9. Стратегія як програма діяльності підприємства
Стабільний довготривалий розвиток підприємства можливий лише за умови визначення чітких довгострокових цілей і розробки конкретних шляхів їх досягнення.
Добре продумана стратегія - це генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі і розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та способи їх досягнення так, щоб вказати підприємству певний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.
Стратегія підприємства пов'язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх ресурсів і орієнтована на виконання його головної цілі.
Стратегічні плани повинні бути зроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але і бути достатньо гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що спрямовує діяльність фірми протягом тривалого періоду часу, даючи собі звіт про те, що конфліктна і постійно мінлива ділова і соціальна обстановка робить постійні коригування неминучими.
В умовах ринкових відносин діяльність кожного підприємства (товариства) залежить від конкурентного середовища і зміни конюнктури товарного ринку з метою досягнення безперервного зростання обсягів діяльності воно повинно формувати власну стратегію розвитку.
Розробка стратегії діяльності підприємства на споживчому ринку здійснюється в декілька етапів:
На першому етапі повинен бути проведений аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємства та його виробничо-технічні можливості.
Другий етап розробки стратегії пов'язаний з визначенням цілей та ключових проблем розвитку підприємства.
На третьому етапі обгрунтування стратегії підприємства розробляються альтернативні варіанти розвитку підприємства. З цією цілю провіряються відношення між поставленими цілями та наявними можливостями підприємства, його ресурсним потенціалом.
Четвертий етап - оцінка та вибір стратегії розвитку. На цьому етапі праці здійснюється перевірка степені реальності та виконання поставлених цілей і розроблених варіантів їх досягнення.
П'ятий етап - складання програми дії і контроль їх реалізації. На цьому етапі праці повинен здійснюватися зв'язок всіх подій, пов'язаних з реалізацією вибраної стратегії, їх конкретизація по всіх рівнях управління підприємства з визначенням послідовності здійснення конкретних подій по часу здійснення і виконавцям, тобто цей етап уявляє собою тактичне планування, направлене на досягнення обраної стратегії розвитку підприємства.
10. Сутність, основні види та форми товарообігу торговельного підприємства
Під товарооборотом розуміють продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам — для подальшої переробки чи продажу. Економічні відносини, що пов'язані з обміном грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообороту.
Товарооборот торговельного підприємства здійснюється в різноманітних видах та формах.
Залежно від специфіки операцій з купівлі-продажу товарів у складі товарообороту торговельного підприємства вирізняють такі його види:
1. Роздрібний товарооборот, який характеризує обсяги продажу споживчих товарів населенню для власного користування.
2. Оптовий товарооборот, який характеризує виручку від продажу споживчих товарів, що пройшли необхідну технологічну обробку на підприємстві (зберігання, оптове підсортування, транспортування, передпродажну підготовку та інше), різним оптовим покупцям для наступної реалізації кінцевим споживачам.
Оптова реалізація товарів може здійснюватися через такі форми:
• регіональний оптовий товарооборот — продаж товарів оптовим покупцям свого регіону (міста, району, області);
• міжрегіональний товарооборот — реалізація споживчих товарів оптовим покупцям інших регіонів (у межах області країни);
• зовнішньоторговий товарооборот — продаж оптовим покупцям інших країн (за експортом).
3. Торговельно-посередницький товарооборот, який визначається обсягом посередницьких операцій купівлі-продажу споживчих товарів без будь-якої технологічної обробки на торговельному підприємстві роздрібним або оптовим покупцям.
Роздрібна реалізація товарів здійснюється в різноманітних формах роздрібного товарообороту:
Залежно від організаційних форм продажу споживчих товарів роздрібний товарооборот поділяється на:
• товарооборот торговельної мережі, у складі якого вирізняють;
• продаж поза торговельною мережею населенню товарів власного виробництва, закуплених "на стороні" або отриманих за бартером через каси неторгових підприємств, організацій, установ.
Залежно від складу кінцевих споживачів вирізняють такі форми товарообороту:
• продаж безпосередньо населенню;
• продаж товарів із спеціалізованої торговельної мережі окремим категоріям організацій та підприємств у порядку дрібного опту.
Залежно від форми грошових розрахунків вирізняють:
• реалізацію товарів за готівку: грошові кошти, отримані безпосередньо від покупців або перераховані із спеціальних рахунків вкладників (фізичних осіб) за їх дорученням;
• реалізація через розрахункові чеки установ, банків;
• продаж товарів за безготівковим розрахунком. Залежно від термінів розрахунку за реалізовані товари у складі роздрібного товарообороту вирізняють:
• продаж товарів з негайною оплатою;
• продаж товарів у кредит із відстрочкою платежу на встановлений термін або шляхом здійснення узгоджених періодичних платежів.
11. Склад та структура роздрібного товарообороту
Роздрібний товарооборот віддзеркалює сукупність усіх одиничних актів купівлі-продажу, що здійснюється протягом певного періоду.
Роздрібний товарообіг за складом можна розглядати у трьох основних аспектах:
1. Як систему суспільних відносин відтворення.
2.Як систему відносин обміну грошових доходів населення на товари народного споживання.
3.Як систему зворотного зв'язку з виробництвом. Ефективність зв'язків між виробництвом, розподілом і споживанням реалізується у структурних показниках і показниках обсягу.
У роздрібномутоварооборотівідображаютьсуспільнівідносинирозподілу, щостосується не тількигрошовихдоходівнаселення, але йтоварноїмаси, яка направляється для обміну на грошові доходи.
До складу роздрібного товарообороту включається реалізація товарів за безготівковим розрахунком із роздрібної мережі, мережі підприємств громадського харчування окремим категоріям установ.
У роздрібному товарообороті враховується продаж як нових, так і товарів, які вже перебували у сфері споживання, куплених у населення і прийнятих торговими підприємствами на комісію.
Роздрібний товарооборот визначається у фактичних цінах на момент продажу товарів покупцю незалежно від часу оплати грошей.
Роздрібний товарооборот виступає одним із основних показників діяльності торгового підприємства. Він є основою для визначення потреби в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах.
Якісну характеристику роздрібного товарообороту складає його асортиментна структура. Під збільшеною структурою роздрібного товарообороту мають на увазі співвідношення в його складі між продовольчими і непродовольчими групами товарів.
При характеристиці роздрібного товарообороту використовують такі показники, як: загальний обсяг у чинних і порівняльних цінах, середньо-душовий роздрібний товарооборот, питома вага окремих товарних груп у загальному обсязі товарообороту, питома вага окремих товарів у межах продовольчих і непродовольчих товарів.
Загалом роздрібний товарооборот характеризує результати діяльності не тільки торговельних підприємств. У ньому відображається стан економіки в цілому, а саме ефективність виробництва, ступінь розвину-тості ринку та кон'юнктура його розвитку.
12. Місце показника роздрібного товарообороту в системі економічного розвитку торговельного підприємства
Товарооборот є одним із головних результативних показників господарської діяльності підприємств торгівлі і важливим чинником забезпечення сталого економічного зростання країни в цілому. У системі загального обсягу товарообороту підприємств, що здійснюють торговельну діяльність на внутрішньому споживчому ринку України, визначальну роль відіграє товарооборот роздрібної торгівлі, глибоке та всебічне розуміння сутнісних характеристик якого є передумовою розроблення науково обґрунтованих засад управління товарооборотом підприємств роздрібної торгівлі, в чому і полягають перспективи подальших досліджень з даної проблематики.
Товарооборот виступає як показник розміру торговельного підприємства, а також як фінансовий показник грошової виручки торгово-збутового підприємства (фірми) за продані товари. Він є інструментом виміру обсягу проданих (куплених) товарів. Обсяг товарообороту є основним валовим показником діяльності торговельного підприємства, який характеризує результат його діяльності щодо залучення купівельних фондів споживачів. Він характеризує обсяг діяльності підприємства, від якого залежать величина комерційного доходу і прибутку.
Розглядаючи товарооборот як об’ємний показник діяльності не можна залишити поза увагою той факт, що доходом торговельного підприємства від реалізації товарів є частина товарообороту, представлена у вигляді суми торговельних надбавок (знижок), отриманих від реалізації товарів за певний період часу.
13. Система управління товарообігом підприємства, її зміст та послідовність розробки
Управління товарообігом, забезпечує економічну основу всієї діяльності торгового підприємства оскільки товарообіг характеризує основний об'ємний показник цій діяльності й досягнуті маркетингові позиції. Ця функція є найбільш масової і вимагає постійної розробки управлінські рішення всіх рівнях діяльності торгового підприємства. У процесі реалізації цієї функції проводяться аналіз політики та прогнозування торгової кон'юнктури, здійснюється планування обсягу й складу товарообігу, нормування і планування товарних запасів, планування обсягу й складу закупівлю та надходження товарів.
Систему керування товарообігом для підприємства визначає його конкретний зміст цього управління і послідовність його здійснення, що полягає у:
оцінки якості та прогнозування кон'юнктури споживчого ринку;
плануванні обсягу й структури реалізації товарів;
нормуванні і планування товарних запасів;
плануванні надходження, і закупівлі товарів.
14. Планування обсягу та структури реалізації товарів на підприємстві
Планування обсягу і структури реалізації товарів являє найбільш відповідальний етап в системі економічного управління товарообігом. Це пояснюється високою роллю цих показників в системі планів економічного і фінансового розвитку підприємства.
Процес планування обсягу та структури реалізації товарів на підприємствах торгівлі здійснюється в розрізі окремих етапів:
1. Вибір пріоритетних цілей розвитку товарообігу на підприємстві. Плануючи обсяг і структуру реалізації товарів, можна виходити з різних цільових настанов розвитку товарообігу на даному торговельному підприємстві. Основними з цих цілей є:
а) досягнення показників товарообігу, в максимальному ступені враховують можливості даного сегмента споживчого ринку та майбутніх змін його кон'юнктури;
б) досягнення показників товарообігу, що забезпечують максимальну ефективність використання наявного ресурсного потенціалу підприємства;
в) досягнення показників товарообігу, що забезпечують формування заздалегідь обумовленого розміру прибутку (цільової суми прибутку), достатнього для реалізації стратегічних цілей його розвитку в плановому періоді.
2. Аналіз обсягу і структури реалізації товарів в передплановому періоді. В процесі аналізу розглядаються загальні показники, що характеризують розвиток реалізації товарів в передплановому періоді, і приватні показники цього розвитку, безпосередньо пов'язані з тією чи іншою пріоритетною цільовою установкою, прийнятої на плановий період.
3. Визначення планового обсягу реалізації товарів. Плановий обсяг реалізації товарів на торговельному підприємстві розраховується різними методами, вибір яких визначається прийнятою пріоритетною цільовою установкою розвитку товарообігу.
4. Визначення планової структури реалізації товарів. Розрахунок планової структури реалізації товарів може здійснюватися різними методами: а) на основі коефіцієнтів еластичності реалізації окремих груп товарів від обсягу товарообігу; б) на основі коефіцієнтів еластичності реалізації окремих груп товарів від доходів населення; в) на основі показників товарообігу на 1 кв. м площі торгового залу.
5. Оцінка напруженості розробленого плану реалізації товарів. напруженим вважається план реалізації товарів, що забезпечує достатній рівень ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства. В основі оцінці напруженості розробленого плану реалізації товарів лежить порівняння планованого товарообігу на 1 кв. м торгової площі і на 1 працівника на даному торговельному підприємстві з раніше визначеними аналогічними показниками кращих однотипних торгових підприємств регіону.
6. Розробка заходів по здійсненню плану реалізації товарів. Ця розробка охоплює заходи організаційного, економічного та фінансового характеру.
15. Нормування та планування товарних запасів у торговельному підприємстві
Центральною ланкою механізму управління товарними запасами на рівні торгового підприємства є нормування та планування їх обсягу. Метою нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообороту у визначених умовах, місці та часі, створення потрібних матеріальних передумов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при найменших витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання. Нормування товарних запасів базується на розроблених нормах та нормативах.
Нормування товарних запасів базується на таких принципах: оптимальність, надійність, науковість, реальність, ефективність.
При нормуванні товарних запасів використовують наступні методи:
1) економіко-статистичний метод – базується на вивченні рівня товарних запасів, що склався за минулі періоди, з урахуванням впливу окремих факторів на швидкість обігу товарів;
2) метод експертних оцінок – передбачає експертне (суб'єктивне) коригування розрахункових даних, отриманих у результаті використання інших методів, з урахуванням очікуваних (прогнозованих) змін окремих факторів або закономірностей (тенденцій), що склалися;
3) метод техніко-економічних розрахунків – передбачає розробку потоварного нормативу за окремими видами запасів;
4) економіко-математичні методи – базуються на інструментарії математичної статистики.
Планування обсягу товарних запасів проводиться на основі розрахункових нормативів створення запасів поточного зберігання, а також, виходячи з умов та потреб формування інших видів запасів: сезонного зберігання, дострокового завозу, цільового призначення.
Розрахунок суми товарних запасів у цілому на підприємстві та в розрізі окремих груп товарів проводиться шляхом множення нормативу запасів товарів поточного зберігання в днях обороту на одноденний обсяг реалізації товарів у плановому періоді плюс сума запасів товарів сезонного зберігання та дострокового завозу, плюс сума запасів товарів цільового призначення. Ефективність розробленого плану формування товарних запасів оцінюється за допомогою системи показників ефективності, які були розглянуті вище. При суттєвому зниженні показників ефективності використання товарних запасів у плановому періоді в розрахунки обсягу товарних запасів вносяться потрібні корективи. В окремих випадках план товарних запасів має забезпечувати підвищення обіговості та рентабельності товарних запасів.
|