З навчально-методичної та наукової роботи підполковник міліції О. М. Обушенко


НазваЗ навчально-методичної та наукової роботи підполковник міліції О. М. Обушенко
Сторінка1/4
Дата06.04.2013
Розмір0.6 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедри філософії та політології
ЗАТВЕРДЖУЮ

Т.в.о. першого проректора

з навчально-методичної

та наукової роботи

підполковник міліції

О.М. Обушенко
__________________ 2012


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




ПОЛІТОЛОГІЯ
напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

для студентів 2 курсу юридичного факультету

ННІ права та безпеки

Дніпропетровськ – 2012

Робоча програма навчальної дисципліни «Політологія» для студентів 2 курсу юридичного факультету ННІ права та безпеки, напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 43 с.
РОЗРОБНИКИ:

Волобуєв В.В., доцент кафедри філософії та політології, кандидат філософських наук,

Гринчак М.О., старший викладач кафедри філософії та політології, кандидат історичних наук.

Розглянуто на засіданні кафедри філософії та політології

10.08.2012, протокол №1

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

__.__.20__, протокол №__

Завідуючий кафедрою філософії та політології
____________________В.В. Кузьменко
«_____»___________________ 2012 року


©Волобуєв В.В., 2012 рік

©Гринчак М.О., 2012 рік

©ДДУВС, 2012 рік

1. Опис навчальної дисципліни


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна

форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0304 «Право»

Нормативна

Модулів – 2

Напрям підготовки:

6.030401 «Правознавство»

Рік підготовки – 2

Змістових модулів – 2

Загальна кількість годин – 108

Семестр – 2

Лекції – 18 год.

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної / індивідуальної роботи студента – 3

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»

Семінарські заняття – 32 год.

Модульний контроль – 4 год.

Самостійна робота –27 год.

Індивідуальна робота –

27 год.

Форма підсумкового контролю: залік



Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1.
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета дисципліни:

навчальна - формування знань про предмет політології,

розвиваюча - формування та розвиток знань студентів про політичну сферу суспільства, уміння аналізувати політичні події та конфлікти;

виховна - формування ціннісних орієнтирів студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, по­ваги до особистості; виховування активної громадянської позиції; формування в майбутніх правоохоронців правової свідомості та правової культури, професійних та особистих якостей.
Завдання:

  • формування у студентів базових знань щодо суті політики, закономірностей та специфіки функціонування політичних суб’єктів, динаміки політичного життя та суспільно-політичних процесів і тенденції розвитку України та світового співтовариства,

  • розуміння студентами політики не тільки як арени боротьби, протистояння, виникнення конфліктів, але й як засобу інтегрування і погодження інтересів різних соціальних суб’єктів, досягнення громадянського миру, соціальної та національної злагоди,

  • визначення свого місця в політичних процесах як громадянина, формуванню власної політичної позиції студента, розвиткові його політичної свідомості та культури,

  • поєднання систематизованих наукових уявлень про політику з сучасними вимогами до знань та умінь студентів.

  • оволодіння теорією і практикою демократії, а також навчання застосуванню демократичних принципів у своїй роботі та під час взаємодії з громадянами та їх об'єднаннями,

  • поширення знання про демократію й шляхи втілення її фундаментальних цінностей,

  • формування вміння застосовувати демократичні принципи в практичній діяльності та у процесі взаємодії з громадянським суспільством.

  • підвищення рівня політичної культури, сприяння формуванню демократичного правового світогляду, підвищення соціально-політичної компетенції майбутніх працівників правоохоронних органів.


У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні: основні політичні закони та категорії; характеристику структури, форм держави; типи політичних систем; сутність, структуру та інфраструктуру політичної системи; поняття “партія” та “партійна система”; поняття “політика”, “політичні цикли”, “політичні кризи”;

2) на фундаментальному рівні: предмет та методологію політичної теорії; особливості основних шкіл та напрямків політичних вчень; поняття “суспільство” і “держава”, характеристику їх видів; інтереси сучасного суспільства;

3) на практично-творчому рівні: альтернативність використання ресурсів у сучасній політиці; особливості дії механізму політичної влади; особливості партійної системи України; особливості виборчого процесу, механізми дії мажоритарної та пропорційної виборчої системи, можливості політичного передбачення; особливості розвитку сучасного світового політичного процесу та участі України в ньому.
вміти:

1) на репродуктивному рівні: користуватися політологічною термінологією;

2) на алгоритмічному рівні: орієнтуватися в сучасних політичних процесах та подіях в Україні і світі; розумітися на розгортанні політичного буття України під кутом зору правової діяльності;

3) на евристичному рівні: володіти основами політичного аналізу;

4) на творчому рівні: визначати приналежність будь-яких політичних проблем до сфер політології та знаходити можливі шляхи їх вирішення;. .застосовувати знання на практиці і в професійній діяльності; самостійно опрацьовувати матеріал, удосконалювати та збагачувати свої знання про політичні процеси та явища.


3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1
Тема 1. Політологія як наука та навчальна дисципліна.

Поняття “політологія”, визначення предмету політології. Визначення методів політологічних досліджень. Метод матеріалістичної діалектики. Метод наукової абстракції. Метод аналізу і синтезу. Методи індукції та дедукції. Метод поєднання історичного і логічного. Статистичні та математичні методи. Логічні помилки при дослідженні політичних процесів і явищ.

Об’єктивні політологічні закони, їх пізнання і використання. Поняття політологічних категорій. Функції політології. Становлення політології як науки. Зв'язок політології з іншими суспільними науками.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Тема «Політологія як наука та навчальна дисципліна » дає змогу майбутньому правознавцю розуміти поняття “політологія”, визначати предмет політології. Завдяки засвоєнню таких методів як - метод матеріалістичної діалектики, метод наукової абстракції, метод аналізу і синтезу, метод індукції та дедукції, метод поєднання історичного і логічного, а також статистичних та математичних методів працівник правоохоронних органів може аналізувати політичні процеси, адекватно формувати власне ставлення до політичних процесів та подій. Вивчення даної теми також дає змогу запобігти допущення логічних помилок при дослідженні політичних процесів і явищ.
Ключові слова: “політика”, “основне питання політики”, “природа і сутність політики”, “суб’єкт політики”, “функції політики”, “детермінанти політики, “політична наука”, “політологія”, “інституювання політології”, “політологія як наука”, “політологія як навчальна дисципліна”, “предмет політології”, “функції політології”, “категорії політології”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення теми «Предмет, методи та основні категорії політології» студент повинен розрізняти особливості політології як науки та навчальної дисципліни, розуміти об’єктивні політологічні закони, вміти їх використовувати при дослідженні політичної системи. Студент має знати основні політологічні категорії та функції.
Тема 2. Історія розвитку світової політичної думки

Основні етапи розвитку політичної думки як науки. Зародження політичних ідей у Стародавньому світі: вчення Конфуція, моізм та легізм у Китаї; критицизм Сократа, вчення Платона, політія Аристотеля; римська політична публічна практика. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя: вчення Августина; початок генезі епохи антропоцентризму; дискусія двох держав Ф.Аквінського та М.Падуанського. Політичні вчення епохи Відродження: Реформація М.Лютера, Мюнцера та Кальвіна; вчення про суверенітет Берклі; єтатизм у поглядах Гобса та Локка; позитивізм Ш.-Л.Монтескє та Макіавелі; теорія та критика ідей суспільного договору Сен-Сімона, Руссо, Спінози. Становлення і розвиток політичної науки Нового часу: теорія розбудови ідеальної держави у працях Канта та Гегеля. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки 19-20 ст.: початок біхевіоризму; теорії партійного будівництва Маркса, Леніна, Міхельса, Бентлі.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Тема «Історія світової політичної думки» сприяє усвідомленню ґенези політичних ідей, основних етапів розвитку політичних поглядів мислителів від стародавніх часів до періоду виникнення політології як самостійної науки. Таке усвідомлення дає змогу більш кваліфіковано оцінювати сучасні політичні ідеї та ідеології.
Ключові слова: “історія політичної думки”, “аристократія”, “демократія”, “тоталітаризм”, “гуманізм”, “макіавеллізм”, “утопізм”, “природні права”, “суспільний договір”, “географічний детермінізм”, “конституціоналізм”, “етатизм”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення теми "З історії розвитку політичної думки» студент повинен розрізняти основні етапи розвитку політичної думки та їх характерні особливості, розуміти послідовність виникнення та розвитку основних політичних ідей. Студент має засвоїти наступні ключові питання теми: зародження політичних ідей у Стародавньому світі( вчення Конфуція, моізм та легізм у Китаї); політичні ідеї античності (критицизм Сократа, вчення Платона, політія Аристотеля; римська політична публічна практика), західноєвропейська політична думка Середньовіччя (вчення Августина; початок ґенезі єпохи антропоцентризму; дискусія двох держав Ф.Аквінського та М.Падуанського), політичні вчення епохи Відродження ( реформація М.Лютера, Мюнцера та Кальвіна; вчення про суверенітет Берклі; позитивізм Макіавелі), становлення і розвиток політичної науки Нового часу (етатизм у поглядах Гоббса та Локка; теорія розбудови ідеальної держави у працях Канта та Гегеля), основні напрямки західноєвропейської політичної думки 19-20 ст.(початок біхевіоризму; теорії партійного будівництва Маркса, Леніна, Міхельса, Бентлі).
Тема 3. Становлення і розвиток політичної думки в Україні

Політичні погляди Київської Русі: політична проблематика; правовій гуманізм у поглядах митрополита Іларіона; початки політико-правової культури і практики у „Правдах” Ярославовичей. Українська політична думка литовсько-польської і польсько-козацької доби (16-18 ст.): українські православні братства; українська тимократія; конституція П.Орлика. Політична думка України в 19 ст.: юридичній підхід Костомарова; народницький підхід Франка. Основні напрями розвитку української політичної думки у 20 ст.: соціалізм Грушевського та колектократія Винниченка; націоналізм Міхновського; консерватизм та класократія Липинського; клерикальна монархія Томашівського; „позитивний мілітаризм” Кучабського; інтегральний націоналізм Донцова; націократія Сціборського. Внесок вітчизняних вчених в розвиток політології.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Еволюція політичної думки українських земель тісно пов’язана з історичною долею українського народу. У ній відбилися всі складності соціально-історичного буття українців, їх прагнення і сподівання, ідеали свободи, незалежності, справедливості, щастя, добра та інші. У ній також знайшли своє відображення і суттєві риси українського менталітету та національного характеру, такі як емоціоналізм, чутливість, миролюбство, толерантність та інші. Тому для співробітника міліції, який є захисником прав та свобод українського народу, важливо засвоїти основні моменти в історії політичної думки України для кращого розуміння особливостей менталітету та традицій української нації.
Ключові слова - “освічений абсолютизм”, “федералізм”, “самостійництво”, “український націоналізм”, “інтегральний націоналізм”, “національна ідея”, “класократія”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення теми " Становлення і розвиток політичної думки в Україні» студент повинен розрізняти основні етапи розвитку політичної думки України та їх характерні особливості, розуміти послідовність виникнення та розвитку основних політичних ідей. Студент має засвоїти наступні ключові питання теми:

Політичні погляди Київської Русі(політична проблематика; правовий гуманізм у поглядах метрополіта Іларіона; початки політико-правової культури і практики у „Правдах” Ярославовичей), українська політична думка литовсько-польської і польсько-козацької доби (16-18 ст.): українські православні братства; українська тимократія; конституція П.Орлика; політична думка України в 19 ст.: юридичній підхід Костомарова; народницький підхід Франка. Основні напрями розвитку української політичної думки у 20 ст.: соціалізм Грушевського та колектократія Вінніченка; націоналізм Міхновського; консерватизм та класократія Липинського; клерикальна монархія Томашівського; „позитивний мілітаризм” Кучабського; інтегральний націоналізм Донцова; націократія Сціборського.
Тема 4. Влада в системі політичних відносин

Влада як суспільне відношення та системоутворюючий чинник політичної системи. Концепції влади: нормативно-формалістична концепція; органістична концепція; суб’єктивно-психологічна концепція; індивідуалістично-соціологічна концепція; марксистська концепція.. Форми та механізм політичної влади. Ресурси політичної влади. Державна влада. Легітимність влади. Розподіл влади. Система стримувань та противаг.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Тема «Влада в системі політичних відносин» є важливою та актуальною для професійних юристів, які почасти стають елементами дер­жавної влади. Тому правознавець має орієнтуватися у поняттях політична та державна влади, легітимність та легальність влади.
Ключові слова – політична влада, легітимність, легальність, поділ влади, гілки влади, ресурси влади, система стримувань та противаг
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після засвоєння теми «Влада в системі політичних відносин» студент повинен вміти відтворити сутність влади як соціального явища, показувати особливості політичної та державної влади. Студент має розрізняти поняття легальність та легітимність політичної влади, тлумачити концепцію про систему стримувань та противаг.
Тема 5. Політична система суспільства. Держава як базовий елемент політичної системи.

Поняття, і структура політичної системи. Функції і типологія політичних систем Блонделя, Коулмена, Гаджієва. Моделі функціонування політичної системи Парсонса, Спіро, Кулчара, Алмонда, Істона. Проблеми становлення політичної системи України. Модель суспільно-політичного устрою в сучасній Україні та стратегія розвитку політичної системи України.

Місце держави у політичній системі суспільства. Основні теорії походження держави. Сутність держави, її основні ознаки та елементи. Форми правління, форми державного устрою, типи політичних режимів. Форма держави у сучасній Україні. Функції держави. Правоохоронні органи як необхідний елемент держави.

Тип держави. Проблема національної держави, її сутність та ознаки. Основні тенденції у розвитку сучасних держав. Конституційні засади функціонування та розвитку Української держави.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Вивчення теми «Політична система суспільства. Держава, як базовий елемент політичної системи» дозволяє студентам розуміти місце законів та права у системі державної влади, пізнати специфіку діяльності правоохоронних органів саме у демократичній системі суспільства.

Ключові слова – «політична система суспільства», “політична організація суспільства”, “тоталітарна політична система”, “авторитарна політична система”, “демократична політична система”, “держава”, “форма держави”, “функції держави”, “національна держава”, “соціальна держава”
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен знати поняття і структуру політичної системи, вміти класифікувати політичні системи різних країн світу згідно із запропонованими типологіями. Студент має дати об’єктивну оцінку моделі суспільно-політичного устрою в сучасній Україні та стратегії розвитку політичної системи України. Також студент повинен характеризувати місце держави у політичній системі суспільства, відтворювати основні теорії походження держави, знати форми правління, форми державного устрою, мати змогу визначати їх для держав світу.
Тема 6. Політичні партії та громадські об’єднання. Партійна система в Україні.

Сутність, генезис і функції політичних партій та партійних систем (Вебер, Лоусон, Брайс, Дюверже). Типологія політичних партій. Партійні системи. Політичні партії та типи виборчих систем. Політичні партії в парламентах і урядах. Становлення багатопартійності в сучасній Україні. Перспектива утворення партійної системи. Поняття, права та функції громадських об’єднань і рухів. Класифікація громадських об’єднань. Законодавче регулювання діяльності партій та рухів в Україні.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Правознавець у своїй роботі стикається з різноманітними проявами суспільної активності громадян. Почасти діяльність різноманітних суспільних об’єднань громадян (партій, громадських організацій) входять у пряме протиріччя з існуючими правовими засадами діяльності держави. Важливо орієнтуватися у системі політичних партій та громадських організацій країни для оцінки правомірності та легальності їхніх програм, закликів та безпосередніх дій.
Ключові слова “громадські об’єднання”, “політична партія”, “партійна система”, “багатопартійна система”, “громадська організація”, “громадський рух”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Студент повинен засвоїти сутність, генезис і функції політичних партій та партійних систем, уміти класифікувати політичні партії згідно із запропонованими типологіями. Студент має орієнтуватися в існуючих в світі партійних системах, знати особливості їхнього функціонування. Окрім того, студент повинен мати змогу розповісти про права та функції громадських об’єднань і рухів, вміти їх класифікувати. Студент має орієнтуватися у законодавчому регулюванні діяльності політичних партій та громадських рухів в Україні.
Тема 7. Сучасні моделі виборчих систем

Моделі прямої та представницької демократії. Історія виникнення інституту виборчого права. Активне та пасивне виборче право. Типи виборчих систем: пропорційна (різновиди), мажоритарна (різновиди), змішана. Історія розбудови сучасної виборчої системи України. Вибори та їх роль у політичному житті. Виборчий процес. Абсентеїзм.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Професійні юристи тісно пов’язані з політичними процесами, які в даній державі відбуваються. Це стосується і такого важливого елемента політичного життя як передвиборчій процес та безпосередньо сама процедура виборів. Правознавці забезпечують законність проходження цих процесів, повинні попереджати та вирішувати певні конфліктні ситуації, які можуть відбутися під час передвиборчої кампанії, самої процедури виборів та на етапі підведення підсумків голосування. Саме тому тема «Сучасні моделі виборчих систем» є важливою та актуальною для правознавців.
Ключові слова - “політичне життя суспільства”, “виборча система”, “мажоритарна виборча система”, “пропорційна виборча система”, “змішана виборча система”, “політичний процес”, “політична подія”, “політичні обставини”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен характеризувати моделі прямої та представницької демократії, вміти чітко розрізняти активне та пасивне виборче право. Студент має типологізувати виборчі системи, мати змогу розрізняти пропорційну, мажоритарну та змішану виборчі системи, давати характеристику особливостям застосування даних систем, позитивні та негативні риси даних систем.

Змістовий модуль 2
Тема 8. Політична культура і політична свідомість.

Зміст, структура політичної культури. Типи, види, функції політичної культури. Стан політичної культури в Україні. Типологія політичної культури: Г.Алмонд, С. Верба, Є. Вятр. Політична соціалізація. Політика і мораль. Етичне тлумачення політики: наукові критерії та вітчизняна традиція. Політика і релігія. Політика і засоби масової інформації.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Вивчення теми «Політична культура і політична свідомість» дозволяє правознавцям аналізувати особливості політичної культури різних держав, характеризувати перебіг політичних подій в Україні, підвищувати власний рівень політичної культури.
Ключові слова - “політична свідомість”, “політична соціалізація”, “політична культура”, “ідеологія”, “політична ідеологія”, “політична психологія”, “фемінізм”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент має знати зміст та структуру політичної культури, характеризувати стан політичної культури в сучасній Україні, вміти типологізувати політичну культуру різних країн світу. Студент повинен дати об’єктивну оцінку рівнів політичної свідомості індивідів та соціальних груп.
Тема 9. Політична ідеологія та політико-ідеологічні течії.

Поняття ідеології. Ідеологія як духовне явище та її особливості. Ідеологія і наука. Ідеологія як чинник розвитку суспільства. Політична ідеологія, її сутність та призначення. Функції політичної ідеології.

Сутність та особливості основних політико-ідеологічних течій сучасності: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціалізму, соціал-демократизму, націоналізму, фашизму, анархізму, релігійних ідеологій. Співвідношення фемінізму і основних ідеологій ХХ ст. Альтернативні бачення суспільного устрою.

Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні. Вплив ідеологічних доктрин на розвиток політичних процесів в історії України. Зародження та еволюція ідеології націоналізму в Україні.
Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Політична ідеологія є відображенням суспільного життя, соціальних умов та інтересів. Тому працівнику міліції, який у своїй роботі має справу з різноманітними проявами девіантної поведінки індивідів, важливо орієнтуватися у тих проблемах, які турбують суспільство найбільше. Ідеологія формує певні зразки індивідуальної та колективної поведінки, що може стати ціннісною базою законотворчості.
Ключові слова - “лібералізм”, “консерватизм”, “соціалізм”, “комунізм”, “соціал-демократизм”, “фашизм”, “націоналізм”, “клерикалізм”, “фундаменталізм”, “екстремізм”, “радикалізм”, “анархізм”, “національна ідея”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен дати оцінку сутності та особливостям основних політико-ідеологічних течій сучасності: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціалізму, соціал-демократизму, націоналізму, фашизму, анархізму, релігійним ідеологіям, адекватно характеризувати та розрізняти різновиди ідеологій. Вміти показати альтернативні бачення суспільного устрою. Окрім того, студент має відтворити національну ідею та ідеологію державотворення в Україні.
Тема 10. Проблеми політичного лідерства

Поняття і сучасні концепції політичних еліт (Липинський, Моска, Парето, Вебер). Функції політичних еліт. Типологія та шляхи формування політичних еліт: ціннісний та функціональний. Сутність, витоки та функції політичного лідерства (Макіавеллі, Ніцше, Маркс, Тард, Вятр). Типологія та механізм формування політичного лідерства.
  1   2   3   4

Схожі:

З навчально-методичної та наукової роботи підполковник міліції О. М. Обушенко
Робоча програма навчальної дисципліни «Соціологія» для студентів 2 курсу юридичного факультету ННІ права та безпеки, напряму підготовки...
З навчально-методичної та наукової роботи підполковник міліції О. М. Обушенко
Робоча програма навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право» для студентів 2 курсу юридичного факультету ННІ Права та безпеки...
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській...
ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН ДІЛЬНИЧНИМИ ІНСПЕКТОРАМИ МІЛІЦІЇ СИНЕЛЬНИКІВСЬКОГО МВ НА ЗАКРІПЛЕНИХ ЗА НИМИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ДІЛЬНИЦЯХ
Гладка Людмила Іванівна
Контролюючим органом навчально-методичної роботи є Методична рада університету. Головними напрямками роботи Методичної ради є
Р. М. Дзюбак, заступник директора з навчально-методичної роботи; Н. М. Гладка
На часі формування пакету нормативно-правових актів з питань організації та проведення науково-методичної роботи з педагогічними...
Основні напрямки методичної і наукової роботи
Використання ГІС у створенні і впровадженні територіальних геоінформаційних об'єктів
Основні напрями діяльності м етодичного каб інету ПТНЗ
Аналіз стану навчально-виробничої, навчально-виховної та методичної роботи в ПТНЗ, підготовка пропозицій щодо їх удосконалення
Тематика засідань методичної ради
Аналіз методичної роботи за минулий навчальний рік. Завдання методичної служби школи на новий навчальний рік. Затвердження планів...
Підвищення рівня майстерності вчителя через залучення його до методичної роботи
Чабан Л. П., заступник директора з навчально-виховної роботи Черкаської ЗОШ І-ІІІ ступенів №34 Черкаської міської ради
Підготовка кадрів до здійснення наукової та дослідно-експериментальної...
Ня, розвиток спроможності на наукових засадах самостійно вирішувати поточні шкільні проблеми. Необхідність виконання вищезазначених...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка