією України поза її межами. Положення цього Закону поширюються на всі види діяльності, пов’язаної з дослідженням і використанням космічного простору.
Космічна діяльність ― наукові космічні дослідження, створення та застосування космічної техніки, використання космічного простору.
Відповідальність за шкоду, заподіяну під час космічної діяльності, а також порядок визначення розмірів цієї шкоди, що підлягає відшкодуванню, встановлюються відповідно до чинного законодавства України (ст. 25 цього закону).
Спрямований на забезпечення захисту людини та навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів на сучасному етапі та в майбутньому ЗУ Про поводження з радіоактивними відходами [9]. Закон поширюється на всі види діяльності з радіоактивними відходами.
Громадянам, які проживають або працюють у районі розташування сховищ радіоактивних відходів та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, гарантується право на компенсацію за шкоду, заподіяну цими сховищами та об’єктами (ст. 27 закону).
ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» [8] регулює правові відносини, пов’язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров’я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов’язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів державної виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.
ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» [4] є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов’язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов’язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов’язань України щодо використання ядерної енергії.
ЗУ «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» [13] регулюються відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду, встановлюється порядок відшкодування шкоди, спричиненої ядерним інцидентом, визначаються способи фінансового забезпечення цивільної відповідальності та її межі. Детально відшкодування шкоди у сфері використання ядерної енергії буде розглянуто далі.
Питання відповідальності власників наземних транспортних засобів крім загальних норм ЦК регулюється спеціальними нормами ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» [7]. Буде більш детально розглянуто далі.
ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» [10] спрямований на вирішення цілого комплексу питань пов’язаних з відшкодуванням шкоди постраждалим від Чорнобильської катастрофи.
Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Крім вищезгаданих нормативно-правових актів питання відшкодування шкоди регулюється й іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами, інколи комплексних галузей права, які серед інших містять норми цивільного права.
Відшкодування шкоди окремими джерелами підвищеної небезпеки буде розглянуто в наступних частинах цієї роботи.
|