Судова практика України
щодо надання та відмови в наданні статусу біженця
(стаття 10 Закону України «Про біженців»)
ПОСТАНОВА
іменем України
ДД.ММ.РР M-ий районний суд м. N у складі колегії суддів:
головуючого J1,
суддів: J2, J3,
при секретарі S,
з участю позивача,
представника позивача,
представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. N адміністративну справу за позовом громадянина AS на рішення Державного комітету України у справах національностей та міграції,
встановив:
Громадянин Іраку AS (далі – позивач) ДД.ММ.РР звернувся до M-го районного суду м. N із позовом на рішення Державного комітету України у справах національностей та міграції (далі – відповідач) про відмову у наданні статусу біженця №__ від ДД.ММ.РР (далі – Рішення), в якій просить суд визнати вказане рішення неправомірним та зобов’язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу статусу біженця в Україні.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він перетнув кордон України ДД.ММ.РР по туристичній візі через Йорданію. Але в Йорданії не звертався за наданням статусу біженця, оскільки побоювався, що може бути виданий владі Іраку. У 2000 році у нього викрали паспорт, новий він отримати не може, оскільки не дослужив в армії кілька місяців, і за законами своєї країни вважається зрадником, за що його можуть вбити. Зазначає, що він є противником війни, не хоче вбивати і не бажає бути вбитим, тому просить суд скасувати рішення відповідача і зобов’язати надати йому статус біженця.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, просили суд визнати рішення відповідача неправомірним та зобов’язати прийняти рішення про надання йому статусу біженця.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки позивачем не надано вагомих доказів в обґрунтування позову. Крім того, представник відповідача вважає, що як особа, яка вчинила на території власної держави злочин, під дію законодавства, яке регулює порядок надання статусу біженця Закону України, підпадати не може.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про біженців», якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому законі, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі статтею 14 Загальної декларації прав людини 1948 року, кожна людина має право шукати притулок від переслідувань в інших країнах.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, жодна людина не може бути піддана катуванню або нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.
У суді встановлено, що Заявник проживає в Україні дев’ять років та на батьківщину повернутися не може. Покинув свою країну через небажання продовжувати службу в армії та вбивати чи бути вбитим. Згідно із Меморандумом Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців від 01.03.2004 р., становище в Іраку все ще є нестабільним та небезпечним. Крім того, із даного Меморандуму вбачається, що Міністерство з питань переміщених осіб та міграції Іраку звернулося до УВКБ ООН з проханням застерегти приймаючі країни від прискореного або примусового повернення біженців до Іраку, доки умови для їх організованого безперешкодного повернення не будуть створені.
З огляду на нестабільну та небезпечну ситуацію в Іраку, суд приходить до висновку, що надання позивачу статусу біженця не суперечитиме іншим зобов’язанням України за міжнародним правом.
За таких обставин, знаходить рішення відповідача №__ від ДД.ММ.РР про відмову позивачу у наданні статусу біженця неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.
На підставі статті 14 Загальної декларації прав людини, статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 2 Закону України «Про біженців», керуючись статтями ст.ст. 11, 162, 163 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовільнити.
Рішення Державного комітету України у справах національностей та міграції №__ від ДД.ММ.РР про відмову у наданні статусу біженця громадянину Іраку AS визнати неправомірним.
Зобов’язати Державний комітет України у справах національностей та міграції прийняти рішення про надання громадянину Іраку AS статусу біженця в Україні.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного адміністративного суду N-ої області в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Головуючий: суддя J1 (підпис)
Судді: суддя J2 (підпис)
суддя J3 (підпис)
Секретар S (підпис)
печатка
ПОСТАНОВА
|