УДК 376
Н.М. Черноусова
Заступник директора з навчальної роботи
Черкаської спеціальної загальноосвітньої
школи-інтернату I-III ст. ЧОР
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ РОЗЛАДИ І ПРОБЛЕМИ ІЗ ЗОРОМ
У статті виділені і розглянуті історичні аспекти ставлення суспільства до людей з особливими потребами. Розкриті особливості навчання і виховання дітей з інтелектуальними розладами і проблемами з зором.
Ключові слова: люди з особливими потребами, розумово відсталі діти, слабозорі діти, педагогічна корекція, ситуація успіху.
Еволюційні зміни ставлення до людей з особливими потребами мають певні історичні періоди: їх знищували, глузували і висміювали, а дещо пізніше, з розвитком цивілізації, – почали висловлювати милість, лікувати та навчати [1, с. 7-17].
Так, у IX-VIIIст. до н.е. Закони Лікурга рекомендували позбавляти життя дітей з фізичними вадами. У Спарті новонароджену дитину клали до ніг старійшин і право на життя отримували лише ті, у яких не було вад розвитку. Так було в усій стародавній Греції протягом століть.
Під час ігор в Римі дітей-інвалідів кидали коням під копита. А заможні люди цього міста утримували біля себе для розваг в якості «дурнів» людину з фізичними або розумовими вадами. Королівські двори багатьох країн також тримали для забави «придворних блазнів».
З появою християнства ставлення до людей з вадами поступово змінювалося на більш гуманне, але сліпі і жебраки залишалися найбільш знедоленим прошарком суспільства. А ставлення до людей з розумовою відсталістю визначалося терміном «ідіот» (від грецького idiotos - невіглас, особа, що не бере участі в суспільному житті).
У Київській Русі князь Володимир з метою піклування про знедолених заснував Десятинну церкву, а першою вітчизняною лікарнею для людей з особливими потребами була лікарня, заснована в середині XI століття при монастирі Києво-Печерської лаври.
Володимир Мономах у своєму «Повчанні» наставляв своїх синів не забувати убогих та сиріт та по можливості їх годувати. Сестра Мономаха Анна заснувала в Києві установу для дітей убогих, де про них піклувались і навчали ремеслу та азам грамоти. Та це були лише поодинокі випадки на Русі піклування про людей з особливими потребами.
З XVII cт. та упродовж XVIII ст. набуває розповсюдження наукове бачення причин появи людей з особливими потребами. Соціальна політика багатьох країн світу спрямовується на організацію шкіл, приютів та лікарень для незрячих та розумово відсталих дітей з особливими потребами. Ряд європейських країн приймає відповідні нормативні акти. І в той же же час більшість людей з обмеженими фізичними та розумовими можливостями довічно ізолювалися у спецустановах. А сотні тисяч людей «найменш пристосованих» була піддана примусовій стерилізації. Одним лише Гітлером з прибічниками було знищено понад 11 мільйонів осіб «нижчого сорту».
І тепер, на початку ХХ1 століття, ми вчимося жити разом з людьми з особливими потребами: навчати, надавати медичну, психологічну, профорієнтаційну допомогу з тим, щоб вони відчули себе повноцінними громадянами суспільства.
Сьогодні у нашій Черкаській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті I-III ст. Черкаської обласної ради навчаються діти з вадами розумового розвитку та слабозорі діти з нормальним інтелектом.
Проте при відкритті першого експериментального класу для слабозорих дітей у 2011-2012 навчальному році педагоги школи дуже замислювались над тим, як будуть уживатися слабозорі діти з розумово відсталими та чи зможе школа надати освітньо-корекційні послуги слабозорим дітям на сучасному науково-методичному рівні?
Адже відомо [2, с.27], [3], що зорові порушення природженого походження часто поєднуються з нервово-психічними розладами, що супроводжується вадами мовлення, розумовою відсталістю, зниженням слуху, порушенням мови, слабким сприйманням навколишнього світу.
Невдачі та ускладнення в навчанні, грі, спілкуванні з однолітками та пересічними громадянами на вулиці може викликати у неї роздратування, замкнутість, напади агресивної поведінки, а в деяких дітей бажання відокремитися від усього світу, заглибитися у віртуальний простір.
В той же час, як показують спостереження, діти страждають, коли вони ізольовані від колективу однолітків, що зумовлює певні зміни при формуванні їхньої особистості.
Л. С. Виготський [4] стверджував, що будь-який тілесний недолік відбивається на взаємостосунках людини з оточенням і тим самим створює своєрідну соціальну ситуацію розвитку та є важливим моментом для подальшої соціалізації дитини в суспільстві.
В діяльності школи ми надаємо важливого значення введенню дитини в колектив однолітків. Вважаємо, що вона мусить бути серед дітей. Виключення із цього правила можуть виникати лише тоді, коли фізичний і психічний стан дитини не дозволяють їй знаходитися на уроках у класі. Іноді виникають ситуації, коли батьки, вважаючи, що допомагають своїй дитині, відокремлюють її від суспільства. В таких випадках ми, педагоги школи, доводимо батькам хибність їхньої позиції. До того ж, відокремлена від школи і однолітків дитина, зазвичай не отримує потрібних знань за спеціальними програмами та належного медичного лікування.
Навчально-корекційний процес у нашій спеціальній школі здійснюють фахівці-дефектологи: корекційні педагоги, тифлопедагог, логопед, психолог, соціальний педагог. Вони враховують специфічні особливості розвитку і навчальної діяльності конкретної аномальної дитини, оптимізують корекційно-компенсаторні процеси, забезпечують пропедевтику негативних вторинних нашарувань у різних підструктурах особистості.
Значна роль у задіянні компенсаторних властивостей організму відводиться у нашій спеціальній школі корекційній спрямованості навчання. Корекції в процесі розвитку слабозорої дитини підлягають:
- пізнавальна сфера (відчуття та сприймання, пам’ять, мислення, мова, уявлення, уява, специфіка розвитку яких опосередкована якістю зорового сприймання);
- якості особистості, а саме стійка сукупність її властивостей та рис;
- фізичний розвиток.
Важливість цих процесів доведена спеціальними дослідженнями І.С.Моргуліса [5, с. 14-15].
Відомо, що значний корекційний вплив та задіяння компенсаторних можливостей організму досягається при участі розумово-відсталих слабозорих дітей і слабозорих дітей з нормальним інтелектом у шкільних виховних заходах [6, с. 291]. Враховуючи це, в своїй школі ми приділяємо велику увагу вечорам відпочинку, спортивним змаганням, екскурсіям, зустрічам з видатними людьми, приходу волонтерів. Це сприяє вихованню у дітей позитивного ставлення до школи та згуртуванню шкільного колективу.
При підготовці до масових заходів ми розвиваємо активність слабозорих дітей починаючи з молодшого шкільного віку. Для цього ґрунтовно організовуємо позакласну виховну роботу. У школі діє дитяче об’єднання «Шкільна країна» на чолі з Президентом, який обирається щороку серед учнів в ході виборчої кампанії. Працюють факультативи: «Комп’ютерної грамоти» у 5-9 класах, «Формування життєвих навичок у учнів спеціальних шкіл» для учнів 7-9 класів. Діють гуртки: «Сольного співу», «Хореографії», «Риторики з елементами драматизації», «Умілі ручки». Вихователі та вчителі школи на громадських засадах проводять гуртки: «Книжкова лікарня», «Рукодільниця», «Зелений паросток», працює спортивна секція. Це дозволяє заповнити дозвілля слабозорих і розумово відсталих дітей цікавими та корисними справами, розширити їх особистісні контакти у сфері спілкування, виховувати ініціативу і самостійність, розвивати індивідуальні здібності. Про це свідчать чисельні Грамоти і нагороди наших вихованців: 7 Дипломів Лауреатів і Статуетка «Ніка» за I місце в номінації «Хореографія» танцювального ансамблю «Ровесник» на I Всеукраїнському фестивалі людей з обмеженими можливостями «На крилах натхнення», 2010р. у м. Києві, Грамоти за участь у обласному конкурсі «Духовні скарби Черкащини», Дипломи Лауреатів за участь у міському конкурсі «Материнська любов», 2012р., Грамоти за почесні II-III місця в обласній олімпіаді з трудового навчання серед вихованців спеціальних шкіл-інтернатів у м. Сміла, 2012р., Грамоти за спортивні звитяги.
Для подальшої успішної соціалізації ми враховуємо відповідність виховних процесів віковим особливостям дітей, що за дослідженнями Є.П.Синьової [7, с.100] сприяє розумовій активності їх зі спонуканням до виділення головного, до порівняння та конкретизації, знаходження аналогій, доказів, оцінок, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, висновків та вироблення у дітей стратегій соціально-нормативної поведінки.
Таким чином, у навчально-корекційній діяльності школи для подолання відхилень у психофізичному розвитку дітей чільне місце відводиться підготовці і проведенню масових заходів та індивідуальній роботі з дітьми шляхом створення ситуації успіху конкретно взятої дитини.
Список літератури
1. Байда Л. Інвалідність та суспільство : навчальний посібник / Байда Л., Красюкова О. – Енс, Буров С., Азін В., Грибальський Я., Найда Ю. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. – С. 7 – 16.
2. Синьова Є.П. Тифлопсихологія / Є.П. Синьова. – К.: «Знання». – 2008. – С. 27.
3. Малюхова Н.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню канд. пед. наук: спец. 13.00.03 «Корекційна педагогіка». – К., 1999.
4. Выготский Л.С. Коллектив как фактор развития дефективного ребёнка / Л.С. Выготский. – М.,1983. – Собр. соч. в 6 т. –Т. 5.
5. Моргулис И.С. Теоретические основы коррекционно-воспитательного процесса в младших классах школы слепых: Автореф. – д-ра пед. наук. М., 1984. – С.14-15.
6. Синьова Є.П., Федоренко С.В. Тифлопедагогіка / Є.П. Синьова, С.В. Федоренко. – К.: «Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова». 2009. – С. 291.
7. Синьова Є.П. Формування правової культури старшокласників з порушеннями зору/ Є.П. Синьова // Сучасний світ і незрячі: Матеріали V міжнародної науково-практичної конф. – Луцьк, 2011. – С. 100.
Н.М. Черноусова. Интеллектуальные расстройства и проблемы со зрением
В статье рассмотрены исторические аспекты отношения общества к людям с особенными потребностями. Рассмотрены особенности обучения и воспитания детей с интеллектуальными расстройствами и проблемами со зрением.
Ключевые слова: люди с особенными потребностями, умственно отсталые дети, слабовидящие дети, педагогическая коррекция, ситуация успеха.
NM Chernousova. Intelligent disorders and problems with vision
In this article the author is consideres and marks out the historical aspects of attitude to people which have especial needs. There are exposing the especiallities of studieng and breeding of children, which have mental defectives and problems of sighting.
Key Words: people with especial needs, pedagogical correction, the situation of success, mental defectives, weak sighted.
|