|
|
Скачати 72.82 Kb.
|
|
Соціально-психологічна реабілітація дітей з порушеннями психофізичного розвитку в Україні (розгляд проблеми,шляхи реалізації) « Невже гадаєш,що премилосердна і дбайлива матір наша природа зачинила їм двері до щастя, ставши для них мачухою?» Г.Сковорода Однією з найтривожніших відмітних ознак нинішньої демографічної ситуації в країні є стрімке зростання кількості наймолодших громадян, які мають складні проблеми у психофізіологічному розвиткові і найменуються найчастіше «особливими дітьми». Більшість з цих дітей має статус дитини-інваліда. Проблема дитячої інвалідності в країні є однією з найбільш актуальних. В структурі захворювань, які призводять до дитячої інвалідності перебільшують психоневрологічні захворювання, захворювання внутрішніх органів, опорно-рухового апарату, порушення зору та слуху. Серед причин, що сприяють виникненню інвалідності у дітей , як і раніше визначають такі, як погіршення екологічної ситуації, високий рівень хронічних спадкових захворювань і відхилень , патологія перебігу вагітності та пологів, зріст дитячого травматизму, запізнене виявлення хвороби, відсутність нормальних умов для здорового образу життя тощо. Слово «інвалід» в перекладі з англійської означає хворий, неповноцінний, непрацездатний, з латинської – немічний. Мабуть саме тому довгі роки в нашому суспільстві тема дітей інвалідів була «закритою» для спільноти. Хоча, правда, це не та «закритість», яку ми намагаємось уникнути. Скоріше навпаки… Нормою і навіть проявами ввічливості при спілкуванні з дитиною з особливими потребами вважається, коли на неї не звертають уваги. За цим ховається і незнання, як вчинити, і страх скривдити, але частіше всього – просто байдужість, небажання бачити неприємну сторону життя, за принципом «моя хата скраю». Виникає питання: чому в країнах західної Європи , США та інших країнах такі діти нікого не лякають? А навпаки, ці діти там є нормальними членами суспільства. Згадаємо і той факт, що Генеральна Асамблея ООН ще у 1982 році прийняла Всесвітню програму дій по наданню допомоги «дезабільним особам» (тобто особам, які мають обмеження життєдіяльності та соціальних функцій), в яких важливе місце приділяється профілактиці здоров’я, починаючи з раннього віку. Асамблея оголосила 1983-1992 р. р. десятиріччям інвалідів, а день 5 грудня став Всесвітнім днем інвалідів, щороку привертаючи увагу світової спільноти до цієї проблеми. На щастя, і в нашій країни, в країнах пострадянського простору поступово відбуваються зміни у суспільному відношенні до проблем інвалідів та ,зокрема, дітей інвалідів, які мають рівні права і можливості з іншими членами суспільства. Але екологічні проблеми, економічна та політична нестабільність в суспільстві ведуть до соціальної незахищеності населення, яка, в свою чергу, зумовлює психічне напруження спільноти, в якій перш за все найбільше страждають саме «особливі» діти та їх родини. Гострим питанням на сучасному етапі розвитку освіти в Україні залишається і можливість організації та функціонування в кожному населеному пункті нашої країни так званого реабілітаційного простору, який надасть змогу вдосконалювати систему соціально-психологічної допомоги дітям з особливими потребами та їх сім`ям та здійснювати радикальні зміни у ставленні суспільства до зазначеної категорії дітей. Нагадаємо, що сім`я є найближчим оточенням кожної дитини, а тим паче «особливої». Діти інваліди відчувають підвищену необхідність у підтримці дорослих, розуміючи, що їх доля в значній мірі залежить від позиції сім`ї. Саме тому для фахівців соціально-психологічних служб першочерговим завданням є робота з сім`єю. Адже головна проблема сімей, які виховують дітей інвалідів – це прийняття того, що сталося, реалістична оцінка і вироблення позитивної життєвої програми та духовних цінностей. Зрозуміло, що змінити будь-що кардинально в здоров`ї дитини неможливо, але прийняти той факт, що інвалідність – це не вирок, батькам необхідно. Тільки в цьому випадку дитина інвалід не буде відчувати свою неповноцінність та зможе відчути власну значущість. Саме батьки є першими і головними вчителями особливих дітей ( особливо якщо дитина по будь-яким причинам не відвідує ніякий навчально-виховний заклад). Їх завдання – допомогти власній дитині в складних умовах захворювання розкрити весь закладений природою потенціал розвитку, сформувати компенсаторні можливості, підготувати до школи, зробити дитину максимально пристосованою до перебування в дитячому колективі і в перспективі – до максимальної інтеграції в суспільстві та корисній трудовій і професійній діяльності. Вирішення покладених на батьків завдань неможливо без спеціальних знань про особливості розвитку дітей, специфіки їх виховання та навчання, методах корекційної роботи. Саме тому батькам так необхідна допомога спеціалістів , а саме : лікаря, соціального педагога, реабілітолога, корекційних педагогів, психолога та логопеда). Зупинимося на розгляді сучасних корекційно-реабілітаційних технологій, які використовуються в освіті дітей з особливими освітніми потребами. Реабілітація – наука про закономірності, принципи, форми та методи реабілітування осіб з обмеженнями життєдіяльності. Предмет реабілітології – закономірності, принципи, форми та методи реабілітування осіб з обмеженнями життєдіяльності. Властивості корекційно-реабілітаційних систем:
Цілі реабілітації:
Здійснення реабілітаційного простору можливе при наявності 5 факторів:
Реалізація засобами освіти ( за О.Л.Гончарова, О.І. Кукушкина (2000р.) означає:
Моделі та види реабілітаційних технологій :
Враховуючи принцип неперервності корекційно-реабілітаційного процесу , а саме : реабілітація не на все життя, а реабілітація через все життя , стає зрозумілим, що організація та здійснення соціально-психологічного супроводу сімей, які виховують дітей з особливими освітніми потребами – це дуже складний, кропіткий та довготривалий процес, в якому саме сім`я особливої дитини потребує підтримки фахівців відповідно до різних нозологій. А це, в свою чергу, потребує від спеціалістів високого рівня компетентності, великої цілеспрямованості працездатності та оптимізму. Запорука успіху у цій справі – інтеграція медико-соціально-психолого-педагогічних служб та мультидисциплінарний підхід до реабілітаційного процесу дітей з проблемами психофізичного розвитку. Згадаємо слова відомого афоризму : «Крапля каміння точить…» Література: 1.Психологическое и социальное сопровождение больных детей и детей-инвалидов: Учебное пособие/Под ред. С.М.Безух и С.С.Лебедевой.-СПб.: Речь,2007. 2.Шевцов А.Г. «Сучасні корекційно-реабілітаційні технології в освіті дітей з порушеннями психофізичного розвитку»(матеріали навчально-методичного семінару м.Дніпропетровськ,2011). 3.Газета «Психолог»,2011,№25. 4.Газета «Психолог»,2009,№10. 5.Газета «Психолог»,2009,№37. 6.Газета «Психолог»,2004,№44. 7.Газета «Психолог дошкілля»,2012,№3. 8.Газета «Православная семья»,2007,№14. 9.Газета «Козацька вежа»,2008,№48. 10. Журнал «Дошкільне виховання»,2005,№6. |
|
Соціально-психологічна та педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами Проблема соціально-педагогічної підтримки дітей з різними вадами фізичного і психічного розвитку в нашій країні є актуальною |
Закон включає положення, які передбачають забезпечення необхідною... Ключові слова: спеціальна освіта, діти з порушеннями психофізичного розвитку, незрячі учні, корекційна освіта, спеціальні школи |
|
LP33 МІЖНАРОДНА СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ: ШЛЯХИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ В роботі розглянуто основні історичні етапи розвитку системи національних рахунків, проаналізована система національних рахунків... |
РОБОТА З ДОШКІЛЬНИКАМИ, ЩО МАЮТЬ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ,... В статті піднімається проблема освіти дітей дошкільного віку, що мають особливості психофізичного розвитку; акцентується увага на... |
|
План Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення.... Особливості роботи вчителя з дітьми, що потребують логопедичної допомоги, в умовах загальноосвітніх шкіл |
Теоретичні і методичні засади організації системи професійної комп’ютерної... Ключові|джерельні| слова: студент з|із| обмеженими можливостями|спроможностями|, професійна підготовка, професійна реабілітація,... |
|
„Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму... Опис досвіду „Організація роботи з питань профілактики ВІЛ /СНІДу в навчальному закладі” |
DO11 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ У статті робиться історичний екскурс для визначення ролі людського капіталу. Розглядаються негативні фактори розвитку людського капіталу... |
|
Розвиток потенційних можливостей дітей з особливостями психофізичного... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
Методичні рекомендації соціальним педагогам і вчителям у сфері соціально-правового... РОЗДІЛ Теоретичні основи вивчення проблеми соціально-правового захисту дітей від насильства |