МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра філософії та політології
ЗАТВЕРДЖУЮ
Т.в.о. першого проректора
з навчально-методичної
та наукової роботи
підполковник міліції
О.М. Обушенко
__________________ 2012
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
соціологія
напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
для студентів 2 курсу юридичного факультету
ННІ права та безпеки
Дніпропетровськ – 2012
Робоча програма навчальної дисципліни «Соціологія» для студентів 2 курсу юридичного факультету ННІ права та безпеки, напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 35 с.
РОЗРОБНИКИ:
Журавель Н.О. доцент кафедри філософії та політології, канд. іст. наук, доцент;
Головіна О.В., старший викладач кафедри філософії та політології;
Рябцева Л.В., викладач кафедри філософії та політології.
Розглянуто на засіданні кафедри філософії та політології
10.08.2012 р., протокол № 1.
Рекомендовано Науково-методичною радою університету
28.08.2012 р., протокол № 7.
Завідуючий кафедрою філософії та політології
_________________В.В. Кузьменко
«_____»___________________ 2012 року
© Журавель Н.О., 2012 рік
© Головіна О.В., 2012 рік
© Рябцева Л.В., 2012 рік
© ДДУВС, 2012 рік
1. Опис навчальної дисципліни
Найменування показників
|
Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень
|
Характеристика навчальної дисципліни
|
денна
форма навчання
|
Кількість кредитів – 2
|
Галузь знань
0304 «Право»
|
Вибіркова
|
Модулів – 2
|
Напрям підготовки
6.030401 «Правознавство
|
Рік підготовки – 2
|
Змістових модулів – 2
|
Загальна кількість годин – 72
|
Семестр – 2
|
Лекції – 16 год.
|
Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних – 2
самостійної / індивідуальної роботи студента – 2
|
Освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»
|
Семінарські заняття – 16 год.
Модульний контроль – 4 год.
|
Самостійна робота – 18 год.
|
Індивідуальна робота – 18 год.
|
Форма підсумкового контролю: залік
|
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1.
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета дисципліни: ознайомитись з соціальною структурою суспільства, його специфікою, з основними поняттями і концепціями про навколишній світ людей та їх взаємовідносини, з основними соціальними інститутами та процесами соціальних змін у суспільстві; осмислити соціальні аспекти становища України, розвитку українського етносу, становлення культури, державності, формування вільної особистості, сформувати соціологічну культуру, націлити майбутніх працівників правоохоронних органів на роботу серед людей, в умовах підвищеного значення людського фактору.
Складовими мети є:
навчальна – ознайомитись зі структурою соціальної системи, вивчити соціальну стратифікацію суспільства, механізми соціальних відносин та проблеми соціальної політики, природу соціальних інститутів, соціальних змін і процесів; проаналізувати зміст соціалізації та соціальної поведінки особистості; осмислити соціологічні аспекти правоохоронної діяльності; опанувати методи соціологічного вивчення суспільних явищ;
розвиваюча – надає можливість осмислити соціальні аспекти становища України, розвитку українського етносу, становлення культури, державності, формування вільної особистості, ознайомитись з соціальною зумовленістю суспільних явищ; засвоєння студентами основ соціологічної науки дозволить їм виконувати не тільки професійні, а й громадянські обов’язки;
виховна – сформувати соціологічно-правову культуру, націлити майбутніх правоохоронців та правознавців на роботу серед людей, в умовах підвищеного значення людського фактору.
Завдання: оволодіння найважливішими світоглядними ідеями та категоріями курсу, що передбачає досягнення високого рівня теоретичної та методичної підготовки студента.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
1) на понятійному рівні: основи загальної соціології, її предмет, структуру, вихідні категорії, закони та функції;
2) на фундаментальному рівні: історичний шлях розвитку світової та вітчизняної соціологічної думки; загальний зміст соціологічних теорій;
3) на практично-творчому рівні: питання методології, методики та технології конкретно-соціологічних досліджень, шляхи реалізації результатів соціологічних досліджень та соціальних технологій у практичній діяльності.
вміти:
1) на репродуктивному рівні: використовувати соціальні технології у профорієнтаційній та профадаптаційній роботі з кадрами, при укріпленні трудової дисципліни, поліпшенні соціально-психологічного клімату в колективі, розв’язанні міжособистісних і групових конфліктів, використанні соціальних резервів виробництва;
2) на алгоритмічному рівні: аналізувати специфіку соціальних та соціально-психологічних явищ і процесів у суспільстві, трудовому колективі, сім’ї;
3) на евристичному рівні: використовувати на практиці результати емпіричних соціологічних досліджень;
4) на творчому рівні: здійснювати соціальне управління і, зокрема, соціоінженерну діяльність: діагностувати стан соціально-психологічного клімату в колективі, причини наявних конфліктів, міру використання соціальних резервів виробництва.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1.
ТЕМА 1. Соціологія як наука. Методологія та методика емпіричних соціологічних досліджень
Соціально-культурні і наукові передумови виникнення соціології як науки. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками.
Об’єкт і предмет соціології. Основні методологічні засади соціології як науки. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ. Принципи діяльності, комплексності, системності, детермінізму, історизму в соціологічному знанні. Категорії та закони соціології.
Система соціальних знань та її елементи. Системна єдність соціології як науки, плюралізм теоретичних напрямків. Загальні, спеціальні і галузеві соціальні теорії. Емпіричні соціологічні дослідження. Фундаментальні і прикладні дослідження.
Основні функції соціології як науки. Соціологія і проблема наукового управління суспільством. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства. Значення вивчення соціології для правоохоронців.
Основні етапи розвитку соціологічної думки. Соціальні теорії античного світу. Соціальна думка XVII – ХІХ ст. (ідея нової науки А. Сен-Сімона, позитивізм О. Конта, теорія суспільства Г. Спенсера). Соціологія марксизму. Соціологічний напрямок у соціології ХІХ ст. та його вплив на розвиток соціології. М. Вебер та його теорія соціальної дії. Концепція “соціологізму” Е. Дюркгейма. В. Парето і теорія “циркуляції еліт”.
Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні ( Г. Сковорода, Т. Шевченко, М. Драгоманов, М. Ковалевський, С. Подолинський, О. Потебня, І. Франко, М. Грушевський та інші).
Особливості розвитку соціології у ХХ ст. (соціологія у США, Франції, в Росії та Україні). Основні тенденції розвитку соціологічного знання на рубежі століть.
Методологія та методика соціологічних досліджень. Программа соціологічних досліджень. Аналіз документів, спостереження, експеримент, опитування як методи соціологічних досліджень. Анкетування як основний метод емпіричних досліджень.
Роль і значення теми для діяльності юриста
Оскільки працівники міліції працюють у суспільстві і для суспільства, край необхідним для них є вивчення соціальних дисциплін, зокрема соціології. Це допоможе їм краще орієнтуватися у соціальному просторі, аналізувати мотиви, причини, наслідки девіантної поведінки, розумітися на закономірностях функціонування права у суспільстві. Опанування методикою соціологічних досліджень дозволить вивчати процеси, пов'язані із професійною діяльністю працівників міліції.
Ключові слова: “соціологія”, “методи соціології”, “соціологічні дослідження”, “опитування”, “анкетування”. “соціальний експеримент”, “соціальне спостереження”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми
Знати:
соціально-культурні і наукові передумови виникнення соціології як науки;
об’єкт і предмет соціології;
основні функції соціології як науки;
основні етапи розвитку соціологічної думки;
становлення і розвиток соціологічної думки в Україні;
методологію та методику соціологічних досліджень.
Вміти:
орієнтуватися у соціальному просторі;
аналізувати мотиви, причини, наслідки девіантної поведінки;
розумітися на закономірностях функціонування права у суспільстві;
проводити соціологічні дослідження з правової тематики;
робити висновки щодо проведених досліджень та застосовувати їх на практиці.
Тема 2. Соціальна структура суспільства та соціальна стратифікація
Поняття суспільства, його головні ознаки та структурні елементи; еволюція уявлень про суспільство як соціальну систему..
Поняття соціальної структури суспільства, основні елементи соціальної структури.
Соціальна стратифікація як центральне поняття при аналізі соціального. Соціальні групи як страти. Види стратифікації (закрита та відкрита). Причини соціальної нерівності.
Поняття соціальної мобільності, типи соціальної мобільності. Проблема маргінальності соціальних утворень.
Соціально-класові утворення і поляризація суспільства в Україні. Основні чинники пересувань, формування соціальних прошарків в сучасній Україні.
Поняття соціальної групи. Головні ознаки соціальної групи. Типологія соціальних груп, головні чинники та механізми їх формування.
Поняття соціальної взаємодії. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії, їх інтеграційна роль. Мораль і право як основні регулятори поведінки.
Соціальні відносини: поняття, механізми, формування. Поняття соціальної рівності, соціальної справедливості, соціальних гарантій та соціального захисту. Відносність поняття соціальної справедливості. Основні принципи ліберально-демократичних поглядів на справедливість.
Поняття соціального інституту. Структура та механізми функціонування соціальних інститутів . Соціальні інститути як регулятори суспільних відносин. Типи соціальних інститутів.
Поняття соціальної організації. Принципи, структура та типологія соціальних організацій. Соціальні організації і соціальні інститути, їх взаємозв’язок.
Основні соціологічні парадигми щодо проблеми гендерних відмінностей.
Роль і значення теми для діяльності юриста
В професійній діяльності працівників міліції необхідні знання особливостей соціальної структури суспільства, специфіки окремих соціальних групп населення, закономірностей соціальної взаємодії, механізму дії принципа соціальної справедливості, сутності соціальних гарантій та соціального захисту. Поняття соціального інституту та соціальної організації допоможе розуміти функціонування права в суспільстві у якості соціального інституту, принципи діяльності підрозділів ОВС як соціальних утворень.
Ключові слова: “суспільство”, “спільнота”, “соціальний статус”, “стратифікація”, “соціальна структура”, “соціальна мобільність”, “маргінальність”, “соціальні прошарки”: “соціальні стосунки”, “соціальне життя суспільства”, “рівень життя”, “стиль життя”, “якість життя”, “соціальні гарантії”, “соціальний захист”, “соціальна політика”, “соціальна сфера”,“соціальні інститути”, “соціальне функціонування”, “дисфункції соціальних інститутів”, “втрата деперсоналізації”, “сім’я”, “шлюб”, “право”, “освіта”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми
Знати:
поняття суспільства, його головні ознаки та структурні елементи;
поняття соціальної структури суспільства;
причини соціальної нерівності;
поняття та типи соціальної мобільності;
сутність маргінальності;
поняття соціальної рівності, соціальної справедливості, соціальних гарантій та соціального захисту.
Вміти:
аналізувати процеси, що відбуваються у суспільстві;
втілювати у життя принципи соціальної справедливості;
сприяти реалізації соціальних гарантій та соціального захисту;
попереджувати прояв негативних наслідків маргіналізації.
тема 3. Соціальні відносини. Проблеми соціальної політики і справедливості
Поняття соціальної взаємодії. Соціальна взаємодія і соціальні контакти. Макро- та мікрорівні соціальної взаємодії. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії, їх інтеграційна роль. Соціальні санкції. Мораль і право як основні регулятори поведінки. Девіантна поведінка.
Соціальні відносини: поняття, механізми, формування. Суспільні та соціальні відносини. Соціальні зміни як узагальнена характеристика соціальних відносин. Соціальні відносини залежності та влади. Відносини власності, їх соціальна роль.
Поняття соціальної рівності, соціальної справедливості, соціальних гарантій та соціального захисту. Відносність поняття соціальної справедливості. Основні принципи ліберально-демократичних поглядів на справедливість.
Роль і значення теми для діяльності юриста
Для діяльності працівників міліції є обов`язковим розуміння принципів
функціонування окремих індивідів і соціальних груп в суспільстві, вивчення закономірностей соціальних взаємодій та соціальних відносин між ними. Це дозволить працівникам міліції краще і швидше здійснювати свої безпосередні професійні обов`язки щодо попередження та розкриття злочинів. Досягненню цієї мети допоможе також впровадження в життя принципу соціальної справедливості, реалізація соціальних гарантій та здійснення соціального захисту громадян. Поняття соціального інституту та соціальної організації дозволить зрозуміти функціонування права в суспільстві у якості соціального інституту, принципи діяльності підрозділів ОВС як соціальних утворень.
Ключові слова: “соціальні стосунки”, “соціальне життя суспільства”, “рівень життя”, “стиль життя”, “якість життя”, “соціальні гарантії”, “соціальний захист”, “соціальна політика”, “соціальна сфера”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми
Знати:
поняття соціальної взаємодії;
соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії;
соціальні відносини: поняття, механізми, формування;
поняття соціальної рівності;
сутність соціальної справедливості, соціальних гарантій та соціального захисту.
Вміти:
аналізувати типи соціальних зв`язків та соціальних відносин;
розрізняти та пояснювати різні категорії соціального життя суспільства;
втілювати у життя принципи соціальної справедливості;
сприяти реалізації соціальних гарантій та соціального захисту;
розумітися на сутності соціальної політики та її принципах;
характеризувати соціальну політку в Україні.
|