Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і права Укладачі

Скачати 1.29 Mb.

Назва	Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і права Укладачі
Сторінка	6/10
Дата	05.04.2013
Розмір	1.29 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Контрольні питання на залік

Предмет, метод та періодизація Історії права України.
Становлення феодального права в Україні.
Характеристика звичаєвого права Київської Русі.
Політичні та торговельні угоди князів Київської Русі та їх значення для становлення давньоруського права.
Устави, уроки та грамоти князів Київської Русі.
Загальні та місцеві церковні статути Київської Русі.
Характеристика збірників візантійського права Київської Русі.
Звичаєве право Литовсько-Руської держави.
Міжнародні політичні та господарські договори Литовсько-руської держави.
Привілейні грамоти Литовсько-Руської держави.
Уставні земські грамоти Литовсько-Руської держави.
Збірники магдебурзького права Литовсько-Руської доби.
Офіційні збірники законів Литовсько-Руської держави та їх загальна характеристика.
Козацьке звичаєве право Запорізької Січі.
Українське звичаєве право Гетьманської України.
Гетьмансько-королівські угоди та їх загальний зміст.
Гетьмансько-царські договори та їх загальний зміст.
Акти гетьманської автономної влади Гетьманської України.
Постанови Генеральної канцелярії Гетьманської України.
Чинні королівські та сеймові постанови Гетьманської України.
Збірники Магдебурзького права Гетьманської України.
Чинні царські та сенатські укази Гетьманської України.
Чинні царські маніфести, статути та установи Гетьманської України.
Джерела права Процесу карного приказного 1734 р.
Джерела права Прав, за якими судиться малоросійський народ 1743 р.
Джерела права Суду і розправи в правах малоросійських 1750 р.
Джерела права Книги Статут та інших прав малоросійських 1764 р.
Джерела права Зібрання малоросійських прав 1807 р.
Джерела прала Екстракту із указів, інструкцій та установ… Сенату 1786 р.
Джерела права Зводу місцевих законів західних губерній 1837 р.
Первинні і похідні форми набуття права власності в Гетьманській Україні.
Інститут володіння в Гетьманській Україні: поняття і види, виникнення та припинення.
Права на чужі речі в Гетьманській Україні: поняття і види, виникнення та припинення.
Види зобов’язань в цивільному праві Гетьманської України.
Договір застави в цивільному праві Гетьманської України.
Укладення шлюбу та умови його дійсності в Гетьманській Україні.
Види злочинів в кримінальному праві Гетьманської України.
Система покарань в кримінальному праві Гетьманської України.
Особливості козацького судового процесу.
Суб’єкти та об’єкти права власності Литовсько-Руської держави.
Види договорів по праву зобов’язань Литовсько-Руської держави.
Сімейно-шлюбне право Литовсько-Руської держави.
Порядок спадкування по заповіту і по закону в Литовсько-Руській державі.
Публічні та приватні види злочинів в кримінальному праві Литовсько-Руської держави.
Публічні та приватні покарання в кримінальному праві Литовсько-Руської держави.
Види додаткових покарань в українському кримінальному праві XVI – XVIII ст.ст.
Копне судочинство в українському праві XVI – XVIII ст.ст.
Статутне судочинство в українському праві XVI – XVIII ст.ст.
Інквізиційне судочинство (скрутинія) в українському праві XVI – XVIII ст.ст.
Поняття рухомого і нерухомого майна в цивільному праві Київської Русі.
Поняття позики в цивільному праві Київської Русі.
Форми заключення шлюбу та причини його розірвання в родинному праві Київської Русі.
Інститут опіки в родинному праві Київської Русі.
Порядок спадкування майна по закону (звичаю) в родинному праві Київської Русі.
Поняття "обіди" в матеріальному праві Київської Русі.
Поняття "вири", "дикої вири", "потоку і розграблення" в кримінальному праві Київської Русі.
Поняття приватного і публічного процесу в судочинстві Київської Русі.
Стадії судового слідства – "розправи" в судочинстві Київської Русі.
Види доказів в судовому процесі Київської Русі.
Поняття "зводу" та "гоніння слідом" в процесуальному праві Київської Русі.

Питання на іспит

Предмет курсу, методологія та періодизація історії права України.
Історіографія історії права України.
Джерела та основні риси права рабовласницьких держав на території України VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.
Джерела права Київської Русі IX – XIV ст.ст.
Джерела права Литовсько-Руської держави XIV – XVI ст.ст.
Джерела права Гетьманської України др. пол. XVII – XVIII ст.ст.
Джерела права та законодавство України в складі Речі Посполитої др. пол. XVI – XVIII ст.ст.
Джерела права Галичини в складі Королівства Польського др. пол. XIV – др. пол. XVI ст.ст.
Джерела права України в складі Російської імперії кін. XVIII – поч. XX ст.ст.
Джерела права Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття в складі Австро-Угорської монархії др. пол. XVIII – поч. XX ст.ст.
Джерела Магдебурського права в містах України XIV – XIX ст.ст.
Джерела права та законодавство Української Народної Республіки.
Джерела та основні риси права Української держави (Гетьманат П. Скоропадського).
Джерела права та зміни в законодавстві Директорії УНР.
Джерела та основні риси права Західноукраїнської Народної Республіки.
Джерела права Радянської України 1917-1922 р.р.
Джерела права УРСР в складі СРСР 1922-1991 р.р.
Джерела та основні риси права Запорізької Січі XVI – XVIII ст.ст.
Кодифікація права у Великому князівстві Литовському др. пол. XV – пер. пол. XVI ст.ст, її причини та наслідки.
Кодифікація права в Україні в пер. пол. XVIII ст., її причини та наслідки.
Кодифікація права в Україні в др. пол. XVIII ст., її причини та наслідки.
Кодифікація права в Україні в пер. пол. XIX ст., її причини та наслідки.
Кодифікація загальнодержавного права в Російській імперії др. чверті XIX ст., її причини та наслідки.
Кодифікація загальнодержавного права в Російській імперії др. пол. XIX – поч. XX ст.ст., її причини та наслідки.
Кодифікація права в Східній Галичині, Буковині та Закарпатті в складі Австрійської монархії др. пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.ст., її причини та наслідки.
Перша кодифікація радянського законодавства в Україні 1922-1929 р.р., її причини та наслідки.
Друга кодифікація радянського законодавства в Україні 50-80-х р.р. XX ст., її причини та особливості.
Кодифікація і розвиток земельного права в 50-80-х р.р. XX ст.
Кодифікація і розвиток колгоспного права в 50-80-х р.р. XX ст.
Кодифікація і розвиток цивільного права в 50-80-х р.р. XX ст.
Кодифікація і розвиток законодавства про шлюб і сім’ю в 50-80-х р.р. XX ст.
Кодифікація і розвиток законодавства про цивільне судочинство в 50-80-х р.р. XX ст.
Кодифікація і розвиток кримінального права в 50-80-х р.р. XX ст.
Кодифікація і розвиток кримінально-процесуального законодавства в 50-80-х р.р. XX ст.
Кодифікація і розвиток законодавства про працю в 50-80-х р.р. XX ст.
Основні риси цивільного права Княжої доби IX – XIV ст.ст.
Загальні риси карного, кримінального права Княжої доби IX – XIV ст.ст.
Характерні риси та особливості судового процесу Княжої доби IX – XIV ст.ст.
Основні риси цивільного права Литовсько-Руської доби XIV – XVI ст.ст.
Становлення українського кримінального права в Литовсько-Руську добу XIV – XVI ст.ст.
Характеристика судочинства Литовсько-Руської доби XIV – XVI ст.ст.
Основні риси цивільного права Гетьманської України др. пол. XVII – XVIII ст.ст.
Основні риси кримінального (карного) права Гетьманської України др. пол. XVII – XVIII ст.ст.
Характер та особливості судового процесу Гетьманської України др. пол. XVII – XVIII ст.ст.
Сервітутне право Гетьманської України; його поняття та види.
Особливості судочинства в українських копних судах XV – XVIII ст.ст.
Особливості інквізиційного, карного судочинства (скрутинія) в Україні XV – XVIII ст.ст.
Поняття власності в цивільному праві Російської імперії др. пол. XIX – поч. XX ст.ст.
Поняття зобов’язань в цивільному праві Російської імперії др. пол. XIX – поч. XX ст.ст.
Сімейно-шлюбне та спадкове право Російської імперії др. пол. XIX – поч. XX ст.ст.
Кримінальне право Російської імперії др. пол. XIX – поч. XX ст.ст.
Пореформенний судовий процес в Російській імперії др. пол. XIX – поч. XX ст.ст.
Зміни в цивільному та кримінальному законодавстві Російської імперії в період Першої Світової війни (1914-1918р.р.).
Поняття власності та зобов’язань в цивільному праві Австрійської монархії кін. XVIII – поч. XX ст.ст.
Сімейно-шлюбне та спадкове право Австрійської монархії кін. XVIII – поч. XX ст.ст.
Кримінальне та кримінально-процесуальне право Австрійської монархії кін. XVIII – поч. XX ст.ст.
Становлення основ цивільного права Радянської України 1917-1922 р.р.
Становлення основ сімейного права Радянської України 1917-1922 р.р.
Становлення основ земельного та колгоспного права Радянської України 1917-1922 р.р.
Становлення основ трудового права Радянської України 1917-1922 р.р.
Становлення основ кримінального права 1917-1922 р.р.
Становлення основ цивільно-процесуального та кримінально-процесуального права 1917-1922 р.р.
Розвиток цивільного права УРСР 1929 – червень 1941 р.р.
Розвиток кримінального права УРСР 1929 – червень 1941 р.р.
Розвиток трудового права УРСР 1929 – червень 1941 р.р.
Розвиток сімейно-шлюбного та спадкового права УРСР 1929 – червень 1941 р.р.
Зміни в цивільному праві УРСР в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.
Зміни в сімейному праві УРСР в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.
Зміни в трудовому праві УРСР в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.
Зміни в кримінальному та кримінально-процесуальному праві УРСР в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.
Руська Правда, її структура, загальний зміст та історичне значення.
Судебник Казиміра 1468 року, його структура, загальний зміст та історичне значення.
Устава на волоки 1557 року, причини її прийняття, структура та загальний зміст.
Статут Великого князівства Литовського 1588 року, його структура, загальний зміст та історичне значення.
Інструкція судам 1730 року, її загальний зміст та значення.
Права цивільні магдебурські – їх структура та загальний зміст.
Процес Короткий Приказний 1734 р., його структура та загальний зміст.
Права по яким судиться малоросійський народ 1743 р., їх структура та загальний зміст.
Суд і росправа в правах малоросійських 1750 р., його структура та загальний зміст.
Зібрання малоросійських прав 1807 р., їх структура та загальний зміст.
Звід законів західних губерній 1837р., його структура та загальний зміст.
Цивільний кодекс УСРР 1922 р., його структура та загальний зміст.
Земельний кодекс УСРР 1922 р., його структура та загальний зміст.
Кодекс законів про працю УСРР 1922 р., його структура та загальний зміст.
Кодекс про народну освіту УСРР 1922 р., його структура та загальний зміст.
Кримінальний кодекс УСРР 1922 р., його структура та загальний зміст.
Кримінально-процесуальний кодекс УСРР 1922 р., його структура та загальний зміст.
Адміністративний кодекс УСРР 1927 р., його структура та загальний зміст.
Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб та акти громадського стану УСРР 1926 р., його структура та зміст.
Виправно-трудовий кодекс УСРР 1925 р., його структура та зміст.
Примірні статути сільськогосподарської артілі СРСР 1930, 1935 років, їх загальний зміст та характерні відмінності.
Цивільно-процесуальний кодекс УСРР 1924 р., його структура та загальний зміст.
Звід законів Російської імперії редакції 1842 року, його структура та загальний зміст.
Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р., його структура та загальний зміст.
Статут про покарання, що накладаються мировими суддями 1865 р., його структура та загальний зміст.
Статут цивільного судочинства 1864 р., його структура та загальний зміст.
Статут кримінального судочинства 1864 р., його структура та загальний зміст.
Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської монархії 1811 р., його структура та загальний зміст.
Кримінальне уложення Терезії 1768 р., і Кримінальне уложення Йосипа; їх загальний зміст та характерні відмінності.
Кримінальне уложення Російської імперії 1903 р., його структура та загальний зміст.
Земельний закон, затверджений Українською Центральною Радою (18 січня 1918 р.), його зміст та значення.
Указ “Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування “ 9 листопада 1906 року, його зміст та значення.
Книга Статут та інші права Малоросійські 1764 р., її структура та загальний зміст.
Екстракт малоросійських прав 1767 р. та Екстракт із указів, інституцій та установ 1786 р., їх загальний зміст та характерні відмінності.
Кримінальний кодекс УРСР 1960 р., його структура та загальний зміст.

Юридичні визначення, правила та терміни

А
Австрія – імперія з 1804 по 1918р. У 1282 – 1918 р. правила династія Габсбургів. У 1867 р. була перетворена в двоєдину (дуалістичну) монархічну державу — Австро-Угорщину.
Б
Бачення—розсуд.

Безправне — без постанови суду, свавільно.

Без завіту — без заповіту.

Безажю — без спадкоємця.

Безатщина, безъзадщина (від беззадшина) — виморочне майно, маєток, що

не має спадкоємців.

Безвечен — каліка.

Безвечен, піп — представник духовенства.

Без дива: немає справи; не повинно звертати увагу; не повинно дивуватися (наприклад, новому правилу, установленому Biчем).

Без справи — без поділу; може бути, без розпорядження про поділ спадщини, тобто заповіту.

Без мотчания — без затримання.

Безнапраздньства — по своїй вині, за відсутності причин, що не залежать від волі людини.

Безпенно — іноді безкоштовно.

Бенкарти —незаконнонароджені.

Безтурботність — забезпечення.

Безчестя — позбавлення честі i прав, котрому піддавались звинувачені у тяжкому кримінальному злочині, які ухилились від суду. Іноді грошове відшкодуваня на користь ображеного.

Бирич — судовий чиновник, що служив для обмеження рішень та інших цілей.

Бирче — спеціальний з6ip, що вилучався місцевими урядниками при сплаті грошового податку (серебщини).

Бирчі — місцеві урядники, що збирали грошовий податок (серебщину).

Бирюч — глашатай, що повідомляє по вулицях i площах постанови уряду.

Битки, бити — бити, іноді перекладається як убити.

Біскуп — єпископ.

Ближики, ближнії, ближняго племені —близькі родичі.

Близкість — викупний родовий маєток. Родичам власника надавалось переважне перед чужеродцями право купівлі і викупу отчого маєтку; по першому маєтку власник міг відчужувати без згоди родичів тільки третю частину свого родового маєтку, у відношенні інших двох третин родичі могли заявити вимогу про викуп.

Бобровщина — оброк за експлуатацію бобрових гонів.

Боевник — убивця.

Боец — фізично повноцінний учасник бою.

Бой — побої: на убитому; із переможеного.

Бой: насильство (з боєм); із насильством.

Бологодел — благодіяння.

Бонда — майно, виділене невільній людині.

Борисфен — Дніпро.

Борисфеніти — населення Подніпров'я.

Босфор Кімерійський — Керченська протока.

Бочка — міра сипких тіл, дорівнювалась 72 великим або 144 малим гарнцям, відповідним приблизно 406,5 літра.

Бояри — верхівка феодального суспільства в Стародавній Русі і в Московській державі до початку ХУЛІ ст. Економічна могутність і політичне панування мало за основу велике спадкове землеволодіння і було підірване опричиною. В Україні ХУ-ХУІ ст. боярство втратило привілейований стан.

Борошно — їжа взагалі.

Бортная земля — див. Борть.

Борть, борьть, борти — колода для бджіл, пасіка, спочатку просто дупло.

Бою — нанесення побоев.

Бою і грабежу — злісне побиття, убивства, що супроводжуються насильницьким відібранням майна.

Братань — племінник, двоюрідний брат. Брама — ворота. Братню синове — син брата.

Братучадо, браточада — син брата, діти братів, тобто двоюрідні брати; іноді переводиться як племінник з боку брата.

Брацлавщина — історична область в Україні (займала території теперішньої Вінницької і частини Хмельницької обл.) у другій половині XVI—XVIII ст.

Братчина, братщина — група сусідів, які об'єдналися між собою з метою організації вскладчину суспільних гулянок та могли розглядати дрібні справи (образи і бійки під час бенкету).

Бьение, биття — див. Бой. Будування — споруда, будівля. Бидло — худоба.
В
Вазне (з вазні) — законним чином, встановленим порядком. Валька — війна.

Вальчити — вести війну, воювати.

Ванчос — дубові чи соснові дошки для виготовлення бочок та іншого дерев'яного посуду. Вапна — вапно. Варяг — житель Скандинавії.

Васалітету-сюзеренітету відносини — система відносин всередині класу феодалів у феодальному суспільстві. Сюзеренами були, як правило, великі феодали — сеньйори територій. Особисто залежні від них феодали були васалами.

Ведьство, ведство, водовство — чаклунство. Везіння — тюремне ув'язнення.

Велике князівство Литовське — феодальна держава, яка існувала з 30-40-х рр. ХШ ст. до 1569 р. на території сучасних Литви, ілорусі та України. Столиця — Тракай, пізніше Вільнюс.

Вено — дар, який чоловік давав дружині після одруження.

Верв (мотузка) — етимологічно верв пов'язується зі словом мотузка у значенні міри землі, обмеженою лінією, або, може бути, лінії початкового розселення малих сімей у процесі їх відособлювування.

Верв (община) — сільська община, сусідська територіальна община.

Верстання — зарахування на військову службу з призначенням грошового і помісного або земельного окладу.

Вершь, верши — хліб, жито.

Вершели — вирішені справи.

Взакличь, заклич сочити: шукати, вимагати свій борг із кого-небудь привселюдно перед народом;

оголошення своєї претензії перед верв'ю, общиною, на торгу. Своєрідна явка, що робить зайвими всі інші формальності позову без письмових доказів.
Взвада—див. Звада.

Взираа в правду — на основі права.

Взмолвят — обмовлять.

Видок — свідок, очевидець, можливо, бійки, а, можливо, і доброго життя позивача.

Вивить — виносити невигідне для сторони рішення.

Вижі — присяжні, яких обирали в XVI ст. із проживаючих у повіті шляхтичів для

учинення дізнань.

Вина — відношення особи до своєї протиправної поведінки (дії чи бездіяльності)

і її наслідком. Означає усвідомлення (розуміння) особою неприпустимості (протиправності) своїх дій і виникаючих з них наслідків.

Вина — штраф, плата судді.

ґвалтовна — штраф за насилля, якій ішов на користь потерпілих.
господарська — штраф, який вилучався на користь великого князя.

Вина пенежна — грошовий штраф.

Вину дати (кому) —звинувачувати.

Вира — грошове стягнення у випадку вбивства або злочину проти власності, передбачене Руською Правдою.

Вирник — збирач вири. Звичайно це назва княжого чиновника, що приїжджав в общину для одержання вири разом із молодшим членом княжого адміністративного апарата — отроком.

Віра — присяга.

Вірні голови — виборні посадові особи, що збирали мито.

Владза — влада, могутність, вплив, сила, міцність, гідність, твердиня.

Власність — належність засобів і продуктів виробництва певним особам — індивідам чи колективам.

Водлуг — по, згідно. Воєводство:

адміністративно-територіальна одиниця в Литовській і Польській феодальних державах. На українських землях існували Брацлавське (див. Брацлавщина), Волинське (див. Волинь), Київське, Подільське і Руське воєводства; адміністративно-територіальна одиниця в Польщі. На українських територіях, що входили до складу Польщі в 1919-1939 р., були створені Волинське, Львівське, Станіславське і Тернопільське воєводства; органи місцевого самоврядування у прикордонних областях Російської держави. У другій половині XVII — кінці XVIII ст. організовувалися на території України.

Возні — замінили колишніх вижів і децьких: призначались з місцевих шляхтичів для огляду слідів злочинів, для вводу у володіння та інших судових доручень.

Войський (воинський, свойський) кінь: військовий кінь, що належить пану, на якому закуп бере участь у військових діях у складі ополчення пана; кінь, що належить закупу (свойський).
Вольна рота: добровільна присяга; очисна присяга; добровільна присяга групи осіб, що нагадує послушество послухів.
Вольно — у праві.

Воровські — підроблені.

Ворчеться — обіцяється.

Восклепати — див. Клепати.

Всяк — кожний, будь-який.

Вивести виру — відвести обвинувачення.

Видаст — підведе поручителя.

Видел — частина майна чоловіка, що одержує вдова при поділі спадщини.

Виїмщик -— посадова особа, що робить вилучення чого-небудь, у даному випадку

корчемного вина.

Вивод — доказ.

Вивагання — вигнання.

Видавати ісправа — видавати звинуваченого за вироком суду потерпілому.

Видання — донос, наговір.

Вилога (волога) — рідина.

Виморочне майно, виморщина — див. Безатщина.

Виправа — придане.

Вирядок (від слова ряд) — угода, установлення про зміну ряду, про припинення його дії через визначений термін.

Виселок (новосілля) — виділена із селища частина селянських дворів, що звичайно поселяється на постоши — неораних угіддях.

Виступати ісправа — відмовлятися від права, позбавлятися права. Виступ — проступок, злочин. Вить — частка, частина, штраф.

Войт — голова суду, який обирався міським населенням у містах, що користувалися магдебурзьким правом. У статуті на волоки 1557 р. — сільський староста, який наглядав за виконанням селянами їх повинностей і виконував доручення судового і фінансового характеру

Волока (уволока) — основна поземельна міра в Литовсько-Білоруській державі. Волока дорівнювала приблизно 21,36 гектарів і ділилася на ЗО моргів або 90 шнурів. Кожний морг дорівнює 300 прентам.

Волость: в стародавній Русі — певна територія, підпорядкована єдиній владі світсь
кого чи духовного феодала;

в Російській імперії — найнижча адміністративна одиниця в сільській місцевості. З 1861 р. — одиниця станового сільського самоврядування. У 1923 р. волості в Україні були ліквідовані.

Волинь — стародавньоруська історична область по південних притоках Прип'яті та у верхів'ях Бугу.

Воля — крім звичайного значення вживається як термін, що означав дозвіл користуватися земельним наділом впродовж того або іншого терміну, причому цей термін визначався інколи розсудом самого власника.

Вонтіння, вонтіливість — сумнів, труднощі, перешкода. Вряд —див. Уряд.

Врядник — див. Урядник.

Вятьшії — кращі.

Вятший — старший.
Г
Галиційський крайової сейм — формально представницький орган (1861-1914 р.), який керував самоврядуванням Галиції.

Галиція — історична територія, що включала частину західноукраїнських і польських земель. Охоплювала сучасні Івано-Франківську, Львовську, Тернопільську і Чернівецьку (до 1848 р.) області України. Ці землі з 1772 р. увійшли до складу Австрії. Були включені до складу цієї держави Королівство Галиції і Лодомерії. З 1849 р. цією провінцією управляло Галиційське намісництво. Очолював його намісник із польських або австрійських аристократів, що призначав австрійський імператор.

Галицько-Волинське князівство — давньоруська феодальна держава. Створен-на в 1199 р. в результаті об'єднання Галицького і Володимир-Волинського князівств. Столиця — Галич, потім — Львів. У середині XIV ст. землі князівства стали володіннями Польщі і Литви. Гай — гай, ліс. Гафтар — золотошвач.

Ґвалт — насилля, сваволя (кгвалт).

Гетьман — (назва походить від німецького Наирітапп — начальник):

в Україні в XVI — першій половині XVII ст. воєначальник козацького запорізького війська, голова реєстрових козаків. У ході Визвольної війни українського народу гетьман Б.Хмельницький став правителем України. Після приєднання України до Московської держави гетьман обирався генеральною військовою радою з подальшим затвердженням царським урядом. З 1663 р. існували гетьмани Правобережної України (до 1704 р.) і Лівобережної (до 1722 р. і в 1750-1764 рр.). З 1708 р. призначалися царським урядом. Особа, яка тимчасово заміняла гетьмана, називалась наказним гетьманом; у феодальній Польщі (ХУ-Х\ОП ст.) і Литві (ХУІ-ХУПІ ст.) — вищий воєначальник.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,...	Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка...
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний...	Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра господарського права Укладачі: д ю н., доц. Рєзнікова В. В., к ю н., доц. Клепікова О. В., к ю н., ас. Кравець І. М
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Юридичний факультет Кафедра правосуддя ...	Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра правосуддя Робоча навчальна програма з дисципліни: „Актуальні проблеми кримінально-процесуального права”
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного... Змістовний модуль Регулювання земельних правовідносин органами публічної влади 15	Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра криміналістики Робоча навчальна програма спецкурсу “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” для студентів юридичного факультету...
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра конституційного та адміністративного... Укладач: доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного та адміністративного права Пришва Надія Юріївна	Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра адміністративного та фінансового права Водночас з'явились нові види контролю, спрямовані на боротьбу з казнокрадством, нецільовим витрачанням бюджетних коштів та іншими...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання