|
|
Скачати 0.58 Mb.
|
|
9. Інформаційне повідомлення «Конвенція ООН про права дитини» (10 хв) Конвенція ООН про права дитини У Преамбулі Конвенції викладено основні її принципи. Статті можна розділити на три основні частини: 1) статті 1–41: основні статті, які визначають права дитини і обов’язки держав-сторін, які ратифікували Конвенцію; 2) статті 42–45: процедури моніторингу запровадження 3) статті 46–54: формальні положення, які регламентують порядок набуття чинності Конвенції. Вивчаючи текст Конвенції, слід звернути увагу на те, що в її преамбулі містяться: - принципи Хартії ООН (1945), Загальної Декларації прав людини (1948) і Міжнародних Зобов’язань щодо прав людини g переконання в тому, що сім’я повинна бути забезепчена особливим захистом, і що дитина повинна зростати у сім’ї в щасті, любові й розумінні; - переконання в тому, що дитина повинна виховуватися в дусі ідеалів, проголошених Статутом ООН, і, зокрема, в дусі миру, гідності, толерантності, свободи, рівності й солідарності; - розуміння того, що діти потребують особливого піклування, як це було проголошено у Женевській Декларації прав дитини (1924) і Декларації прав дитини (1959), як це визнано у Загальній Декларації прав людини (1948), Міжнародних зобов’язаннях щодо прав людини (1966), зобов’язаннях і статутах спеціалізованих агенцій та інших деклараціях (наприклад «Пекінські правила» 1985 року з ювенальної юстиції); - визнання того, що є діти, які живуть в особливо важких умовах, і такі діти потребують особливої уваги; - визнання важливості традицій і народних культурних цінностей у захисті дітей та забезпеченні їх гармонійного розвитку; - визнання важливості міжнародної співпраці. Як зазначено вище, права дитини описано у статтях 1–41. Ми не можемо вибрати з них лише кілька основних, адже це суперечитиме духу Конвенції, яка не визнає ієрархії у правах. Жодне з цих прав не може бути відокремлене від інших. Приступаючи до аналізу статей Конвенції, потрібно зазначити кілька важливих моментів: 1. Стаття 1 дає нам визначення дитини як людської істоти віком до 18 років. Цей текст став результатом надзвичайно складної і делікатної процедури примирення протилежних думок щодо захисту дитини до народження (цитоване посилання на це міститься у преамбулі у лапках). Годі сподіватися, що Конвенція, до якої залучено понад сто країн, могла іншим чином примирити сторони у питанні, яке досі палко дискутується у різних країнах. 2. Також необхідно відзначити статтю 3, яка стверджує, що під час прийняття органами влади рішень, які впливають на добробут дитини, повинні братися до уваги в першу чергу інтереси дитини, і що держава повинна надавати необхідну допомогу батькам або іншим особам, які на законних засадах піклуються про дитину. 3. Стаття 5 передбачає, що держава зобов’язана поважати права і обов’язки батьків, спрямовувати зусилля на практичне використання дітьми їхніх прав, передбачених Конвенцією. Також стаття 18 визначає, що обоє батьків несуть однакову відповідальність за виховання та розвиток дитини, а держава зобов’язана надавати їм необхідну допомогу, якщо це необхідно. Права дитини, визнані Конвенцією ООН, можуть бути об’єднані у п’ять груп згідно з традиційною класифікацією прав людини: 1. Громадянські права. Визначені у перших 18 статтях Загальної Декларації прав людини (1948). Серед громадянських прав — право на ім’я і національність (ст. 7) і право на самобутність (ст. 8); право на життя (ст. 6) і принципи недискримінації (ст. 2). Серед них є також так звані «права порядності»: заборона тортур (ст. 37), право на захист від фізичного насильства (ст. 19 та 34), від свавільного арешту (ст. 37 та 40), право на приватне життя (ст. 16) тощо. 2. Політичні права. До них належить свобода думки (ст. 12), свобода вираження (ст. 13), свобода зібрань (ст. 15), свобода переконань і віросповідання (ст. 14), вільний доступ до інформації (ст. 17). Слід звернути увагу, що Загальна Декларація прав людини до політичних прав відносить також право обирати і бути обраними під час виборів. 3. Економічні права. Стаття 4 визначає, що держави-сторони повинні вживати всіх необхідних правових, адміністративних та інших заходів для реалізації економічних, соціальних і культурних прав. Більш специфічно це передбачено також і у праві на захист від експлуатації (ст. 32 і 36). 4. Соціальні права. Знову ст. 4, а також ст. 28 і 29, які визначають право на освіту, ст. 24 — право на охорону здоров’я і ст. 26 — право на соціальне забезпечення. 5. Культурні права. Окрім ст. 4, варто зазначити ст. 31, яка визнає право на відпочинок і дозвілля, залучення до гри та участі у культурному та мистецькому житті. Права, визнані Конвенцією, повністю збігаються з традиційними правами людини. Конвенція ООН про права дитини має три основних завдання: 1. Право на самовизначення. Нині загальновизнано, що до дитини застосовується більшість прав людини. Одні з них — беззастережно (як, наприклад, право на захист від тортур), інші — з певними обмеженнями (політичні права). 2. Право на захист. Конвенція містить положення, які стосуються особливих потреб дітей та їхньої вразливості, наприклад, умов зайнятості для дітей (ст. 32). Більшість із цих положень має суворіші вимоги стосовно дітей, ніж загальні правозахисні документи. 3. Специфічні права. Це права, які застосовуються специфічно або навіть виключно до дітей: право не розлучатися зі своїми батьками (ст. 9–11), положення про усиновлення (ст. 21). Найкращим прикладом таких прав є ст. 31, яка захищає право дитини на гру. Конвенція також надає захист особливим категоріям дітей: біженцям (ст. 22), інвалідам (ст. 23), меншинам (с. 30) і дітям, втягнутим у воєнні конфлікти. Також важливо зазначити, що ст. 41 Конвенції закріпила найвищу силу цього документу порівняно з іншими міжнародними і національними правовими актами. Статті 42– стосуються моніторингу (контролю за виконанням), а статті 46–54 — порядку набуття чинності Конвенції.
СТРУКТУРА ТРЕНІНГОВОГО ЗАНЯТТЯ № 2
Педагог-тренер повідомляє, що на занятті буде продовжено розмову про необхідність вивчення та знання прав людини і дитини, а також відбудеться ознайомлення з правами дитини в українському законодавстві.
Мета: закріпити знання учасників про права дитини, навчити учасників знаходити порушення прав дитини у повсякденному житті. Хід вправи: Педагог-тренер об’єднує учасників у дві підгрупи і ставить завдання: пригадати казки, в яких порушуються права персонажів. На виконання завдання відводиться 5 хв. Після закінчення роботи учасники презентують результати: називають казки, виявлені в них порушення прав героїв і коментують їх. Запитання для обговорення: - що дає виконання цієї вправи? 4. Вправа «Ливарпамен» (5хв) Мета: підвести учасників до розуміння необхідності знання правил і законів, їх цінності для суспільства. Хід вправи Педагог-тренер об’єднує учасників у дві команди і просить вишикуватися у дві колони. Потім дає маркер (або інший предмет) першому гравцеві кожної команди й пропонує розпочати гру. Очевидно, учасники будуть розгублені через відсутність вказівок. Через деякий час педагог-тренер пояснює деякі правила гри: маркер потрібно спочатку передати в кінець колони, а потім назад. Команди починають, але педагог-тренер їх зупиняє, сказавши, що вони не так грають: маркер необхідно передавати через ліве плече. Учасники починають обурюватися, що їм нічого про це не казали. Після чергового старту гра знову зупиняється, і додається якесь нове правило. Коли більшість учасників будуть обурені перебігом гри, педагог-тренер припиняє її. Запитання для обговорення:
До уваги педагога-тренера! При підсумках гри необхідно звернути увагу на важливість знання та дотримання правил і законів не тільки у грі, а й у житті. Назва гри «Ливарпамен», якщо її прочитати у зворотньому напрямку, звучить як «нема
Для покращення становища з охорони прав дітей в Україні й приведення національного законодавства у відповідність до положень Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 року Президент України підписав Закон «Про охорону дитинства». «Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері» (ст. 2 Закону України «Про охорону дитинства»). Закон України «Про охорону дитинства» визначив основні принципи охорони: усі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціальною походження, майнового стану, стану здоров’я і народження дітей та їхніх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи. У порядку, встановленому законодавством, держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної юридичної допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав. До системи прав дитини належать права на рівноправність всіх дітей незалежно від будь-яких обставин; на життя, ім’я, набуття громадянства; піклування з боку батьків; на збереження своєї індивідуальності; особисте та сімейне життя; недоторканність житла, таємницю кореспонденції; вільне висловлювання своїх думок; користування найдосконалішими послугами системи охорони здоров’я; загальну й однакову відповідальність батьків за виховання і розвиток дитини; рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку; освіту; відпочинок; захист від усіх форм сексуальної експлуатації; особливий захист – від викрадень та продажу, фізичних форм експлуатації, фізичного і психічного насильства. Реалізація прав дитини забезпечується системою органів державної влади, місцевого самоврядування, адвокатури, судів, прокуратури та інших правоохоронних органів і закріплена також в Законах України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (2001), «Про органи та служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». Існує понад 100 нормативно-правових актів та документів, спрямованих на покращення життя та захисту неповнолітніх. Крім того, Постановою Верховної Ради України прийнято проект Закону України про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року.
Мета: закріпити знання учасників про права дитини, навчити аналізувати законодавчу базу щодо реалізації та порушення прав у житті; розвивати творчість. Хід вправи Педагог-тренер об’єднує учасників у три підгрупи, кожній з яких роздає дитячі та молодіжні газети, журнали. Переглядаючи зміст газет і журналів, учасникам потрібно знайти ілюстрації та приклади, в яких захищають або порушують права дитини (наприклад, стаття про спортивні змагання підлітків ілюструє право на дозвілля тощо) і створити плакат. На виконання відводиться 10 хв. Після цього учасники презентують напрацювання, ілюструючи порушення або захист прав дитини. Запитання для обговорення:
Педагог-тренер пропонує учасникам пригадати, що відбувалося впродовж заняття, висловити свої враження від роботи. СТРУКТУРА ТРЕНІНГОВОГО ЗАНЯТТЯ № 3 Мета: ознайомити учасників із поняттями «відповідальність» і «обов’язок», видами відповідальності неповнолітніх. Навчити розрізняти проступки залежно від ступеня тяжкості й відповідальність за них. Ознайомити з можливостями щодо захисту своїх прав.
Педагог-тренер повідомляє, що це перше заняття теми «Власна відповідальність». На ньому буде розглянуто питання відповідальності й обов’язків кожного громадянина у суспільстві. 3. Очікування (5 хв) 5. Вправа «Комендантська година» (25 хв) Мета: підвести учасників до усвідомлення, що деякі обмеження для дітей з боку батьків є не обмеженням їхніх прав, а піклуванням про їхню безпеку і здоров’я. Хід вправи Педагог-тренер робить вступ про те, що в багатьох країнах світу (наприклад у Сполученому Королівстві Великої Британії, США, Росії та ін.) для зниження злочинності серед неповнолітніх і кількості підлітків, які стали жертвами злочинів вводили комендантську годину для дітей. Вона полягала в обмеженні перебування неповнолітніх (до 16 років) на вулиці без дорослих у вечірній та нічний час. Найчастіше це обмеження починається з 23-ої години (24-ої у вихідні дні) на весняно-літній період та 22-ої години (23-ої у вихідні дні) на осінньо-зимовий період — і до 6 години ранку. Далі педагог-тренер об’єднує учасників у дві підгрупи і роздає кожній аркуш А3 і маркери. Перша підгрупа знаходить і обґрунтовує негативні сторони цього явища, друга — позитивні. На виконання завдання – 10 хв, після чого проводиться презентація напрацювань. Одна підгрупа може доповнювати іншу. Запитання для обговорення:
Необхідно звернути увагу учасників на те, що комендантська година дещо схожа з обмеженнями, які встановлюють батьки, і такі обмеження приносять більше користі, ніж шкоди. 6. Вправа «Хто може допомогти в захисті твоїх прав» (25 хв) Мета: зорієнтувати учасників, куди і до кого звертатися Хід вправи Педагог-тренер розпочинає вправу вступом: «Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, якщо раптом заболить зуб чи захворіємо на грип. А як бути, коли порушуються права підлітків? До кого звертатися, кому довірятися, кого запитати? Майже кожен хоча б раз думав про це. Підлітки не знають, до кого звертатися, і тому не можуть вчасно отримати потрібну їм консультацію та допомогу, і врешті залишаються наодинці зі своїми проблемами.А даремно. Там, де ти живеш, існує ціла мережа організацій, служб, здатних кинути «рятувальний круг» тим, хто його потребує. Інформація, яку ви отримаєте зараз, підкаже, куди і до кого звернутися по допомогу щодо захисту своїх прав». Потім педагог-тренер наводить список організацій і служб, до яких підлітки можуть звернутися у разі потреби, роздає їм інформаційні листівки з переліком цих організацій і служб До уваги педагога-тренера! При підготовці до заняття важливо пам’ятати, що у кожному районі, місті, області існують такі організації, а можливо, й інші. На момент проведення заняття необхідно дізнатися їхні адреси й телефони і, по можливості, прізвища людей, до яких у разі потреби можна звернутися. Учасники протягом 1 хв ознайомлюються з цим списком. Далі педагог-тренер об’єднує учасників у три-чотири підгрупи і дає завдання розробити листівку-буклет «Хто допоможе у захисті твоїх прав». На виконання – 10 хв. Після презентацій напрацювань проводиться обговорення:
|
|
КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний... |
|
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації... |
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу... |
|
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
|
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення... У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для... |
|
З УЧНЯМИ ВСТУП |
1 Вступ ( 1 година) |