Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках української літератури в старших класах (із досвіду роботи) Кецова Вікторія Тихонівна, учитель-методист, учитель української мови і літератури Роганського аграного ліцею Харківської районної ради Харківської області
|
|
Скачати 265.53 Kb.
|
|
Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках української літератури в старших класах (із досвіду роботи) Кецова Вікторія Тихонівна, учитель-методист, учитель української мови і літератури Роганського аграного ліцею Харківської районної ради Харківської області Сучасне життя ставить перед школою нові завдання: не просто озброїти учнів сумою знань з певних предметів, а навчити творчо використовувати їх на практиці, сформувати здатність розв’язувати життєві проблеми, а не уникати їх. Для вирішення цієї важливої проблеми необхідно змінити підхід до самого процесу навчання .В першу чергу треба поставити дитячу особистість у центр усієї педагогічної діяльності, сприймати її не як об’єкт навчального процесу, а як рівноправного партнера. Учитель повинен формувати в учнів уміння мислити, критично сприймати отриману інформацію, піддавати сумніву, наводити власні переконливі аргументи на захист своєї позиції. Час вимагає від учителя організувати процес навчання як дослідження учнями певної теми, організоване шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Всі ці та інші завдання сучасної школи, на нашу думку, допоможуть вирішити інноваційні технології, в першу чергу технологія розвитку критичного мислення. Активне навчання та критичне мислення –це пріоритети сучасної освіти. У процесі вивчення мови та літератури використовую елементи названої інноваційної технології. Приклади цієї роботи містяться в додатках до узагальнення досвіду. Як же на практиці застосовуються інноваційні методи та прийоми? Кожен урок за технологією розвитку критичного мислення має три фази: фаза актуалізації, фаза побудови знань, фаза консолідації. Американські вчені розробили моделі восьми базових уроків , у кожному з яких використовують методи та прийоми, найбільш прийнятні для того чи іншого етапу уроку. Але ці моделі не завжди буває можливим використати без змін у процесі викладання української мови та літератури з тих чи інших причин. Тому у своїй роботі намагаюся розробити власні схеми використання методів, форм та прийомів технології розвитку критичного мислення. Розглянемо таку модель на прикладі циклу уроків з вивчення життя і творчості Івана Багряного. Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури Без сумніву, запровадження технології розвитку критичного мислення в навчальний процес забезпечує прийняття оптимальних зважених рішень в будь-якій галузі, дає можливість продуктивного обміну думками, новими ідеями та особисто здобутими знаннями, спонукає до пошуку вагомих доречних аргументів власної позиції. Дотримуючись названої технології, намагаюсь сформулювати тему у вигляді запитання, до якого неодноразово повертаюсь протягом уроку. Цей прийом стимулює учнів до пошуку відповіді. «Чому І.Багряний так пізно повернувся в Україну?», «Чи справедливо «Тигролови» вважають автобіографічним, пригодницьким романом?», «Якою предстає перед читачем роману «Тигролови» Україна?», «Григорій Многогрішний-сильна особистість, супергерой чи надлюдина?» На початку вивчення творчості письменника пропоную дітям виготовити «Дошку запитань». Яку вона матиме форму, це можуть вирішити самі учні. Головне, щоб матеріали, вміщені там, «працювали»: стимулювали пізнавальну активність, допомагали засвоїти тему. На великому аркуші діти записують питання, що виникли у них за темою, яка вивчається протягом кількох уроків. Однокласники ознайомлюються з ними, хтось може знати відповідь, хтось знайде її в додатковій літературі. До останнього уроку теми учителем або учнем складається список таких запитань, і в класі даються відповіді на них. Особливо заохочуються школярі, які взяли активну участь у пошуку інформації та обговоренні складних проблем. Добре, коли не обмежувати дитячу уяву і дати їм можливість самим вибрати форму і зміст «Дошки запитань». Наприклад, учні 11 класу оформили її так: у центрі помістили портрет І.Багряного, поле аркуша розбили на дві рівні частини. У одній наклеювали на різнокольорових смужках запитання, а в другій- відповідно відповіді на них. І запитання, і відповіді повинні бути підписані, якщо учень хоче отримати додатковий бал за цікаву інформацію (Додаток 1). На етапі актуалізації найчастіше застосовую такі методи і прийоми: таблицю «Знаємо- хочемо- дізнатися- дізналися», складання асоціативного куща, «Перемішайтесь- замріть- об’єднайтесь»тощо. На першому уроці на фазі актуалізації складаємо асоціативний кущ зі словом «багряний». Прошу одного учня записати на дошці усі запропоновані асоціації, а потім упорядкувати записи (Додаток 2). Актуалізацію на другому уроці проводжу у формі триступінчастого інтерв’ю. Учнів об’єдную в групи по 3(або 4). Учасник А бере інтерв’ю в учасника Б, а партнер В записує ключові моменти відповіді. Потім міняються ролями так, щоб кожен міг побувати в одній із трьох ролей. Пропоную дітям питання для інтерв’ю за біографією І.Багряного: Перша група. Що вам відомо про історію написання роману «Тигролови»? Що ви можете розказати про популярність твору за кордоном? Яка життєва основа роману «Тигролови»? Для учасників другої групи питання такі: Які моменти життя І.Багряного знайшли відбиток у романі? Який персонаж твору і чим саме нагадує вам автора? Яким ви уявляєте собі І.Багряного після прочитання роману «Тигролови»? Для третьої групи питання: Які ви знаєте елементи сюжету, і чим відрізняється сюжет роману «Тигролови»? Які сюжетні лінії є у творі? Назвіть елементи сюжету основної сюжетної лінії. Питання для четвертої групи: Які часи зображено в романі? Які історичні події відбувалися тоді? Яких болючих проблем тогочасної дійсності торкається автор? Які висновки випливають із відповідей на поставлені питання? Які думки викликають вони у читача? Запитання п’ятій групі: Кожен із учасників групи повинен назвати і пояснити значення одного символічного образу і однієї символічної деталі. Кожен учасник шостої групи повинен навести по два епізоди, у яких розкривається тоталітарна система СРСР. Після інтерв’ю перед класом виступає один із учасників групи, розкриваючи опрацюване ними питання. На фазі актуалізації третього урока застосовую прийом кубування. Суть його полягає в тому, що учні по черзі дають відповіді на питання, розміщені на різних гранях куба. Використовую питання, що стосуються вивченого на минулому уроці матеріалу: Коли і де вперше вийшов роман «Тигролови»? Визначте і доведіть жанрову приналежність твору. Де, на вашу думку, кульмінація твору? Розкрийте символічне значення назви роману. Яку думку стверджує автор своїм твором? Доведіть, що в СРСР існував тоталітаризм. На фазі актуалізації четвертого урока використовую прийом «Діаграма Ейлера-Вена». Вона складається з двох кіл, які частково накладаються одне на одного. Ліву частина діаграми заповнюємо відомостями, що стосуються гетьмана Дем’яна Многогрішного, а праву – відомостями про Григорія Многогрішного. Перетин кіл використовується для запису спільних рис обох осіб (Додаток 3). На фазі побудови знань першого урока доцільним вважаю використання методу « Один залишається –троє йдуть». Цей метод дає змогу за короткий час розглянути великий обсяг матеріалу і зробити висновки. Домашні » групи з 4 чоловік займають місце за окремим столом, і учні розраховуються від одного до чотирьох. Столи теж нумерую від одного до шести. Цей метод детально описано в конспекті першого урока. Завдання для кожної групи міститься в додатках (Додаток 4). На цьому ж етапі урока застосовую метод «М’якого опитування». Це ще один приклад парної роботи. Учитель ставить запитання і просить дітей першого варіанту дати відповідь дітям другого варіанту. Ті вислуховують свого однокласника, а потім слухають правильну відповідь учителя або сильного учня і оцінюють відповідь свого партнера. Після цього міняються ролями. Тепер відповідає другий варіант, а оцінює перший. На мій погляд, найзручніше запропонувати учням 12 питань( 6-першому й 6- другому варіанту). Разом з дітьми ми розробили критерії оцінювання відповідей. Вони у нас є такими: 2 бали ставимо за правильну, повну, логічно побудовану,висловлену літературною мовою відповідь, 1,5 бала –за правильну, логічно побудовану,з літературною мовою, але неповну відповідь, 1 бал-за відповідь неповну, у якій є неточності, 0,5 бала- за поверхову, неповну відповідь. Таким чином, кожен може отримати за 6 відповідей від 3 до 12 балів. Але результати, як правило, вищі. Варто зазначити, що діти часто оцінюють своїх однокласників прискіпливіше й об’єктивніше, ніж учитель. Отже, застосувавши цей прийом, ми досягаємо того, що кожна дитина прослухала і критично оцінила 6 відповідей свого товариша, почула правильні відповіді на 12 питань, сама сформулювала 6 відповідей і зрозуміла, у чому помилилась. На етапі побудови знань другого урока застосовую прийом гірляндних запитань. Роблю це так. Під час повідомлень своїх однокласників учні виконують записи у вигляді таблиці, що містить уже готові запитання (першого разу їх дає дітям учитель, надалі вони самі вже вмітимуть ставити питання, щи доречні при вивченні того чи іншого твору). Учні, отримавши певну інформацію, дуже коротко вписують відповіді на запитання. Таким чином матимемо своєрідний «паспорт» твору, що містить короткий ідейно-тематичний аналіз. Таблицю подано у конспекті другого урока. На третьому уроці працюємо із текстом роману. Тому на етапі побудови знань вважаю за необхідне застосувати прийом «Читаємо в парі- узагальнюємо в парі». Учитель зазадалегідь визначає уривки для опрацювання (вони названі у конспекті третього урока). «Читання в парі- узагальнення в парі»- це надійний спосіб залучення до уважного читання . Учні працюють в парі зі своїм сусідом по парті. Вони читають текст( це може бути як матеріал підручника, так і стаття, запропонована учителем), виділяючи завершені частини, і узагальнюють його зміст. Необхідно у зошиті записати запитання до кожного абзацу, а усно або письмово дати тут же на нього відповідь. Можна узагальнення сформулювати у вигляді тез. Пропоную учням спрогнозувати запитання, які я поставила б їм за цим текстом, і продумати відповідь. У процесі роботи важливо, щоб діти мінялися ролями після читання і обговорення кожного абзацу. Якщо є потреба, то перші 2-3 абзаци повинен прочитати і узагальнити учитель, ще 2-3 абзаци можуть прочитати і узагальнити учні вголос. Коли вчитель упевниться, що всі зрозуміли, як виконувати роботу, можна продовжити працювати самостійно. В результаті узагальнення буде коротшим, ніж висхідний текст, але міститиме всі його ідеї. На фазі побудова знань четвертого урока використовую метод академічної дискусії. Утворюємо в класі групи по 4 учні, розраховуємось на 1, 2, 3, 4, номер. Ставлю перед учнями питання, які потребують відповіді «так» чи «ні». Учні в групах утворюють пари: 1 номер з 2, 3 – 4. Вони будуть відстоювати різні точки зору. Прошу пари обговорити проблему і скласти перелік аргументів, що підтверджують їх думку. Через 5 хвилин учні кожної пари повинні розійтись і об’єднатися з тими, хто захищає таку ж точку зору й відповідно має такий же номер. За 4- 5 хвилин спілкування з однодумцями порівнюють різні аргументи, щось додають до своїх записів, одним словом, удосконалюють список аргументів на захист своєї позиції. Потім учні повертаються до початкових груп і проводять дебати з другою парою протягом 5-6 хвилин. Прошу учнів виробити висновки дебатів. Після цього даю слово одному представнику групи для ознайомлення класу з висновком, якого дійшла група. Запитання для дискусії вміщено у конспекті четвертого урока. На етапі консолідації першого урока пропоную учням написати твір-п’ятихвилинку. При цьому націлюю дітей на те , що це неформальний твір, мета якого полягає в тому, щоб зібрати усі цікаві думки, що прозвучали на уроці, і не перейматися особливо стилем. Для роботи відводжу, як правило, від 5 до 10 хвилин. Важливо, щоб учні писали не зупиняючись протягом усього відведеного часу. Фазу консолідації другого урока будую у вигляді самооцінювання власної роботи на уроці та оцінювання роботи своїх однокласників.Зразки питань для самооцінюванння вміщено у конспекті другого урока. На етапі консолідації третього урока застосовую метод написання есе. На фазі консолідації четвертого урока використовую складання сенканів зі словами «Многогрішний», «Тигролови» (Додаток 5 ). Щоб запобігти втратам часу, бажано ознайомити учнів з цим прийомом заздалегідь. Він ефективний, на мою думку, коли необхідно виділити основне, підсумувати сказане, визначити основні ідеї.Сенкан- це п’ятирядковий білий вірш, в якому синтезовано інформацію в короткому висловлюванні. Діти залюбки складають сенкани, бо цей вид роботи дає їм можливість відчути себе поетами. А ще я завжди схвалюю їхнє прагненя змінити правила написання сенкана, якщо вони пропонують якісь цікаві ідеї. Приклади таких сенканів містяться у конспекті четвертого уроку за творчістю І.Багряного. Складання сенканів можна використати для пояснення символічних назв творів. Цікавим для учнів є цей прийом і на уроках мови у процесі лексичної роботи. Усі розглянуті форми і методи роботи можна знайти у конспектах уроків, що містяться в додатку 6. Варто нагадати, що названі прийоми будуть ефективними за однієї умови: на уроці необхідно чітко дотримуватися визначеного учителем хронометражу, інакше бракуватиме часу на вивчення теми. Робота із романом «Тигролови» проводилась за виданням: Багряний І.П. Тигролови: Роман; Огненне коло: Повість- К.: Укр.письменник, 1996.- 350 с. Впровадження технології розвитку критичного мислення вимагає від учителя і учнів значної попередньої підготовки, але й дає вагомі результати. Щоб вихованці ефективно працювали на уроці, їх необхідно поступово цілеспрямовано знайомити з формами і прийомами названої методики. Додаток 1 Дошка запитань до теми «Життя і творчість І.Багряного»  Додаток 2 Асоціативний кущ зі словом «багряний» осінь листопад листя світанок квіти захід сонця сонця       Явища природиии   Почуття Багряний Суспільні явища страждання війна біль   втрати смерть Додаток 3 Діаграма Ейлера-Вена Визначеня спільного і відмінного у долях і характерах Дем’яна Многогрішного і Григорія Многогрішного  Додаток 4 Завдання для першої групи
Завдання для другої групи
Завдання для третьої групи
Завдання для четвертої групи
Завдання для п’ятої групи
Завдання для шостої групи
Додаток 5 Приклади сенканів, складених учнями 11 класу Многошрішний Сильний, волелюбний Бореться, тікає, перемагає Сміливі завжди мають щастя Герой Многогрішний Мужній, наполегливий Витримує, вчиться, досягає Девіз: краще жити біжучи… Велетень Многогрішний Порядний, ніжний Допомагає, підтримує, кохає Дотримується норм людськоє моралі Ідеал Тигролови Відважні, кмітливі Виживають, працюють, полюють Почуваються в тайзі як вдома Мисливці Тигролови Працьовиті, шляхетні Пам’ятають, зберігають, люблять Мріють про далеку Україну Українці Тигролови Свободолюбиві, незалежні Поважають, піклуються, довіряють Приклад справжньої української родини Сім’я Додаток 6 Система уроків за творчістю І.Багряного в 11 класі    (Учнівські ілюстрації до роману) Урок перший |
Схожі:
|
Тренінг: «Формування творчої особистості шляхом реалізації комунікативної компетентності учнів» Учитель-методист української мови та літератури Донецького ліцею №48 Степанець І. М |
Колісник Марина Володимирівна, учитель української мови та літератури Упорядник: Колісник М. В. – учитель української мови та літератури Хорольської гімназії |
|
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації... |
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
|
10-й (11-й) клас ЕТИКА ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ Г. Р. Уперенко, методист методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області; С.... |
Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української... Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення... |
|
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ за допомогою технології... Відомості про автора: Дейнека Г. А. – вчитель української мови та літератури Божківського НВК |
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної... |
|
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА Автор: Рак Віталія Володимирівна, учитель української мови та літератури Топильнянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний... |
''Чорнобиль наша печаль і скорбота Савчук Ірина Григорівна, учитель української мови та літератури Краматорської української гімназії Краматорської міської ради |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua