|
|
Скачати 0.76 Mb.
|
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИКафедра філософії та політології Затверджую Проректор з навчальної та методичної роботи ____________ «____» __________ 2012 р. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять та організації самостійної роботи студентів з курсу ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ для підготовки бакалаврів всіх напрямів підготовки денної та заочної форми навчання статус дисципліни – нормативна Ірпінь 2011 Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Релігієзнавство» затвердженої у 2006 році. Автори: Христокін Г.В., к.ф.н., доцент Чорноморець Ю.П., д.ф.н., в.о. професора Розглянуто і схваленона засіданні кафедри філософії та політологіїпротокол №___ від “___” ______20_р.Завідувач кафедри_____________________Воробйова Л.С., к.ф.н., доцентРозглянуто і схвалено:на засіданні вченої ради юридичного факультету, протокол №__ від “___”______________20__р. Голова вченої ради юридичного факультету_________________Самілик Г.М., к.ю.н., доцент Декан заочного факультету ______________Бриштіна В.В., к.е.н., доцент Завідувач навчально-методичного відділу_______________Бойко О.О. Реєстраційний №_______ З М І С Т
11. Рекомендована література.........................................................................66-71 ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ Актуальність вивчення курсу Основи християнської культури обумовлена необхідністю в межах вищої школи глибшого вивчення і розуміння основних принципів християнства як важливого явища світової та української культури. Адже значення і роль християнства у формуванні ціннісних, ідейних та цивілізаційних засад західної культури неможливо переоцінити. При цьому християнство виступає не лише релігією, але й складним ідейним, світоглядним та духовно-практичним утворенням без розуміння якого неможливо формування особистості. Тому ознайомлення студентів з християнством дасть можливість збагатити їх свідомість новими важливими знаннями, прилучить їх до вагомої духовної спадщини людства, допоможе краще розуміти українську історію та самих себе. Новизна курсу Основи християнської культури для вищої школи та недостатня розробленість його змістовних та методологічних засад актуалізує розробку методологічних проблем пов’язаних з розробкою і викладанням цієї дисципліни. На сьогодні існує принаймні декілька підходів у розумінні мети і призначення Основ християнської культури. Деякі вважають, що прямим завданням нової дисципліни є формування і виховання християнської духовної особистості. Таке бачення цілі і завдань курсу має свої недоліки. Воно, по суті, покладає на викладача невластиві для світського вищого навчального закладу функції формування релігійного світогляду студентів. При цьому в зміст курсу закладається чітке світоглядне та ідейне навантаження, ставиться за мету пряма духовно-практична та світоглядна орієнтація молодої людини, апологетика християнства на тлі інших релігій. Очевидно, що такий підхід відкриває простір для можливих світоглядних суперечок в групах, адже не всі студенти є прихильниками релігії й християнства зокрема. Варто нагадати, що Церква в Україні відділена від школи, в ній неможлива пряма чи прихована релігійна проповідь, при всій повазі до християнства та його служителів. Тому курс Основи християнської культури не має може мати на меті формування релігієвибору у студентів. Інший підхід пропонує звести курс Основи християнської культури до простого культурологічного ознайомлення з християнством. При цьому саме явище культури тлумачиться достатньо спрощено, як набір матеріальних та духовних виявів християнства, знання яких саме по собі гарантує розуміння християнської релігії. Напевно культурологічний підхід у викладанні Основ християнської культури так само недостатній. Ознайомлення студента з проявами християнської культури (такими як мистецтво, архітектура, література) не відкриває глибокого розуміння суті християнства як релігійного світогляду, не пояснює ті інтуїції та ідеї, які власне сформували матеріальну культуру релігії. В такому аспекті викладання Основ християнської культури є прямим продовженням курсу Культурології, що безумовно нівелює його оригінальність. До того ж, невизначеність методологічних засад викладання відкриває можливість для ідейних (та ідеологічних) маніпуляцій у тлумаченні суті релігії та християнства, що привносить у процес навчання значний суб’єктивізм та релятивізм. Саме тому викладання курсу Основи християнської культури в суто культурологічному ключі не дасть змоги зрозуміти християнство. Так само недостатнім треба вважати моралістичний підхід до викладання дисципліни. Недоцільно вважати курс Основи християнської культури майданчиком для загальної виховної моралістики. На відміну від релігійно-теологічного підходу, моралістичне викладання хоча і не формує релігієвибір, але ставить завдання непрямого нав’язування християнської моралі, причому в її занадто загальному сенсі. Викладання перетворюється на суцільне моралізаторство, що швидко набридає студентам і формує в них антипатію до як до предмету так і до самого християнства. При цьому в поясненні християнства суб’єктивна позиція викладача визначає тлумачення усіх тем. А насправді схильність до моралізаторства приховує неспроможність зрозуміти і пояснити іншим оригінальність християнства. Позбавити викладання зазначених недоліків повинен інший підхід. На нашу думку при викладанні Основ християнської культури варто користуватися філософською та релігієзнавчої методологією. Адже філософський підхід дозволить відійти від крайнощів релігійного, культурологічного (культурно-історичного) та моралістичного тлумачення Основ християнської культури. Якраз філософське розуміння специфіки релігійного світогляду і його складових та філософське розуміння зв`язку між релігійним світоглядом і релігійною культурою може стати ключем до розв`язання завдання побудови курсу. Тим самим виникає методологічна основа для утвердження оригінальності курсу «Основи християнської культури», його відмінності від курсів «Історія православної культури», «Моральне богослов`я», «Етика». Лише філософсько-релігієзнавчий підхід дає можливість викладати курс об’єктивно, аналітично та цілісно, враховуючи як специфіку християнства так і особливості слухачів. Тоді Основи християнської культури постають філософсько-релігієзнавчою дисципліною, що входить до числа гуманітарних наук. У викладанні курсу важливо донести до свідомості студентів специфіку християнського релігійного світогляду та культури. Необхідно свідомо наголошувати на тому факті, що висловлювання «всі релігії однакові» не відповідає істині. Але виявлення характерних рис християнства та підкреслення їх цінності для особистості та суспільства має відбуватися в атмосфері толерантності та терпимості до інших релігій. Курс «Основи християнської культури» викладається не тому, що християнство є істинною релігією, якій держава чи ВУЗ надають перевагу. Цей курс викладається в світських закладах освіти тому, що християнський світогляд і християнська культура справили визначальний вплив на формування національної свідомості українського народу, і цей позитивний вплив має відчуватися і в майбутньому. Об’єктом курсу «Основи християнської культури» є християнська культура в своїх духовних та матеріальних виявах та складових. Предметом курсу «Основи християнської культури» є світоглядні, моральні, ціннісні та суспільні складові християнської культури. Завданням курсу «Основи християнської культури» є філософське вивчення християнства як релігії та християнської культури як особливої релігійної культури. Викладання Основ християнської культури підпорядковується двом основним цілям:
|
| Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
| ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |
Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України Найбільш ефективним засобом є семінарське заняття, де студенти вчаться робити доповіді, брати участь у дискусіях, висловлювати та... |
| Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (... Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /... |
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ” Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні... |
Методичні вказівки та завдання до проведення семінарських занять з дисципліни «СОЦІОЛОГІЯ» |
| Методика проведення семінарських занять План семінарських (практичних)... Мета: засвоєння принципів, завдань та функцій маркетингу і менеджменту. Розгляд проблем реалізації з товарної, цінової політики розподілу... |
РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену... |