Наступне ми провели тренінг: "Профілактика наркоманії серед підлітків та молоді" (див. Додаток 3)
Мета: Підвищити рівень поінформованості підлітків з проблем, пов'язаних з наркотиками. Розвинути навички, що запобігають вживанню психоактивних речовин.
Завдання:
1) З'ясувати рівень поінформованості учасників за проблемою;
2) Дати достовірну інформацію про причини та наслідки вживання аркотиків,
можливі стратегії поведінки;
3) Перевірити рівень засвоєння інформації
Тренінг був вдало підібраний, завдання тренінгу були цікавими та заохочували дітей до роботи. Діти були активні, кожен висловлював свою думку. В ігровій формі ми ознайомлювали дітей із дією наркотичних речовин на організм людини.
Дуже важливо, що інформацію ми дітям доносили не лише словесно, а й наочно. В наслідок цього діти краще сприймали інформацію.
В свою чергу тренінг дозволив підвищити рівень поінформованості підлітків із проблем, пов'язаних із наркотиками, відпрацювати та розвинути навички, що запобігають уживанню наркотичних речовин, визначити негативну співвідносність під час аналізу підлітками думок та вчинків авторитетних однолітків. Під час їх проведення ми вважали за необхідне спонукати школярів систематично сприймати й аналізувати результати власних і чужих учинків, що, на нашу думку, допомагало усвідомлювати антинаркотичні норми, сприяло формуванню здатності передбачати згадані результати і позитивно позначалося як на виробленні навичок поведінки, так і на подоланні миттєвих прагнень, станів, бажань.
Тренінгові вправи проводилися з урахуванням таких принципів, як: добровільність, діагностика, рефлексія, партнерство, щирість, емпатія, свобода вибору, конфіденційність, творчість, активність, відповідальність. Критеріями оцінювання ефективності заняття і значущості його для кожного з учасників були обрані: досягнення мети й завдань занять, збагачення досвіду, вироблення нових професійних умінь і навичок, можливість практичного застосування їх у своїй діяльності, самооцінка учасників. їхнє проведення сприяло формуванню в учнів позитивно активного настрою, спонукало замислитись над сенсом життя, допомагало створити власний алгоритм здорового способу життя.
Мозковий штурм: "Чому люди вживають наркотики?" розгорнув справжній диспут між дітьми. Кожен висловлював та відстоював свою думку. Кожна думка учня бралася до уваги та обговорювалася членами тренінгу.
Ігрова вправа "Спірні твердження" спочатку учні у письмовій формі визначали стірні твердження, потім зачитували в голос. Найцікавішим було те, що учні недостатньо знають про наркоманію наприклад: Багато учнів вважають, що легкі наркотики не призводять до залежності, або, що припинити вживати наркотики можна в будь-який момент.
Вправа «Шприц» полягає в тому, що учням потрібно придумати 10 варіантів запропонувати вживати наркотичні речовини та 10 варіаттів відмовитися від вживання наркотиків. У процесі впрами учні самі переконалися в тому, що запропонувати вживати наркотичні речовини простіше ніж відмовитися від згубної пропозиції.
Оскільки ми переконалися в тому, що учні недостатньо проінформовані про наслідки вживання наркотичних речовин ми провели бесіду на тема: «Причини та наслідки наркоманії в молодіжному середовищі» (див. Додаток 4)
Мета: формувати знання учнів про наркоманію, як соціальне явище, види наркотиків та шляхи їх вживання; знайомити учнів з поняттям про шкідливий вплив наркотиків на організм людини; популяризувати здоровий спосіб життя; розвивати свідоме ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих; виховувати почуття самозбереження; вдосконалювати техніку зчитування з губ; збагачувати словник; розширяти кругозір учнів.
За допомою бесіди ми ознайомили учнів із поняттям «наркоманія». Розповіли про наслідки вживання наркотиків. Порадили учням, як правильно відмовитися від вживання наркотиків, щоб не викликати агресію.
Учнів дуже вразив фільм про проблему наркоманія. Оскільки про можливі наслідки вживання наркотичних речовин вони чули, але не бачили страждання людей.
Після пароведеного тренінгу та бесіди на домашнє завдання ми дали учням написати анонімний твір-роздум на тему: «Найбільше вразило мене… »
« Я розуміла, що наркотики негативно впливають на організм людини, але що вони просто руйнують його навіть уявити не могла.»
«Мене вразило, що вживання наркотиків носить характер моди. Якась невідома сила заставляє людей робити те, що роблять всі: носити однаковий одяг, читати однакові книжки, дивитися однакові кінофільми. Але молодь повинна знати: якщо фізіологічні потреби превалюють над емоційно- вольовим контролем власної поведінки, це може стати поштовхом до вживання наркотиків»
«Для мене стало відкриттям повідомлення вчителя, що вживання наркотиків пов'язане із соціальними умовами. Часто наркоманом стає людина, яка не знайшла себе в особистому житті, обділена увагою, співчуттям, ласкою, повагою, дружбою. Інколи такі люди погано справляються зі своїми емоціями, готові під впливом невдачі або розчарування впасти у паніку, у відчай. Людина, яка розумово, а головне, духовно, культурно, емоційно недостатньо розвинена, яка не знайшла свого призначення, своєї справи, повинна вчитися працювати над собою, щоб не стати жертвою наркоманії»
«Мій однокласник учився дуже гарно, займався спортом, але захворів, багато пропустив, почав відставати від нас. Його це настільки пригнічувало, адже він хотів, як і раніше, бути першим серед нас, що він знайшов собі нових друзів, а ті пригостили його наркотиками. Добре, що ми, друзі, і його батьки швидко про це дізналися, спільними зусиллями допомогли йому у навчанні, підтримали. Допоміг і тренер із секції, поговорив із хлопцем, прийняв його в команду. Тепер однокласник знову з нами!»
«Я завжди думав, що наркоманам легко відмовитися від вживання наркотиків, але після перегляду фільму я змінив свою думку. Ці люди справді страждають і прагнуть повернути час назад, щоб змінити своє життя.»
Такі висловлювання підлітків у письмових роботах є досить показовими, оскільки вони проводилися безпосередньо після проведених заходів, анонімно, за бажанням. Діти змогли розкрити своє ставлення як до проблеми вживання однолітками наркотичних речовин, так і до ведення здорового способу життя досить об'єктивно.
Під час уроків, годин спілкування, вікторин підлітки із задоволенням пригадували або вчили ще незнайомі прислів'я про здоров'я, небезпеку вживання шкідливих речовин, додавали слова, яких не вистачало, деякі з наведених висловів було інсценовано, учні складали за ними міні-оповідання. Використання прислів'їв і приказок мимовільно спонукало підлітків замислитися над необхідністю ведення здорового способу життя. "Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля святая!", "У здоровому тілі - здоровий дух", "Веселий сміх - здоров'я", "Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду", "Горе стихає, а здоров'я зникає", "Без здоров'я немає багатства", "Немає щастя без здоров'я", "Як дитина бігає й грається, так їй здоров'я усміхається", "Здоров'я, як повітря - його не помічаєш".
Використовувались і прислів'я про недоречність поганих звичок: "Горілку полюбив - родину знищив", "Пий, брате, пий, а на старість торбу ший", "Хміль не вода, а чоловіку біда", "Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся", "Хоч ходімо голі й босі, та курімо папіроси". Простота й переконливість прислів'їв і приказок забезпечувала доступність, що є важливим педагогічним принципом.
Ці перлини народної мудрості, народного досвіду не потребують довгих пояснень. Вони підтверджують звернені до дитини слова батька чи матері про те, що здоров'я - запорука щасливого життя.
Ураховуючи те, що вживання наркотичних речовин негативно впливає на моральний стан, розумовий, фізичний розвиток, трудову діяльність, культуру спілкування й побуту, ми прагнули сформувати в класах міцний колектив, спроможний протидіяти вживанню наркотиків, наголошуючи при цьому, що вживання наркотичних речовин суперечить етичним нормам, принципам моралі, доводили, що морально-духовні цінності кожної особистості є найбільшим надбанням, тому й цінують людину оточуючі насамперед за наявністю сформованих моральних цінностей.
Якостями особистості, які ми прагнули виховати в учнів, стали: гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків, людей узагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, доброзичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму, інтелігентність, почуття патріотизму, екологічна й правова культура. Ми наголошували, що учні не повинні бути байдужими до зла, яке несе у собі вживання наркотичних речовин, зверталися при цьому до почуття любові до рідних, наголошуючи на необхідності берегти їх, створювати комфортні умови для життя батьків, піклуватися про них. Залучення підлітків до участі в благодійних справах допомагало їм усвідомити цінність життя й здоров'я.
Більшість свого часу діти проводять у школі, а тому на виховання здорової особистості впливає шкільне життя. Під шкільним життям розуміємо спілкування з однокласниками, вчителями. Мікроклімат класу впливає на особистість, на настрій, на поведінку. Тому вчитель повинен безпосередньо спілкуватися з кожною дитиною класу. Необхідно значну увагу приділяти дітям із девіантною поведінкою.
Ми вирішили визначити рівень обізнаності вчителів про наркоманію підлітків. Для цього ми провели із вчителями школи тест. (див. Додаток 5)
Після проведеного тесту ми виявили, що значна частина педагогів не достатньо приділяє уваги проблемі наркоманії у роботі з підлітками оскільки педагоги зацікавлені лише у викладі свого предмету. Дана поведінка педагогів загострює проблему вживання підлітками наркотичних речовин.
Для запобігання даною поведінки вчителів ми провели із педагогами годину спілкування на тему: «Девіантна поведінка в навчально-виховному процесі» (див. Додаток 6)
Мета: ознайомити вчителів із девіантною поведінкою підлітків, навчити знаходити підхід до дітей із девіантною поведінкою.
Особливу увагу слід приділяти індивідуальному підходу у вихованні моральності в початковій школі. Хоча діти в цьому віці, як правило, не вчиняють правопорушень, не вживають спиртних напоїв, але саме в цьому віці слід виховувати основи моралі, які вони не зможуть порушити у майбутньому тому на годину спілкування ми запросили вчителів молодших класів.
Необхідно стимулювати учнів до самовиховання. У керівництві самовихованням перед педагогами поставали такі завдання: насамперед - стимулювати (або підтримати) прагнення школяра розвинути в собі бажання бути здоровим і не дати розвинутися шкідливим звичкам. Іншим завданням педагогів було допомогти підліткам критично поставитися до своєї особистості, уважно й об'єктивно розібратися в особливостях поведінки, угледіти недоліки. Наступне завдання полягало в тому, щоб допомогти учневі спроектувати раціональний план формування здорового способу життя.
Завдання педагогів попередити девіантну поведінку школярів під час навчального процесу та поза школою. Тому ми спрямували свою роботу саме на вплив педагогів на формування здорової особистості.
Ми поставили перед педагогами завдання акцентувати увагу учнів на наслідки вживання шкідливих звичок. Проводити з дітьми виховні години, бесіди, тренінги, залучати дітей дошкільного життя, заохочувати учнів до відвідування гуртків, спортивних секцій.
Бажано, щоб у літній період не залишати учнів поза педагогічним контролем та виховним впливом.
Питання літньої праці та відпочинку таких школярів вирішуються спільно з їхніми батьками. Доцільно своєчасно скласти реальний план літньої зайнятості, періодично його уточнювати, оперативно надавати допомогу дітям та їхнім батькам.
У тому випадку, де вимоги до таких учнів відповідають їхнім віковим та особистісним особливостям, а форми та методи виховання диференціюються залежно від конкретних умов їхнього життя, успішно долається педагогічна та соціальна захищеність таких дітей. У цих випадках попереджається правопорушення, а кількість дітей з відхиленнями у поведінці мінімальна.
Здоровий спосіб життя, неприйняття вживання наркотичних речовин формувалися у процесі безпосередньої участі учнів у виховних заходах, що здійснювалися як на уроках, так і в позаурочний час. При їх проведенні ми дбали про реалізацію таких педагогічних вимог:
1. Розширення й поглиблення знань, які сприяли формуванню стійких переконань і відповідних стереотипів поведінки та дій.
Заходи превентивного виховання логічно продовжували урочну роботу, мали певну систему, враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, їхні інтереси й бажання.
Усі проведені заходи були доступними, цікавими, емоційно- наснаженими, сприяли розвитку учнівської творчості, ініціативі, самовираженню. Учні під час їх проведення співпереживали, відчували від участі в них задоволення й насолоду.
У процесі експериментальної роботи ми широко використовували бесіди як форми педагогічної взаємодії, процесу взаємовпливу суб'єктів педагогічного процесу одне на одного у системі соціальної та особистісно орієнтованої на формування моральних і духовних якостей, мотивації та правил поведінки в дітей. Цей процес ми реалізовували через взаєморозуміння партнерів. Він залежав від знання ними самих себе та одне одного, адекватної оцінки та самооцінки, уміння володіти собою, контролювати ситуацію та організовувати педагогічну діяльність. На бесідах формувалися, удосконалювалися, коригувалися навички міжособистісних взаємин, техніка педагогічної взаємодії.
Наступним етапом нашого дослідження була робота з батьками.
Робота з сім’єю складна і багатогранна. Важливою є пропаганда серед батьків необхідності корекції асоціальних виявів у поведінці дитини. Науковцями виділено три види психолого-педагогічної допомоги: лекційно-просвітницьку; консультаційно-рекомендаційну; корекційну діяльність у формі групової або індивідуальної роботи
Лекційно-просвітницька робота здійснюється серед батьків. Вона передбачає з’ясування базових фактів поведінки дитини певної вікової категорії, основних вікових психолого-педагогічних ситуацій, труднощів і проблем кожного вікового періоду, а також загальних рекомендацій, що стосуються їх усунення.
Консультаційно-рекомендаційна робота з батьками учнів, схильних до асоціальних проявів у поведінці, застосовується при діагностиці характеру і причин труднощів, які переживає учень у зв’язку з дотриманням норм і правил поведінки, у взаємовідносинах з навколишніми. Зустрічі з батьками дозволяють досягнути таких цілей:
– детально обговорити характер, міру і причини неадекватної поведінки підлітка, умовно прогнозувати очікувані результати корекційного впливу;
– спільно розробити систему конкретних заходів що до надання допомоги або реалізації спеціальної програми в умовах школи і сім’ї;
– обговорити сімейні виховні проблеми батьків, їх ставлення до особливостей в поведінці дитини, спланувати при потребі подальші зустрічі з батьками
Соціальному педагогу необхідно переконувати батьків, що пріоритетним для сім’ї повинен бути профілактичний підхід щодо недопущення впливу негативних соціальних явищ на їхніх дітей. Він полягає в створені відповідних емоційних і побутових умов, які б попереджали розвиток адиктивної поведінки підлітка. Це вимагає наявності певного рівня психолого-педагогічних знань батьків, їх обізнаності в питаннях наркоманії, знання і використання методів здорового способу життя. У зв’язку з цим пропонуються такі форми і методи роботи з батьками: батьківські збори, конференції досвіду сімейного виховання, перегляд відеофільмів, відкриті уроки для батьків, телефон довіри, бесіди.
Загальні принципи роботи із сім’єю по профілактиці наркоманії.
1. Забезпечення розширення нового побутового досвіду членів сім’ї щодо наркоманії. Незалежно від реалізованої форми, зусилля фахівців, що займаються сімейною проблематикою, повинні бути спрямовані на розширення можливостей сім’ї в розумінні ситуації, причин і їхніх наслідків.
2. Взаємодія в умовах невизначеності. Дослідження показують, що навіть “повний набір” факторів наркотичного ризику не призводить до наркотизації підлітка, а іноді досить лише ситуативного прояву одного з них. Вирішуючи завдання профілактики наркоманії, соціальний працівник, психолог може зіштовхнутися з будь-якою складною сімейною проблематикою. З іншого боку, створення і підтримка психологом ситуації невизначеності сприяє тому, що в процесі взаємодії з батьками (або сім’єю в цілому) актуалізується найбільш значимий аспект сімейної проблеми. Таким чином, робота із сім’єю по профілактиці наркоманії – це діяльність в умовах невизначеності. Очевидно, що в цьому випадку найважливішими факторами ефективності працівника з даною проблемою стає не його “методична оснащеність”, а його готовність надавати допомогу ефективно і відповідально.
3. Відповідальність. Важливо, щоб у процесі роботи члени сім’ї усвідомили й прийняли міру своєї відповідальності за те, що відбувається з ними. Прийняття ними авторства власної долі є найважливішою передумовою позитивної сімейної динаміки.
4. Відкритість і незавершеність роботи. Вирішуючи завдання профілактики наркоманії, не можна дати гарантії того, що в сім’ї не з’явиться наркоман. У зв’язку із цим, одним з найважливіших результатів профілактичної роботи із сім’ями повинна бути принципова готовність батьків до одержання спеціальної професійної допомоги й мотивація на співробітництво із соціальними центрами.
5. Реалістичність очікувань. Необхідно, щоб із самого початку і соціальні працівники (психологи, педагоги й ін.), і члени сімей, залучені в профілактичну роботу, розуміли, що кожний з них вносить свій посильний внесок в успіх. Завдання соціальних працівників полягає у тому, щоб допомогти сім’ї перебороти “застій” і забезпечити мінімальну динаміку. Питання подальшої роботи – це питання ініціативи сім’ї.
6. Плюралізм форм і методів роботи із сім’єю. Фактори наркотизації сімейної природи можуть мати різний характер. Тому, важко собі передбачити існування якого-небудь єдиного, ефективного методу профілактичної роботи із сім’єю.
7. Включенність / виключеність. Відповідно до цього принципу фахівець, що реалізує ту або іншу форму роботи із сім’єю повинен перебувати у безперервному контакті з людьми, з якими він працює, забезпечуючи насичений й адекватний зворотний зв’язок і при цьому перебувати за межами сімейних відносин, зберігаючи свою професійну і особистісну незалежність, суверенітет, і самостійність сім’ї.
8. Принцип “тепер”. Відповідно до цього принципу фахівець, що працює із сім’єю, повинен звертати увагу, насамперед на те, що реально відбувається в ситуації “тепер”. Сутність даного принципу можна передати за допомогою афоризму: “не важливо, про що говорять члени сім’ї, важливо, що реально відбувається”.
Роботу з батьками ми проводили в наступному напрямку
Батьківський лекторій (Додаток 7)
Тема: «Вплив наркотиків на організм підлітка. Роль батьків в розвитку стійкої потреби дітей щодо здорового способу життя»
Мета: розширити знання батьків про негативний вплив наркотиків на організм підлітка.
Батьківський лекторій дуже актуальний, тому що більшість батьків не спілкуються із своїми дітьми на тему наркоманії. Це спричинено тим, що більшість батьків не вважають за потрібне проводити відповідні бесіди із своїми дітьми, тому що не бачать реальної потреби. Значна частина батьків не розповідає своїм дітям про наслідки наркоманії тому, що самі не обізнані з даної теми.
За допомогою батьківського лекторію ми переконали батьків у необхідності виховних бесід між батьками та дітьми, розширили знання про вплив наркотичних речовин на організм людини.
Після проведеного нами лекторію батьки знають, якщо є підозра, що підліток вживає наркотики, треба діяти дуже обережно. Ні в якому разі не можна йому погрожувати і влаштовувати скандали. Треба переконувати. Якщо ви бачите, що не справляєтеся з ситуацією, слід звернутися до лікаря-фахівця в наркології або психіатрії.
Цікавою і корисною для батьків стала інформація щодо необхідності створення й підтримки у сім'ї атмосфери довіри, коли дитина не боїться сказати батькам правду про себе, і саме батькам вона має довіряти більше, ніж будь-кому. Батьки дізнавалися , що підлітки, які стали на шлях уживання наркотиків, уникають друзів і рідних, втрачають інтерес до навчання, спорту, стають агресивними, у школярів виникає фізіологічна й психологічна залежність, з'являється кримінальний аспект, оскільки виникає гостра потреба в знаходженні грошей для придбання наркотику й необхідність зберігання заборонених наркотичних речовин.
У підлітків ще недостатньо знань і досвіду, щоб самим розібратися у складностях життя. Якщо діти не отримають цю інформацію від батьків або педагогів, то її надасть їм той, хто може використати дитину у своїх корисливих цілях: залучити до розповсюдження наркотиків, здобуття грошей для їх отримання, а то і до вживання наркотичних речовин. Тому значну частину експериментальної роботи було присвячено організації активної участі батьків у формуванні здорового способу життя учнів. Вони позитивно сприймали цю діяльність, допомагали у проведенні оздоровчих днів, конкурсів, виставок тощо.
Тренінгові заняття із батьками (Додаток 8)
Мета тренінгових занять - формування в батьків особистісних новоутворень, покликаних забезпечити належну реалізацію ними виховної функції як важливого чинника соціального розвитку дітей старшого шкільного віку.
Тренінгові заняття передбачають розв'язання сукупності завдань:виявлення й опрацювання проблем, які мають батьки у вихованні дітей;
розширення наявного в них досвіду вибудови внутрішньосімейних взаємин з дітьми на основі прийняття нових моделей поведінки та відносин;
формування прагнення до підвищення педагогічної культури через соціальну просвіту та самоосвіту.
Загальні правила проведення тренінгових занять:
надання учасникам допомоги, а не оцінювання їх діяльності;
усіляке заохочування батьків до пошуку адекватних, морально зумовлених рішень, а не нав'язування їм готових моделей поведінки;
ставлення до учасників на засадах співробітництва, коли кожний з них відчуває, що його поважають і цінують, а не маніпулюють ним, примушуючи обирати певний вид дій;
забезпечення атмосфери комфорту (вільне висловлювання думок, ідей, здійснення дій і вчинків);
запропоновані вправи не є алгоритмом, а моментом «переживання» досвіду певної поведінки.
Тому ми запропонували такі тренінгові заняття для підвищення педагогічної культури батьків.
Отже, робота з батьками принесла велику користь щодо виховання здорової особистості. Головний аспект виховання – необхідність слухати своїх дітей, спілкуватися, завоювати їхню довіру з самого раннього віку. Тоді дитина не матиме перешкод відкрито обговорювати з Вами свої проблеми і сумніви, коли вони з'являться, і буде робити це в будь-якому віці.
У процесі проведення дослідження було з'ясовано, що робота з батьками є для педагогів досить своєрідною й специфічною. Вона потребує створення спеціальних педагогічних ситуацій, використання різноманітних форм роботи: зустрічей, бесід, індивідуальних розмов на "важкі", інтимні теми, які потребують від батьків певної підготовки, тому її може і повинен здійснювати лише педагогічно грамотний, всебічно зорієнтований педагог.
Тому особливо ефективним стало дискусійне обговорення думки про те, що дитину необхідно любити такою, якою вона є, не приховувати від неї свої позитивні почуття, адже саме брак емоційного тепла, відчуття любові інколи стає вирішальною причиною у вживанні наркотиків. У результаті проведеної роботи значна кількість батьків отримала наукові, достовірні знання про можливості профілактики вживання дітьми наркотичних речовин.
2.2. Аналіз та узагальнення результатів експерименту із проблеми дослідження
Поєднання у експериментальній роботі організаційних, дидактичних і спеціальних психологічних засобів впливу дало змогу здійснити найбільш ефективний вплив на створення педагогічних умов профілактики наркоманії серед підлітків у виховному процесі загальноосвітньої школи.
Результати формуючого експерименту засвідчили підвищення готовності педагогів до створення доцільних умов профілактики наркоманії у виховному процесі загальноосвітньої школи. Зокрема, позитивно змінилося розуміння педагогами необхідності проведення профілактичної роботи у загальноосвітній школі.
Аналіз проведеної дослідно-експериментальної роботи, що стосувалася активізації діяльності батьків учнів у профілактичному процесі дозволив визначити покращення міжособистісних стосунків у системах "батьки - діти", "батьки - педагоги". Батьки стали більш активно приймати участь у шкільних заходах. Значно збільшилася кількість батьків, які у випадках уживання дітьми наркотичних речовин не стануть вдаватися до суворих заборон, фізичних та моральних покарань, а поспілкуються з позицій гуманності, роз'яснять небезпеку вживання, стануть уважнішими до дитини.
Після проведення батьківського лекторію та тренінгів батьки почали більше приділяти увагу попередженню девіантної поведінки.
Батьки перестали уникати із дітьми розмов про наркоманію. Між дітьми та батьками виникли довірливі відносини, діти радяться з батьками, не бояться повідомити батьків і своє поза сімейне життя.
Після проведення виховної бесіди із педагогічним персоналом, вчителі почали більше звертати увагу на дітей із нахилами девіантної поведінки. Вчителі почали акцентувати увагу не лише на виклад свого матеріалу, а й на здоровий спосіб життя учнів. У школі відкрилися гуртки, спортивні секції, діти залучаються до шкільного життя, у школі проводять своє дозвілля.
Ми проводили методику « Щоденник самооцінки». Дана методика хороша тим, що, ні педагог, ні батьки не роблять зауваження дитині щодо її поведінки. Підліток записавши свій день у символах робить висновки та рекомендації, що необхідно зробити завтра, щоб день пройшов більш вдало. В результаті чого підліток сам робить собі зауваження, аналізує всою поведінку. З кожним днем конфліктних ситуацій у житті дитини спостерігалося менше, а почуття емпатії переважали.
Проводили із учнями бесіду на тему: «Причини наркоманії у молодіжному суспільстві»
Бесіда дала обширні знання про дію наркотичних речовин на організм людини. За допомогою бесіди ми переконали учнів у згубному впливі наркотиків на організм людини.
У ході експерименту встановлено, що одна з основних умов корекції девіантної поведінки є використання таких форм та методів, які б дали змогу активізувати та зробити ефективним процес самопізнання старшокласників. Робота в експериментальних групах проводилася як традиційними, так і нетрадиційними методами, що дало змогу створити умови для корекції девіантної поведінки та дійти до висновку, що ефективність корекції девіантної поведінки залежить від низки умов та факторів, серед яких: формування у старшокласника об’єму, глибини, дієвості знань про моральні цінності; принципів та норм поведінки; формування правомірності та визначеності ставлення до моральних норм; гуманного ставлення до людини; формування характеру моральних переживань, пов’язаних із нормами чи відхиленнями від них; формування морально-вольових спонук до реалізації моральних вчинків; свідомого морального обґрунтування вибору; розвиток здатності здійснювати моральні дії, проявляти відповідальне ставлення до дійсності; вміння оцінювати поведінку сучасників з позиції чинних норм.
Розгуляними результат щодо схильності учнів до шкідливих звичок
Шкідливі звички
|
Дані
(до експерименту)
|
Дані
(після експерименту)
|
Наркоманія
|
23%
|
12%
|
тютюнопаління
|
24%
|
18%
|
Алкоголізм
|
18%
|
6%
|
Здоровий спосіб життя
|
35%
|
64%
|
Результати початкового дослідження зведені у діаграммі рис.1
Результати дослідження після формуючого експеременту зведені у діаграмі рис. 2
Відповідно да результату даних експерименту значна частина підлітків почала вести здоровий спосіб життя. Діти почали слідкувати за станом свого здоров’я.
Таким чином, дослідження показало, що відбулися позитивні зміни у всіх визначених нами сферах. Це дає підстави для висновку, що проведена нами робота є ефективною.
Ефективними виявилися такі форми роботи: тематичні бесіди, класні години, конференції, ділові та рольові ігри, тренінги, сприяння в організації та підтримці органів учнівського самоврядування як інструменту життєдіяльності шкільного коллективу.
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу проблеми девіантної поведінки ми дізналися що на сьогоднішній день, в умовах загальносистемної кризи, проблема вивчення девіантної поведінки та її профілактики в умовах розвитку сучасного українського суспільства має низку невирішених проблем: відсутність ясної позитивної державної ідеології, спрямованої на зміну ієрархії суспільних цінностей; недосконалість законів і роботи правоохоронних органів, безкарність злочинів.
Девіáнтна поведíнка (відхильна поведінка) — поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.
Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.
У сучасних умовах гострою проблемою суспільства і держави стала проблема профілактичної роботи.
Своє дослідження ми проводити із підлітками. Найперше ми виявляли ступінь девіантної поведінки за допомогою тесту «Схильність учнів до шкідливих звичок».
Після проведених тесту ми дізналися значна частина учнівмає високий рівень девіації. Тому нами було запропоновано підліткам вести «Щоденник самооцінки» - методика при корекції девіантної поведінки, щоб уникнути розвиток девіантної поведінки.\
Піаля проведення тесту «Схильність учнів до шкідливих звичок» ми виявили що значна частина (23%) підлітків схильні до наркоманії. Провели бесіду на тему: «Причини наркоманії у молодіжному суспільстві»
За допомогою бесіди ми ознайомили учнів із наслідками вживання наркотичних речовин
|