Ми провели тренінг з дітьми на тему «Профілактика наркоманії серед підлітків та молоді» В ігровій формі ми ознайомлювали дітей із дією наркотичних речовин на організм людини.
Дуже важливо, що інформацію ми дітям доносили не лише словесно, а й наочно. В наслідок цього діти краще сприймали інформацію.
Найбільше дітей вразив фільм про вплив наркотичних речовин на організм людини. Після перегляду фільму діти активно обговорювали побачене. Багато інформації учні не знали, або не здогадувалися про страшні наслідки наркоманії.
Після роботи з учнями нами було запропоновано написати анонімний твір-роздум про наслідки вживання наркотиків. За допомогою творів ми переконалися що завдання поставлене нами було вдало виконане.
Із педагогічним персоналом ми провели тестове опитування та бесіду на тему: «Девіантна поведінка у навчально-виховному процесі» Дана бесіда розширила знання педагогів щодо виявлення та усунення девіантної поведінки. За допомогою бесіди дізналися, як правильно почати розмову з підлітками девіантної поведінки. Залучили вчителів до проведення дозвілля підлітків, закликали педагогів безпосередньо впливати на поза шкільне життя учня.
Провели батьківський лекторій на тему «Вплив наркотиків на організм підлітка. Роль батьків в розвитку стійкої потреби дітей щодо здорового способу життя»
Батьківський лекторій дуже актуальний, тому що більшість батьків не спілкуються із своїми дітьми на тему наркоманії. За допомогою батьківського лекторію ми переконали батьків у необхідності виховних бесід між батьками та дітьми, розширили знання про вплив наркотичних речовин на організм людини.
Також ми провели тренінги на підвищення педагогічної культури батьків.
Тренінги принесли результат, оскільки батьки почали більше залучатися до шкільного життя дитини.
Із вчителями школи ми провели тестове опитування на виявлення рівня знань педагогів про проблему наркоманії. Вчителі достатньо приділяють уваги проблемі наркоманії у своїй школі, оскільки обізнані із наслідками вживання наркотичних речовин. Для того щоб педагог зміг вчасно виявити дитину схильну до девіантної поведінки ми провели бесіду на тему: «Девіантна поведінка в навчально-виховному процесі».
Після проведення констатуючого експерименту ми переконалися в тому, що методи та форми роботи нами були вдало вибрані.
Результати дослідження дають підстави стверджувати, що розроблена модель процесу корекції девіантної поведінки виявилась ефективною, а це дозволяє говорити про досягнення поставленої мети, вирішення завдань дослідження.
Нам вдалося випробувати на практиці і ефективність тренінгів соціалізації в роботі з групою ризику адиктивної поведінки. Підлітки в процесі роботи усвідомлюють, що вони унікальні, що вони можуть змінити своє життя і життя інших людей. Вони починають цінити себе як особистість, вчаться ділити свої радощі з іншими, допомагають навколишнім, вчаться брати на себе відповідальність за слова і вчинки.
Список використаних джерел
1. Ананьєв Б.Г. Людина як пізнання /Б.Г. Ананьєв. – СПб.: Пітер, 1998. – 170 с.
2.Аронсон Е. Соціальна психологія: Психологічні закони поведінки людини у соціумі / Е.Аронсон. – М.:Прайм-Еврознак, 2002. – 558 с.
3. Бабаєва Ю.Д. Психологіяодаренности дітей і підлітків./ Ю.Д. Бабаєва, М.С.Лейтес. – М.: Видавничий центр "Академія", 1996. – 336 с.
4.Беличева С.А. Основи психології / С.А.Беличева. – М.:РИЦК Соціальне здоров'я Росії, 1994. – 221 с.
5. Березін В.Ф. Психічна адаптація і тривога / В.Ф. Березін // Психічні стану/Сост. і загальна редакція Л. У. Куликова. – СПб.: Пітер, 2001. – 512 с.
6.Бобнева,М.И. Соціальні норми і регуляція поведінки /М.И.Бобнева. – М.: Наука, 1987. – 309 с.
7. Великий психологічний словник / під ред.Б.Г. Мещерякова,
В.П. Зінченка. – СПб:Прайм –Еврознак, М.:Олма – Пресс, 2005. – 666 с.
8.Вингендер, І. Соціально-психологічні аспектидевиаций в Угорщини /Вингендер // Психологічна наука й освіту. – 2000. – №3. –с.5–15.
9. Виховання важкого дитини: Діти з девіантною поведінкою:Учеб.-метод. посібник / Під ред.М.И.Рожкова. – М.:Гуманит. вид. центрВЛАДОС, 2001. – 240 с.
10.Гилинский Я. Соціологія девіантної поведінки / Я.Гилинский. – СПб.:СПбФ РАН, 1999. – с. 12–27.
11.Девиантное поведінка підлітків: причини, тенденції і форми соціального захисту: [під ред. В.А. Нікітіна]. – М., 1996. – 147 с.
12. Діти з відхиленнями поведінці: [під ред. І.А. Невського]. – М.: Наука, 1987. – 182 с.
13.Зернов Д.Н. Критичним нарис анатомічних підстав кримінологічної теоріїЛомброзо/ Д. Н. Зернов. - М., 1991. – 52 с.
14.Змановская Є.В.Девиантология: Психологіяотклоняющегося поведінки. Навчальний посібник / Є.В.Змановская – М.: Видавничий центр Академія, 2004. – 288- 301 с.
15.Зюбин Л.М. Навчально-виховне роботу з важкими учнями /Л.М.Зюбин. – М.:Висш. Школа, 1982. – 191 с.
16. Іванов В.М.Девиантное поведінка: причини масштаби / В.М. Іванов //Социально-политический журнал. – 1995. – № 2. – С. 61–74.
17.Клейберг Ю.О. Психологія девіантної поведінки / Ю.О.Клейберг. – М.: ТЦ Сфера, 2001. – 192 с.
18.Клейберг Ю.О. Соціальні норми і відхилення/ Ю.О.Клейберг. – М.:Вита-Пресс, 1997. – 140 с.
19. Ковальов, О.Г. Психологічні основи виправлення правопорушення / О.Г. Ковальов. – М.:Юрид. Література, 1968. – 136 с.
20. Кон І.С. Психологія підлітковому віці:Кн. для вчителя. – М.: Просвітництво, 1989. – 255 с.
21.Кондрашенко В.П.Девиантное поведінку в підлітка. – Мінськ: Білорусь, 1988. – 204 с.
22. Короткий словник по соціології / Підобщ. ред.Д.М.Гвишиани, Н.І.Лапина. – М.:Политиздат, 1989. – 479 с.
23. Кузнєцов В. Г. Про зіставленні результатів обстеженняделинквентних підлітків методамиПДО і УНП / В. Г. Кузнєцов //Патохарактерологические дослідження в підлітків / Під ред. А.Є. Личко і Н.Я. Іванова. – Л., 1981. –С.54–55.
24.Кунигель Т.В. Тренінг "Активізація внутрішніх ресурсів підлітка"./Т.В.Кунигель. – СПб.: Видавництво "Йдеться", 2006. – 101 с.
25. Курбатов В.І.Конфликтология / В.І. Курбатов. –Р-н-Д.: Фенікс, 2007. – 445 с.
26.Ландова,Л.А., Соціологічна теорія девіантної поведінки /Л.А.Ландова, М. Ф.Шурупова //Социально-политический журнал. – 1993. – № 4. – С. 87–125.
Додаток1
Вивчення схильності учнів до шкідливих звичок
Як ти гадаєш, скільки твоїх однокласників палять?
Таких немає;
1 -2 особи;
Майже третина;
Майже половина;
Більшість.
Скільки твоїх однолітків уживають алкоголь?
Таких немає;
1 -2 особи;
Майже третина;
Майже половина;
Більшість.
Скільки твоїх однолітків хоча б раз спробували наркотики?
Таких немає;
1 -2 особи;
Майже третина;
Майже половина;
Більшість.
Скільки твоїх друзів вживають наркотики?
Таких немає;
1 -2 особи;
Майже третина;
Майже половина;
Більшість.
Чи вважаєш ти паління анаші, марихуани, гашишу наркоманією?
Так;
Ні.
Звідки одержуєш інформацію про шкідливий і небезпечний вплив наркотиків?
Не одержую зовсім;
Від батьків;
У школі;
Із теле- і радіопередач;
Із газет і журналів;
Від друзів;
Від співробітників міліції;
Від нарколога
Інше (вказати).
Яку інформацію ти вважаєш найцікавішою та привабливою?
Отриману від батьків;
У школі;
Із теле- і радіопередач;
Із газет і журналів;
Від друзів;
Від співробітників міліції;
Від нарколога
Інше (вказати).
Що з перерахованого досить часто буває у твоїй школі?
Ображання особистості;
Бійки;
Злодійство;
Паління на території школи;
Вимагання грошей;
Уживання алкоголю;
Уживання наркотиків;
Інші антигромадські вчинки (вчинки).
Після уроків ти відвідуєш:
Факультативи у школі;
Курси;
Спортивну секцію;
Гуртки;
Нічим не займаєшся.
Для дозвілля й активного відпочинку у твоїй школі школі проводять:
Дискотека;
«вогники»;
Предметні тижні, вечори;
Спектаклі;
Спортивні змагання;
Походи;
Не проводять нічого.
Інструкція. Потрібно відверто і чесно відповідати на запитання анонімної анкети, обираючи варіант відповіді, що відповідає дійсності.
Опрацювання отриманих результатів.
Підраховувати відсоток учнів, які відповіли на запитання з кожної позиції, враховуючи, що на запитання 6 -10 може бути кілька відповідей бути кілька відповідей. Представити відповіді на запитання 1 -3 у вигляді таблиць чи діаграм. Скласти письмовий аналіз ситуацій в класі, відповівши на запитання;
Чи існує у класі «наркотичний ризик» ?
( Відповідь вважається позитивною, якщо на запитання 1 – 3 більшість учнів обрали відповіді «в», «г», а на запитання 5 – «б».)
Чи є «наркотичний ризик» для певних учнів класу?
( Відповідь вважається позитивною, якщо на запитання 4 більшість учнів обрали варіанти «б», «в», «г», «д», на запитання 5 – «б».)
Яке основне і достовірне джерело інформації про школу наркотиків?
(Об’єктивна картина визначається за кількість учнів. Які обрали той чи інший варіант із питань 6,7.)
Які правопорушення є у школі?
(Об’єктивну картину визначити за кількість учнів, які обрали той чи інший варіант із запитання 8.)
Чи цікаво школярі проводять вільний час?
(Об’єктивну картину визначити за кількість учнів, які обрали той чи інший варіант із запитань 9, 10.)
Додаток 2
Методика «Щоденник самооцінки» при корекції девіантної поведінки
У школі дуже часто звертаються до соціального педагога батьки тих дітей, поведінку яких важко назвати нормальною. Їх називають «важкими», «неможливими». Зазвичай, це діти з високою вербальною чи фізичною агресією, гіперактивні з неадекватною реакцією.
Причини такої поведінки у кожної дитини можуть бути різні ( фізіологічні, генетичні, соціальні), але їх поєднує одне – відсутність самоконтролю. Як допомогти такій дитині?
У роботі з такими дітьми досить ефективне ведення щоденника самоконтролю. Дітям пропонується протягом дня фіксувати свою поведінку. Варто враховувати, що така форма роботи ефективна лише в тому випадку, коли вдається переконати учня, що його поведінка заважає йому жити.
Що записують у щоденник? Фіксуються позитивні та негативні прояви поведінки, зауваження і все, на що учень звертає увагу. Використовуються символи. Вони мають бути простими і займати мало місця. Наприклад, знаком «!» позначають уві зауваження, отримані за день. Буквою К - конфлікт (сварку, бійку). Під час аналізу учень повинен описати випадок, разом із соціальним педагогом вони встановлюють причину, шукають шляхи виходу із ситуації.
Обовֹ’язковою умовою роботи з такими дітьми є розвиток емпатії, вміння звертати увагу на інших людей. Тому доцільно внести знак ♥. Його ставлять тоді, коли дитина зуміє проявити турботу і любов до оточуючих. Ці три позначки обов’язкові. Їх мало, але це ключові моменти. Згідно з якими можна діагностувати і проводити корекцію поведінки учня.
Схема колекційної роботи
Протягом першого тижня учень намагається фіксувати всі зауваження. Конфлікти і прояви емпатії. Під час роботи кількість позначок змінюється щотижня. Будь-які зміни обговорюються з дитиною: «Як ти гадаєш, якою кількістю позначок ми обмежуємось цього разу?». Важливо допомогти дитині реально оцінити свої можливості, щоб вона відчувала, що може сама змінитися на краще, заохочувати будь-які позитивні бажання.
На початку роботи соціальному педагогу необхідно якомога частіше перевіряти, як ведуться записи в щоденнику.
У результаті роботи учень починає ніби зі сторони спостерігати за власною поведінкою, вчитися керувати своїми позитивними та негативними емоціями.
Дата
|
Ранок
|
! ♥ ♥
|
|
День
|
К К ♥ ♥
|
|
Вечір
|
♥ К
|
Для того щоб визначити схильність учнів до шкідливих звичок ми провели наступний тест.
Додаток 3
|