ОПТИМАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ: РІШЕННЯ ВАРІАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ РОЗВИТКУ
|
|
Скачати 107.3 Kb.
|
|
Т.М. БОРОВСЬКА кандидат технічних наук, доцент І.С. КОЛЕСНИК аспірант В.А. СЕВЕРІЛОВ кандидат технічних наук, доцент Вінницького національного технічного університету ОПТИМАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ: РІШЕННЯ ВАРІАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ РОЗВИТКУ Розглядається варіаційна задача розвитку виробничої системи з паралельно працюючими підрозділами. Критерій оптимальності – інтегральний, типу «накопичення за плановий період», управління – темп кредитів і пропорція розподілу ресурсів між накопиченням і розвитком. Завдання розбивається на завдання оптимального агрегування – заміну розподіленої виробничої системи оптимальним еквівалентним елементом і рішенням варіаційної задачі методом принципу максимуму. Багатовимірна оптимізаційна задача замінена послідовністю одновимірних задач. Отримане рішення - база для вирішення складніших задач інноваційного розвитку.Рассматривается вариационная задача развития производственной системы с параллельно работающими подразделениями. Критерий оптимальности – интегральный, вида «накопление за плановый период», управления – темп кредитов и пропорция распределения ресурсов между накоплением и развитием. Задача разбивается на задачу оптимального агрегирования – замену распределённой производственной системы оптимальным эквивалентным элементом и решением вариационной задачи методом принципа максимума. Многомерная оптимизационная задача заменена последовательностью одномерных задач. Полученное решение - база для решения более сложных задач инновационного развития.The variation task of development of the production system is examined with parallel workings subdivisions. Criterion of optimumness – integral, kind «accumulation for planned period», control variables are a rate of credits and proportion of allocation of resources between an accumulation and development. A task is decomposed on the task of optimum aggregation – replacement of the distributed production system an optimum equivalent element and decision of variation task by the method of principle of maximum. Multidimensional optimization task is changed by the sequence of one-dimension tasks. The got decision is a base for the decision of more sophisticate problems innovation development.Ключові слова: виробнича задача, критерії оптимальності, задача оптимального агрегування, багатовимірна оптимізаційна задача Введення, постановка задачі Сьогодні для виробництв характерні короткі (3-8 років) життєві цикли - швидко і радикально змінюється номенклатура продукції, технології і конструкція. Природно, що організація намагається отримати максимум прибутку за період життєвого циклу – плановий період. Пошук конструктивних результатів дав тільки одну давню роботу Р. Беллмана – дослідження вараційної «задачі розподілу». Методологічна основа даної розробки саме ця робота Беллмана. За мету поставлено створення узагальненої робочої моделі, що не має обмежень на вид цільових функцій і функцій обмежень. Як характеристики виробничих систем беремо функції виробництва (ФВ) і розвитку ФР [1,2]. Розмірність ФВ: "(одиниць вимірювання продукту)/(одиниць вимірювання ресурсу)", розмірність ФР: "(одиниць вимірювання продукції за одиницю часу)/(одиниць вимірювання ресурсу за одиницю часу)". Змістовно ФР – залежність прирощення виробничої потужності від темпу витрат на їх створення. Залежність прирощення темпу виробництва від витрат ресурсу звичайно є результатом дії багатьох імовірнісних і детермінованих "механізмів". Однак, саме наявність багатьох причин і факторів певним чином уніфікує і згладжує ці залежності – вони сходяться до функцій S-класу. Однак, ми шукаємо метод розв’язання узагальненої задачі для довільних ФР, у тому числі і "негладких", таких що не мають неперервної похідної. Сформулюємо узагальнену задачу. Маємо децентралізовану систему, де виробляються N видів продукції. Темпи випуску продукції дорівнюють x1(t), x2(t), ... , xN(t) (одиниць вимірювання продукції за місяць, квартал, рік). Рівняння динаміки виробничих потужностей  , (1)де fin(y(t)i, i) – функція розвитку для і-го виробництва, що належить до класу нестрого монотонно зростаючих функцій;  – сумарне виробництво в момент t; 0 ≤ u(t)i ≤ 1 – управління – частка сумарних поточних ресурсів, що виділяються в поточний момент для розширення виробничих потужностей по і-му продукту. Управління нормуються: , (2)де unak(t) – частка ресурсів, що йде в накопичення. Потрібно визначити оптимальну стратегію розвитку, що максимізує сумарний накопичений випуск за певний плановий період Т:  . (3)Типова інтерпретація планового періоду Т – момент зміни технології і конструкції виробу і, відповідно, засобів виробництва. Розглянемо базову одновимірну задачу - з одним виробництвом. Точне розв’язання узагальненої задачі розподілу Варіаційні методи поки мало використовуються нематематиками. Отримаємо точний розв’язок. Вибираємо метод принципу максимуму Л. Понтрягіна, що замінює задачу оптимізації інтегрального функціонала послідовністю більш простих задач оптимізації функції Гамільтона. Задано:  – критерій оптимальності; – дифрівняння динаміки темпу виробництва;0 ≤ u(t) ≤ 1 – обмеження на управління. Подаємо задачу в канонічному вигляді – додаємо ще одну змінну стану – критерій і записуємо відповідні рівняння:  ;  . (4)Запишемо вираз для функції Гамільтона  , (5)де fJ, fx – праві частини рівнянь (4). Підставимо їх у (5)  . (6)Записуємо рівняння для визначення спряжених функцій  ;  . (7)Знаходимо окремі похідні від H(x, u) (5) і підставляємо їх в (7)  ;  .Розв’язуємо отримані дифрівняння. Перше рівняння – елементарне:  ;  .Друге рівняння теж елементарне, для числових методів, але безнадійне для отримання аналітичних розв’язань:  . (8)Між іншим "фізичний зміст" цієї спряженої функції – "ціна" виробничих потужностей відносно критерію оптимальності. Природно, що вона падає з часом, тому що ми включили в критерій тільки накопичення, тому "ціна" фондів з часом спадає до нуля. Це реалістично в умовах швидких змін технологій та засобів виробництва, коли обладнання не встигає відпрацювати свій фізичний ресурс. Підставимо розв’язання диференціальних рівнянь для спряжених функцій у (5) і отримаємо остаточний вираз для функції Гамільтона  . (9)Наближене розв’язання задачі розвитку. Сучасні автоматизовані системи управління виробництвом стають все більше «моделезалежними» - такими, що мають в контурі управління – модель-еталон або модель-предиктор. Це обумовлює потребу в швидких методах розробки задовільних моделей, і диктує відповідну технологію створення моделей для автоматизованих систем управління. Зокрема, отримання аналітичного розв’язання певної задачі управління є першим кроком створенням еталонних моделей для процесів розробки задовільних за точністю і обчислювально ефективних моделей для вбудовування в контури управління. В [3] отримане наближене розв’язання для оптимальних стратегій розвитку з позицій спеціаліста-практика, якому потрібно на кожному кроці процесу приймати рішення про розподіл поточного ресурсу між накопиченням і розвитком виробництва так, щоб максимізувати прирощення критерію (3) на момент закінчення процесу Т. Отримано такий вираз для критерію прийняття рішень менеджером . (10)Наше припущення про конвертованість ресурсів, з одного боку, робить задачу більш реалістичною, з іншого боку – суттєво спрощує її. Дійсно, кожна функція інвестицій тепер явно залежить тільки від одного управління. Спрощується також підінтегральна функція критерію оптимальності. Слід пам’ятати, що в реальних системах виділений ресурс сам по собі ще не гарантує певного прирощення виробничої потужності. Для реального розширення виробництва часто бувають необхідні десятки ресурсів і робіт, і все це повинно бути оптимізоване і скоординоване. Однак, відносно стратегічної задачі розвитку, це незалежні задачі субоптимізації. Порівняємо точне і наближене розв’язання. Дискретизуємо функцію Гамільтона (3) і порівняємо її з наближенням (10). Точна:  .Наближена:  .Можна бачити, що вирази відрізняються тільки останнім множником – маємо структурне наближення. Головне в запропонованій технології конструювання моделей – отримання функції користувача, що дає розв’язання задачі, в даному випадку – функцію часу. Аналіз процесів розвитку Первинний аналіз процесів розвитку виробничих систем складається з етапів: введення вхідних даних елементів, агрегування узагальнених виробничих функцій елементів, введення вхідних даних виробничої системи, побудова процесу розвитку, дезагрегування входів і виходів для кожного елементу, аналіз функцій Гамільтона. Під ці етапи неважко розробити орієнтовані на конкретний клас задач системи інтерфейсів. Далі подано приклад такої системи інтерфейсів. На рис.1. подано приклад модуля, де вводяться параметри функцій розвитку (ФР) елементів виробничої системи, робочі вирази (структурна формула оператора агрегування), оптимальна ФР системи, та графіки цих ФР та компоненти вектор-функції оптимального розподілу ресурсу. Параметри елементів системи. Зміна ефективності інвестицій  Параметри функцій розвитку елементів  ;  ; ; ;  ;  ; ;  ;  Формуємо відповідні масиви  ;  ;  ;  ; ;  .Запишемо формулу агрегування в звичайній формі:  .і в структурній:   Рис. 1. Модуль «оптимальне агрегування функцій розвитку елементів виробничої системи На рис. 2. подано приклад інтерфейсу для програми моделювання та оптимізації процесу розвитку. В межах однієї екранної сторінки зібрано основні «входи» (параметри виробничої системи і процесу моделювання) i «виходи» (числа, графіки). Назвемо таку організацію інтерфейсу по аналогії з реальними системами – «стендом». В конструюванні нових моделей для нових задач виникають задачі другого плану – розробка ефективних способів подання інформації – результатів моделювання. Ця задача подібна проектуванню дошки приладів автомобіля чи літака. На рис. 2 подано версію інтерфейсу (для навчання). . Оптимальне управління, знайдене для еквівалентної агрегованої системи, потім розподіляється між елементами згідно вектор-функції оптимального розподілу ресурсу. В нижній частині рис. 2. подано «дезагрегування» – розподіл ресурсу виділеного на розвиток між окремими елементами виробничої системи. В формальному плані – оператор оптимального агрегування має зворотний оператор – «дезагрегування».  Параметри задачі: число елементів – 3; агрегована функція розвитку Fu(y):=F3n(y); Норма дисконтування грошових потоків pd≡0.0. Коефіцієнт остаточної вартості фондів prcv≡0.0. Ціна ресурсу ( середня ставка кредиту) pro≡0.17. Стартовий темп виробництва X1o≡0.17 у.о. Тривалість планового періоду Tp≡10 років. Ліміт темпу кредитів Ymx≡100 у.о. Точність оптимізації (сітка) Sit≡40; sitkr≡100. Кількість кроків моделювання Kk≡80. Зміна ефективності інвестицій oblom≡1.0.   Рис. 2. Стенд для моделювання процесів розвитку. Приклад Дезагрегування – визначення темпів інвестицій в різні виробничі елементи. Можемо бачити складний розривний характер розподілів для випадку невипуклих ФР. Причина цих розривів – характер годографа максимуму функції Гамільтона. Безпосередній візуальний аналіз – перший крок до отримання наближених управлінь – візуальний аналіз функції Гамільтона. Для цього розроблено відповідний модуль. На рис. 3 подано еволюцію функції Гамільтона в часі. Поряд подані «першопричини» – функції розвитку елементів, та оптимальна еквівалентна ФР виробничої системи. Також подано траєкторію максимумів та кредитну стратегію (темпи кредитів і повернення боргів). Бачимо складну структуру функції Гамільтона, що обумовлює складну структуру оптимальних управлінь.  Рис. 3. Приклад еволюції функції Гамільтона. Невипуклі ФР Аналіз на базі безпосередньої побудови функції Гамільтона та годографа максимумів цієї функції є елементом новизни даної роботи – аналогів не знайдено. Перше застосування результату – пошук спрощених наближених стратегій розвитку. Аналіз впливу невизначеностей Наступний крок досліджень на моделі – що буде якщо аналіз (what if analysis). Вибір раціональної структури програми та інтерфейсів для етапу «аналіз процесів» суттєво спрощує розробку програми та інтерфейсів для наступного етапу – що буде якщо аналізу, або аналізу впливу розкиду параметрів. В теоретичному плані – вибір раціональної декомпозиції обумовлює мінімізацію витрат ресурсів і часу на розробку «нової моделі для нової задачі». Остання словесна формула означає наявність задачі, для якої ще не створені математичні моделі і відсутність математичних моделей, які можна було б застосувати для цієї нової задачі. Модуль вводу для що буде якщо аналізу утворюється подвоєнням модуля аналізу процесів (рис. 1). Аналогічно створюється «стенд» – модифікацією базового "стенду" (рис. 2). Подаємо два оптимальні процеси розвитку: номінальний і збурений (можна трактувати їх як "оптимістичний" і "песимістичний" варіанти розвитку. Приклад стенду для що буде якщо аналізу подано на рис. 4. Перше призначення даних розробок – навчання, навчальний процес: ті хто вже отримав якісну класичну освіту вкрай важко сприймають подібний інноваційний матеріал, не дивлячись на повну працездатність результатів – робочих програм. Друге призначення розробки – бути працюючими макетами для створення систем підтримки рішень. На рис. 4 подано зразок того, що видається кінцевому користувачу.    Якщо зміняться: ставка кредиту з  на  , порогові витрати (увігнутість) на  , ефективність (амплітуда) на  , буде ось що: накопичений прибуток зміниться на  , обсяг витрат по кредитах зміниться на величину  , якщо управління буде оптимальним.( Приклад повідомлення системи підтримки рішень).Рис. 4. Стенд для що буде якщо аналізу. Приклад Висновки Отримане нове узагальнене і обчислювально ефективне розв’язання техніко-економічної задачі оптимального розвитку. Розв’язання корисне, дозволяє отримувати задовільні розрахунки оптимальних стратегій розвитку, які в масовій світовій економічній літературі подаються на рівні емпіричних рецептів. Отримана модель – база для задач наступного рівня актуальності і складності. Список використаної літератури
|
Схожі:
|
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ м. Луцька до 2020 року Стратегічний план розвитку м. Луцька – це необхідність сьогодення. Не можна організовувати роботи по соціально-економічному розвитку,... |
ПРОЕКТ Стратегії сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки (2004 – 2015 роки)” та окреслює практичні... |
|
Удосконалення виробів – основна складова інноваційної стратегії розвитку... У статті розглянуто результативні підходи до створення інноваційного продукту. Визначено пріоритетні напрямки формування інноваційної... |
Методика розробки постановки завдання для його автоматизованого вирішення... Цілі підприємства, і впровадження безпаперової технології управління, і впровадження систем електронного документообігу, електронної... |
|
Закономірності та тенденції виникнення, розвитку і зміни історичних типів держави і права Предметом курсу є вивчення процесів формування, розвитку державних утворень, правничих норм, правових систем, що існували на території... |
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНОГО... Протоколу про наміри щодо розробки і впровадження субрегіональної стратегії підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку... |
|
СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ: ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІІ В АР КРИМ АР Крим, досліджено стратегічні пріоритети формування «точок зростання», що сприяють оптимізації використання економічного потенціалу... |
Лекція 9 Перспективи розвитку наземних цифрових телевізійних та радіомовних систем В результаті злиття мовних і інфокомунікацийних технологій термінал може включати телебачення, радіо, кіно, телефонні, мультимедійні... |
|
ПЛАН з реалізації у 2012 році пріоритетних напрямів Комплексної стратегії... Комплексної стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2015 року, затвердженої рішенням сесії обласної ради від 24... |
Про затвердження програми “ Соціально-економічного розвитку міста Городище на 2013 рік” Відповідно п. 22 ст. 26 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні”, Статуту територіальної громади міста Городище, з... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua