|
|
Скачати 1.92 Mb.
|
|
Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Стаття 22. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України. Стаття 23. Строки трудового договору Трудовий договір може бути:
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. См.вопрос 7, 9. Під горінням слід розуміти складний фізико-хімічний процес окислення, який супроводжується виділенням тепла та випромінювання світла. За звичайних умов процес горіння характеризується з’єднанням горючої речовини з киснем. Тому для горіння необхідно три компоненти: 1. Речовина, яка здатна горіти; 2. Окислювач (кисень, кисневмісні речовини, хлор, фтор, окиси азоту); 3. Джерело запалювання. В залежності від стану горючих систем горіння буває гомогенне і гетерогенне. При гомогенному горінні всі горючі речовини перебувають в однакових агрегатних станах, в іншому випадку це гетерогенне горіння. В залежності від швидкості розповсюдження полум’я горіння поділяють на: - детонаційне (тис м/с); - вибухове (сотні м/с); - дефлеграційне (десятки м/с). Пожежо-вибухонебезпчність виробництв визначається агрегатним станом речовин та матеріалів, та їх показниками пожежовибухонебезпечності. Показники: група спалимості, температура займання, температура спалаху, температура самозаймання та ін. Горючість – це здатність речовини або матеріалу до горіння. Займання – це початок горіння під дією джерела запалювання. За спалимістю речовини та матеріали поділяються на три групи: 1. Горючі 2. Негорючі 3. Важкогорючі. Наука про горіння у своєму розвитку подолала довгий шлях: флогістонну теорію горіння замінила гіпотеза М.В. Ломоносова про те, що горіння - це взаємодія горючої речовини з повітрям; нарешті, Лавуазьє винайшов, що горіння - взаємодія горючої речовини з киснем повітря, тобто реакція окислення. А. Бах та К. Енглер у 1898 р. незалежно один від одного запропонували перекисну теорію окислення, відповідно до якої під час нагрівання горючої системи відбувається активізація кисню шляхом розриву одного зв'язку між його атомами, причому активна молекула вступає у сполучення з горючою речовиною, не розпадаючись на атоми, а утворюючи перекисні сполуки типу R1-О-О-R2, або R-О-О-ОН, які є нестійкими і розкладаються з утворенням атомарного кисню та (або) радикалів, що мають надлишок енергії для проведення окислення. Однак перекисна теорія не може пояснити деякі характерні особливості процесу окислення, наприклад, різку дію іноді незначних слідів сторонніх домішок та ін. Пояснення цих фактів виявилося можливим у результаті розвитку ланцюгової теорії окислення, розробленої академіком М.М. Семеновим. За теорією ланцюгових реакцій, процес окислення починається з активації горючої речовини, внаслідок чого речовини розкладаються на молекули та радикали, які стають центрами ланцюгових реакцій. Таким чином, горінням називається складний фізико-хімічний процес взаємодії горючої речовини та окислювача, який супроводжується виділенням тепла та випромінюванням світла. Умовами для виникнення і перебігу горіння є наявність горючої речовини, окислювача і джерела запалювання. Горючі речовини - це тверді, рідкі, газо- або пилоподібні речовини, що здатні горіти, тобто окислюватися з виділенням тепла і світла. Окислювачами у процесі горіння можуть бути кисень, хлор, бром та деякі інші речовини, у тому числі складні: азотна кислота, бертолетова сіль, калійна і натрієва селітри й інші речовини, які при нагріванні або ударі можуть розкладатися з виділенням кисню. Однак звичайно окислювачем у процесах горіння є кисень, що міститься у повітрі. Джерела запалювання бувають відкриті - полум'я, іскри, розжарені об'єкти, світлове випромінювання тощо - та приховані - тепло хімічних реакцій, адсорбції, мікробіологічних процесів, адіабатичного стиснення, удару, тертя та ін. Горюча речовина та кисень є реагуючими речовинами і разом складають горючу систему, а джерело запалювання викликає у ній реакцію горіння. При сталому горінні джерелом запалювання є зона реакції. Горючі системи можуть бути гомогенними (однорідними) та гетерогенними (неоднорідними). До гомогенних (однорідних) належать системи, в яких горюча речовина і повітря рівномірно перемішані одне з одним (наприклад, суміші горючих газів, парів або пилу з повітрям). До гетерогенних (неоднорідних) належать системи, в яких горюча речовина і повітря не перемішані одне з одним і мають поверхню розділу (наприклад, тверді горючі матеріали або рідини, що містяться в повітрі, струмені горючих газів і парів, що надходять у повітря тощо). У результаті сполучення горючої речовини з киснем утворюються продукти згорання, склад і агрегатний стан яких залежать від складу речовини, що горить, та умов її горіння. Дим, що утворюється при горінні, - це дисперсна система, яка складається з най дрібніших твердих часточок (діаметром 10 у -4 ступені … 10 у -6 ступені см), завислих у суміші продуктів згорання з повітрям. При горінні органічних речовин найчастіше дим - це вуглець (сажа), який утворюється внаслідок неповного згорання. У диму можуть також бути продукти розкладу речовин, що горять, та їх часткового окислення (продукти неповного згорання). До них, крім сажі, належать оксид вуглецю, сірководень, хлористий водень, окисли азоту, спирти, альдегіди, кетони, кислоти (у тому числі синильна) й інші речовини. Продукти повного та неповного згорання в певних концентраціях є небезпечними для життя людини. Так, концентрація в повітрі С02 на рівні 3-4,5% стає небезпечною при вдиханні такого повітря протягом півгодини, а концентрація 8-10% викликає швидку втрату свідомості і смерть. Оксид вуглецю СО є отруйним газом. Вдихання повітря, що містить 0,4% СО - смертельне. Окрім токсичних продуктів згорання, небезпечними факторами пожежі є відкрите полум'я та іскри, підвищена температура повітря й оточуючих предметів, знижена концентрація кисню, обвали конструкцій, вибух. Гідросфера — це водяна сфера планети, що тісно пов'язана з атмосферою і літосферою і становить 71 відсоток поверхні планети (361 млн. км). Вода — найрозповсюдженіша речовина у природі, її загальна кількість становить близько 1,4 млрд. км3, з цього обсягу 92,2 відсотка — солона морська вода. Добова норма споживання води людиною — 20л. Водні ресурси України становлять 50—70 млрд. м3. На території нашої країни є понад 22 тис. річок. Запаси підземних вод дорівнюють 16 млрд. м3. Однак у багатьох місцях уже вичерпуються запаси підземних прісних артезіанських вод. Нестача води часто обмежує розвиток промисловості, знижує врожайність, ставить під загрозу життя людей. Проте внаслідок недбалої господарської діяльності продовжується забруднення річок і озер, в які скидаються мільярди кубометрів недостатньо очищених промислових і господарських стічних вод. Така вода містить збудники інфекційних хвороб. Основними джерелами забруднення гідросфери є: • стічні води промислових і комунальних підприємств, води рудників, шахт, нафтопромислових підприємств; • забруднення радіоактивними відходами, що становлять потенційну небезпеку; • викиди водного, залізничного та автомобільного транспорту; • змивання міндобрив і отрутохімікатів із сільськогосподарських угідь, стоки з тваринницьких ферм та ін. Забруднення води поділяються на: хімічні, фізичні, біологічні і теплові. Хімічне забруднення відбувається при потраплянні у водоймища кислот, лугів, нафтопродуктів, солей важких металів, отрутохімікатів і міндобрив. ГДК шкідливих речовин у воді водоймищ санітарно-побутового водокористування подано у табл. 6. Особливу небезпеку становить вода, забруднена солями ртуті, свинцю, міді, хрому, кадмію та інших важких металів. Основними постачальниками цих речовин є підприємства целюлозно-паперової промисловості, нафтопереробні підприємства, металургійні і коксохімічні комбінати, тваринницькі комплекси. Особливо небезпечні синтетичні миючі засоби, наявність їх у воді призводить до інтенсивного розвитку синьо-зелених водоростей, цвітіння води, загибелі флори і фауни. Кількість хімічних речовин у воді постійно зростає, 1995 року їх зафіксовано вже близько 1000 (959 різновидів). ГДК хімічних речовин у питній воді подано у табл. 7. Фізичне забруднення води пов'язане зі зміною її фізичних властивостей: прозорості, наявності суспензій, температурного режиму. Суспензії (пісок, частинки глини, радіоактивні речовини) сповільнюють процеси фотосинтезу водяних рослин, забруднюють зябри риб, погіршують смак води. Біологічне забруднення води відбувається в результаті потрапляння у воду різних видів мікроорганізмів (віруси, грибкові захворювання), більшість з яких небезпечні для людей, тварин і рослин. Серед джерел екологічного забруднення перше місце посідають енергетично-комунальні стоки, а також стоки підприємств мікробіологічної, м'ясо-молочної промисловості і цукрових заводів. Теплове забруднення водоймищ пов'язане з викидом у водоймища теплових вод з різних енергетичних установок (ТЕС, АЕС). Передусім це викиди атомних електростанцій, температура яких сягає до 45° С. Теплове забруднення призводить до захворювань і загибелі риби, загнивання водоростей і мікроорганізмів. Особливу небезпеку біологічне забруднення води становить у місцях масового відпочинку. Сток водних басейнів в Україні не відповідає сучасним вимогам. Основними причинами кризових ситуацій у басейнах ріки Дніпра є: споруди водосховищ, масштабна меліорація, будівництво великих промислових комплексів, значні обсяги водозабору, скиди недоочищених чи погано очищених стічних вод. Щорічно внаслідок скидання стічних вод у Дніпро та водосховища потрапляє до 500 тис. т азотних, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних сполук, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому. У водосховищах Дніпра постійно підвищується радіоактивне забруднення, збільшується концентрація заліза, хрому, кобальту, ртуті, свинцю, фенолів та нафтопродуктів, а відтак Дніпро втратив можливість для самоочищення. Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків. Причини виникнення пожеж: - необережне поводження з вогнем (куріння в недозволених місцях); - виконання вогневих робіт; - незадовільний стан електро-технічних приладів, порушення правил їх вантажу та експлуатації; - порушення режимів технологічних процесів; - несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації; - невиконання вимог нормативних та законодавчих документів з питань пожежної безпеки. Небезпечними факторами пожежі є такі: -відкритий вогонь та іскри; -підвищена температура повітря, предметів і т. п.; -токсичні продукти горіння; -обвалення й пошкодження будинків, споруд, установок; -вибухи; -підпали і т.д. При забезпеченні пожежної безпеки вирішують чотири такі задачі: • запобігання пожеж і утворення джерел загоряння, забезпечення пожежного захисту; • локалізація виниклих пожеж; • захист людей і матеріальних цінностей; • гасіння пожеж. Запобігання пожежі досягається виключенням утворення горючого середовища і джерел запалювання, а також підтримкою параметрів середовища в межах, що виключають виникнення та підтримку процесу горіння. См. вопрос 7, 9, 11 Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища трудового процесу, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі предметної діяльності. Умови праці формуються під дією відповідних чинників. До них належать :
Оцінка умов праці має включати сукупну дію всіх елементів виробничого середовища на організм людини. Із цією метою необхідно провести аналіз умов праці в рамках кожного структурного підрозділу підприємства, та розробити систему профілактичних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці. В межах одного підприємства за класом шкідливості можуть бути різні умови праці. В історичному аспекті розвитку предметної діяльності можна виділити ручну, механізовану та автоматизовані види праці. Травмою (грец. trauma – пошкодження, поранення) називають порушення анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій тканин чи органів людини, викликане раптовим зовнішнім впливом. На виробництві в більшості випадків травма (нещасний випадок) зазвичай буває наслідком раптового впливу на працівника будь-якого небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт. Такими факторами можуть стати випадки раптового погіршення стану здоров'я працівника, одержання поранення, травми, в тому числі в результаті тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з тваринами і рослинністю, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день або більше, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві. До цієї ж групи належать випадки, що сталися з працівниками при доставці їх на місце роботи на транспорті підприємства і при виконанні робіт у відрядженнях. Нещасні випадки в залежності від причин, що викликали їх, місця події та інших обставин поділяються на пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом і побутові. Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, які сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, які відбулися в період:
Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, які сталися з працівниками:
До побутових нещасних випадків відносяться травми, які не пов'язані з роботою. У залежності від того з якою областю діяльності людини пов'язані травми, травматизм буває:
За характером пошкоджень травми можуть бути: механічні (удари, порізи, переломи тощо); термічні (опіки, обмороження, теплові удари); хімічні (опіки кислотами і лугами); електричні (електроудар і електроопіки); гострі отруєння газами. За ступенем ураження організму людини травми поділяються:
За кількістю постраждалих нещасні випадки можуть бути груповими і поодинокими. Груповими називаються нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих травм. Професійним захворюванням називається захворювання, яке розвивається в результаті впливу на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів і поза контактом з ними виникнути не може Окремим випадком професійного захворювання є професійне отруєння, яке може бути гострим і хро-технічним. Профзахворювання зазвичай виникає в результаті тривалого періоду роботи в несприятливих умовах і тому на відміну від травми встановити точно момент виникнення захворювання не можна. До числа профзахворювань, характерних для вугільних шахт, відносяться пневмоконіози (силікоз, антракоз), бурсити та отруєння копальневими, пожежними газами і газами від БПР Окрім професійних на виробництві зараз виділяють групу так званих виробничо-обумовлених захворювань. У вугільній галузі до них відносять хвороби, які в принципі не відрізняються від звичайних хвороб, проте несприятливі умови праці сприяють виникненню деяких з них і погіршують їх перебіг. Наприклад, у гірників, що виконують важку фізичну роботу в поганих умовах, частіше виникають такі захворювання, як радикуліт, варикозне розширення вен, виразкова хвороба шлунка, простудні захворювання, неврози і хвороби серцево-судинної системи. |
|
Если вам предложат оценить материальное благополучие того или иного... Качественным медицинским обслуживанием, автомобилями последних марок и отдыхом на фешенебельных курортах. Логично использовать тот... |
МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ к выполнению курсовой работы по дисциплине «Контроллинг» Курсовая работа по дисциплине «Контроллинг» выполняется студентами 5-го курса факультета бизнеса финансов, обучающимися по специальности... |
|
ИССЛЕДОВАНИЯ СОЦИАЛЬНЫХ СТЕРЕОТИПОВ КАК ФАКТОРОВ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО... И влияет на формирование профессионального сознания будущих психологов. Она имеет проявление в форме нравственно-оценочных суждений... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Луцкий институт развития человека Открытого международного университета развития человека “Украина” |
|
ОПТИМАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ: РІШЕННЯ ВАРІАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ РОЗВИТКУ Ключові слова: виробнича задача, критерії оптимальності, задача оптимального агрегування, багатовимірна оптимізаційна задача |
«Быть свидетелем: права человека и ответственность в Сирии», 19 сентября 2012 г Такие действия, вместе с системными и достоверными сообщениями о нарушении прав человека обеими сторонами конфликта, указывают на... |
|
Задача 2 Задача (5 балів) На резисторі 3 Ом виділяється напруга 100 мВ. Знайти значення струму через резистор в мА і потужність в кВт |
Конспект лекій БЖД Цигода Владислав Станіславович Лекція №1. Вступ |
|
Контрольна робота з БЖД для студентів заочного відділення Миколаївського... |
Действие романа украинского советского писателя (1901—1947) происходит... ... |