Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, турботливе й милосердне ставлення до дітей із особливими потребами, які не мають змоги вести повноцінне


Скачати 81.05 Kb.
Назва Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, турботливе й милосердне ставлення до дітей із особливими потребами, які не мають змоги вести повноцінне
Дата 01.11.2013
Розмір 81.05 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи



Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, турботливе й милосердне ставлення до дітей із особливими потребами, які не мають змоги вести повноцінне життя.
Павлюк Алла Андріївна, соціальний педагог

Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10

Уманської міської ради Черкаської області
Організація навчання дітей з особливими потребами

Не можна вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань різні діти йдуть по різному

В.Сухомлинський
На сьогоднішній день все гостріше постає проблема навчання дітей з обмеженими можливостями в умовах масових загальноосвітніх закладів. І одним з оптимальних напрямів у вирішенні цієї проблеми виступає інтегрована освіта та інклюзивне навчання, тобто спільне навчання і виховання дітей з обмеженнями здоров'я і тих, що не мають таких обмежень, за допомогою створення додаткових умов.

Дослідженню проблем життєдіяльності дітей з особливими потребами присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців: Ю.Василькової, А.Колупаєвої, Т.Ілляшенко, Л.Шипіциної, Е.Даніелс та ін. Такі науковці, як Ю.Василькова, Т.Ілляшенко, А.Колупаєва зазначають, що головною умовою дитячого благополуччя є почуття захищеності батьківською любов’ю та адекватне її сприйняття оточуючими.

Відповідно до Рекомендацій 44-ї сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 травня 1992р. суспільство зобов’язане адаптувати існуючі в ньому стандарти до особливих потреб людей, що мають інвалідність, для того щоб вони могли жити незалежним життям.

Аналіз нормативно – правової бази свідчить, що права дітей з особливими потребами на сучасному етапі закріплені в багатьох міжнародних документах таких, як: Декларація про права інвалідів, Всесвітня програма дій стосовно інвалідів, Конвенція про права дитини, Всесвітня декларація «Освіта для всіх». Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів та інших є також в нормативно – правових актах нашої держави (Конституція України, Закон України «Про освіту», Національна програма «Діти України», Закони України «Про охорону дитинства», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», та ін.). В цих та інших нормативно – правових актах регламентовано модернізацію освітньої галузі та забезпечення усіх прав і свобод дітей з обмеженими можливостями на ведення гідного життя.

Нова методологія спеціальної освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку обгрунтована у «Концепції спеціальної освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку на найближчі роки і перспективу» (1996), «Концепції реабілітації дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями» (1998), «Концепції державного стандарту спеціальної освіти» (1999), «Проекті державного стандарту спеціальної освіти» (2004).

Конституція України у ст. 53 гарантує всім громадянам право на освіту. Закон України «Про охорону дитинства» у ст. 26 «Захист прав дітей – інвалідів та дітей із вадами розумового та фізичного розвитку» стверджує, що «дискримінація дітей – інвалідів та дітей із вадами розумового або фізичного розвитку забороняється. Держава сприяє створенню дітям – інвалідам та дітям із вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку...».

Виходячи з практики роботи, діти із затримкою психічного розвитку та легкою розумовою відсталістю становлять найчисельнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціальної адаптації. Вони значною мірою визначають контингент учнів, особливо початкової школи, які стійко не встигають.

Сьогодні педагогічна громадськість чи не найбільше обговорює проблему інтеграції дітей із порушенням психофізичного розвитку в єдину освітню систему загальноосвітньої школи.

Процес інтеграції буде вважатися повноцінним, якщо забезпечуватиме три умови:

  • навчання кожної дитини відповідно до її особливих освітніх потреб і потенціального розвитку

  • можливість дитини відвідувати навчальний заклад, живучи в сім’ї, а батькам – виховувати власну дитину

  • розширення кола спілкування дитини з особливостями психофізичного розвитку та підвищення якості її соціальної адаптації.

Реалізація цих умов потребує зламу стереотипів та оволодіння новими формами роботи всіма учасниками педагогічного процесу.

Інтеграція дітей названої категорії у загальноосвітньому навчальному закладі потребує від працівників психологічної служби реалізації багатьох завдань. Так, до обстеження дитини у консультації, психолог: вивчає особливості пізнавальної діяльності дитини; відображає необхідну інформацію у психолого-педагогічній характеристиці дитини.

Після обстеження дитини у консультації та визначення програми її навчання психолог на діагностичному етапі вивчає:

  • домінуючий емоційний стан

  • встановлення неадекватних емоційних виявів, мотивацій до навчальної та трудової діяльності, ставлення до успіхів, невдач, труднощів

  • виявлення рівня емпатії, ступеня самостійності, працездатності, типу комунікативності

  • простеження динаміки психічного розвитку.

В Україні спостерігається тенденція до зростання чисельності дітей з функціональними обмеженнями унаслідок зниження рівня медичного обслуговування, росту наркоманії та алкоголізму, підвищення екологічної небезпеки.

Міжнародне законодавство трактує дітей з проблемами розвитку як повноправних громадян і учасників освітнього процесу. Різні країни по-різному вирішують освітні потреби дітей з особливими потребами. На Заході система інтегрованих освітніх послуг для дітей з особливими потребами дуже докладно опрацьована. Існує багато детальних розробок, однак зрозуміло, що вони добре функціонують саме в існуючому суспільному середовищі.

Інтегроване навчання може здійснюватися за однією з форм:

• повна інтеграція, за якою дітей із психологічною готовністю до спільного навчання зі здоровими однолітками та рівнем психофізичного розвитку, що відповідає віковій нормі по 1-3 особи включають до звичайних класів (груп) загальноосвітнього (дошкільного) навчального закладу; при цьому вони мають одержувати корекційну допомогу за місцем навчання та проживання;

• комбінована інтеграція, за якої дітей із близьким до норми рівнем психофізичного розвитку по 1-3 особи включають до звичайних класів (груп) загальноосвітнього (дошкільного) навчального закладу; у процесі навчання вони постійно одержують допомогу вчителя-дефектолога (асистента вчителя);

• часткова інтеграція, за якої дітей з особливостями психофізичного розвитку, які неспроможні разом зі здоровими однолітками оволодіти освітнім стандартом, уключають до загальноосвітніх класів (груп) по 1-3 особи лише на частину дня;

• тимчасова інтеграція, за якої дітей з особливостями психофізичного розвитку об'єднують зі здоровими однолітками 2-4 рази на місяць для проведення спільних виховних заходів.

Повна і комбінована форми інтеграції прийнятні для дітей із високим рівнем психофізичного і мовленнєвого розвитку; часткова і тимчасова – з нижчим рівнем розвитку, зокрема і з його порушеннями.

На зміну інтегрованому навчанню поступово приходить усвідомлення нової загальної освітньої філософії, що передбачає пристосування шкіл до потреб самих дітей, тобто набуває поширення інклюзивна система освіти. Під інклюзивним підходом розуміють створення таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, однакові можливості отримати досвід, знання та подолати упереджене ставлення до тих, хто має «особливі потреби».

Інклюзивна освіта це розширення участі всіх дітей, зокрема з особливостями психофізичного розвитку, в освітньому процесі. Вона передбачає істотні зміни в культурі, політиці та практичній діяльності шкіл. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання школярів з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітньому закладі. Увага зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та досягненні якості навчання. Основною метою інклюзивної освіти є якісні зміни в особистісному розвитку таких дітей.

Передбачається перетворення освітньої системи, а не дитини. Інклюзивна освіта визнає, що всі діти різні, а школи й освітня система повинні підлаштовуватися під індивідуальні потреби всіх учнів – із порушеннями розвитку і без них. Однак інклюзивність не означає асиміляції чи прагнення зробити всіх однаковими, її ключовий компонент — гнучкість, урахування особистісних характеристик, що визначають темп навчання кожного.

У більшості випадків дітям просто необхідне доступне викладання, що потребує використання різних методів, які відповідають індивідуальним вимогам, здібностям і особливостям розвитку.

Зміст, форми та методи навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку мають бути корекційно спрямованими.

Успіх навчання і корекційно – виховної роботи учнів із психофізичними вадами залежить і від правильної організації та здійснення медичного супроводу, а вдале проведення лікувально-профілактичних заходів – від суворо скоординованої діяльності медичних працівників і педагогічного колективу.

При порушеннях розумового розвитку відбуваються органічні ушкодження кори головного мозку, наслідок яких – недостатня сформованість усіх складових психіки й передусім порушення пізнавальних процесів. Виявляється своєрідність у розвитку відчуттів, сприймання, пам’яті, уяви, мовлення, уваги.

Дитина з особливостями психофізичного розвитку не повинна займати особливого становища у класі, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це можливо. Дуже важливо в інклюзивному класі створити таку атмосферу порозуміння та взаємодопомоги між учнями, щоб забезпечити дитині з особливостями психофізичного розвитку можливість самоствердитися, подолати неадекватні установи і стереотипи, набути певних навичок соціальної поведінки.

Спеціаліст, який працює з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку насамперед повинен пам’ятати:

  1. У кожній дитині закладені можливості і здібності, які необхідно розкрити, підтримувати і розвивати.

  2. Кожна дитина є унікальною особистістю.

  3. Порушення інтелектуального розвитку – це порушення у сфері розуміння. Несприятливе оточення перетворює це на недолік, значить, це проблема оточення, а не хворого.

  4. Дитина з порушенням інтелекту зростає і дорослішає, її життєвий цикл такий самий, як у інших людей.

  5. Дитина з порушенням інтелектуального розвитку має можливість прожити хороше і різноманітне життя. Давайте надамо їй цю можливість!



Список використаних джерел:

  1. Конституція України

  2. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист. (Збірник документів): ч.2, К., АТ Видавництво «Столиця», 1998.

  3. Ілляшенко Т. Затримка психічного розвитку дітей: причини виникнення та корекція. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Науково-методичний збірник / За ред. Н.Софій, І.Єрмакова та ін.. – К.: Контекст, 2000.

  4. Ілляшенко Т. Інтеграція дітей з освітніми потребами у загально-освітньому навчальному закладі / Психолог, 2009. – №10. – с.14-18.

  5. Нижник О. Допомога дітям з особливими потребами: Психолог. Бібліотека. – К.: Главник, 2004.

  6. Стадненко Н.М. та ін.. Методика діагностики інтелектуального розвитку молодших школярів. – Кам’янець-Подільський: Зволейко Д.Г., 2006.

  7. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978. – с.4-12.

Схожі:

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ...
РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Соціально психологічний супровід навчання і розвитку молоді з особливими...
...
ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Анотація. У статті виділені і розглянуті соціально-психологічні аспекти розвитку особистості з особливими потребами. Розкриті особливості...
Н. М. Черноусова Заступник директора з навчальної роботи
У статті виділені і розглянуті історичні аспекти ставлення суспільства до людей з особливими потребами. Розкриті особливості навчання...
До проблеми формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
У статті аналізуються теоретичні аспекти формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
В статті розглянуто особливості адаптації дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи
Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста...
Соціально-психологічна та педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами
Проблема соціально-педагогічної підтримки дітей з різними вадами фізичного і психічного розвитку в нашій країні є актуальною
СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ
...
Соціально-психологічна реабілітація дітей з порушеннями психофізичного...
Однією з найтривожніших відмітних ознак нинішньої демографічної ситуації в країні є стрімке зростання кількості наймолодших громадян,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка