Задача курса «БЖД» обучение обеспечению комфортных условий деятельности людей на всех стадиях их жизни в условиях воздействия негативных факторов на человека и среду обитания и ликвидация отрицательных последствий,
|
|
Скачати 1.92 Mb.
|
|
Віброізоляція – це єдиний засіб зменшення вібрації, що передається на руки від ручного механізованого інструмента. Для цього в коливальну систему вводиться пружний елемент, коефіцієнт пористості якого зменшується, коли збільшується сила натиску. Пружні елементи віброізоляторів і амортизаторів можуть бути гумово-металевими, гумовими, пружинними, або прокладками з ребристої та дірчастої гуми і т. ін. Їх параметри визначаються розрахунками. Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця використовують спеціальні амортизуючи сидіння з пасивною пружинною ізоляцією з гумовим або іншим віброгасним покриттям. Кардинальним заходом віброгасіння загальної вібрації від потужних машин та агрегатів є розрахунок віброізоляцій них систем та фундаментів. Віброгасіння досягають шляхом збільшення маси агрегату чи підвищення його жорсткості. Віброгасіння за принципом дії поділяється на ударне та динамічне. Динамічне віброгасіння досягається установкою агрегатів на самостійні фундаменти або масивні плити. Фундамент добирають відповідно до маси агрегату; його розраховують так, щоб амплітуда коливань підошви фундаменту не перевищувала 0,1 – 0,2мм, а для особливо відповідальних випадків – 0,005мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви – так звані акустичні шви без заповнення або з заповнювачем. Важливим профілактичним заходом є правильна організація режиму праці осіб вібронебезпечних професій. Сумарний час контакту з вібруючим обладнанням має не перевищувати 2/3 тривалості робочого дня, а тривалість безперервної дії вібрації не повинна перевищувати 15-20хв. З лікувально-профілактичною метою рекомендується надавати дві регламентовані перерви для виробничої гімнастики й гідропроцедур. Для роботи з вібруючими машинами й механізмами допускаються тільки ті працівники, які досягли 18 років, пройшли попередній медичний огляд, а в процесі роботи мають не рідше, ніж один раз на рік проходити періодичні огляди. До засобів індивідуального вітрозахисту належать віброгасячі рукавиці та спеціальне взуття. Для захисту тіла використовують нагрудні пояси і спеціальні костюми з пружно-демпоруючих матеріалів. Небезпека – це центральне поняття безпеки життєдіяльності і являє собою явища, процеси, об’єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як прямо, так і згодом. Життєвий досвід людини показує, що шкоду людині може нанести будь-яка діяльність: робота на виробництві (трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги та навіть діяльність, пов’язана з навчанням. Небезпека – це явище або вплив на людину несприятливих або навіть несумісних із життям факторів. Небезпека зберігає всі системи, які мають енергію, хімічні або біологічні активні компоненти, а також характеристики, які не відповідають умовам життєдіяльності людини. Усяка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека – це така небезпека, яка має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Потенційна небезпека може реалізуватися у формі хвороб або травм. Але наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Для реалізації негативного впливу небезпеки необхідне виконання трьох умов: небезпека реально існує і діє; людина знаходиться в зоні дії небезпеки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту. Умови, за якими небезпека може реалізуватися в подію, називаються небезпечною ситуацією. Екстремальною називають ситуацію в процесі діяльності, коли у людини психофізіологічне навантаження досягає якої-небудь межі, при якій вона може втратити здатність до раціональних вчинків і діяти відповідно до обставин, які виникли. Прикладом таксономії небезпек може бути такий поділ: – за походженням (природна, техногенна, екологічна); – за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера); – за наслідками (захворювання, травми, загибель, пожежі); – за шкодою (соціальна, технічна, екологічна); – за сферою прояву (побутова, виробнича, спортивна, дорожньо-транспортна). Найбільш вдалою класифікацією небезпек є класифікація за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на 4 групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Подібна класифікація прийнята і в державних стандартах при визначенні надзвичайних ситуацій. Номенклатура небезпек на виробництві Номенклатура небезпек — перелік небезпек, характерних для виробничого об'єкта і систематизованих за певною ознакою. Номенклатура небезпек в алфавітному порядку за даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я полягає із понад 100 чинників. На основі загальної номенклатури небезпек складаються номенклатура небезпек окремих об'єктів (цехів, виробництв). Квантифікація небезпек Квантифікація — кількісний вираз, вимірювання, що вводиться для оцінки складних, якісно визначуваних понять. Небезпеки характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, вірогідністю появи, розмірами зони дії. Потенціал виявляється з кількісного боку, наприклад рівень шуму, запиленість повітря, напруга електричного струму. Якість відображає його специфічні особливості, що впливають на організм людини, наприклад, частотний склад шуму, дисперсність пороши, рід електричного струму. Застосовуються чисельні, балльні і інші прийоми квантифікації. Мірою небезпеки може виступати і число потерпілих. Іншою мірою небезпеки може бути і приносимий її реалізацією збиток для навколишнього середовища, який тільки частково може бути зміряний економічно (в основному через витрати на ліквідацію наслідків). Найбільш поширеною оцінкою є ризик — вірогідність втрат при діях, зв'язаних з небезпеками. Ідентифікація небезпек Під ідентифікацією розуміється процес виявлення і встановлення кількісних, тимчасових, просторових і інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних і оперативних заходів, направлених на забезпечення нормального функціонування технічних систем і якості життя. У процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, вірогідність їхнього прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і ін. параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання. Методи виявлення небезпек діляться на:
При оцінюванні вібраційного навантаження на оператора кращим параметром є віброприскорення. Шкідливі наслідки вібрації зростають зі збільшенням швидкохідності машин та механізмів, оскільки енергія коливального процесу зростає пропорційно квадрату частоти коливань (або частоти обертання вала машини). За способом передавання на людину відрізняють загальну та локальну вібрації. Загальна вібрація передається через опорні поверхні (ступні ніг або сідниці) на тіло людини, яка сидить або стоїть. Локальна вібрація передається через руки людини. Організм людини є особливо чутливим до вертикальних струсів, коли людина стоїть і коливання поширюються від ніг до голови. Залежно від тривалості, інтенсивності дії, частоти, а також умов праці вібрація спричиняє стійкі патологічні зміни в нервовій системі (порушення процесів збудження та гальмування), опорно-руховому апараті (деформація суглобів, втрата сили м'язів) та кровоносній системі (звуження або розширення периферійних судин). Особливо небезпечними для людини є коливання з частотою 4-8 Гц, що збігаються з власною частотою коливань ряду внутрішніх органів, які пружно закріплені на скелеті (серце, печінка, нирки та ін.), і близько 30 Гц (частота власних коливань тіла людини). Найбільш шкідливим для людини є одночасний вплив вібрації, шуму та низької температури, а оскільки у виробничих умовах шум та вібрація є супутниками, то їхній спільний вплив може призвести до професійного захворювання - віброшумової хвороби. Ця хвороба тяжко піддається лікуванню і може стати причиною інвалідності. Особливо небезпечною ця хвороба є для жінок через ризик втрати репродуктивної функції. Гігієнічне нормування вібрації проводять згідно з ГОСТ 12.1.012-90 окремо для загальної та локальної вібрацій. Нормований діапазон частот встановлюється: • для локальної вібрації у вигляді октавних смуг із середньогеометричними частотами 1; 2; 4; 8; 16; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000 Гц; • для загальної вібрації - октавних та 1/3-октавних смуг із середньогеометричними частотами 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; ...; 50; 63; 80 Гц. Норма вібраційного навантаження на оператора встановлюється для кожного напрямку дії вібрації тривалістю 8 годин. Для забезпечення вібраційної безпеки праці запроваджені наступні критерії оцінки несприятливого впливу вібрації: 1) критерій "безпека", який забезпечує непорушність здоров'я оператора, а також виключає можливість виникнення травмонебезпечних або аварійних ситуацій унаслідок впливу вібрації. Застосовується для транспортної вібрації; 2) критерій "зниження" продуктивності праці", що забезпечує підтримку нормативної продуктивності праці оператора, яка не зменшується внаслідок розвитку втоми під впливом вібрації. Застосовується для транспортно-технологічної та технологічної вібрації; 3) критерій "комфорт", який забезпечує оператору відчуття комфортності умов праці при повній відсутності впливу вібрації, який заважає. Застосовується для вібрації на робочих місцях працівників розумової праці та персоналу, що не займається фізичною працею. Найбільш загальне тлумачення ризику - частота реалізації небезпеки. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймовірністю проявлення небезпеки та ймовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки (в небезпечній зоні). Нескінченно малий ("нульовий") ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і, навпаки, чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки. Можна виділити наступні методи визначення ризику: - інженерний, який спирається на статистику, розрахунки частоти проявлення небезпек, імовірнісний аналіз безпеки, та на побудову "дерев" небезпек; - модельний, який базується на побудові моделей впливу небезпек на окрему людину, соціальні, професійні групи тощо; - експертний, за яким ймовірність різних подій визначається шляхом опитування досвідчених спеціалістів-експертів; - соціологічний (соціометрична оцінка), що базується на опитуванні населення та працівників. Ці методи доцільно використовувати комплексно. Традиційна техніка безпеки, що є складовою частиною елемента безпеки життєдіяльності - охорони праці, - базується на засадах забезпечення абсолютної безпеки. Однак така концепція неадекватна законам техносфери, оскільки, незважаючи на гуманність цього імператива, він не є прийнятним, оскільки забезпечити нульовий ризик неможливо. В наш час набула поширення концепція прийнятного (допустимого) ризику, суть якого полягає у прямуванні до такого рівня безпеки, котрий суспільство може прийняти (дозволити) у даний період часу, і котрий може бути економічно виправданим. Прийнятний ризик містить в собі технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є компромісом між рівнем безпеки та можливостями її досягнення. В деяких країнах, наприклад, в Голландії, рівні прийнятого ризику встановлені в законодавчому порядку. Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі є 10-6 на рік. Доситьмалим вважається індивідуальний ризик загибелі 10-8на рік.  Згідно з Законом України "Про охорону праці". Державний комітет України по нагляду за охороною праці наказом від 04.04.94 р. затвердив "Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці". Відповідно до цього документу всі працівники при прийомі на роботу, в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правил поведінки при аваріях. Навчання працівників правилам безпеки праці запроваджується в усіх підприємствах, установах, незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, так зване курсове навчання, спеціальне навчання, навчання перевірки знань посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів та учнів навчальних закладів. Інструктаж з охорони праці проводиться в усіх підприємствах, установах і організаціях, незалежно від характеру їх виробничої діяльності, освіти, кваліфікації, стажу, досвіду з даного фаху або посади працівників. Керівництво (організація) за своєчасне і правильне проведення інструктажів покладає відповідальність на власника (керівника) підприємства, установи, організації, а у підрозділах - на керівника підрозділу. За характером та інтервалами інструктажі бувають: ввідними і на робочому місці - первинними, позаплановими і цільовими. Організація навчання працюючих в охороні праці на всіх підприємствах і в організаціях здійснюється відповідно до ДСТУ 12.0.004-79 "ССБП. Організація навчання працюючих в безпеці праці. Загальні положення" і галузевих методичних вказівок. Ці документи визначають порядок і види навчання робочих, інженерно-технічних працівників і службовців безпеці праці. Працівники туристського комплексу можуть бути допущені до самостійної роботи тільки після проходження інструктажів а охорони праці, які за характером і часом проведення підрозділяються на: ввідний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, поточний. Ввідний Інструктаж проводять з усіма, хто влаштовується на роботу, а також відряджається, хто вчиться та студентами, що прибули на виробниче навчання або практику. Його проводить інженер з охорони праці або особа, на яку покладені ці обов'язки. Ввідний інструктаж має проводитися в кабінеті з охорони праці або спеціально обладнаному приміщенні з використанням сучасних технічних засобів навчання і пропаганди, а також наочних знарядь (плакатів, натурних експонатів, макетів, кінофільмів, діапозитивів і моделей). Інструктаж проводять відповідно до інструкції, розробленої з урахуванням вимог ССБП, особливостей даного виробництва, затвердженої керівником підприємства та комітетом профспілки. Про проведення ввідного інструктажу і перевірку знань того, хто навчається, роблять запис у журналі реєстрації ввідного інструктажу і в особистій картці з обов'язковими підписами Інструктора й інструктуючого. У системі Мінжитлокомгоспу України при проведенні ввідного інструктажу, а потім первинного на робочому місці, передбачено оформлення контрольного листа проходження Інструктажу з охорони праці. Первинний інструктаж на робочому місці повинні проходити всі особи, які щойно поступили на роботу, а також ті, що переводяться з одного цеху в інший, робітники, які виконуватимуть нову для них роботу, учні, студенти, направлені на підприємство для проходження виробничої практики, особи, які перебувають у відрядженні й безпосередньо беруть участь у виробничому процесі на підприємстві. Інструктаж на робочому місці проводять керівники-майстри тих структурних підрозділів, у безпосередній підлеглості яких будуть інструктовані працівники. Повторний інструктаж на робочому місці повинні проходити всі працівники, незалежно від кваліфікації, освіти та стажу роботи: на роботах з підвищеною небезпекою праці - раз у квартал, на Інших роботах - раз на півріччя. Його проводять індивідуально або з групою працівників одного фаху, бригади - за інструкціями для даної професії, посади. Позаплановий інструктаж проводять при зміні правил, норм, Інструкцій, технологічного процесу або обладнання, внаслідок чого змінюються умови безпеки праці, при порушенні працівником правил та інструкцій з охорони праці, застосування неправильних способів праці, які можуть призвести до травми або аварії, при нещасному випадку, при перервах у роботі: для робіт, до яких ставляться підвищені додаткові вимоги безпеки праці - понад ЗО календарних діб. для решти робіт - 60 і більше діб. Цей Інструктаж проводять згідно з розпорядженням установ, які здійснюють державний нагляд за охороною праці індивідуально або з групою працівників однієї професії. Цільовий Інструктаж проводять з працівниками при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов'язаних з фахом, завантажування, розвантажування; одноразові роботи поза підприємством, цехом тощо і ліквідації аварії, стихійного лиха; виконання робіт, для яких оформляються наряд-допуск, дозвіл та інші документи: екскурсія на підприємство: організація масових заходів з учнями, студентами: походи, спортивні заходи тощо. Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, яка дозволяє виконувати робота в туристському комплексі за переліком і згідно з відповідною інструкцією. Навчання з технічного мінімуму по діючому торговельно-технологічному та холодильному обладнанню проводиться через кожні два роки; по новому обладнанню - згідно з надходженням на підприємство, але до моменту пуску в експлуатацію, а працівники, допущені до експлуатації ліфтів вантажопідйомністю до 160 кг і похилих підйомників, щорічно. |
Схожі:
|
Если вам предложат оценить материальное благополучие того или иного... Качественным медицинским обслуживанием, автомобилями последних марок и отдыхом на фешенебельных курортах. Логично использовать тот... |
МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ к выполнению курсовой работы по дисциплине «Контроллинг» Курсовая работа по дисциплине «Контроллинг» выполняется студентами 5-го курса факультета бизнеса финансов, обучающимися по специальности... |
|
ИССЛЕДОВАНИЯ СОЦИАЛЬНЫХ СТЕРЕОТИПОВ КАК ФАКТОРОВ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО... И влияет на формирование профессионального сознания будущих психологов. Она имеет проявление в форме нравственно-оценочных суждений... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Луцкий институт развития человека Открытого международного университета развития человека “Украина” |
|
ОПТИМАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ: РІШЕННЯ ВАРІАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ РОЗВИТКУ Ключові слова: виробнича задача, критерії оптимальності, задача оптимального агрегування, багатовимірна оптимізаційна задача |
«Быть свидетелем: права человека и ответственность в Сирии», 19 сентября 2012 г Такие действия, вместе с системными и достоверными сообщениями о нарушении прав человека обеими сторонами конфликта, указывают на... |
|
Задача 2 Задача (5 балів) На резисторі 3 Ом виділяється напруга 100 мВ. Знайти значення струму через резистор в мА і потужність в кВт |
Конспект лекій БЖД Цигода Владислав Станіславович Лекція №1. Вступ |
|
Контрольна робота з БЖД для студентів заочного відділення Миколаївського... |
Действие романа украинского советского писателя (1901—1947) происходит... ... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua