|
|
Скачати 1.9 Mb.
|
|
Система навчальної дисципліни фінансового права складається з: 1)Загальної частини, до якої входять питання, що стосуються усіх правових інститутів, які об’єднуються в особливій частинєі. 2) Особливої частини, норми якої об’єднуються у розділи, до яких належать відповідні фінансово-правові інститути. Джерела фінансового права – це правові акти органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування, в яких містяться норми фінансового права 1)Закони. 2)Підзаконні акти. Система фінансового законодавства – це система усіх упорядкованих відповідним чином нормативно-правових актів, що регулюють фінансові відносини в державі.
Конституція України: Містить норми, які конкретизуються в інших фінансово-правових актах, визначає принципи фінансової діяльності держави, загальногалузеві принципи фінансового права тощо. Містить норми прямої дії, визначає компетенцію кожної з гілок влади у сфері фінансової діяльності держави. Наприклад, ст. 82 до повноважень Верховної Ради України відносить затвердження Державного бюджету. Бютжетний кодекс- 2010р. Податкова кодекс 2010р. ЗУ ,,Про НБУ,,-25.05.1995р. ЗУ,, Про банки і банківську діяльність,,-07.12.200р. Інструкції НБУ і т.д. 17. Історія розвитку науки фінансового права. Етапи розвитку науки фінансового права 1.Зародження науки фінансового права в Західній Європі. В праці «О духе законов» (1748р.) Монтеск’є, ворог абсолютизма, стверджував, що основні питання фінансової політики держави повинні вирішуватися в парламенті. Фінансовий ідеал Монтеск’є, як і Локка, вплив якого він мав, - прийняття фінансових законів представницькою владою і виконання цих законів - виконавчою, на чолі якої стоїть монарх. Другим великим поліцеістом, досліджуваним в своїх працях фінансові проблеми, був австрійський письменник і державний діяч І.Зоненфельс. Він - автор фундаментального трьохтомного твору «Основные начала полиции, коммерции и финансов» (1776 р.). А.Сміт відіграв велику роль в розроблені фінансово - правових питаннях і в формуванні науки фінансового права. Він намітив контури фінансової науки і шляхи їх поділу від політекономії, створив одночасно приписи ділення від фінансової науки науки фінансового права. 2. Розвиток науки фінансового права в імператорській Росії. Наука фінансового права в Росії також мала начальний період і розвивалась в лоні економічних творів. Петровські реформи при всій їх непродуманості і противоріччях мали важливе наукове і культурне значення. Виниклі зв’язки з західними країнами стали основою, на якій зародилась російська фінансова думка. Перші спроби аналізу фінансового стану Росії були розпочаті ще в 1663-1667 роках (Котошихін, Крижаним, Посошков). В 1841 р. з'явився по суті перший російський підручник з фінансового права І.Я. Горлова «Теорія фінансів». Хоч в цьому підручнику саме поняття «фінансове право» ще вживається з різними смисловими навантаженнями і змістом 3.Розвиток науки фінансового права в Радянській державі. 1917 Найбільш плідний період у розвитку науки фінансового права (створені кафедри фінансового права при провідних університетах Росії) .
Березень 1940 р. У журналі “Советское государство и право” була опублікована принципово важлива стаття Ровінського Ю.А. “Предмет радянського фінансового права”. Тоді ж опубліковано перший радянський підручник “Фінансове право” 4. Початок розвитку української науки фінансового права. Власне українська наука фінансового права тільки починає розвиватись. Але розвивається вона не на голому місці, а сягає своїми коріннями в радянську фінансово-правову науку, а через неї в загальновідому своїми значними традиціями і досягненнями російську наукову школу фінансового права, вбирає в себе все більше елементів науки про публічні фінанси західноєвропейської цивілізації. У вузах України працюють науковці, які внесли досить вагомий вклад у розвиток науки фінансового права, захистили кандидатські дисертації, викладають фінансове право на юридичних факультетах: Одеського університету — доцент Бекерська Д.А., Львівського — доцент В.М.Репецький, Київського — доценти С.Т.Кадькаленко, Н.Ю.Пришва, Чернівецького — Латківська Т.А. 18. Поняття і система науки фінансового права. Предметом науки фінансового права є вся сукупність знань про фінансове право, фінансову діяльність держави. Наука фінансового права досліджує знання про фінансове право і фінансову діяльність держави у формі складних, найбільш узагальнених фінансово-правових понять та категорій. Наука фінансового права – це внутрішня цілісна система узагальнених специфічних знань про фінансове право та фінансову діяльність держави, закономірності розвитку цих знань. Особливості науки фінансового права -Вона була і залишається суспільство-знавчою наукою, а тому завжди піддається деформаціям і політичній кон’юнктурі - Її предмет складають соціальні явища – фінансово-правові відносини і норми, що їх регулюють- Наука вивчає такі фінансово-правові явища, які за своєю юридичною природою належать до публічно-правових, що мають місце тільки у сфері державних (публічних) фінансів - Наука є юридичною наукою, бо вивчає такі фінансово-правові явища і поняття, багато з яких двоякі за своєю природою зіткані з правової та економічної матерій Функції науки фінансового права 1.Аналітична. Усвідомлення “дослідного знання”, класифікація фінансово-правових норм, коментування, зведення в цілісну органічну систем. 2.Критична. Виявлення дефектів і недоліків у чинному законодавстві, фіксація невідповідності правової норми вимогам суспільної практики 3.Конструктивна. Створення нових фінансово-правових інститутів і розділів фінансо-вого права 4.Прогнозуюча. Створення нових фінансово-правових інститутів і розділів фінансо-вого права Система науки фінансового права (Загальна та Особлива частини)в певній мірі відповідає системі фінансового права як галузі права, однак повністю не збігається з нею. Наука фінансового права розробляє важливі теоретичні положення, які за своїм характером не можуть знайти прямого відображення у фінансовому праві. У фінансовому законодавстві відсутнє визначення державних фінансів, класифікації фінансово-правових актів або фінансово-правових норм, цілісного закріплення будь-якої теоретичної концепції, що пояснює фінансово-правові явища тощо. З другого боку, не всі фінансово-правові норми, що беруться з об'єктивної реальності і закріплюються в нормативно-правових актах, осмислені наукою фінансового права. Багато таких норм конструюються лише на базі дослідницького знання, яке ще не є власне науковим. 19. Поняття та принципи науки фінансового права. Принципи науки фінансового права – це основні її засади. Об’єктивність означає, що відомості, отримані наукою фінансового права відображають дійсні зв’язки, властивості, що існують у даній галузі права Пізнання свідчить, що фінансово-правові норми, фінансово-правові відносини, закономірності розвитку фінансового права піддаються дослідженню Детермінізм проявляється в загальному взаємозв’язку і взаємообумовленості фінансово-правових норм та фінансово-правових інститутів. Це означає, що під впливом суспільних потреб змінюються фінансово-правові норми, а отже, і фінансово-правові інститути Розвиток означає, що в науці фінансового права все знаходиться в постійному русі Історизм означає, що наука фінансового права повинна вивчати ті чи інші проблеми в конкретній історичній обстановці та повинна враховувати історії розвитку цієї проблеми, шляхи її вирішення на різних історичних етапах Єдність теорії та практики – означає, що проблеми, які досліджуються наукою фінансового права в той чи інший період – соціально обумовлені потребами практики 20. Поняття та методи дослідження науки фінансового права Методологія науки фінансового права – це принципи, а також методи дослідження, які використовуються в науці для пізнання її предмета і отримання наукового результату Методи дослідження науки фінансового права – це певні прийоми, за допомогою яких забезпечується дослідження предмета фінансового права Формально-догматичний. Суть його в логічному осмисленні всіх тих явищ, які складають предмет науки фінансового права Звернення до інших наук – обумовлений тим, що наука фінансового права тісно пов’язана з іншими науками Порівняльне правознавство – це порівняння вітчизняного фінансово-правового законодавства з стандартами Європейського Союзу в сфері державних фінансів Конкретно-соціологічне дослідження полягає у використанні наукою інформації, отриманої шляхом особистого спостереження за ходом фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, а також усне опитування працівників податкових, фінансових органів Порівняльно-історичний – полягає в аналізі історичного розвитку того чи іншого фінансово-правового інституту, фінансово-правової теорії Живого пізнання – вимагає розуміння об’єкта через переживання його суб’єктом, зобов’язує зрозуміти внутрішній зміст і призначення цієї категорії 30.Реалізація прав і обов'язків суб'єктів фінансових правовідносин Предметом регулювання фінансового права виступають відносини у сфері фінансової діяльності. Регулюючи такі відносини, фінансове право визначає права та обов'язки їх учасників - юридичних та фізичних осіб, що беруть участь у фінансовій діяльності. Отже, такі учасники виступають суб'єктами фінансового права. Відповідно, суб'єкти фінансового права можуть виступати здебільшого суб'єктами конкретних фінансових правовідносин. Суб'єктами права виступають фізичні або юридичні особи, поведінка яких регулюється нормами права за наявності у них ознак правоздатності і дієздатності. Правами юридичних осіб у фінансових відносинах наділені: держава в цілому; державні органи, що діють як окремі утворення в межах встановленої компетенції; органи місцевого самоврядування; підприємства, установи (у тому числі бюджетні), об'єднання тощо. У своїх взаємовідносинах та у відносинах з громадянами юридичні особи виступають як єдиний суб'єкт, внутрішня структура якого не має значення для осіб, що вступають з ним у відносини. Учасники правовідносин мають бути наділені такою спеціальною юридичною властивістю, як правосуб'єктність, тобто спроможністю бути носієм прав та обов'язків, здійснювати їх та відповідати за їх реалізацію, що суперечить встановленим правовим нормам. Правосуб'єктність включає правоздатність та дієздатність. Отже, суб'єктами фінансового права виступають фізичні або юридичні особи, поведінка яких регулюється нормами фінансового права за наявності у них ознак правоздатності і дієздатності. Правоздатність - це здатність бути носієм прав та обов'язків. Дієздатність - це здатність самостійно реалізовувати права та обов'язки. Суб'єктами фінансового права є держава, адміністративно-територіальні утворення, юридичні особи - підприємства й організації усіх форм власності, громадські організації, установи, тобто колективні суб'єкти та громадяни - індивідуальні суб'єкти. Колективний та індивідуальний суб'єкти фінансового права. У фінансових правовідносинах бере участь значна кількість колективних суб'єктів фінансового права. Наприклад, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування - сільські, селищні й міські ради відповідно до компетенції, встановленої Конституцією України, затверджують бюджети відповідного рівня й контролюють їх виконання. Кабінет Міністрів України в межах конституційних повноважень розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання. Рахункова палата України від імені Верховної Ради України здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Значне коло учасників фінансових відносин - колективних суб'єктів становлять підприємства, установи й організації усіх форм власності. З одного боку, за рахунок коштів Державного або місцевих бюджетів фінансуються бюджетні установи, з іншого - майже всі підприємства й організації є платниками податків, зборів, обов'язкових платежів. Вони беруть активну участь у відносинах у сфері банківської діяльності. Індивідуальними суб'єктами фінансового права, як зазначалося, виступають фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Визначальною є їх роль у податкових відносинах та кредитно-розрахункових відносинах, у яких беруть участь кредитно-фінансові установи. Зокрема, фізичні особи незалежно від громадянства зобов'язані сплачувати податки та обов'язкові платежі до централізованих фондів з доходів, джерело походження яких перебуває в Україні. Отже, суб'єкти фінансового права - це юридичні й фізичні особи, які мають правосуб'єктність, а суб'єкт фінансових правовідносин - це реальний учасник цих правових відносин. 31. Поняття і призначення фінансового контролю. фінансовий контроль — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та Інших суб'єктів контрольних фінансових правовідносин, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни, раціональності в процесі формування, розподілу й використання фондів коштів. Об'єктом фінансового контролю є те, з приводу чого суб'єкти вступають у контрольні правовідносини, на що спрямована контрольна діяльність. Таким об'єктом будуть усі грошові процеси при формуванні, розподілі й використанні фінансових ресурсів. Предметом фінансового контролю є фінансово-вартісні показники: прибуток, доходи, податки, собівартість, відрахування до фондів, виручка від реалізації, які містяться у первинній документації та свідчать про рух коштів. Саме такі показники відображають процес формування, розподілу й використання фінансових ресурсів, а також результативність їх обігу. Сферою фінансового контролю є всі господарські операції, що здійснюються з використанням грошей, а в окремих випадках і без них Суб'єктами фінансового контролю є учасники фінансових контрольних правовідносин, які володіють необхідною правосуб'єктністю в цій сфері. Залежно від змісту й обсягу прав та обов'язків суб'єктів фінансового контролю можна виділити дві їх групи: 1. Контролюючі суб'єкти. 2. Підконтрольні суб'єкти Призначення фінансового контролю полягає у сприянні успішній реалізації фінансової політики держави в цілому, забезпеченні процесу ефективного формування, розподілу й використання фінансових ресурсів в усіх ланках і сферах народного господарства. Зміст фінансового контролю полягає: - у контролі за виконанням фінансових зобов'язань перед державою й органами місцевого самоврядування з боку фізичних та юридичних осіб: - у контролі за виконанням органами державної влади й місцевого самоврядування функцій у сфері формування, розподілу й використання фінансових ресурсів відповідно до їх компетенції: - у контролі за використанням фондів коштів відповідно до вимог фінансового законодавства; - у контролі за дотриманням правил ведення фінансово-господарських операцій і розрахунків, а також зберігання грошових коштів; - у виявленні внутрішньовиробничих резервів зростання фінансових ресурсів, у тому числі за рахунок зниження собівартості, підвищення продуктивності праці, рентабельності, економії грошових, матеріальних та Інших ресурсів; - у сприянні збалансованості між потребами у фінансових ресурсах і розмірами грошових доходів держави й місцевого самоврядування: - у попередженні й усуненні виявлених порушень фінансової дисципліни. |
|
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
|
Поняття фінансової діяльності(2 лекції) Фінанси – сукупність суспільно-економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних, централізованих... |
1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11 П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів... |
|
1. Предмет і метод фінансового права Предмет ФП, як галузі публічного права, суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави. – тобто відносини... |
Питання до іспиту з курсу «Фінансове право» Повноваження Міністерства фінансів у сфері регулювання фінансової діяльності держави |
|
З курсу „Теорії держави і права” Поняття, основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні |
Поняття, походження держави. Функції та форми держави Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму |
|
Поняття, походження держави. Функції та форми держави Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму |
5. Базові поняття програмування (5 год.) Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути... |