|
Скачати 1.29 Mb.
|
Глава держави — вища посадова особа чи колегіальний орган, який є носієм влади та верховним представником держави. В країнах з монархічним державним устроєм ним є монарх, влада якого передається у спадок у встановленому законом порядку, як правило, в рамках правлячої династії. В країнах з республіканською формою правління ним є президент, що обирається. В СРСР главою держави був колегіальний орган — Президія Верховної Ради СРСР, в УРСР — Президія Верховної Ради УРСР. Глава уряду — керівник вищого колегіального органу виконавчої влади в державі. Глейт (кглейт) — охоронна грамота. Говядо — бик, рогата худоба. Годность — гідність. Голважня — одиниця виміру солі. Голова — начальник митниці. Головник — убивця. Головничество: винагорода родичам убитого, по деяких дослідженнях означає те ж, що плата "за голову"; компенсація потерпілому. Головна татьба: злодійство, що супроводжувалося убивством; викрадення людей, переважно холопів. Головщина (головщизна) — плата за голову стягувалась із вбивці на користь родичів чи пана (володаря). Гони боброві — боброві нори. Городник — архітектор, керівник будівництва, що був княжим чиновником. Городня в мосту — опора, складена у виді зрубу з бревен і засипана каменем. Гостьба — стосується гостей, купців, що приїжджали з іншого міста або іншої країни. Гость — іноземний купець. Гостинець — велика дорога. Грабиця — захоплення майна, пограбування. Грабіж — розкрадання майна із застосуванням насильства. Грабещики — грабежі. Грамоти: 1) кріпосні акти, що засвідчують факт позики; 2) земельні акти, віддані під заставу, що засвідчують факт позики. Грамота ввізна — грамота на маєток із розпорядженням селянам слухати поміщика. Грамота вотчинна (жалувана, жаловальная) — грамота на надання вотчини. Грамота духовна (духовна пам'ять) — заповіт, у підтвердження якого на звороті підписувалися свідки. Грамота на винуватого: безсудна грамота; грамота про доставку відповідача силоміць. Грамота несудима — грамота з вилученням із загальної підсудності, що дає кому-небудь виключні права. Грамоти старі: документи, що підтверджують право власності на землю або борть по дав нині володіння; дався в грамоту — надійшов у холопство до якого-небудь пана. Грані зсіче — знищить грані, межа. Гребля — плотина. Грецький номоканун, номоканон — збірник правил церковних соборів IV- VII ст., правил списків і установ про церкву візантійських імператорів, що був основним джерелом церковного права у Візантії і допоміжним джерелом на Русі. Гридин, гридь — князівський воїн, дружинник, молодший князівський дружинник. Гріш — дрібна монета. Грош литовський — монета, 60 грошей складали одну копу, у кожному гроші було 10 пенезей. Вартість його становила 14—11 коп. у XVI ст. і 8-6 коп. — у ХVIст. Грюнвальдська битва — бій 15 липня 1410 р. між польсько-литовською армією (входили українські загони) і військом Тевтонського ордену. Останній зазнав поразки. Історичне значення битви у зупиненні німецької експансії на схід. Губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, очолювалась губернатором. Вперше була встановлена в 1708 р. указом Петра І. В українських землях перша губернія була утворена в 1708 р. з центром у Києві. До 1917 р. на території України існувало 9 губерній. Були ліквідовані під час адміністративно-територіальної реформи в 1925 р. Д Дача — грошова позика, купа, милість. Дедина (дедизна) — родове нерухоме майно, що переходило у спадок від батька і діда. Володарі такого майна називались дедичами. Держава: 1) в теорії права — певний спосіб організації суспільства, основний елемент політичної системи, організація публічної політичної влади, що розповсюджуєть ся на все суспільство і виступає його офіційним представником, спирається у необхідних випадках на міри примусу; 2) в конституційному праві — сукупність офіційних органів влади (уряд, парламент, суди та ін.); 3) як суб'єкт міжнародного права держава включає в себе політичну організацію влади і населення, якому належить певна територія. Державці (тівуни) — управляючі у великокняжих маєтках, які водночас виконували військові, судові й адміністративні функції у доручених їм триманню волостях чи повітах. У XV ст. вони перетворюються в судових приставів, яким доручалося доставляти повістки, а також виконання судових рішень. Децькі — княжі слуги, які виконували розпорядження князя і наглядали за їх виконанням. В XV ст. вони перетворюються у судових приставів, яким доручалось доставлення позовникам повісток, а також виконання судових рішень. Див. Вижі. Децькування — збір, що стягувався за виконання децькими різних судових доручень (наприклад: привід звинуваченого в суд, виконання майнового стягнення). Збір ішов на користь децьких, зокрема на користь намісника. Діло земне — спір про земельний наділ. Дільниця — виділена частина нерухомого майна. Дільний — отримавший наділ (виділ). Добра — великокняжі маєтки, державні домени. Довод — доказ. Долеглість — діло, інтерес, турбота, горе, потреба. Домучитись татьби — вилучити тортурами зізнання у злочині. Дойлида — тесляр. Досвед (т) ІЧІ — доводити, підтверджувати. Дотичеть що ся — що ж стосується. Дочасне — до певного часу. Драпежство — пограбування. Дубці — палка. Дякло — продуктова рента, стягувалась землевласником з усього того, що було вироблено в селянському господарстві. Дякло визискувалось житом, вівсом, сіном, дровами, домашньою птицею, яйцями. Є Євя — овен. Єзи — риболовні закони. Єзи — спорудження (частокіл або тин) для ловлі риби, що перегороджують ріку. Ємець: княжий чиновник; поімщик (злодія). Ємлют — беруть. Ж Жадний — ніякий. Жалобница — позовна заява. Жалування государя — загальна назва земельної, грошової і хлібної жалування, що одержували служиві люди. Железное: мито з виправданої по суді сторони, штраф; іспит залізом у формі ордалій; мито за накладення кайданів на пійманого відповідача. Железо — одна з форм середньовічних ордалій, визначення винності за ступенем опіку від розпеченого заліза, що повинний взяти в руки обвинувачуваний. Жена, жона, жонка—жінка. Женути — гнати, переслідувати. Жеравь — журавель. Жеребье —частка. Живот: життя; майно; живота не дати — призначити страту. Живучі в однім хлібі — ведуть спільне господарство. Житьи — середні феодали. З Забити на смерть — вбити. Забой — приміщення, що зачиняється. Завада — перешкода. Завмсды— завжди, повсякчас, при усякому випадку. Завстегнути — припиняти. Загамувати — затримувати, арештовувати. Задница — спадщина, в деяких випадках, статок. За живот поимается — див. Живот. Зажигалник — людина, яка скоїла підпал укріплення або міста. Зажоги на ком учнет сочит — буде звинувачуватись у підпалі, крадіжці. Заказ — наказ, повістка королівських судів. Див. Позов. Заказ — заборона. Заказник — розпорядник. Заклад — покарання, інколи гроші, які взяті на поїздку для визову послуха. Заклатчик — посадська людина, яка живе у кого-небудь. Заклич — оголошення в публічному місці позову до відповідача, застосовувався у видках. Заключний акт — Наради з безпеки і співробітництва у Європі. Підписаний 1 серпня 1975 р. в Хельсінкі 33 європейськими державами, США і Канадою. В документі сформульовано 10 принципів, що визначають правила і норми взаємовідносин та співробітництва між державами. На основі Заключного акту в кінці 70-х — початку 90-х рр. здійснювалась діяльність серії європейських Нарад з безпеки і співробітництва по врегулюванню спірних питань і конфліктів, а також захисту прав людини. В січні 1994 р. Наради з безпеки і співробітництва в Європі були перетворені в постійно діючий миротворчий орган — Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Закон — в праві — виданий у встановленому порядку загальнообов'язковий акт вищого органу державної влади, що має вищу юридичну силу. Законодавство: сукупність діючих законів, що регулюють суспільні відносини у цілому та окремі їх галузі. В широкому розумінні законодавство включає і підзаконні нормативні акти; діяльність вищих органів держави по встановленню, зміні чи скасуванню законів. Закуп — селяни, які мали заборгованність і працювали за борг разом з невільною челяддю на дворі землевласника та на його дворовій ріллі. Закупен: закуп Руської Правди, наймит; закупщик. Закуповати — брати в заставу. Замкові суди — міські суди (до кінця XVI ст.), до складу яких входила місцева шляхта і які рядом з цивільними справами вирішували кримінальні справи, пов'язані із замахом на особистість і майно шляхти. Зане — тому що. Зане же — тому що, у зв'язку з тим, що. Запа — підозра. Записи — специально оформлені документи. Записка — скарга, заява в суд. Запись — документ про мирову угоду. Заповесть — публично оголосити. Заповідь — об’ява, наказ. Запорізька Січ — суспільно-політична і військово-адміністративна організація українського козацтва, сформована в першій половині XVI ст. за Дніпровськими порогами. Перші козацькі поселення за Дніпровськими порогами з'явились для захисту від ворогів в умовах боротьби з польсько-литовськими феодалами і татарськими загонами. В 30-х рр. XVI ст. розрізнені січі об'єднались в Запорізьку Січ з централізованим органом управління. Головні зміцнення Запорізької Січі та Кічи до кінця XVI ст. знаходились на острові Томаковка (на південь від острова Хортиця). В 1593 р. після зруйнування цього укріплення кримськими татарами запорожці заснували Чортомлицьку Січ. Запорізькі козаки складали "товариство" — общину, яка ділилась на курені. В ХУШ ст. їх налічувалось 38. Запоможіння — підмога, що надавалась землевласниками селянам. Запретея — відмовлятися від певних дій. Зарок — термін сплати згідно із зобов'язанням. За руками — за підписом. Зарука чи заклад — грошове забезпечення, встановлювалось владою при розгляді майнових спорів з метою попередження подальших правопорушень зі сторони відповідача. Засобно — зокрема, відокремленно. Заступування — майнова відповідальність землевласника за правопорушення підвласних йому осіб. За слюблено — полюбовно, за взаємною згодою. Заставаньє — звинувачення чоловіком дружини у порушенні подружньої вірності. Затинщики — служителі при фортечній зброї. Заховання — переховування, зберігання, склад. Зацність — шляхетність, знатність, велич. Збивати — втручатися. Збіги — закріплені селяни (несхожі, а також вільні і схожі, які засиділись на одній ділянці більше 10 років) визнавались збігами, якщо вони залишали свої ділянки і переходили на землі інших власників. Збіжжя — хліб в зерні, взагалі рухоме майно. Зблюдеиие (сблюдение) — зберігання, інколи позика грошей. Збурення — зруйнування, обурення. Звада — сварка, бійка. Звирхність — старшинство, главенство. Звичаєве право — сукупність звичаїв, що стали нормою права внаслідок санкціонування державою. Звлаща — особливо, головним чином, понад усе. Зґвалтувати — заподіяти насильство. Згордити — зневажати, нехтувати. Злочин — суспільно небезпечне діяння, за яке законом передбачена кримінальна відповідальність і яке заподіяне винним — осудною особою. Визнати ту чи іншу особу винною у скоєнні злочину і призначити кримінальне покарання може тільки суд. Здрада — зрада, віроломство. Здрайця — зрадник. Зелживість — безчестя, осуд, ганьба, лайка. Зілля знати — знати засоби (трави), які допомагають переносити біль при тортурах. Зеленичество — знахарство. Земский дьячок — писар. Зем'яни-бояри — шляхта на Підляшині, Волині і в західних повітах Київської землі. Зешстя — смерть, відалення. Зрайця — див. Здрайця. Зупольний — повнолітній, достатній. Зуфальство — нахабство, зухвальство. Змушення — примус. Знаменне: знак, сліди, відміна; речові докази. Знаменний — той, хто має відзнаку. Знамяни — умовний знак, який замінює підпис для неписьменних. Знахорь — знаючий. И Извод — показання свідків. Изьимати — схопити, захопити. Имание — право вимоги кредитора. Имутся — стануть відчужувати, пред'явити позов. Ино быть ему самому в годовщине: віддати на страту; застосувати покарання як за вбивство. Иночим — перший чоловік по відношенню до другого. Инстиговать — примушувати. Ис дружини — разом у складі общини. Искать бою і грабежу — звинувачувати кого-небудь у нанесенні побоїв і пред'явити позов про крадіжку майна. Искать сябренаго серебра — пред'явити позов до співтоваришів. Искористуются — від слова користь. Испродать — притягнути до відповідальності. Истец — відповідач. І Ізвет — донос про скоєний злочин, або про такий, що готується. Ізвэси, ставила — назва древньоруської ваги. Ізветник — посадова особа для доручень в суді. Із воли — добровільно. Ізгой— людина, яка вийшла з общини. Ізимай — спійманий. Ізможет — переможе. Ізневести — несподівано. (справа: розслідування; докази.) Істий— першочерговий, залишений у спадок. Істинна — гроші, капітальна сума. Істопиться — зазнати корабельної аварії. Ї Їздок — суддя, який виїжджав для вирішення спорів про земельні володіння. К Кабала — письмове зобов'язання, документ, договір, за яким одна людина іде З іншої в кабалу. Казнь — арешт, в'язниця. |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,... |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка... |
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний... |
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра господарського права Укладачі: д ю н., доц. Рєзнікова В. В., к ю н., доц. Клепікова О. В., к ю н., ас. Кравець І. М |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Юридичний факультет Кафедра правосуддя ... |
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра правосуддя Робоча навчальна програма з дисципліни: „Актуальні проблеми кримінально-процесуального права” |
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного... Змістовний модуль Регулювання земельних правовідносин органами публічної влади 15 |
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра криміналістики Робоча навчальна програма спецкурсу “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” для студентів юридичного факультету... |
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра конституційного та адміністративного... Укладач: доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного та адміністративного права Пришва Надія Юріївна |
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра адміністративного та фінансового права Водночас з'явились нові види контролю, спрямовані на боротьбу з казнокрадством, нецільовим витрачанням бюджетних коштів та іншими... |