Виділяються чотири основні ознаки, на підставі яких торгове підприємство визнається юридичною особою

Скачати 0.9 Mb.

Назва	Виділяються чотири основні ознаки, на підставі яких торгове підприємство визнається юридичною особою
Сторінка	6/8
Дата	11.04.2013
Розмір	0.9 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8

32. види прибутку торговельного підприємства та механізм його формування.
Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торгового підприємства.

Найбільш повно економічна суть прибутку торгового підприємства проявляється через виконання конкретних функцій:

Прибуток є якісним показником, оскільки в його розмірі відображається зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому. Для розкриття економічного змісту прибутку використовують різні класифікації.

1. Залежно від виду діяльності, завдяки якій отримано прибуток, виділяють:

—прибуток від реалізації товарів та платних торгових послуг, тобто прибуток від торгової діяльності;

—прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності (виробничої, транспортної, посередницької тощо);

— прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства (основних фондів, нематеріальних активів);

—прибуток від проведення позареалізаційних операцій, у складі якого виділяють: прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від орендних операцій, прибуток від інших позареалізаційних операцій.

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на її проведення.

2. Залежно від порядку визначення розрізняють:

— балансовий прибуток, який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків). Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та відображається на рахунку 80 "Прибутки та збитки";

—оподаткований прибуток, обсяг якого визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства-платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань. Розміри валових витрат та доходів з метою їх оподаткування визначаються шляхом організації спеціального податкового обліку на основі первинних облікових документів. Визначений таким чином обсяг прибутку, що оподатковується, фіксується в Декларації про прибуток підприємства, яка подається в податкові органи та є підставою для визначення суми податкових зобов'язань підприємства.

— чистий прибуток, який характеризує обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов'язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку. Отриманий чистий прибуток є власністю підприємства, розподіляється та використовується на його розсуд. Права окремих керівників щодо використання отриманого чистого прибутку фіксуються в статуті підприємства.

3. Залежно від методики оцінки визначають номінальний та реальний прибуток.

Номінальний прибуток характеризує фактично отриману величину прибутку.

Реальний прибуток — це номінальний прибуток, перерахований з урахуванням інфляції. Він характеризує реальну купівельну спроможність чистого доходу, отриманого підприємством.

4. Залежно від мети визначення розрізняють бухгалтерський та економічний прибутки.Бухгалтерський прибуток відповідає обсягу балансового прибутку. Економічний прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей. Витрати втрачених можливостей (або альтернативні) прийнято ще характеризувати витратами на споживання якогось ресурсу, які вимірені з позиції вигоди, що "втрачена" через невикористання цього ресурсу найкращим альтернативним шляхом.

Альтернативні витрати підприємства відповідають розміру втраченої вигоди у результаті використання цього ресурсу замість найкращого, альтернативного.

Неправильний вибір ресурсів, а також нераціональне використання власних ресурсів призводить до збільшення витрат обертання підприємства і зменшує потенційно можливий розмір отримання прибутку при даному обсязі діяльності.

Економічний прибуток менший від бухгалтерського на величину неявних витрат підприємства.

5. Залежно від розмірів прибуток підприємства характеризується як мінімальний, цільовий і максимальний. Такі види прибутку пов'язані з визначенням обсягів діяльності, досягнення яких обумовлює знаходження підприємства в зоні збитковості, беззбитковості або прибутковості. Підприємство може мати обсяги діяльності, при яких доходи від реалізації менші за витрати, але сума збитків може бути за розміром менша, ніж постійні витрати. У такому разі підприємству вигідніше функціонувати, ніж нести збитки в розмірі постійних затрат. Беззбитковості підприємство досягає при таких обсягах діяльності, коли при інших рівних умовах доходи від реалізації дорівнюють загальній сумі витрат обігу.

33. стратегія управління прибутком торговельного підприємства.
Стратегія управління прибутком підприємства пов'язана з визначенням головної мети його діяльності. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і одержання бажаної маси чистого прибутку.

Послідовність етапів обґрунтування стратегії економічного управління прибутком підприємства представлена на рис. 11.3.

Рис. 11.3. Етапи обґрунтування стратегії управління прибутком туристичного підприємства

На першому етапі визначається цільова сума прибутку підприємства, величина якої залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань і тактики їхнього вирішення. При визначенні обсягу цільового прибутку виходять з того, що він повинен забезпечити заплановане самофінансування розвитку підприємства.

На другому етапі для туроператора визначаються обсяги реалізації турпродукту і послуг, а для турагента - обсяги агентської винагороди, які забезпечать одержання цільового прибутку при заданих розмірах витрат.

Розрахований обсяг реалізації турпродукту (послуг) узгоджують з ринковим попитом на основі результатів маркетингових досліджень і розробляють асортиментну структуру турпродукту (послуг). Маркетинговий підхід до вивчення ринкового попиту охоплює і систему цін (тарифів), яка використовується як основа розробки цінової політики. Метою цінової політики є визначення оптимальних цін реалізації турпродукту і послуг на основі маркетингу. На цих етапах розробки стратегії головна увага приділяється маркетингу, оскільки величина прибутку залежить від:

- правильності вибору напрямів маршрутів і комплектування пакетів туристичних послуг;

- створення конкурентоздатних умов продажу своїх туристичних послуг (ціна, якість обслуговування);

- системи надання знижок та ін.

Особливе місце в обґрунтуванні стратегії економічного управління прибутком посідає пошук резервів збільшення обсягів реалізації і зниження собівартості турпродукту. Це потребує врахування та прогнозування всіх факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, що впливають на доход і витрати.

Формування ресурсної політики передбачає вибір ефективних джерел залучення всіх видів ресурсів для здійснення туристичної діяльності.

Управління доходом і поточними витратами здійснюється відповідними методами. Стратегічний план досягнення цільового прибутку приймається на основі оцінки можливостей його одержання з урахуванням доходу і поточних витрат, особливо змінних.

34. методики обгрунтування планового розміру прибутку підприємства.
Вся підготовча робота охоплює такі напрями. Перший і основний—обґрунтування прогнозу і плану. Він зводиться до обґрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий період. Воно, з одного боку, передбачає визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, з другого — розрахунок можливості отримання прибутку при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Вона може бути мінімальною, нормальною і необхідною.

Для визначення мінімального і нормального прибутків як цільової функції підприємства виходять із прогнозної величини капіталу підприємства, прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз відсоткової ставки банків) і прогнозу норми прибутку на капітал (середньогалузева рентабельність капіталу). При прогнозуванні величини капіталу слід враховувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків, випуск облігацій, продаж акцій, а також вплив на його вартість інфляційних очікувань).

Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, виходячи з потреби підприємства в фінансуванні його виробничого і соціального розвитку, забезпечення необхідного споживання, утворення фондів ризику і фонду виплати дивідендів власникам підприємства, створення фінансових резервів, а також виплати податкових й інших обов'язкових платежів, що здійснюються з прибутку. Таким чином, необхідний прибуток визначає умови для самофінансування підприємства. Розрахунок розміру необхідного прибутку на плановий період здійснюється у такій послідовності:

1. Проводиться обґрунтування потреб підприємства в фондах фінансових ресурсів на виробничий і соціальний розвиток, що утворюються за рахунок чистого прибутку підприємства.

2. Визначається питома вага податків і обов'язкових платежів з прибутку в його загальній величині, що склалася в передплановому періоді. В тому випадку, коли у плановому періоді змінюється порядок оподаткування або ставка податків, потрібно за звітними даними минулого року провести розрахунок питомої ваги податків у складі прибутку, які підлягають оплаті з урахуванням змін в умовах їх оплати.

3. Розраховується величина необхідного прибутку, виходячи з потреби прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток) та частки обов'язкових платежів у загальній сумі прибутку.

Розрахунок можливого розміру отримання прибутку може здійснюватися методом прямого розрахунку або розрахунково-аналітичним методом. Метод прямого розрахунку передбачає визначення суми прибутку як різниці між прогнозним розміром доходів підприємства, ПДВ і його поточними витратами. Розрахунково-аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їх величину.

35. Планування розподілу прибутку, мета та основні напрямки використання.
Використанню прибутку передує його розподіл. Це важливий економічний важіль, що забезпечує гармонізацію економічних інтересів держави, підприємства як господарюючого суб'єкта ринку, його трудового колективу. Порядок розподілу прибутку підприємства залежить від чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини підприємства з бюджетом, формами власності й організаційно-правовим статусом підприємства.

Основною метою планування розподілу чистого прибутку є оптимізація пропорції між частиною чистого прибутку, що споживається, та частиною, що залишається в кругообігу коштів підприємства. Порядок планування розподілу планового чистого прибутку зумовлює ефективніше функціонування підприємства.

Планування розподілу прибутку здійснюється в такому порядку:

1. Визначення потреби у прибутках за напрямами його використання.

2. Формування цільової структури розподілу прибутку.

3. Визначення пріоритетності у використанні прибутку за окремими напрямами використання.

4. Збалансування потреби в прибутку за напрямами його використання з можливостями отримання прибутку при здійсненні господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Розрахунок потреби в прибутках за напрямами його використання здійснюється за окремими елементами його складових:

—фінансуванням розвитку матеріально-технічної бази підприємства (авансування основного капіталу);

—фінансуванням приросту власних оборотних коштів (авансування власного оборотного капіталу);

—фінансовим резервом (фонд розвитку чи фонд регулювання цін);

—погашенням довгострокових і середньострокових кредитів банків;

— погашенням інших видів кредитних зобов'язань підприємства і виплатою відсотків з них;

—придбанням кредитних зобов'язань, акцій інших підприємств;

—фінансуванням діяльності об'єднань, асоціацій, концернів й інших господарських структур, членом яких є підприємство;

—здійсненням соціального розвитку і заохоченням трудового колективу;

— виплатою дивідендів власникам підприємства;

—сплатою податків, інших обов'язкових платежів і внесків, передбачених законодавством.

36. Забезпечяення ефективності комерційних угод.
Необхідним етапом роботи з управління формуванням товарного забезпечення обороту підприємства на майбутній період є проведення аналізу існуючої практики закупок та надходжень товарів на торговельне підприємство.

Етапи проведення аналізу формування товарного забезпечення:

1) динаміка загального обсягу і товарної структури постачання (проводиться в порівняльних цінах);

2) забезпеченість передбачених обсягів реалізації і розмірів приросту товарних запасів необхідним обсягом постачання товарів на підприємство;

3) склад джерел постачання товарів на підприємство;

4) відповідність обсягів фактичного надходження товарів обсягам, передбаченим укладеними угодами;

5) втрата обсягу т/о в зв’язку з порушенням графіка завозу;

6) частота поставки товарів (забезпечує стійкість асортименту товарів, відіграє важливу роль у визначенні обсягу затрат по транспортуванню і зберіганню товарів).

Оцінка ефективності комерційної угоди по закупівлі товарів:

оцінка можливої ціни реалізації;
визначення оптової ціни закупівлі;
розрахунок поточних витрат ТП, пов’язаних із закупівлею товарів;
прогнозування поточних витрат по реалізації пропонованого товару;
розрахунок розміру обов’язкових платежів;
оцінка чистого прибутку підприємства за даною угодою;
розрахунок показників ефективності здійснення комерційної угоди по закупівлі товару – 3 основні показники:

1) рентабельність витрат обігу:

Рво = (ЧП / ВО) * 100

2) рентабельність обороту із закупівлі:

Роз = (ЧП / ОЗ) * 100

ОЗ – оборот із закупівлі;

3) рентабельність обороту по реалізації:

Рор = (ЧП / ОР) * 100

ОР – оборот по реалізації.

37. Податкова політика торговельного підприємства.
Серед чинників зовнішнього середовища, що формують ефективність функціонування підприємств торгівлі, найголовніша роль належить системі податкового регулювання торговельної діяльності.

Податкове регулювання торговельної діяльності підприємств є невід'ємною складовою їх ефективного функціонування, оскільки визначає умови подальшого фінансового розвитку підприємств. Крім того, таке регулювання значним чином відбивається не тільки на ефективності діяльності самих підприємств, але й визначає основні закономірності формування централізованих фінансових ресурсів, оскільки податкові надходження від підприємств торгівлі займають вагому частину у загальних податкових надходженнях до бюджету. Таким чином, вони формують фінансову основу не тільки власного соціально-економічного розвитку, але й інших суб'єктів господарювання. Тому вибір цієї теми є об'єктивним і актуальним.

З погляду ефективності роботи підприємств податковий чинник можна розглядати у двох аспектах. Перший пов'язаний з організацією податкового регулювання підприємницької діяльності. Другий аспект виявляється в тому, як саме підприємство формує господарську політику з урахуванням діючої системи оподаткування.

Низька ефективність вітчизняної податкової політики створює суттєву загрозу економічній безпеці підприємництва, що відображається через слабку конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість України на світовій арені.

Таким чином, насамперед, високе податкове навантаження та нестабільне податкове законодавство є перешкодою для розвитку підприємництва та залучення іноземного капіталу у вітчизняну економіку.

Саме високе податкове навантаження та складна взаємодія з різноманітними контролюючими органами є першою причиною виробництва в "тіні".

На сьогодні в Україні існують два режими спрощеного оподаткування:

1)для суб'єктів малого підприємництва сфери торгівлі: єдиний податок (для фізичних осіб-підприємців за ставкою від 20 до 200 грн на місяць: та

2) для юридичних осіб - за ставкою 6 % виручки, якщо платник єдиного податку є платником ПДВ, і за ставкою 10 %, якщо не є платником ПДВ), фіксований податок (для фізичних осіб-підприємців за ставкою від 20 до 100 грн на місяць).

Спрощена система оподаткування потребує удосконалення правових засад свого використання. Зокрема, необхідно збільшити (з врахуванням інфляційних процесів) граничних розмірів виручки від реалізації, за дотримання яких малі підприємства мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування (на єдиному податку). Потрібно переглянути і спростити процедуру отримання дозволу (а тим більше переходу) на застосування єдиного податку в оподаткуванні діяльності підприємств.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

Основні відомості про аудиторську фірму Аудиторська фірма „Респект-ЛЛ” є юридичною особою на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності...	1. Назва, місцезнаходження, предмет діяльності Спільне підприємство є юридичною особою України і здійснює свою діяльність згідно з законодавством України
ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ «АПЕКС ТРАНС», надалі "Експедитор", що є юридичною особою за законодавством України і має статус платника податку на загальних умовах,...	ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДЕРЖАВНА ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ є...
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДЕРЖАВНА ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ...	Керівництво, власники ПраТ «СК «ЗГОДА» є юридичною особою, складає самостійний баланс, має круглу печатку, бланки з власним найменуванням, емблему
П О С Т А Н О В А від 14 березня 2007 р. N 443 Київ Університет є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, власний герб, прапор, печатку із	АудиторськИЙ висновОК (ЗВІТ НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТОРА) ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ТРЕЙД ІНВЕСТ” є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках, печатку
“Правове становище господарських об’єднань” Останні мають свої специфічні ознаки, які відрізняють їх від господарських товариств. Чинне законодавство України виділяє чотири...	Тема: Застосування інформаційних систем в обліку Мета Економічна інформація налічує багато різновидів, що виділяються на підставі відповідних класифікаційних схем. Вона може відбивати...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання