|
|
Скачати 2.02 Mb.
|
*> де і яким чином знищуються післяжнивні залишки й відходи виробництва, що містять наркотичні речовини. Як видно з ч. 1 ст. 106-1 КпАП України, правопорушення з об'єктивної сторони характеризується невжиттям заходів щодо забезпечення встановленого режиму охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць зберігання й переробки врожаю цих культур. Тому слід зауважити, що такий режим характеризується вимогами до охорони об'єктів. На жаль, такі вимоги викладені лише у відомчих актах центральних органів виконавчої влади по управлінню у сфері сільського господарства, із посиланням на вимоги МВС України щодо охорони об'єктів особливого значення. Тому при опитуванні свідків, а ними можуть бути й працівники сільськогосподарських підприємств, треба отримати дані про забезпечення охорони об'єктів, які зазначені в ч. 1 ст. 106-1 КпАП України. Ці об'єкти можуть бути класифіковані на два види: 1) місця посівів снотворного маку і конопель; 2) місця зберігання та переробки снотворного маку й конопель. Режим охорони цих об'єктів має бути різним. Якщо посіви снотворного маку й конопель охороняються лише з допомогою сторожової або воєнізованої охорони, то охорону місць переробки або зберігання цих культур слід здійснювати також і за допомогою охоронної сигналізації. Під час опитування свідків із числа керівництва сільськогосподарського підприємства слід установити дані про наявну організацію охорони. Якщо це сторожова охорона, тоді для охорони об'єкта залучаються сторожові бригади чисельністю до 25 осіб і, в залежності від величини площ посівів, може бути введено підрозділ об'єктової охорони чисельністю від 10 до 12 одиниць сторожів'. і ' Див.: Голосниченко И.П. Административно-правовьіе аспекти организации й деятельности вневедомственной охраньї системьі органов внутренних дел: Дис... на соиск. уч. степ. канд. юрид. н'аук. — К., 1980. — С. 91; Наставление о порядке организации службьі военизированьїх й сторожевьіх подразделений охраньї при органах внутренних дел. — 1974. — С.12. Встановлюються дані про якість перевірки служби охорони, наявність планів дислокації посівів, погодинних графіків обходу або об'їзду площ посівів, службових книжок сторожа, графіків чергувань, інструкції з охорони об'єкта та іншої документації на об'єкті. При опитуванні свідків щодо охорони другої групи зазначених об'єктів, також треба з'ясувати чи обладнаний об'єкт засобами охоронної сигналізації, скільки років функціонує дана система сигналізації, коли вона ремонтувалася, коли мали місце контрольні перевірки приборів охоронної сигналізації, порядок реагування нарядів охорони на сигнали та наскільки його дотримуються співробітниками охорони. Підприємство, відповідно до положення про державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, може укласти договір із підрозділом цієї служби'. Таким чином, при опитуванні необхідно також з'ясувати такі дані: чи існує такий договір, коли він був укладений, чи виконувалися обов'язки сторонами за договором2. Безумовно, що господарства, які вирощують снотворний мак і коноплі, не мають фахівців з надійної охорони цих посівів чи місць їх зберігання та переробки. Тому, на наш погляд, було б доцільним, щоб на правовому рівні були закріплені обов'язки керівників таких господарств укладати договори на охорону цих об'єктів із підрозділами Державної служби охорони. З цією метою пропонується внести доповнення до Переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України за договорами, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності", записавши до цього Переліку також і посіви снотворного маку та конопель, місць переробки й зберігання їх врожаю. Особливість опитування свідків при адміністративному розслідуванні адміністративного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 106-1, полягає в тому, що в процесі його одержуються дані: • про наявність на земельних площах та ділянках дикорослих конопель чи снотворного маку; ' Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності". 2 Слід зазначити, що в Науково-практичному коментарі Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначається, що проступок, передбачений ч.І ст.106-1 може виразитись в незаключенні керівниками сільськогосподарських підприємств, що культивують рослини із вмістом наркотичних речовин, договорів із позавідомчою охороною МВС України про охорону посівів цих рослин, місць зберігання Їх врожаю. (Див. Кодекс Украиньї об административньїх правонарушениях / / Научно-практический комментарий- — Харьков: Одиссей, 2000. - С. 340). Але, по-перше, такої служби вже немає, натомість є Державна служба охорони, по-друге, в переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами, немає таких об'єктів як посіви масличного маку і коноплі, місць зберігання та переробки Їх врожаю. (Див. Постанову Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615). • чи вперше рослини ростуть на цих ділянках, чи вони ростуть кожного року; • чи щороку ці рослини знищували; • про причини незнищення коноплі або снотворного маку; • чи було вжито заходів щодо знищення маку або конопель. Законодавець не уточнює де можна опитати свідка. В цьому не повинно бути неясності. Адже це негативно впливає на всю юрисдикційну діяльність органів внутрішніх справ. У КпАП України слід передбачити, що свідок опитується у місці провадження попереднього адміністративного розслідування, тобто підготовки справи до розгляду її компетентним органом, а в разі необхідності опитування може бути також здійснене у місці перебування свідка. Потрібно також законодавче передбачити порядок опитування свідка. Практика свідчить про те, що свідка треба опитувати у відсутності інших свідків, інакше матиме місце вплив відомостей, що почуті під час опитуванні інших свідків. Треба також уникати спілкування свідків між собою. Тому посадова особа, що уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення та готувати справу до розгляду, повинна викликати свідків у різний час, або відібрати пояснення за місцем їх перебування. На жаль, адміністративно-деліктне право не передбачило відповідальності свідка за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Ця прогалина в праві утруднює здійснення процесуальної діяльності співробітників органів внутрішніх справ та посадових осіб інших органів, до компетенції яких входить розгляд справ про адміністративні правопорушення. Однак, роблячи посилання на Конституцію України та ч. 2 ст. 272 КпАП України, працівник міліції, що готує справу про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, попереджає свідка про його обов'язок розповісти все відоме в справі. Працівник міліції також повинен з'ясувати стосунки між свідком і підозрюваним у вчиненні адміністративного проступку. ^ ' Пояснення свідок може написати власноручно у довільній формі або дати усно. В останньому разі працівник міліції зобов'язаний записати зі слів свідка показання, а потім запропонувати прочитати пояснення та підписати його. Після того як свідок закінчить дачу показань, працівник міліції має право поставити запитання стосовно справи про адміністративне правопорушення. В адміністративно-деліктному праві не визначено форми пояснення. Зараз вона довільна. Обов'язковими реквізитами пояснення повинні бути: прізвище, ім'я, по батькові свідка, його вік, громадянство, освіта, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, а також відомості про його стосунки з підозрюваним у вчиненні адміністративного правопорушення. Пояснення має бути підписане свідком. Якщо ж пояснення займає декілька сторінок, тоді свідок підписує кожну сторінку. У справах про адміністративні проступки, що пов'язані з обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, не має такого учасника адмініст ративного провадження, як потерпілий. У вивчених нами 250 справах не знайдено жодного пояснення потерпшого. Однак є особливості опитування осіб, які виступають у цих справах як правопорушники. Опитування правопорушника оформляється окремим документом або вносяться відповідні дані в протокол про адміністративне правопорушення. В разі складання окремого пояснення, у ньому зазначається дата і місце опитування, посада, прізвище особи, яка відібрала пояснення, й осіб, які були присутні під час опитування (прізвище, ім'я, по батькові правопорушника, рік і місяць, день і місце його народження). У справах про адміністративні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, або в окремому поясненні слід зазначити також громадянство та національність опитуваного. Це має значення для подальшого оперативного реагування на прояви незаконного обігу наркотичних засобів, виявлення угруповань, що вчиняють правопорушення у цій сфері. У поясненні також зазначається освіта, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання особи, яка опитується. З'ясовують дані про те чи особа притягувалася до кримінальної відповідальності за злочини, що пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, або за адміністративні правопорушення у цій сфері. Отримані відомості фіксуються у поясненні. У процесі встановлення факту адміністративного правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і причетності осіб до його вчинення відповідне значення має адміністративне затримання особи, дослідження речових доказів, огляд речей та особистий огляд, вилучення речей і документів та їх дослідження. Стаття 260 КпАП України надає прямий дозвіл працівникам міліції затримувати осіб, відносно яких е підозра у вчиненні правопорушення. В цій статті прямо вказується на мету такого затримання. Це припинення адміністративного правопорушення, коли вичерпані інші заходи впливу, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного й правильного розгляду справ про адміністративні правопорушення. Особливостями затримання осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, є те, що вони можуть бути затримані не лише на термін до трьох годин, як це зазначено в ч. 1 ст. 263 КпАП України, але, в необхідних випадках, для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин із моменту затримання. Щоправда, ч. З ст. 263 КпАП України передбачає можливість більш тривалого строку затримання осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Він сягає десяти діб. Однак, зазначимо, що в цій частині дана норма адміністративного права застаріла і не відповідає вимогам Конституції України. Так, у відповідності до ч.З ст. 29 Конституції України: "Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин із моменту затримання Їй не вручено мотиво- ваного рішення суду про тримання під вартою". Затримана особа, як відомо, тримається під вартою і тому, ми вважаємо, що дана норма Конституції України розповсюджується і на адміністративне затриманих. А, як випливає зі ст. 262 КпАП України, адміністративне затримання осіб, що порушують правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, мають право здійснювати лише компетентні органи внутрішніх справ. Процедура самого адміністративного затримання в КпАП України не регламентована. Але відомчі інструкції, наприклад. Інструкція.по роботі чергових частин органів внутрішніх справ, свідчать про те, що дані особи утримуються у спеціальних кімнатах для затриманих під охороною наряду чергової частини. Тобто, ці особи утримуються під вартою. Тому ми можемо зробити висновок, що положення ч. З ст. 29 Конституції України розповсюджується також і на осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і затримані в адміністративному порядку. Стаття 264 КпАП України регламентує порядок особистого огляду. Безумовно, в адміністративній процесуальній практиці боротьби з адміністративними порушеннями правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин він має важливе значення. Під час особистого огляду виявляються наркотичні засоби і психотропні речовини у невеликих розмірах, які можуть знаходиться в кишенях, складках одягу і навіть в отворах тіла особи, яку оглядають. В законі записано, що особистий огляд може проводитись уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і прикордонних військ, а у випадках, прямо передбачених законодавчими актами України, також і інших органів. Особистий огляд може проводитись уповноваженими на те посадовими особами однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. Таким чином, можна констатувати, що КпАП України дає лише загальне регулювання проведення особистого огляду. Слід зазначити, що в справах про адміністративні правопорушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин існують особливості такого огляду. По-перше, виникає необхідність огляду органів тіла особи; по-друге, невеликий розмір наркотику може бути прихований у будь-якій частині одягу порушника; по-третє, для виявлення наркотичних засобів при огляді можуть використовуватися технічні засоби. Тому, недивлячись на нібито просту процедуру особистого огляду, він потребує відповідних знань, які можуть бути подані у методичних рекомендаціях органів внутрішніх справ. Спершу слід, зазначити, що особистий ої-ляд здійснюється в межах, необхідних для виявлення наркотичних засобів та психотропних речовин в коректній формі, яка виключає дії, що принижують честь або створюють небезпеку для здоров'я особи, яка підлягає огляду. До початку особистого огляду працівник міліції повинен запропонувати громадянину добровільно видати наркотичні засоби або психотропні речовини. Під час здійснення особистого огляду забороняється робити зауваження відносно місцезнаходження і способів приховування наркотичних засобів • та психотропних речовин, а також поведінки й особистості громадянина. Необхідно вжити заходів, які виключають можливість розголошення інтимних обставин, виявлених при особистому огляді. Під час особистого огляду: 1) оглядають всі дрібні предмети, що є у громадянина (палиці, парасолі, запальнички, самописки, цигарниці та ін.), а також головні убори; 2) оглядають верхній одяг і взуття громадянина; 3) крізь білизну на дотик перевіряється наявність сторонніх предметів на тілі; 4) оглядають білизну, що знята громадянином; 5) оглядають волосся, руки, ноги та ін. Під час особистого огляду необхідно уважно стежити за громадянином, беручи до уваги будь-які зміни в поведінці, зважувати проміжні наслідки огляду і демаскуючі ознаки (сліди ремонту одягу й взуття, бинти або пов'язки на окремих частинах тіла та ін.), використовуючи знання характерних способів приховування наркотичних засобів та психотропних речовин. Під час огляду одягу та взуття особливу увагу треба звертати на предмети кустарного виробництва, ортопедичне взуття, а також шви, латки, манжети, плечі, підкладки, пояси, халяви, устілки, каблуки, головні убори. Працівник міліції, який здійснює особистий огляд, або відповідні фахівці, які беруть участь у огляді, повинні обережно й акуратно поводитися з особистим майном громадянина, щодо якого здійснюється такий огляд. У випадках, коли розкриття або руйнування окремих предметів викликано необхідністю, треба уникати зайвих пошкоджень особистого майна громадянина. Особистий огляд відбувається в ізольованих приміщеннях міліції або в ізольованих приміщеннях транспортних засобів (каютах, купе і т. ін.), які відповідають вимогам санітарії та гігієни. Під час здійснення особистого огляду доступ у ці приміщення сторонніх осіб і можливість вести спостереження за здійсненням огляду повинні бути виключеними. Недоцільно здійснювати особистий огляд кількох осіб одночасно в одному приміщенні. Приміщення, в якому має проводитися особистий огляд, повинно до початку огляду бути обстежене працівником міліції. Двері в суміжні приміщення,'вікна, ілюмінатори тощо повинні бути зачиненими, предмети, які можуть бути використані як засоби нападу, - вилучені. Працівники міліції, яким доручено здійснення особистого огляду, мають право застосовувати необхідний інструмент і технічні засоби для детального обстеження одягу, взуття і дрібних предметів (запальничок, самописок та ін.). Видані добровільно або виявлені під час особистого огляду наркотичні засоби та психотропні речовини необхідно пред'являти для огляду понятим і складати таким чином, щоб вони були недосяжні для громадянина, щодо якого здійснюється такий огляд. По закінченні особистого огляду працівник міліції повинен уважно оглянути приміщення, в якому здійснювався огляд. В разі виявлення наркотичних засобів та психотропних речовин, яких не було в приміщенні до початку огляду, працівник міліції повинен ужити заходів для визначення їх приналежності. Особистий огляд незалежно від його наслідків оформляється протоколом. Протокол підписується посадовою особою органу внутрішніх справ, яка здійснювала особистий огляд, громадянином, щодо якого здійснювався такий огляд, понятими, а при обстеженні органів тіла - медичним працівником. Громадянин, щодо якого було здійснено огляд, має право зробити письмову заяву, яка в обов'язковому порядку заноситься до протоколу або додається до нього. У разі відмови громадянина підписати протокол, у ньому робиться відповідний запис про це, що засвідчується підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Стаття 264 КпАП України передбачає також право посадових осіб цілого ряду органів на огляд речей. Серед них названі й органи внутрішніх справ, до компетенції яких входить підготовка справи про порушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Слід зазначити, що нерідко огляд підозрюваних осіб проводиться і працівниками митних установ та прикордонних військ. Є також законодавчі вимоги (ч.4 ст. 264 КпАП України) щодо огляду речей, ручної кладі і багажу, транспортних засобів та інших предметів, що здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. Однак законодавець також робить виключення з цього правила. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети можна також оглянути за участю двох понятих під час відсутності власника. Особистий огляд, а також огляд речей має на меті не тільки виявляти наркотичні засоби та психотропні речовини, але і має відповідну доказову роль. При кваліфікації, наприклад, за ч. 1 статті 44 КпАП України факт зберігання наркотичних засобів або психотропних речовин може бути встановлено саме при особистому огляді або огляді речей. Подібне можна спостерігати і щодо закріплення факту пересилання таких засобів або їх перевезення. Виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей наркотичні засоби та психотропні речовини вилучаються посадовими особами органів внутрішніх справ. Вони зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачено ст. 44 КпАП України. Стаття 265 КпАП України надає право міліції на знищення самогону та інших спиртних напоїв домашнього вироблення. Однак такого ж права відносно наркотичних засобів та психотропних речовин для органів внутрішніх справ у КпАП України не передбачається. Доцільно в новій редакції КпАП України передбачити таке право працівників міліції та встановити порядок знищення наркотичних засобів та психотропних речовині порядок процедури знищення. Вилучені наркотичні засоби та психотропні речовини направляються на експертизу в порядку, що встановлений законодавством. Однак для попереднього адміністративного розслідування важливим є те, що в результаті адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів установлюються факти щодо зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів та психотропних речовин. Носіями доказів у цьому випадку виступають протоколи особистого огляду, огляду та вилучення наркотичних засобів та психотропних речовин. Досить важливою адміністративно-процесуальною дією є надіслання на експертизу і експертиза з ряду питань, що виникають у справах щодо адміністративного правопорушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Зазначені правопорушення характерні тим, що в справах здебільшого призначається спеціальне дослідження (експертиза). У той же час чинне законодавство не досить повно і чітко врегульовує питання щодо адміністративно-правової процедури й змісту проведення експертизи в таких справах, як: — незаконне вироблення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44 КпАП); — невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки (ст. 106-1 КпАП). Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення у ст.251 передбачає, що доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. На сьогоднішній день висновки експерта у справах про незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин серед інших доказів посідають чільне місце. Згідно зі ст.251 та ст. 273 КпАП України експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Експертом може бути призначена особа, що володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, якій за постановою слідчих, суддів чи за ухвалою суду, доручено провести експертизу і дати висновок за її результатами. Експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Він зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок щодо поставлених перед ним питань. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку і дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яку притягують до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосується предмета експертизи, бути присутнім при розгляді справ (ст. 273 КпАП України). Проте варто відзначити, що окремі питання проведення експертизи, на жаль, недостатньо урегульовані чинним законодавством. Це стосується, насамперед, самого терміну "висновок експерта". Доречно нагадати, що в Кримінально-процесуальному кодексі України це поняття визначається як документ, що складений у результаті дослідження експертом, якому, в передбаченому КПК України порядку, було доручено провести експертизу і дати відповіді на поставлені йому запитання. Доцільно було б це визначення закріпити і в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Крім того, існує необхідність уточнити термін "висновок експерта", оскільки висновки експерта наявні і при дослідженні, і при виконанні експертизи. Доцільно було б більш детально висвітити у Кодексі України про адміністративні правопорушення компетенцію експерта. Через неврегульованість чинним законодавством про адміністративні правопорушення цих питань, експерти змушені керуватися положеннями, які закріплені в КПК України, за аналогією. Чинний КпАП України, зокрема, передбачає адміністративну відповідальність експерта за злісне ухилення від явки до суду, до органів попереднього слідства або дізнання (ст. 185 КпАП України). На жаль, у КпАП України на сьогодні строки виконання експертиз нерідко зовсім не співпадають з визначеними строками розгляду справ про адміністративні правопорушення (ст. 277 КпАП України). Так, наприклад, на розгляд справ за ст. 44 КпАП України відводиться лише одна доба, а експертизу виконують, як правило, протягом 10 діб. Крім того, КпАП України не визначає і загальний строк, протягом якого можна винести постанови про призначення експертних досліджень та строки їх проведення. На нашу думку, необхідно визначити строки виконання експертизи в залежності від складності: на просту експертизу — до 5 діб, на складну — 7-10 діб. У зв'язку з цим було б доцільно в КпАП України вказати, що строк розгляду окремих справ про адміністративні правопорушення, у випадках призначення по них експертизи, відкладається до отримання висновку експерта. Ось чому існує актуальна необхідність внесення змін і доповнень до чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо нормативного врегулювання зазначених проблем, які будуть сприяти посиленню адміністративно-правової боротьби з незаконним обігом в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин. Під час проведення експертизи спершу визначають чи належить вилучений засіб до даного наркотичного засобу. Наприклад, марІхуана - основна умова віднесення досліджуваної речовини до наркотичного засобу - і^а-явність тетрагідроканнабінолу. Необхідна умова віднесення досліджуваної речовини до наркотичного засобу - наявність наркотично активних алкалоїдів опію (морфіну, кодеїну, тебаїну). В залежності від виду наркотичного засобу дослідження відбувається на основі методик хімічного аналізу, розроблених ученими хіміками та рекомендованих МВС України для експертно-криміналістичної діяльності. Однак для працівників міліції, які здійснюють підготовку матеріалів справи про адміністративне правопорушення до розгляду важливо правильно сформулювати питання для криміналістичного підрозділу в супроводжу- вальному документі при направленні речовини на експертизу. Питання повинні ставитися таким чином: 1. Чи є дана речовина наркотичною? Якщо так, тоді якою? 2. Розміри (вага) наркотичного засобу; 3. Чи маються на вилучених предметах наркотичні речовини, якщо так, тоді які? 4. Чи мають вилучені речовини загальне джерело походження щодо місця вирощування? Як витікає зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Поряд з іншими процесуальними документами ці дані встановлюються також висновком експерта. Зараз у КпАП України не встановлено порядку оформлення такого висновку. На жаль, і в проекті Кодексу України про адміністративні проступки також немає навіть статті, яка б ставила вимоги до висновку експерта. В даному проекті експертизі присвячено дві статті: ст. 537 — визначає процесуальне положення експерта; ст. 555 - дослідження висновку експерта. Однак щодо порядок проведення експертизи, вимог до цього процесуального документу нічого не сказано'. На наш погляд, у проект КпАП України слід запозичити положення про висновок експерта, які закріплені в Кримінально-процесуальному кодексі України та Законі України "Про судову експертизу"2. У КпАП України слід зазначити, що після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, в якому повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, вчений ступінь і звання, посада експерта), на який підставі була проведена експертиза, хто був присутній під час її проведення, запитання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використовував та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені запитання. Якщо експерт в ході дослідження виявив факти, які мають значення для вирішення справи, він також у висновку має право їх зазначити. При направленні на експертизу матеріалів з метою встановлення факту приналежності до наркотичних засобів відповідної речовини та з'ясування інших проблем, що виникають у процесі попереднього адміністративного розслідування, експерт у своєму висновку за результатами дослідження повинен відповісти на запитання - чи належить дана речовина до наркотичних засобів та психотропних речовин і що за обсягом цей засіб слід віднести до невеликих розмірів. При підготовці матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 106-1 КпАП України, тобто при неприйнятті землеко- ' Див.: Проект Кодексу України про адміністративні проступки, розроблений робочою групою Кабінету Міністрів України під керівництвом Стефанюка В.С. 2 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 28. — С.832-834. ристувачами або землевласниками на закріплених за ними земельними ділянками заходів зі знищення дикоростучої коноплі або снотворного маку, рослини із відповідних площ можуть також направлятися працівниками міліції на експертизу до експертно-криміналістичних підрозділів управлінь внутрішніх справ. Зібрані матеріали у справі про адміністративні правопорушення, що порушують правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин аналізуються на предмет отримання доказів щодо вчинення правопорушення та причетності до нього відповідних осіб. Після зібрання доказів у справі переходять до процедури доказування щодо вчиненого проступку. Теорія доказування вивчалась в основному на стику наук процесуального права, криміналістики, судової психології, судової медицини та судової психіатрії'. Це свідчить про комплексний характер проблеми доказування, окрім того дозволяє зробити висновок про значення теорії доказування для різних юридично-теоретичних спрямувань та різних галузей процесуального права. Адміністративно-процесуальне право, як підгалузь, має декілька правових інститутів, які так чи Інакше враховують необхідність правового регулювання порядку доказування в справах адміністративного процесу. В адміністративно-деліктному праві доказування набуває відповідного значення. Адже на цьому етапі попереднього адміністративного розслідування є можливість довести причетність особи до вчинення адміністративного правопорушення, ступінь вини або її відсутність. Зібрані докази аналізуються працівниками міліції, у віданні яких знаходиться справа про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Кожен з доказів виконує свою роль у процесі встановлення істини у ' " • • X Т ) справі та займає визначене місце в системі доказування. У зв язку з цим у правовій літературі докази класифікуються. Так, в залежності від того, розкривають докази суть адміністративної справи чи якийсь другорядний факт, їх розподіляють на прямі і побічні. За характером джерел. Із яких одержується інформація, докази можуть бути первинними (тобто, першоджерела) і вторинними (копії документів тощо). За цільовою направленістю докази можуть бути обвинувачувальними і виправдувальними. Крім того, широко застосовуються докази, характер яких не завжди дає змогу віднести їх до будь-якої з вищенаведених груп. Це докази констатуючого значення2. На стадії попереднього адміністративного розслідування проводиться дослідження з метою виявлення додаткових обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто обставин, які не встановлюються у повному обсязі при попередній перевірці. ' Арсеньев В.Д. О соотношении криминалистики й теории судебньїх доказа-тельств // Вопросьі криминалистической методологии, тактики й методики рас-следования. Материальї научной конференции. - М., 1973. — С.21-22. 2 Див.: Гуренков О.Й., Додин Е.В. Доказательства при рассмотрении дел об административньїх правонарушениях. - К.: РИО МВД УССР, 1974. - С.11-13. Це віднесення матеріалу, який є предметом адміністративного проступку, до наркотичного засобу чи психотропної речовини, визначення невеликих розмірів цих засобів і речовин, встановлення фактів виробництва, зберігання, придбання цих засобів або пересилання чи перевезення їх. У справах про адміністративні правопорушення, що передбачені ст.44-1 КпАП України, важливе значення надається висновку медичної комісії про визнання особи хворою на наркоманію, матеріалам, які підтверджують зловживання особою наркотичними засобами. У процесі розслідування вивчаються документи, що вилучені в адміністрації сільськогосподарського підприємства та свідчать про достатність чи недостатність охорони посівів снотворного маку або конопель. Під час дослідження доказів у справі підлягають доказуванню: подія вчинення адміністративного проступку, що порушує правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, час, місце, спосіб та інші обставини вчиненого правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявність пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин. Таким чином, доказування в справах про адміністративні проступки, що порушують правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, — це діяльність працівників міліції зі збирання, перевірки й оцінки доказів та їх процесуальних джерел із метою встановлення обставин, які мають значення для прийняття законного та справедливого рішення у справі. Кожна стадія провадження в справах про адміністративний проступок, як відомо, завершується відповідним адміністративно-правовим актом. Таким актом щодо стадії попереднього адміністративного розслідування, на наш погляд, може бути рішення про надіслання матеріалів у справі органові або посадовій особі, що уповноважена розглядати справу про адміністративний проступок. Тому ст. 520 проекту Кодексу України про адміністративні проступки доцільно викласти в новій редакції: "Стаття 520. Рішення про надіслання протоколу". Після попереднього адміністративного розслідування орган (посадова особа), уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, приймає рішення про надіслання протоколу про адміністративний проступок уповноваженому органу або посадовій особі на розгляд справи по суті". Цією нормою доцільно завершити главу "Попереднє адміністративне розслідування". У цій главі, на наш погляд, необхідно також визначити у окремій статті поняття попереднього адміністративного розслідування та порядок його здійснення. У період реформування правоохоронних органів слід відзначити, що адміністративно-правову боротьбу з порушеннями адміністративного законодавства поряд з державною міліцією будуть вести й органи міліції місцевого самоврядування. В залежності від того, які служби будуть функціонувати в системі міліції місцевого самоврядування, буде визначатись і ЇЇ компетенція. Треба сказати, що виділення цих служб і підпорядкування місцевим Радам багато в чому буде залежати від політичного вирішення державою цієї проблеми. Однак, уже зараз можна з упевненістю сказати, що Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" надає можливість місцевим радам створювати міліцію і прямо вказує, що до неї відноситься служба дільничних інспекторів. Можливо, що до складу міліції місцевого самоврядування будуть віднесені і підрозділи патрульно-постової служби та будуть створюватись у її складі підрозділи охорони. Якщо це буде так. тоді ця міліція матиме можливість здійснювати, поряд з іншими правоохоронними функціями, функцію боротьби з адміністративним правопорушенням, а що стосується дільничних інспекторів міліції, то вони і зараз є носіями повноважень суб'єктів адміністративно-юрисдик-ційної діяльності, беручи участь в провадженні у справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Крім того, на дільничних інспекторів покладені повноваження щодо здійснення дізнання в кримінальних справах щодо незаконного обігу цих речовин. З цього слідує висновок, що міліція місцевого самоврядування буде мати компетенцію здійснювати адміністративно-юрисдикційні повноваження (так звану юрисдикцію, оскільки у відповідності до вимог ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції по роботі дільничних інспекторів міліції вони мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та проводити адміністративне розслідування щодо відповідних справ (в тому числі ст. ст, 44, 44-1, частини першої статті 106-1 тощо). У взаємодії з державною службою з карантину рослин Міністерства аграрної політики України дільничні інспектори міліції здійснюють нагляд за дотриманням норм і правил вирощування снотворного маку й конопель. У нових умовах підпорядкованості ця служба могла б на основі планів сільських, селищних і міських рад здійснювати заходи щодо виявлення посівів снотворного маку та конопель, законності їх вирощування та достатності заходів щодо їх охорони, Підрозділи міліції охорони органів місцевого самоврядування поряд з Іншими об'єктами могли б охороняти посіви снотворного маку та конопель, які вирощуються на законних підставах. Підрозділи патрульно-постової служби міліції разом з дільничними інспекторами будуть проводити заходи щодо виявлення місць торгівлі наркотичними засобами та їх уживання. Дільничні інспектори міліції зобов'язані зараз і, на наш погляд, повинні надалі мати такі обов'язки і права, а також складати протоколи про адміністративні правопорушення щодо справ про незаконний обіг наркотиків та психотропних речовин. При цьому слід враховувати специфіку доказування у справах про такі правопорушення, а вони, у свою чергу, накладають відбиток на особливості протоколу про ці правопорушення. Насамперед, це стосується справ про незаконні вироблення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, відповідальність за які передбачена в ст. 44 КпАП України. Недивлячись на те, що стадія попереднього адміністративного розслідування є відносно самостійною, на цій стадії /ч"» & все ж необхідно уточняти протокол про адміністративні правопорушення, який складається в кожному разі виявлення незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, але в ньому після перевірки повинно чітко відображатися, в чому виявилося порушення: в виробленні, придбанні, зберіганні тощо. В цих справах є обов'язковим проведення експертизи, тому в протоколі слід зазначати, які речовини було вилучено, їх характерні ознаки та відобразити факт направлення Їх на експертизу. Від результатів експертизи залежить кваліфікація незаконного діяння уже на цій стадії адміністративного розслідування. Адже у випадках, коли у результаті проведеної експертизи буде встановлено, що розмір наркотичних засобів або психотропних речовин буде перевищувати граничні норми, коли він у відповідності до законодавства не вважається невеликим, діяння буде кваліфікуватися за ч.І ст. 309 Кримінального кодексу України. |
|
Проблеми поглиблення демократичних засад адміністративної реформи в Україні М. Я. Сегай, д-р юрид наук, проф.; О. Ф. Скакун, д-р юрид наук, проф.; М. М. Страхов, д-р юрид наук, проф.; Ю. М. Тодика, д-р юрид... |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для... В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд... |
|
Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні Авторський колектив В. М., доктор пед наук; Охрімчук P. M., канд пед наук; Полянський П. Б., канд. істор наук, директор департаменту загальної середньої... |
Мінрегіонбуд України Київ 2009 В. С., д-р техн наук, проф.; Вернигора В. О., канд техн наук; Галінський О. М., канд техн наук; Григоровський П.Є., канд техн наук;... |
|
ПРИВАТНЕ ПРАВО Білоусов Є. М. – канд юрид наук., доц. – розділ ІІ; §3 розділу ІV, розділ V, VI, §§1-3, 5-8 глави VIІ (у співавторстві з Жуковим... |
ГСВО МОН Черкаського ін-ту управління бізнесом; О. Ф. Кравченко, канд екон наук, доц. КДТУБА; М. М. Мартиненко, д-р техн наук, проф. КЕІМ;... |
|
РСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних... Укладачі: О. А. Щербина, канд техн наук, доцент, М. М. Орлова, канд техн наук, доцент |
АКАДЕМІЧНИЙ Н. С. Прозорова, доктор юрид наук, професор; Є. А. Тихонова, доктор юрид наук, професор |
|
Орієнтація у просторі Галина ЛАВРЕНТЬЄВА, канд психол наук, ст наук співроб. Ін-ту засобів навчання АПН України |
МАТЕМАТИКА Г. М. Мерсіянова канд пед наук, ст наук спів лабораторії олігофренопедагогіки Інституту дефектології АПН України |