Пришва Надія Юріївна, Фінансове право
Поняття фінансової діяльності(2 лекції)
Поняття фінансів та фін діяльності держави
Методи фін діяльності
Фін система України
Органи, що здійснюють керівництво фінансовою діяльністю
Теорії походження терміну фінансів:
З латинської мови
З німецької мови
З французької мови
З англійської
Фінанси – сукупність суспільно-економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних, централізованих та децентралізованих коштів, необхідних для безперебійного функціонування держави та місцевого самоврядування.
Фонди
Бюджет
Місцевий бюджет
Фонди соціального прямування
Пенсійний фонд
Об’єкти фінансів – грошові фонди, тобто відокремленні грошові кошти з цільовим призначенням
фінанси – грошові відносини як правило без еквівалентного характеру
Публічні фонди:
Централізовані - створюються при безпосередній участі держави, яка використовує ці фонди в якості мат-фін бази для виконання своїх завдань та функцій
Децентралізовані – створюються в окремих галузях господарства, на підприємствах, установах незалежно від форми власності. Порядок надходження та використання де центр фондів визначається суб’єктам(власниками), що створили ці фонди
Розмір ставки податків однаковий – 17%
Діє механізм розподілу, перерозподілу грошових коштів.
Фін діяльність держави – урегульована нормами права діяльність держави та її органів щодо формування, розподілу, використання публічних фондів, коштів необхідних для покриття витрат, по виконанню основних завдань та функцій, що стоять перед державою та місцевим самоврядуванням
Завдання суб’єктів фінансової діяльності :
Формування публічних фондів
Розподіл коштів публічних фондів
Використання коштів публічних фондів
Державний і місцевий контроль за фін діяльність суб’єктів грошово-кредитних відносин
Емісія грошових знаків
Принципи за якими здійснюється фін діяльність: основні, галузеві
Методи фінансової діяльності - способи та засоби реалізації фін діяльності, закріплені на законодавчому рівні. Вибір того чи іншого методу залежить від того про який етап фін діяльності йдеться.:
Основний метод – держава в односторонньому порядку визначає види податків, зборів, визначає їх розмір, строки сплати, чітко окреслює коло платників, визначає заходи впливу на неплатників.
Добровільний метод
Фінансування передбачає безповоротне безоплатне передання грошей однією особою іншій
Кредитування – використання коштів фонду на умовах повернення на умовах платності та строковості.
Фінансова система
Кожна ланка фін системи є сукупністю певних фін відносин направлених на формування чи використання коштів того чи іншого фонду.
Фінансова система – сукупність та взаємозв’язок різних фінансових інститутів(ланок) об’єднаних рисами спільності форм та методів, формування, розподілу та використання грошових фондів, а також їх правового регулювання.
Фінансова система – сукупність державних органів, наділених певними повноваженнями в сфері фін регулювання.
Фінансова система:
Бюджетні фонди: державні та місцеві.
Публічні позабюджетні цільові фонди: пенсійний фонд України, фонди соцстраху, фонд гарантування вкладів фізичних осіб(«Про систему гарантування вкладів фіз. осіб»)
Децентралізовані фонди
Держане обов’язкове страхування
Недержавні пенсійні фонди.
Фонди державних кредитних установ: Ощадбанк
Органи що здійснюють нагляд за фінансової діяльністю:
В залежності від обсягу та змісту повноважень розрізняють:
Органи, що здійснюють загальне керівництво фін діяльністю(ВРУ, КМУ, ПУ, місцеві державні адміністрації)
Органи, які створені спеціально для керівництва фінансовою діяльністю(міністерство фінансів, державна податкова служба, Національний банк України, державна казначейська служба, державна фінансова інспекція)
Повноваження ВРУ:
Затвердження державного бюджету, бюджетну систему, систему оподаткування, статус національної валюти, порядок утворення, погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу, порядок додаткового випуск державних цінних паперів (виключно законом)
Надання згоди на одержання державних кредитів від інших держав тощо.
КМУ:
Виконує держаний бюджет
Подає до ВРУ звіт про виконання держбюджету.
Приймає рішення про використання резервного фонду держаного бюджету.
Обслуговує державний борг
Приймає рішення про випуск облігацій
Місцеві органи виконавчої влади(ст. 18 ЗУ « Про місцеві держадміністрації»)
ЗУ «Про місцеве самоврядування» - ст. 28
Затверджують місцеві бюджети
Заслуховують звіти про виконання бюджету
Національний банк України очолює банківську систему України з 29 травня 1999. Центральний банк України. Функції:
Забезпечення стабільності грошової одиниці України
Визначення та проведення грошової політики
Монопольне здійснення емісії національної валюти.
Ведення держаного реєстрування
Встановлення правил проведення банківської діяльності
Здійснення ліцензування банківської діяльності
Міністерство фінансів України – центральний орган виконавчої влади, підпорядковується КабМіну. Функції:
Розроблення проведення єдиної державної фінансової політики України
Розроблення стратегії щодо внутрішніх та зовнішніх запозичень держави
Погашення та обслуговування державного боргу
Розроблення проекту державного бюджету, прогноз зведеного бюджету.
Контроль за виконанням бюджету, підготовка звіту виконання бюджету.
Здійснення ефективного виконання бюджету, здійснення санкцій.
Державна казначейська служба(13 квітня 2011 – Положення про казначейську службу)
Функції:
Здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів державного кошту
Здійснює повернення надмірно або помилково направлені в бюджет.
Штрафи за фінансові порушення
Здійснює розподіл між державним та місцевим бюджетами.
Указ Президента – Положення «Про державну податкову службу України»
Органи держаної податкової служби забезпечують здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, за правильністю та своєчасністю виплати податків, зборів, контролює застосування санкцій до неплатників податків.
Державна фінансова інспекція
Положення «Про державну фінансову інспекцію» Фінансовий контроль згідно з положенням «Про контрольну ревізійну службу»
Центральний орган виконавчої влади, підпорядковується МінФіну. Забезпечує реалізації держаної політики у сфері фінансового контролю.
Поняття фінансового права
Предмет та метод фінансового права
Джерела фінансового права
Наука фінансового права
Предмет фінансового права – сукупність суспільних відносин, які виникають в процесі здійснення фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування
Риси відносин які підпадають під предмет фін права:
Вони складаються в сфері діяльності держави чи органів місцевого самоврядування
Безпосереднім приводом для виникнення таких відносин є діяльність держави(місцевого самоврядування) щодо створення та використання публічних фондів.
Об’єкт цих відносин завжди гроші або грошовий обов’язок, пов'язаний зі створенням або використання грошових фондів.
Відносини, які виникають між ВРУ та центральними органами виконавчої влади з приводу затвердження та реалізації бюджетів, НБУ та комерційними банками щодо здійснення банківської політики, між органами контролю податків та платниками.
Метод правового регулювання – сукупність характерних для фін права способів впливу на суб’єктів фін права
Фінансове право як галузь права є сукупністю норм, що регулюють суспільні відносини з приводу формування, розподілу та використання грошових публічних фондів, необхідних державі, місцевому самоврядуванню для виконання завдань та функцій.
Система фінансового права – внутрішній розподіл норм по окремим фінансово-правовим інститутам, підгалузям відповідно до особливостей фінансових відносин, які регулюються цими нормами.
Джерела фінансового права
Джерела фінансового права – різноманітні форми встановлення та вираження норм щодо мобілізації, розподілу та використання коштів публічних фондів, що видаються компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування та складають певну систему, мають загальнообов’язковий нормативний загальновідомий ієрархічний характер. Види:
НПА:
Конституція України
Закони: загальні(ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні») та спеціальні (ЗУ «Про бюджет»)
Декрети.
Постанови Національного банку.
Акти органів АРК
Судовий прецедент відображений у рішеннях КСУ, Європейського суду з питань прав людини.
Нормативно-правовий договір (тільки в теорії).
Поняття фінансово правової норми та Ф-П відносин
Ф-П норма: поняття та особливості
Ф-П відносини: поняття та особливості.
Суб’єкти Ф-П відносин
.Ф-П норма: поняття та особливості
Ф-П норма – встановлена державою правило поведінки сторін з приводу формування, розподілу та використання державою, органами місцевого самоврядування публічних фондів. Норми за ступенем категоричності є імперативними.
Особливість Ф-П норми полягає в тому, що імперативність виражена в категоричній формі.
Категоричність Ф-П норми визначається наступними рисами:
Ф-П норма містить категоричний припис здійснити якусь дію або утриматися від певних дій.
Учасники Ф-П відносин не можуть самі змінити припис та умови його застосування.
Категоричність Ф-П норми може виявлятися в наступних формах:
У формах владного припису, що виключає можливість змінювати умови та характер застосування припису самими учасниками відносин(ст. 12.3.7 Податкового Кодексу)
Імперативність поєднується з повноваженнями, наданих в чітко встановлених межах одній чи обом сторонам, що приймають участь у відносинах (12.2.3 ПКУ)
Залежно від диспозиції Ф-П норми поділяються на
Зобов’язуючі – встановлюють і категоричній формі обов’язок суб’єктів фінансових відносин здійснювати певні дії, направлені а формування, розподіл чи використання коштів публічних фондів(49.8 ПКУ)
Забороняючі – в категоричній формі встановлюють обов’язок суб’єкта фінансових відносин утриматися від здійснення якихось дій в сфері фінансової діяльності(24.3 БКУ)
Уповноважуючі – містять дозвіл певним органам чи посадовим особам конкретизувати припис, що містяться в Ф-П нормі. В уповноважуючих нормах категоричний характер поєднується з певними повноваженнями учасників фін відносин, але у чітко встановлених межах.
Структура Ф-П норми:
Гіпотеза – встановлює умови, за якими пов’язане здійснення прав та обов’язків учасниками фінансових відносин
Диспозиція – встановлює правило поведінки, визначає права та обов’язки учасників фінансових відносин.
Санкція – вказівка на негативні наслідки, що чекають на порушників приписів.
Риси санкцій фінансового права:
Мають грошовий характер
Мають правопоновлюючий або караючий характер.
Кошти, отримані від застосування санкцій, зараховуються до бюджету
Види санкцій:
Пеня(за порушення норм податкового або валютного законодавства, в разі несвоєчасного виконання фінансового обов’язку). Встановлюється в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на час погашення або на час встановлення боргу. Зараз ставка НБУ – 7.5%. Пеня на пеню не нараховується. Сплачується за кожний день прострочення сплати боргу Також регулюється ЗК «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - ст. 4 – пеня застосовується в розмірі 0.3 % від суми неповернутої виручки. Виручку треба повернути в межах 180 днів з дня митного оформлення
Штраф – накладається у випадках порушення податкового законодавства, порушення норм щодо регулювання обігу готівки. Ст.. 115 ПКУ
Указ ПУ від 12.06.99 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»
Санкції за порушення бюджетного законодавства:
Попередження про неналежне виконання, вимога виправити порушення протягом 30 днів
Зупинення операцій з бюджетними коштами до 30 днів
Призупинення бюджетного асигнування(полягає у припинення повноважень та взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму)
Зупинення дії рішення про місцевий бюджет
Безспірне вилучення коштів з місцевого бюджету.
Фінансові правовідносини – урегульовані НП суспільні відносини, які виникають в процесі формування, розподілу та використання публічних фондів. Розрізняють:
Матеріальний – фактична поведінка, самі дії учасників, в яких реалізуються права та обовязки
Юридичний зміст – права та обов’язки.
Особливості:
Один із обов’язкових учасників є держава або уповноважений орган держави та орган місцевого самоврядування, наділений владними повноваженнями.
Права та обов’язки суб’єктів фінансових правовідносин визначаються не договором, а безпосередньо в НПА(як правило – в ЗУ)
Відносини мають грошовий характер, але виникають вони тільки в результаті діяльності держави або органу місцевого самоврядування.
Класифікації фінансових правовідносин
Бюджетні правовідносини
Податкові правовідносини
В галузі страхування
З приводу регулювання грошового обігу
В галузі кредиту
В галузі розрахунку
В галузі банківської діяльності
Постійні
Періодичні(наприклад, бюджетні)
Разові(разові подати)
Юридичні факти – дії та події, які фінансово-правові норми визначають як підстави виникнення,зміни та припинення фін прав та обов’язків.
Дії: юридичні вчинки(подання скарги, виконання обов’язку, смерть платника, ) та індивідуальні акти
Суб’єкти фінансових правовідносин:
Слід відрізняти суб’єктів фін правовідносин які (реальні учасниками фін правовідносин) від суб’єктів фін права(юр та фіз. особи, які потенційно спроможні бути учасником фін правовідносин)
Суб’єкти фін правовідносин:
В складі суб’єктів фін правовідосин обов’язковою стороною є орган, представляє інтереси держави, тер-ної громади
До суб’єктів фін правовідносин можуть бути включені лише ті юр. та фіз. особи, які підпадають під поняття суб’єкт фін права
Наділена деліктоздатності.
Органи держ влади, Органи місцевого сам., НБУ,Бюджетні установи, громадяни
Правові засади фінансового контролю України
Поняття та форми фін контролю
Види фінансового контролю
Незалежний фінансовий контроль
Фінансовий контроль – це функція державного управління, є не від’ємною частиною державного контролю
Головні завдання:
Своєчасне надходження коштів
Раціональне, ефективне, найбільш доцільне використання коштів з публічних фондів
Фінансове збільшення, пошук нових фінансових коштів
Фінансовий контроль – це діяльність державних органів і не державних організацій щодо забезпечення законності фінансових дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі і використанні кошти грошових публічних фондів та пов’язаних з цим матеріальних відносин.
Публічний фінансовий контроль – це регламентована правовим нормами діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, інших публічних суб’єктів і недержавних організацій, господарюючих суб’єктів, чи їх структурних підрозділів, фізичних осіб, наділених відповідними повноваженнями та певними правами, що спрямоване на забезпечення законності, обґрунтованості, під час формування публічних фондів коштів, повноти надходження коштів у відповідні фонди, законності та ефективності їх розподілу та перерозподілу і використання, а також законності та ефективності управління державним та комунальним майном.
Суб’єкти фінансового контролю:
1. Ті, що здійснюють фінансовий контроль –
2. Ті, однією із завдань яких є здійснення фінансового контролю: рахункова палата, органи державної податкової служби України, державна фінансова інспекція України.
3. Підконтрольний суб’єкт – той, кого контролюють, перевіряють: установи, підприємства, державні органи, органи місцевого самоврядування, що беруть участь у формуванні, розподілі і використанні публічних фондів коштів, в управлінні державним, чи комунальним майном.
У залежності від часу здійснення фінансового контролю, виділяють його такі форми:
-
Попередній фінансовий контроль – контроль, що передує здійсненню фінансової операції. Полягає в перевірці проектів фінансових документів, роботи над ними до введення документів в дію, а саме:обґрунтованість і точність розрахунків, відповідність чинному законодавству.
Поточний (оперативний) фінансовий контроль – це контроль, який здійснюється щоденно фінансовими службами будь – якого підприємства, установи, організації. Здійснюється з метою попередження порушення фінансової дисципліни. Наприклад, «кошти під звіт» - аванс на відрядження(протягом 2- 3 днів треба відзвітувати), на використання від 2 до 10 днів, залежно від суми.
Наступний - Ревізія(перевірка) – передбачає перевірку фінансово – господарських операцій за минулий період на предмет їх законності, доцільності, раціонального ефективного витрачання коштів, повноти виконання зобов’язань перед бюджетом та поза бюджетними фондами, щодо цільового та ефективного витрачання бюджетних коштів. Наприклад (ст.. 62БК, ст. 162 Регламенту ВРУ – ВРУ розглядає поданий КАБМІНОМ річний звіт про держбюджет України.
Аудит виконання державних програм
Органи держ – фін інспекції повинні здійснювати свої ревізії разом із державною ревізійною службою.
Методи – прийоми та засоби здійснення фінансового контролю.
Основні: ревізія, перевірка.
Додаткові методи:
Спостереження – загальне знайомство із станом фінансової діяльності підконтрольного суб’єкта.
Обстеження – здійснюється відносно окремих сторін фінансової діяльності, із застосуванням таких прийомів, як опитування та анкетування.
Аналіз – здійснюється на базі поточної річної звітності, використовуються аналітичні засоби.
Прийоми при ревізії:
Інвентаризація.
Експертна оцінка
Візуальне спостереження
У залежності від правової природи суб’єктів, що займаються контрольною діяльністю, фінансовий контроль поділяють на наступні види:
Державний:
Загальнодержавний здійснюється органами законодавчої, виконавчої влади, спеціальними контрольними органами.(Рахункова палата, держ фін інспекція) Наприклад: ВРУ здійснює контроль під час розгляду і затвердження проекту державного бюджету; під час розгляду законопроектів щодо їх відповідності фінансовому законодавству; розглядає питання цільового використання Кабміном коштів резервного фонду;при ВРУ створено спеціальний контрольний орган – Рахункова палата, статус її визначено в законі від 11 липня 1996 року.
Рахункова палата від імені ВРУ здійснює контроль за використанням коштів державного бюджету України. Серед завдань Рахункової палати:
організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням додаткової частини бюджету
використанням коштів загальнодержавних цільових фондів
здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України;
контроль за фінансуванням загально державних програм.
Державна фінансова інспекція – затверджено указом президента від 23 квітня 2011 року положення про держ фін інспекцію. Основні завдання:
контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів;
контроль за правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття бюджетних зобов’язань;
перевірка достовірності бухгалтерської та фінансової звітності;
контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі;
контроль за діяльністю суб’єктів господарської діяльності, які не належать до підконтрольних, здійснюють контроль за рішенням суду;
здійснюють контроль за цільовим використанням коштів державного та місцевих бюджетів, контролюють складання бюджетної звітності;
контролюють процес усунення недоліків та правопорушень.
Державний фінансовий контроль органами держ фін інспекції здійснюється:
шляхом проведення державного фінансового аудиту
шляхом інспектування
шляхом перевірки державних закупівель(на всіх стадіях держ закупівель, відповідно до закону від 1 червня 2006 року про здійснення державних закупівель).
При проведенні держ фінансового аудиту органи держ фін інспекції діють, як на підставі закону України, так і на підставі постанови номер 361 Кабміну від 23 березня 2006 року (порядок проведення держ фін інспекції територіальними органами державного фінансового аудиту). Інспектування здійснюється у формі ревізії, полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу, або окремих питань фінансово – господарської діяльності підконтрольного суб’єкта. Регламентовано порядок здійснення інспектування постановою Кабміну від 20 квітня 2006 року № 550(порядок проведення інспектування держ фін інспекції та її територіальними органами).
Відомчий(внутрішній) – здійснюється на підвідомчих підприємствах, установах контрольно – ревізійними підрозділами Міністерств, іншими органами.
Термін проведення ревізій та перевірок складає 30 робочих днів(держ фін інспекція). Як правило, планові перевірки не можуть здійснюватися частіше одного разу на рік. Позапланові – за наявності підстави, «щоденно»
Внутрішньо господарський – перевірка виробничої та фінансово – господарської діяльності підприємства в цілому та окремих його підрозділів. Здійснюється головним бухгалтером, бухгалтерією, фінансовим відділом. Санкції не застосовуються. ТІЛЬКИ ДОГАНА, ПОЗБАВИТИ ПРЕМІЇ, ДОГАНА. Дисциплінарне покарання.
Незалежний - ЗУ від 19.09.2003 «Про аудиторську діяльність».
Фін контроль здійснюється незалежно аудиторами або аудиторськими фірмами, які уповноважені здійснювати це
Аудиторська перевірка – це перевірка даних бухгалтерського обліку, показників фін звітності суб’єкта господарювання з метою вияву відповідності вимогам законів України, положень стандартів бухгалтерського обліку, інших правил(внутрішніх положень) суб’єктів господарювання, висловлюється як незалежна думка аудитора.
Аудиторам може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю.
Аудиторська фірми – юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює аудиторську діяльність.
Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, які включені до реєстру. Фізична особа може займатись як сам так і в складі аудиторської фірми. Ця фізична особа також має бути включена до реєстру.
Аудит може бути обов’язків та добровільний.
Бюджет
Поняття бюджету
Поняття бюджетного права
Особливості бюджетних правовідносин.
Бюджет як економічна категорія:
Розпис доходів та видатків держави
Державний фонд грошових коштів.
Сукупність відносин, які направлення на формування, розподіл та використання головного централізованого фонду держави.
Бюджет як централізований фонд можна говорити після офіційного оформлення ЗУ «Про бюджет»
Державний бюджет як правова категорія – прийнятим законодавчим органом держави, в якому затверджено основний фінансовий план держави, що у грошовому виразі покладає на державні органи обов’язок по акумуляції державних коштів та надає повноваження на їх витрачання для забезпечення здійснення державних функцій.
Підстави для зміни тривалість бюджетного періоду: прийняття нового закону, воєнний чи надзвичайний стан.
Основні складові бюджету:
Доходи – усі податкові, неподаткові та інші надходження(трансферти, плата за адміністративні послуги, власні надходження) на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.
Видатки – кошти спрямовані на здійснення програм та заходів передбачених державою.
Кредитування бюджету – операція надходження коштів з бюджету на умовах платності, строковості та повернення.
Фінансування бюджету – надходження коштів з бюджету, пов’язаних із зміною обсягів боргу
Законодавець передбачає загальний та спеціального фонду. Рішення про утворення спеціального фонду бюджету вміститься в ЗУ «Про бюджет»
Місцева рада може створити спеціальний фонд в складі місцевого бюджету тільки на підставі закону про державний бюджет.
|