|
Скачати 1.9 Mb.
|
32. Характеристика видів фінансового контролю 1. За часом проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний і наступний. Попередній фінансовий контроль проводиться до виконання господарських і фінансових операцій з формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів. Він здійснюється в процесі розробки фінансових планів, за його допомогою здійснюється оцінка фінансової ефективності планових заходів. Метою попереднього контролю є насамперед попередження порушень фінансової дисципліни, запобігання правопорушенням у сфері фінансової діяльності. Поточний (оперативний) фінансовий контроль проводиться під час виконання господарських і фінансових операцій, у процесі виконання фінансових планів з метою своєчасної оцінки правильності, доцільності й законності вказаних операцій. Наступний фінансовий контроль здійснюється після виконання господарських і фінансових операцій. Він спрямований на виявлення порушень, які не були встановлені під час попереднього й поточного контролю. Такий контроль має на меті оцінку ефективності використання фінансових, трудових, матеріальних та інших ресурсів. 2. За характером взаємовідносин і суб'єкта контролю виокремлюють внутрішній і зовнішній фінансовий контроль. Внутрішній фінансовий контроль — це самоконтроль, який здійснюється організацією, підприємством, установою як за власною фінансовою діяльністю, так І за фінансовою діяльністю своїх структурних одиниць. Зовнішній фінансовий контроль здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення контрольних дій у сфері додержання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових правовідносин. 3. Фінансовий контроль за формами проведення поділяють на обов'язковий та ініціативний. Обов'язковий фінансовий контроль здійснюється на підставі вимог чинного законодавства відповідно до компетенції контролюючих суб'єктів—відповідних органів державної чи місцевої влади або інших уповноважених суб'єктів. Ініціативний фінансовий контроль, на відміну від обов'язкового контролю, здійснюється на підставі рішень суб'єктів господарювання як самостійно, так і за участю сторонніх контролюючих суб'єктів. 4. Залежно від природи контролюючих суб'єктів виділяють наступні види фінансового контролю. Державний фінансовий контроль, який здійснюється державними органами як законодавчої, так і виконавчої гілок влади. Він, у свою чергу, поділяється на: загальнодержавний і відомчий. Муніципальний фінансовий контроль — це контроль, що здійснюється органами Місцевого самоврядування під час реалізації бюджетного процесу, муніципальних програм розвитку відповідної території. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюють керівники підприємств, установ, організацій, інші уповноважені посадові особи, відповідні структурні підрозділи підприємств, установ, організацій. Він спрямований на процес фінансово-господарської діяльності цих підприємств, установ та організацій. Метою цього контролю є реалізація фінансово! стратеги та запобігання кризовим ситуаціям, які можуть погіршити фінансовий стан вказаних суб'єктів контролю. Аудиторський фінансовий контроль здійснюють незалежні аудитори або аудиторські фірми як за ініціативою суб'єкта господарювання, так і за вимогою чинного законодавства. Він спрямований на перевірку інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх фінансової і бухгалтерської звітності й обліку, відповідності такої діяльності чинному законодавству. Громадський фінансовий контроль, який можуть здійснювати як окремі громадяни, так і їх об'єднання, громадські організації щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства насамперед владними структурами в процесі фінансової діяльності, зокрема пов'язаної зі сферою прав і законних інтересів громадян. 5. Залежно від цільової спрямованості контрольних дій контролюючих суб'єктів розмежовують такі види фінансового контролю, як стратегічний і тактичний. Стратегічний фінансовий контроль — контроль, за допомогою якого вирішуються питання стратегії розвитку держави, адміністративно-територіальних утворень, окремої галузі господарства, окремих підприємств, організацій, установ у майбутньому. Тактичний фінансовий контроль — контроль, що має на меті вирішення поточних питань фінансової діяльності різноманітних суб'єктів фінансових відносин. 6. За місцем проведення фінансовий контроль поділяється на контроль виїзний та дистанційний. Виїзний фінансовий контроль — це контроль на місці, при якому контролюючі суб'єкти здійснюють відповідні заходи контролю безпосередньо на підконтрольному об'єкті. Дистанційний (безвиїзний) фінансовий контроль—контроль, який здійснюється на відстані за допомогою відповідно! інформації, наданої підконтрольним суб'єктом. 7. За сферою фінансової діяльності фінансовий контроль розподіляють на бюджетний, податковий, валютний, банківський, страховий та ін. 33. Характеристика методів фінансового контролю. 33. Під методом фінансового контролю слід розуміти конкретні способи (прийоми), що застосовуються контролюючими суб'єктами при здійсненні контрольних функцій у сфері фінансових відносин. Єдиної чіткої класифікації методів фінансового контролю в науці фінансового права не існує. основних методів фінансового контролю, то до них відносять перевірку й ревізію. Ревізія— це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, додержанням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку й звітності: спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнень чи крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням 2. Ревізія є всеохоплюючим методом фінансового контролю й полягає в детальному дослідженні фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб'єкта на предмет її законності, доцільності та ефективності. Ревізії класифікуються за різними підставами. За змістом вони поділяються на фактичні (перевірка наявності матеріальних цінностей, стану речових складів, виробленої продукції, наявності грошей, цінних паперів тощо) і документальні (перевірка різноманітних фінансових документів). За критерієм об'єкта діяльності розрізняють комплексні ревізії (перевіряється фінансова діяльність обраного об'єкта в різних сферах, у них беруть участь ревізори одночасно кількох контролюючих суб'єктів) і тематичні ревізії (перевірка будь-якої однієї сфери фінансової діяльності (наприклад, сплати податків). За організаційною ознакою ревізії можуть бути плановими (передбачені в плані роботи відповідного контролюючого суб'єкта) і позаплановими (не передбачаються в планах роботи контролюючого суб'єкта і призначаються при певних обставинах за наявності відповідних підстав). Перевірка — це обстеження й вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів'. Виокремлюють також такий метод фінансового контролю як обстеження — ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової діяльності підконтрольного суб'єкта, в процесі якого виявляються її позитивні й негативні сторони. Під час обстеження використовуються такі прийоми, як анкетування, опитування.Обстеження є одним із основних методів попереднього контролю, бо саме завдяки йому можливо оперативно виявити стан справ щодо певного питання, запобігти порушенню фінансової дисципліни й визначити, чи необхідно проводити перевірку або ревізію. До методів фінансового контролю відносять аналіз — метод фінансового контролю, — що передбачає дослідження певних фінансових питань, відповідних документів. До аналітичних прийомів, що застосовуються при проведенні аналізу, належать такі як, середні і відносні величини, групування, індексний метод Виділяють такі класифікації методів аналізу, як неформалізовані (ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні—це метод експертної оцінки, порівняння тощо) та формалізовані (в їх основі лежать суворі формалізовані аналітичні залежності — це метод процентних чисел, балансовий метод тощо). Наступним методом фінансового контролю є інвентаризація—складання опису майна (інвентарю) підприємства, установи, організації; періодична перевірка наявності товарно-матеріальних та грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства, установи, організації на певну дату, стану їх зберігання, правильності ведення складського господарства й реальності даних обліку. Під час Інвентаризації перевіряється наявність і стан об'єктів шляхом огляду, підрахунку, обмірювання, зважування Отримані результати порівнюють з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація дозволяє виявляти й усувати можливі помилки в обліку й роботі матеріально відповідальних осіб, визначати величину природної втрати й уточнювати дані про залишки матеріальних та інших цінностей. При проведенні інвентаризації спеціально створені комісії складають інвентарний опис — детальний опис майна підприємства, установи, організації із вказівкою кількості та якості предметів і зазначенням їх оцінки.. Слід відмітити і такий метод фінансового контролю, як спостереження (моніторинг)—загальне від стеження фінансової діяльності контрольованого суб'єкта. 34. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України Концепція органів державної податкової служби України при здійсненні фінансового контролю визначається за організаційно-правовим статусом. Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.90 із наступними змінами та доповненнями. Функції ДПА України у сфері фінансового контролю визначає ст. 4 Положення про Державну податкову адміністрацію України 1. Видає НПА і методичні рекомендації з питань оподаткування 2. Затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, які пов’язані з обчисленням і сплатою податків та інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок документа, що затверджує реєстрацію фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними і фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби 3. Виконує, організовує роботу органів державної податкової служби 4. Пояснює через ЗМІ порядок застосування законодавчих та інших НПА з питань податків, інших платежів та організовує виконання цієї роботи органами ДПС 5. Здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби 6. Надає органам ДПС методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану 8. Розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додержанням податкового та валютного законодавства 9. При виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби з організованою злочинністю 11. Інформує ПУ та Кабмін про основні показники мобілізації податків та інших платежів до Державного бюджету України 12. Подає Мінфіну та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків та інших платежів 13. Координує діяльність органів ДПС та організовує їх взаємодію з іншими органами 14. Вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування 15. Здійснює зв’язки з податковими службами іноземних держав і міжнародними податковими організаціями 16. Надає фізичним особам-платникам податків та інших обов’язкових платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової інспекції документ, що засвідчує 17. Прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення витрат бюджету 18. Забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання та продаж, організовує роботу, пов’язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час транспортування, зберігання та реалізації 19. Організовує роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби та захисту інформації про платників податків 22. Виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення 24. Здійснює в межах своїх повноважень контроль за обліком, зберіганням і реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна 25. Забезпечує безпеку працівників органів ДПС 26. Запобігає корупції та іншим службовим порушенням працівників державної податкової служби 27. Збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення податкового законодавства 28. Здійснює відповідно до законодавства функції з управління майном, що є у державній власності 35. Підстави та порядок проведення позапланового контролю органами ДПС України Підстави (ст. 78 Податкового кодексу України.): 1• органом ДПС вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу ДПС нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом ДПС вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу ДПС нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 2• у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої найманим особам заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки. ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення законодавства, (якщо він не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту)*; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків (*) 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу ДПС під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків (*) 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба позапланової виїзної 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
Поняття фінансової діяльності(2 лекції) Фінанси – сукупність суспільно-економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних, централізованих... |
1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11 П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів... |
1. Предмет і метод фінансового права Предмет ФП, як галузі публічного права, суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави. – тобто відносини... |
Питання до іспиту з курсу «Фінансове право» Повноваження Міністерства фінансів у сфері регулювання фінансової діяльності держави |
З курсу „Теорії держави і права” Поняття, основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні |
Поняття, походження держави. Функції та форми держави Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму |
Поняття, походження держави. Функції та форми держави Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму |
5. Базові поняття програмування (5 год.) Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути... |