організація успіхів у навчанні;
організація успіхів у суспільно корисній трудовій діяльності;
залучення до цікавої діяльності;
моральна підтримка й закріплення віри у свої сили;
переконання;
довіра;
моральні вправи;
пробудження гуманних почуттів;
очікування кращих результатів.
констатація провини;
засудження;
покарання;
наказ;
пробудження в учня тривоги щодо можливості покарання;
прояв обурення;
викриття або виявлення винного.
ІІ. ГАЛЬМІВНІ — ПРИЙОМИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ПОДОЛАННЮ НЕГАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ І РОЗВИТКУ ПОЗИТИВНИХ:
Крім вищеназваних прийомів, існують також допоміжні прийоми. Наприклад: особливий прийом «педагогічного вибуху», який пробуджує в учня дуже сильні почуття та веде до швидких значних змін у його свідомості та поведінці.
До числа допоміжних прийомів належать такі: організація зовнішньої опори правильної поведінки (школяр змушений правильно поводитись в результаті допомоги, дотримання відповідного розпорядку, дії певних правил, контролю за ним); відмова від фіксування окремих провин (педагог не звертає на деякі провини особливої уваги тому, що за цим не криється нічого серйозного).
Метод «Вибуху»
Метод або прийом «вибуху» — це стрімка перебудова особистості школяра внаслідок впливу, який викликає дуже сильні емоційні переживання, справжнє потрясіння. Застосування «вибуху» вимагає ретельної підготовки та великої майстерності педагога, інакше «вибух» легко може перетворитися на «педагогічний зрив!» Неблагополучні умови сімейного виховання — одна з основних причин відхилень у моральному стані та поведінці школярів. Ось чому поліпшення цих умов відіграє важливу роль у роботі школи з перевиховання важких дітей.
Життя демонструє, що в сім’ях, де батьки педагогічно правильно будують відносини з дітьми, показують їм гідний приклад власними вчинками, піклуються про їхній духовний розвиток, практично виключена можливість формування в дітей антисуспільних поглядів, порушення ними моралі та права. Більшість батьків є союзниками й помічниками школи, але в неблагополучних сім’ях вони ставляться до школи або вороже, або байдуже. Самі вони не звертаються по допомогу до вчителів. Педагогові необхідно наполегливо шукати шляхи та засоби впливу на таких батьків, оздоровлення обстановки в їхніх сім’ях, зміни ставлення до дітей та методи виховання.
Зазвичай педагогічну просвіту батьків «важких» учнів у школах намагаються здійснювати під час індивідуальних бесід або батьківських зборів. Однак життя показує, що більшість таких батьків не приходять до школи. У таких випадках класному керівникові необхідно встановити з батьками тісний контакт.
Педагогічне керівництво сімейним вихованням полягає в тому, щоб вказати батькам конкретні шляхи та засоби оздоровлення обстановки в сім’ї, покращення стосунків з дітьми. Воно здійснюється в процесі бесід класного керівника з батьками як у школі, так і вдома.
Педагог обговорює з батьками ті труднощі, які їхні діти мають у навчанні, методи впливу на свідомість та поведінку школяра, питання його дружби з однолітками, характер ставлення до праці, громадських обов’язків та взаємовідносини із самими батьками. Підказати батькам найдоречніші в цьому випадку засоби впливу, практичні кроки до нормалізації відносин педагог може лише за умови, що від достеменно розібрався у ситуації, що склалася в сім’ї, досяг відвертості та порозуміння з батьками.
У ряді випадків батьків, моральний образ яких не викликає нарікань, але які не вміють знайти зі своїми дітьми спільну мову, доцільно залучати до роботи з організації та проведення виховних заходів у класі та школі.
Чим активніше вони беруть участь у роботі школи, тим краще починають розуміти дітей, гостріше відчувають необхідність підвищення своєї педагогічної культури.
Щодо засобів суспільного впливу, то часто цілком достатніми є заходи, що їх застосовують рада школи або батьківський комітет. В особливо складних випадках школа може звернутися по допомогу до відділу зі справ неповнолітніх при РВК, поставити там питання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності або позбавлення батьківських прав та вилучення дітей із сім’ї.
В роботі школи з батьками складних учнів не завжди вдається досягти бажаного результату. Але, якщо послідовно та наполегливо використовувати всі вищеперелічені засоби впливу, поліпшення обстановки в родині відбудеться. А це позитивно позначиться не тільки на поведінці «важких» школярів у житті й на вулиці, а також і на якості їхнього навчання.
Заключна частина. Дякуємо за увагу. Сподіваємся ви дізналися більше про роботу з девіантними учнями. До побачення!
Додаток 7
Батьківський лекторій
Тема: «Вплив наркотиків на організм підлітка. Роль батьків в розвитку потреби дітей щодо здорового способу життя»
Мета: розширити знання батьків про негативний вплив наркотиків на організм підлітка.
Обладнання: катринки, соціальні плакати;
План роботи
Добрий вечір, шановні батьки! Сьогодні наша розмова відпосідає темі: «Вплив наркотиків на організм підлітка та роль батьків в розвитку стійкої потреби дітей щодо здорового способу життя»
Підростають наші діти... Із маленьких дітлахів вони перетворюються на підлітків. Зростають діти, і більш серйозними стають проблеми, з якими ми стикаємось.
Сьогодні нам хотілося б запропонувати вам замислитись про шкідливість наркотичних речовин, що підстерігають на життєвому шляху кожну людину, які здатні перекреслити все життя.
Як вберегти свою дитину від наркотиків? Можливо, ми не знайдемо сьогодні унікального рецепту, але спробуємо почати розбиратися у цій проблемі.
Чому підлітки бажають спробувати наркотик?
Підлітковий вік — вік переходу від дитинства до дорослості. Підліток ще погано знає навколишній світ, самого себе. Він поспішає жити, увійти у світ дорослих людей, все хоче попробувати, про все скласти власну думку. Якщо ж до цього додати чимало нових проблем, перші розчарування, драми, то можна зрозуміти, чому саме підліток такий схильний до шкідливих звичок. Результати обслідувань школярів, які мають шкідливі звички, дозволили скласти так званий рейтинг причин, що, на думку самих підлітків, відіграли найважливішу роль у прийнятті ними згубного рішення.
1) Бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати своїй групі однолітків.
2) Бажання відчути нові приємні відчуття, про які так багато розповідають освічені знайомі.
3) Цікавість, прагнення випробувати себе у новій, майже екстремальній ситуації.
4) Вплив авторитетної для підлітка людини.
5) Прагнення забутися, розслабитися, зняти напругу, неприємні відчуття.
6) Прагнення демонстративного протесту:
Таким чином, найбільш дієвою причиною залучення підлітків наркоманії є бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати вподобанням свого оточення.
Але перед очима підлітків завжди присутній приклад батьків, які або зловживають шкідливими звичками, або дотримуються здорового способу життя.
Чи варто обговорювати з дитиною проблему шкідливих звичок, якщо вини є у батьків?
Існує дві головні причини, через які батьки ухиляються від розмов з дитиною про наркоманію:
— батьки вважають, що не мають права говорити про це, адже самі ведуть не здоровий спосіб життя;
— батьки не вважають за необхідне торкатись цієї проблеми, тому що самі не вживають наркотичних речовин і гадають, що їхнього прикладу для дитини достатньо.
Шановні батьки, в обох випадках ви робите помилку. Незалежно від того, вживаєте ви самі чи ні, розмова на цю тему завжди корисна. Ваша дитина ще не визначилась, тому її може «занести» в будь-який бік. Дуже важливо не ухилятись від запитань дитини з приводу вашої особистої поведінки.
Однак, чим більш відвертими будете ви, тим простіше буде вашій дитині зрозуміти те, що ви говорите.
Як саме потрібно обговорювати з підлітком проблему наркотичної залежності ?
Перш за все визначте, що ви хочете донести до свідомості дитини, яку думку сформувати? Пам'ятайте, метою вашої розмови про негативний вплив вживання наркотичних речовин — не відгородити дитину від зіткнення із цими речовинами, але навчити приймати розумні рішення, займати правильну і відповідальну позицію при зустрічі з цими речовинами.
У реальному житті існують деякі труднощі дотримання прийнятого рішення, тому обов'язково має бути обговореною тема існування і важливості соціального впливу. Ваша дитина повинна знати про вплив оточення на неї (а також про вплив, який вона може здійснити на своє оточення). Підліток повинен навчитися казати «ні» тому, хто пропонує йому щось погане. Тому ви маєте виявляти інтерес до того, чим займаються друзі вашої дитини.
Як загартувати дитину настільки, щоб вона могла сказати «ні» спокусі? Відповідь шукають дорослі по всьому світу. Психологи радять батькам поставити перед собою два завдання:
— сформувати в дитини ставлення до спокуси, уміння дати їй точну оцінку і сказати собі: «Так, у світі є багато речей, що приносять задоволення. Деякі з-них небезпечні, і я зумію побудувати своє життя без них»;
— створити умови для об'єднання підлітків навколо позитивних цілей. Фахівці пропонують практичні поради, які можуть виявитись корисними підлітку в певних ситуаціях. Вони пишуть, що відмова від спиртного або наркотиків — не така вже легка й справа. Вона потребує серйозного обмірковування, певної практики і підтримки зі сторони, а головне — сили волі. Психологи пропонують навчити дитину скористуватися найбільш прийнятною відповіддю при відмові від запропонованого наркотику чи алкоголю.
Підсумки зборів.
Підліток прагне вирватись з-під диктату дорослих. Як свідчать життєві спостереження, ми всі не дуже любимо прислухатись до чужої думки. А дитині тим більше хочеться випробувати себе без будь-чиєї допомоги, поради. Тож не позбавляйте її цієї нагоди, наскільки це можливо. Навчіть дитину приймати правильні рішення самостійно, і ви самі відчуєте, що це — запорука її щасливого життя і вашого спокою.
На останок нашої зустрічі пропоную вам, шановні батьки, сформувати принципи підтримки дитини, які вбережуть її здоров'я і щастя вашої родини:
— терпимість;
— увага;
— тактовність і делікатність;
— обов'язкове дотримування слова як важливого інструменту в родинних стосунках;
— уміння поставити себе на місце дитини;
— гнучка система контролю, яка не пригнічує підлітка, а підтримує його;
У родині діти одержують перші навички здорового способу життя. Але лише здорова не тільки у фізичному, а й у соціально-моральному сенсі родина зможе виростити та виховати здорову в усіх відношеннях людину. В основі родини лежить любов усіх членів родини один до одного. Але є дві особливі людини, які дають початок родині, ростять нас. Це батько й мати - перші зразки мужності та жіночності.
Діти та підлітки вбирають у свою свідомість у першу чергу не наставляння, умовляння чи погрози, а ту атмосферу, яку створюють батьки, спілкуючись між собою та з оточуючими. Якими принципами керується родина, такі принципи покладаються в основу ставлення до життя й у дітей.
Сьогодні ми з вами торкнулися важливої теми, що стосується і морального обличчя наших дітей і, насамперед їх здоров я.
А здоров я дітей – « крихка кришталева кулька », і тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя і середовище.
Пам'ятайте, що дитина – дзеркало своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так само і в дітях відбивається особистість батька та матері. Майбутнє належить тільки дітям. Робіть все, щоб дитинство і майбутнє наших дітей були прекрасними. Любові й довіри, щирості та взаєморозуміння, успіхів та щастя вам та вашим дітям!
На цьому наш батьківський лекторій закінчено! На все добре! Хай вам щастить!
Додаток 8
Орієнтовні сценарії тренінгових занять
Заняття 1
Гра «Чи добре ми знаємо свою дитину»
Батькам пропонується подумати й у письмовій формі дати відповіді на такі запитання:
Улюблена страва дитини.
Чим вона найбільше полюбляє займатись?
Що насамперед робить, коли повертається зі школи?
Які якості найбільше поціновує в людях?
Її найулюбленіше свято?
Найулюбленіший колір?
Який навчальний предмет подобається найбільше?
Що її може порадувати?
Домашнє завдання
Проаналізуйте стан вашої сім'ї. Як у ній розподіляються ролі? Наскільки вона щаслива? Що необхідно зробити для її подальшого успішного розвитку?
Поспостерігайте вдома за дитиною, поставте їй ті самі запитання, які вам пропонувались під час гри. Звірти співпадання (неспівпадання) відповідей.
Запропонуйте дитині відповісти на такі ж запитання, але стосовно батьків. Подивіться, чи співпадають вони з дійсністю. (Чи знає вас ваша дитина?)
Заняття 2
Бесіда «Усі ми родом з дитинства»
Одним зі шляхів у цій непростій справі може стати «подорож у власне дитинство». Частіше пригадуйте себе слабкими й беззахисними, невмілими й недовірливими, егоїстичними й жорсткими, боягузливими та жадібними... Але не забувайте пригадати і свою чуйність, доброту, щирість, відкритість. Пригадайте випадки, коли ви боялись визнати свою провину, повідомити про погану оцінку. Як тоді не хочеться йти додому, у будь-який спосіб відтягується розмова з батьками.
Навіщо така подорож? Для того, аби краще зрозуміти свою дитину сьогодні, зараз, у цей самий період її життя, коли ви їй так потрібні. Спогад - це місток до порозуміння, пише Володимир Леві. «Якщо важко з дитиною, якщо відчуваєте, що не розумієте її, лише хвилину на день віддайте спогаду про себе самих у тому самому віці, у становищі, близькому, подібному, бодай у чомусь схожому. Зусилля не пропаде, знайдеться, можливо, несподіване рішення...», - підказує психолог.
Діти вірять нам і довіряють нашому досвіду. Вони готові нескінченно слухати про наше минуле. «Виявляється, мами, тата і навіть бабусі й дідусі також були такими, як ми. Що ж вони робили, уміли, що відчували?» - так, можливо, думають наші діти. І щиро дивуються, знаходячи щось дуже близьке, знайоме, коли слухають розповіді «здалеку».
Заняття 3
Конфлікт - це зіткнення думок, точок зору з конкретного приводу. Інколи він відбувається миттєво, а інколи затягується на тривалий час, інколи проходить локально, а інколи «розходиться колами». Завжди має привід і причину й завжди правого й винного. У соціальних конфліктах - міжнародних, міжнаціональних, міжконфесійних, міждержавних - завжди мають місце конфлікти особистісні, між людьми. Міжособистісні конфліктні часті й самі по собі, хоч і драматизовані іноді соціальними... А хіба рідко відбуваються конфлікти самого із собою?
|