|
|
Скачати 0.71 Mb.
|
|
«Нема просто слова, - стверджує Расул Гамзатов, - воно або прокляття, або привітання, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або правда, або світло, або тьма. Одне слово може виразити велике почуття». Лексичне значення будь-якого слова як одиниці лексико-семантичної системи мови являє собою сукупність змістових ознак, що відрізняють це значення від інших, утворюють індивідуальність лексичного значення й тому можуть бути названими диференційованими ознаками лексичного значення. У методиці початкового навчання української мови розроблено чимало різних прийомів пояснення лексичного значення слова. Наведемо ті з них, які на наш погляд, найбільше сприяють усвідомленню учнями значення незнайомого слова, його уточнення або розширення і є доступними для молодших школярів. Прийоми пояснення лексичного значення словникових слів:
ІІ. Хвилинки-цікавинки з використанням словникових слів на уроках рідної мови. Формування в учнів навичок грамотного письма є одним із важливих завдань початкової школи. На сучасному етапі, на думку російського вченого М.Р. Львова, існує три основні шляхи засвоєння правопису і відповідно, три взаємопов’язані лінії методичної роботи з учнями: 1) навчання правопису на основі правильного співвіднесення звука і букви, їх комплексів з урахуванням позиції звука у складі слова; на основі розвитку фонематичного слуху учнів. 2) навчання правопису на основі перевірки орфограми із застосуванням правил, тобто, шляхом розв’язання граматико-орфографічних завдань. 3) навчання правопису на основі запам’ятовування буквеного складу слів, їх морфемного складу; на основі проговорювання і списування, використання словників, активізації словника у власних записаних текстах. Останній з перелічених шляхів стосується організації роботи, спрямованої на засвоєння правопису словникових слів. Чинні підручники, реалізуючи програмові завдання, орієнтують вчителя на забезпечення послідовної роботи, спрямованої на ознайомлення учнів зі словниковими словами і закріплення в пам’яті їх графічних образів. Однак, кількість подібних вправ, представлених у підручниках, є обмеженою. Завдання на повторення правопису словникових слів не завжди подаються з урахуванням психологічних особливостей запам’ятовування (після тривалої перерви). Це призводить до того, що під час виконання вправ типу списування з пропуском орфограм, діти припускаються значної кількості помилок. Неправильне написання запам’ятовується і потім повторюється в учнівських роботах. Це й зрозуміло, адже орфографічна навичка формується на основі взаємопов’язаних слухових, артикуляційних (мовнорухових), зорорухових і моторних (рукорухових) відчуттів. Як зазначав російський вчений П.П.Іванов, неправильно написане слово, надалі дає повторення тієї ж помилки, навіть тоді, коли це слово (після його неправильного написання) було ретельно проаналізоване вчителем й учнями на уроці та введене в низку вправ. Запобігти виникненню подібних помилок можливо за умови організації систематичної роботи, спрямованої на закріплення правильного написання словникових слів. Необхідно мати на увазі, що забезпечення запам’ятовування правопису слова залежить від кількості повторень. Мінімальним, на думку психологів, є триразове відтворення слова на письмі: перше – під час ознайомлення з написанням; друге - через два тижні після першого; третє - через місяць після другого . Важливо, щоб письмові відтворення були не механічними, а свідомими, тобто:
Однак, деяким учням, через індивідуальні особливості, недостатньо трьох повторень для запам’ятовування графічного образу складного для написання слова, тому необхідно урізноманітнювати пропоновані учням вправи, спрямовані на запам’ятовування графічного образу слова. Незважаючи на те, що запам’ятовування розглядається в методиці як імітаційний метод, варто, створюючи в учнів установку на цей вид діяльності, залучати їх до семантичної, аналітичної або іншої мовної роботи, яка б забезпечувала свідомий характер і сприяла довільному запам’ятовуванню. Передумовою формування в учнів свідомого ставлення до орфографічної роботи є наявність у них певного кола теоретичних знань і практичних умінь. З метою перевірки міцності засвоєння правопису словникових слів важливого значення набувають завдання для повторення, з використанням словникових слів, які представлені у формі хвилинок–цікавинок. Цей вид вправ дає змогу не лише контролювати правильність написання, а й стимулює учнів до набуття навичок роботи зі словником. 1. «Знайди слово» Перестав букви так, щоб утворилося слово. Скористайся підказкою, якщо буде важко. Одорімп помідор Ірогок огірок Илубяц цибуля Ормавк морква Лубяко яблуко Ронаво ворона Акачк качка Сугак гусак Игрт тигр Елв лев Олнс слон 2. «Плутанка». Склади «плутанку» слів у прислів’я.
3. Відшукай якомога більше слів: Ю л а н и п і д л і т о к р м о л о к о л т к о в б а с а н ю т а о н а т л в п а р т а л о а т и н а п р и т о е а к л д ь т н р и п м а с в а р о т л у к н е п р л с и н і й д ш о г п р е п о а т о у к р а ї н а г а з р о и т б ш е п р о т е к у в а п р и т ь ш г а р б у з л ш о н п р о т и р п м е ч б а л е т п а п і р ь л ш г н е п р и т б д і м ш о р т и т а т о в а р е н я. 4. Добери відсутній склад у порівняннях.
5. Прочитай і запам’ятай слова, які пишуться разом. Щоб, начебто, проте, тощо, ніби, якби, аби, понад, навпроти, поміж, назустріч, спочатку, наперекір, внаслідок, ніскільки, абихто, мовби, нібито, тобто, отже, теж, авжеж, небога, вбік, наяву, немовля, невістка, негайно, несказанно, недаремно, нема, недбалий, ненаситний, невгасимий, недруг, небезпека, недовіра, неволя, недогляд, недосяжність, невже,нехай, неабихто. 6. Розв’яжи буквені приклади і назви утворені слова. МО + РО+ ЗА – А = … УК + Р – К + ОК = … ЯМ + ГУ – МУ + ОДА =… ШР – Р + УБ + А =… СІР + ЧЕ – Р + УНЬ – У = … КН + И + ОЖ – О+ УКА –У =… 7. Запам’ятай слова, що пишуться окремо. Так що, з тим що, та й, під час, через те що, дарма що, все ж таки, бо ж, коли б то, хоч би, тому ж то, казна в чому, хтозна з яким, поки що, хіба що, ні з ким, не до ладу, не тільки, не до речі, не такий, не завтра, не тут, не то, не для кого, день у день, раз у раз, з боку в бік, час від часу, по правді, не до вподоби. 8. Збери намисто зі складів. 1) З 10) на 13) ся 5)деш 2) ким 3) по 12) реш 7) то 8) го 9) й 6) ся 11) бе 4) ве 9. «Допиши віршик» Ходить лісом їжачок, В нього шубка з ….(колючок, ниточок, дроту) Вночі їй завжди півник сниться, Вона не курка, а ….. ( гуска, ворона, лисиця) У неділю на Хрещатик Квочка вивела… ( голубів, курчаток, овець) По дорозі жук повзе, На спині листок … (фарбує, несе, везе) Свиня навчає діточок: Вмивайте вранці… ( хвостик, ноги, п’ятачок) Ну і дивина! Не знає Таня й досі, Яка пора іде за латом? … ( четвер, червень, осінь) 10 Утвори речення, уявляючи на місці зірочки вказану букву .
11. «На місця» З групи складів утворюємо слова, міняючи склади місцями. Матеріал вміщуємо на дошці чи картці. Ро-ко-ва…(корова) ня-ко-ше… (кошеня) Різ-ка-бе…(берізка) ро-зе-о… (озеро) Ня-со-ве…(совеня) ли - ка- на…(калина) 12. «Дощ» Во лі ко мо ко ко кі Да ри ре ра ро но то то бель ва 13 «Знайди і запиши слова». Диктант легко читається за допомогою лінійки. Секрет: дощик ллє згори вниз - читати слова треба по вертикалі. Важко - підмости збоку лінійку. Краще,якщо лінійка буде прозорою. Можна робити тематичні добірки слів: квіти, меблі, звірі… Коли слова будуть записані, то діти легко зможуть знайти узагальнююче слово. На перших порах диктант проводиться усно. 14. «Утвори слово» Можна давати 1,2,3,4,…..стовпчики. Працювати можна гуртом, у парі групами. Слова можна читати, писати, аналізувати.
Можна пропонувати лише букву, а слова нехай придумують самі:
14. «Магічний квадрат»
Можна проводити колективну, групову, парну, індивідуальну роботу. Якщо працюємо гуртом, то учні по черзі знаходять (читають, записують) слова. Роботу із певним словниковим словом вибирає і записує вчитель. Слова складаються по горизонталі й вертикалі. Не можна читати по діагоналі. Слова, що «живуть» у квадраті: словникові слова. |
|
На уроках української мови У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий... |
На уроках української мови Посібник "Дидактичний матеріал з розвитку мовлення на уроках української мови у 4 класі" |
|
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОГО ЗМІСТУ ОСВІТУ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ На першому ступені навчання іноземної мови (в I IV класах) велике значення має |
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації... |
|
Уроку математики в початкових класах Робота містить рекомендації та теоретичні положення щодо особливостей побудови уроку математики в початкових класах з використанням... |
У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно... Перший урок у початкових класах проводиться за обраною загальноосвітнім навчальним закладом/методичним об’єднанням на власний розсуд... |
|
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної... |
М.І. Паніна Вивчення іменника як частини мови на уроках Дана робота складається з теоретичного та практичного блоку. Вона допоможе молодим спеціалістам з української мови талітератури застосувати... |
|
Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках української... Кецова Вікторія Тихонівна, учитель-методист, учитель української мови і літератури Роганського аграного ліцею Харківської районної... |
Відповідно до наказу Міністерства освіти України №131 від 03. 04.... На українознавство в початкових класах відводиться 1 година на тиждень за рахунок варіативної складової робочого навчального плану... |