|
Скачати 8.64 Mb.
|
§ 3. Кожна людина має основні громадянські права, які гарантуються їй державою. § 5. Право громадянина і людини гарантують людям свободу, рівність, державний захист і піклування. § 6. Кожна людина вільна від природи. Рабство або кріпацтво та здійснення влади, що грунтуються на них, не дозволяється. § 9. Право повного і безперешкодного користування своїм житлом (службовим і торговельним приміщенням) є непорушним... § 10. Кожен громадянин має право поселятися у будь-якому місці території держави... § 11. Кожен громадянин користується правом вільного та повсюдного пересування, яке може обмежуватись лише військовою повинністю... § 12. Гарантується збереження таємниці листів і телеграм. § 16. ...Право на збори не залежне від жодної заяви чи жодного дозволу. Лише при безпосередній загрозі суспільній безпеці збори під відкритим небом можуть бути заборонені. § 22. Державна влада не може перешкоджати здійсненню господарської свободи людини у справедливому розподілі товарів. Більше того, держава повинна взяти під захист економічно слабшого перед економічно сильнішим і вона має право там, де важливі економічні цілі суспільства залишаються під сумнівом, обмежувати законами індивідуальну свободу дій окремих людей. § 23. Промисел однаково доступний всім людям... § 24. Загальний економічний устрій спирається, як і раніше, на приватну власність. Але вона не є більше необмеженим пануванням над якоюсь річчю, а правовим засобом економічного задоволення... § 28. Кожен, хто вважає себе скривдженим у своєму праві, може претендувати на правовий захист держави... § 30. Неповнолітні, душевнохворі, слабоумні та інші особи, які нездатні самостійно вирішувати свої справи, перебувають під особливим піклуванням держави. § 33. Власність і право спадщини перебувають під особливим захистом законів. Якщо цього вимагає загальне благо, то кожен мусить за відповідне відшкодування поступитися навіть власністю на свої речі... § 36. ...Для інтелектуальної власності існує особливе авторське та винахідницьке право. § 121. Судді несуть відповідальність за правопорушення, скоєні ними при здійсненні їх службової діяльності, а також за заподіяння шкоди сторонам судового процесу, яке містить у собі їх провину. Відповідальність регулюється окремим основним законом. 28 Розділі. Цивільні відносини. Соціальні регулятори цивільних відносин Цей проект показав світові ступінь політико-правової зрілості українців як нації, готовність українців до організованого життя в умовах конституційної держави. Конституція Україн- Конституція УСРР була прийнята 10-14 бе- ської Соціалістичної Резня 1919 Р; У X0B1 на т' зв- Ш ВсеУк" Радянської Республіки Руському 3 їзді Рад. f1Qjo \ У статті 28 Конституції було закріплено ' Р гасло: «не працюючий - не їсть». Працюючі були різко відмежовані від «нетрудових елементів», які були позбавлені політичних та інших громадянських прав. Ц Цивільний кодекс Української СРР ивільний кодекс Української СРР було введено в дію 1 лютого 1923 р. Постановою Центрального Виконавчого Комітету УСРР «Про введення в дію Цивільного Кодексу УСРР» від 16 грудня 1922 р. У статті 2 цієї Постанови було зазначено, що жодні спори з цивільних правовідносин, які виникли до 7 листопада 1917 p., не приймаються до розгляду. У Циркулярі Верховного Суду УСРР від 23 лютого 1926 р. було відзначено, що ця заборона є категоричною, а тому суди не можуть розглядати спори навіть тоді, коли боржник визнав свій борг, а також тоді, коли договір було укладено до 7 листопада 1917 р., але підстави для позову виникли після цього.' Тобто, за сторонами закріплялося те фактичне становище, у якому їх настигла Жовтнева революція, незалежно від правової підстави. Якщо, наприклад, особа користувалася чужим майном за договором оренди, укладеним до 7.11.1917 p., то після цієї дати суд не приймав до розгляду позов власника про його повернення. Отже, орендар фактично ставав власником чужого майна. За статтею 3 цієї Постанови ЦВК, спори з цивільних правовідносин, що виникли у проміжку часу від 7.11.1917 р. до 1 лютого 1923 p., мали регулюватися законами, які діяли в момент виникнення цих спорів. Ц 1 Бюллетень Народного комиссариата юстиции УРСР.- 1926.-№ 7. 2 Гражданский Кодекс УССР. Практический комментарий. Состави- тели И. И. Курщкий, Л. А. Гиммерфарб.- X., 1928.- С. 8-9. 29 ивільна касаційна колегія Верховного Суду УСРР не визнала законним договір, укладений під час окупації Денікіна: «той факт, шо договір був затверджений старшим нотаріусом, не міняє справи. Тимчасова окупація радянської території контрреволюційними військами не перериває дії радянських законів, а тому договір, укладений при сприянні білогвадійської влади, є незаконним» . Українське цивільне право Постановою ЦВК була допущена зворотна дія Цивільного кодексу на правовідносини, що виникли в період від 7.11.1917 р. до 1.02.1923 p., оскільки були великі прогалини у їх регулюванні. Допускалося розширене тлумачення Цивільного кодексу, «якщо цього вимагала охорона інтересів робітничо-селянської держави і трудящих». Проте судам було заборонено тлумачити положення Кодексу на підставі законів скинутих урядів і практики дореволюційних судів. Було проголошено, що дія Цивільного кодексу поширюється на всю територію УСРР. Цивільний кодекс 1922 р. містив 435 статей і мав таку структуру: Загальна частина /. Основні положення. II. Суб 'єкти прав - особи. НІ. Об 'єкти прав (майно). IV. Правочини. , V. Позовна давність. Речове право /. Право власності. II. Право забудови. III. Застава майна. Зобов'язальне право /. Загальні положення. II. Зобов 'язання, що виникають із договорів.
V. Міна. VI. Позика. VII. Підряд. VIII. Поручительство. А) Доручення. Б) Довіреність. IX. Про договір комісії. X. Товариства:
XI. Страхування XII. Зобов 'язання, що виникає внаслідок безпід ставного збагачення XIII. Зобов'язання, яке виникає внаслідок заподіяння іншому шкоди. Спадкове право 30 Роздіп І. Цивільні відносини. Соціальні регулятори цивільних відносин У Цивільному кодексі було відновлено інститут спадкування. Згідно із Декретом від 7 березня 1919 р. «Про скасування спадкування» і додатком до нього від 17 березня 1919 p., спадкоємцем могли бути після смерті батьків лише діти, які були на їх утриманні. Кодекс встановив, що спадкоємцями за законом і за заповітом могли бути лише прямі низходящі родичі (діти, внуки, правнуки), один з подружжя, а також непрацездатні неімущі особи, які фактично перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Тобто, працездатні батьки не мали права на спадкування. Розділ 10 «Товариства» з Цивільного кодексу УСРР згодом було виключено. Цивільний кодекс Української СРР 1922 р. був дослівною копією Цивільного кодексу Російської СФРР, отже, українською у ньому була лише назва. Конституція Україн- Конституція була прийнята XI Всеукраїн сько/ Соціялістичної ським 3'ЇЗД°М РаД ] 5 тРавня ] 929 Р- Радянської Республіки У шй містилося 14 статей, які мали без- (1929 р) посередньо стосуватися цивільних від- носин. Подаємо їх зміст - для відповідних висновків та порівнянь. Стаття 4 Вся земля, надра, ліси і води, а також фабрики, заводи, банки, залізничний, водний та повітровий транспорт і засоби зв'язку є соціялістич-ною державою власністю на підставах, визначених законодавством Союзу радянських соціялістичних республік і Української соціялістичної радянської республіки. Зовнішня торгівля визнається державною монополією. Стаття 5 Українська соціялістична радянська республіка забезпечує політичні права для трудящих мас, без ріжниці статі, віри, раси і національности і цілком позбавляє цих прав експлуататорські кляси. Стаття 7 Українська соціялістична радянська республіка, виходячи з солідар-ности трудящих всіх націй, надає всіх політичних прав чужоземцям, що перебувають на території Української соціялістичної радянської республіки для трудових занять і належать до робітничої кляси, а також до селянства, яке не вживає найманої праці,- на підставі постанов верховних органів Союзу радянських соціялістичних республік. 31 Українське цивільне право Стаття 8 В Українській соціялістичній радянській республіці церкву відокремлюється від держави і школу від церкви і воля релігійних визнань і антирелігійної пропаганди признається за всіма громадянами. Стаття 9 Щоб забезпечити трудящим дійсну волю виявлення своїх думок, Українська соціялістична радянська республіка знищує залежність преси від капіталу і передає до рук робітничої кляси та селянства всі технічні і матеріяльні засоби до видання часописів, книжок та всіляких інших творів друку та забезпечує по всій країні їх вільне поширення. Стаття 10 Щоб забезпечити трудящим дійсну волю зібрань, Українська соціялістична радянська республіка, визнаючи право громадян вільно влаштовувати зібрання, мітинги, походи і т. інш., дає до розпорядження робітничої кляси та селянства всі придатні для влаштування народніх зборів помешкання. Стаття 123 З метою забезпечення за громадянами свободи совісті церкву в УРСР відокремлено від держави і школу від церкви. Свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди визнається за всіма громадянами. Стаття 124 У відповідності з інтересами трудящих і з метою зміцнення соціалістичного ладу громадянам УРСР гарантується законом: а) свобода слова, б) свобода друку, в) свобода зборів і мітингів, г) свобода вуличних походів і демонстрацій. Ці права громадян забезпечуються наданням трудящим і їх організаціям друкарень, запасів паперу, громадських будинків, вулиць, засобів зв'язку і інших матеріальних умов, необхідних для їх здійснення. Стаття 125 У відповідності з інтересами трудящих і з метою розвитку організаційної самодіяльності і політичної активності народних мас громадянам УСРР забезпечується право об'єднання в громадські організації: професійні спілки, кооперативні об'єднання, організації молоді, спортивні й оборонні організації, культурні, технічні і наукові товариства, а найбільш активні й свідомі громадяни з лав робітничого класу й інших верств трудящих об'єднуються у Комуністичну партію (більшовиків) України, яка є передовим загоном трудящих в їх боротьбі за зміцнення і розвиток со- 32 І Роздіі І. Цивільні відносини. Соціальні регулятори цивільних відносин ціалістичного ладу і являє собою керівне ядро всіх організацій трудящих, як громадських, так і державних. Стаття 126 Громадянам УСРР забезпечується недоторканність особи. Ніхто не може бути заарештований інакше, як за постановою суду або з санкції прокурора. Стаття 127 Недоторканність житла громадян і тайна листування охороняються законом. Стаття 130 Кожний громадянин УСРР зобов'язаний берегти і зміцнювати суспільну, соціалістичну власність, як священну і недоторканну основу радянського ладу, як джерело багатства і могутності батьківщини, як джерело заможного і культурного життя всіх трудящих. Особи, що роблять замах на суспільну, соціалістичну власність, є ворогами народу. *** За ширмою цієї Конституції руйнувалися церкви, репресувалися священики, мільйони українців були знищені голодом, розстріляні за збирання колосків на колгоспному полі. Тому ці конституційні норми слід сприймати з урахуванням реалій радянської демократії в Україні. Конституція У „цій KJ:. ПРИЙНЯ™ Надзви- (Осноений Закон) ™иним XIV Українським 3 їздом Рад Української Радянської ЗО„С1ЧНЯ 1937 Р- одне 3 вловних м.сць Соціалістичної займало регулювання відносин власнос- Республіки (1937р.) ті' ЧОМУ бУЛ0 присвячено сім статей та- кого змісту: Стаття 4 Економічну основу УРСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, що утвердилися внаслідок ліквідації капіталістичної системи господарства, скасування приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і знищення експлуатації людини людиною. Стаття 5 Соціалістична власність в УРСР мас або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об"єднань). Стаття 6 1 Земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудні, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку, організовані 33 Українське цивільне право державою великі сільськогосподарські підприємства (радгоспи, машинно-тракторні станції і т. п.), а також комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових пунктах є державною власністю, тобто всенародним добром. Стаття 7 Громадські підприємства в колгоспах і кооперативних організаціях з їх живим і мертвим реманентом, продукція, що її виробляють колгоспи та кооперативні організації, так само як їх громадські будівлі, становлять громадську, соціалістичну власність колгоспів і кооперативних організацій. Кожний колгоспний двір, крім основного прибутку від громадського колгоспного господарства, має в особистому користуванні невелику присадибну ділянку землі і в особистій власності підсобне господарство на присадибній ділянці, житловий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент - згідно з статутом сільськогосподарської артілі. Стаття 8 Земля, яку займають колгоспи, закріпляється за ними в безоплатне і безстрокове користування, тобто навічно. Стаття 9 Поруч з соціалістичною системою господарства, яка є панівною формою господарства УРСР, допускається законом дрібне приватне господарство одноосібних селян і кустарів, яке грунтується на особистій праці і виключає експлуатацію чужої праці. Стаття 10 Право особистої власності громадян на їх трудові прибутки та заощадження, на житловий будинок і підсобне хатнє господарство, на предмети хатнього господарства і вжитку, на предмети особистого споживання та комфорту, так само як право спадкування особистої власності громадян - охороняються законом. У статті 12 праця була проголошена обов'язком і честю кожного здатного до праці громадянина, за принципом: «хто не працює, той не їсть». Громадянам УРСР гарантувалася свобода слова, друку, зборів і мітингів, вуличних походів і демонстрацій (стаття 124). За статтею 125 Конституції громадянам «у відповідності з інтересами трудящих» забезпечувалося право об'єднання в громадські організації, «а найбільш активні і свідомі ... об'єднуються у Комуністичну партію (більшовиків) України, яка є «керівним ядром усіх організацій трудящих, як громадських, так і державних». Громадянам УРСР забезпечувалася недоторканність особи (стаття 126) та недоторканність житла і тайна листування (стаття 127). 34 Розділ І. Цивільні відносини. Соціальні регулятори цивільних відносин Пя Конституція, за її зовнішніми характеристиками, була названа найдемократичнішою в Європі. Та знову ж таки, за пропагандистською завісою здійснювалася тотальна зневага до прав людини, утверджувалася диктатура комуністичної партії, нищилася приватна ініціатива, почуття власника. Основи цивільного Ідея прийняття єдиного Цивільного коде- законодавства Союзу «су Союзу РСР не була реалізована. На- т РСР та союзних республік (1961 р.) омість 8 грудня 1961 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон Про затвердження Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік, які були введені в дію 1 травня 1962 року. Верховним Радам союзних республік було доручено привести законодавство союзних республік у відповідність до Основ. Як було зазначено у преамбулі Основ, «Радянський Союз, досягнувши повної та остаточної перемоги соціалізму, вступив у період розгорнутого будівництва комунізму», одним із завдань якого було названо створенння матеріально-технічної бази комунізму. Вона мала забезпечити «изобилие» матеріальних та культурних благ, поступове перетворення соціалістичних відносин у комуністичні, виховання громадян у дусі високої комуністичної ідейності, комуністичного ставлення до праці і народного господарства. Преамбула передбачала створення єдиної комуністичної власності на засоби виробництва, а також те, що в міру наближення до комунізму особисті потреби громадян будуть все більшою мірою задовольнятися за рахунок суспільних фондів. У преамбулі було підкреслено, що в період комуністичного будівництва повністю використовуватимуться товарно-грошові відносини нового змісту, який формується у плановому соціалістичному господарстві. Вся преамбула була написана на високих ідеологічних тонах, підкреслюючи роль цивільного законодавства у вирішенні завдань будівництва комунізму. Основи цивільного законодавства містили 129 статей і мали таку структуру: Розділ І. Загальні положення. Розділ II. Право власності. Розділ НІ. Зобов'язальне право. Глава 1. Загальні положення про зобов 'язання. Глава 2. Купівля-продаж. Глава 3. Поставка. 35 Глава 4. Державна закупка сільськогосподарської продукції у колгоспів і радгоспів. Глава 5. Майновий найом. Глава 6. Найом житлового приміщення. Глава 7. Підряд. Глава 8. Підряд на капітальне будівництво. Глава Я.Перевозка. Глава 10. Державне страхування. Глава 11. Розрахункові та кредитні відносини. Глава 12. Зобов 'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди. Глава 13. Зобов 'язання, які виникають внаслідок рятування соціалістичного майна. Розділ IV. Авторське право. Розділ V. Право на відкриття. Розділ VI. Винахідницьке право. Розділ VII. Спадкове право. Розділ VIII. Правоздатність іноземців та осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав, міжнародних договорів та угод. В Основах вперше на законодавчому рівні було використано термін «радянське цивільне законодавство». Усі цивільні відносини згідно зі статтею 4 Основ були поділені на три групи:
До першої належали усі цивільні відносини у сфері економіки, крім автомобільних перевезень. А це означало, що від регулювання найважливіших відносин союзні республіки були відлучені. Спільна компетенція у регулюванні цивільних відносин допускалася лише тоді, коли про це було окремо зазначено в Основах або в іншому союзному законодавчому акті. До спільної компетенції було віднесено, зокрема, визначення випадків і порядку обмеження дієздатності повнолітніх громадян, підстав та порядку реквізиції та конфіскації, визначення підстав обмеженої відповідальності, можливості спадкування авторських прав. Союзним республікам було дозволено визначити наступні (після двох, визначених в Основах) черги спадкоємців за законом. У виключній компетенції союзних республік залишалося небагато: дарування, позика, доручення, довічне утримання. 36 Розділ І. Цивільні відносини. Соціальні регулятори цивільних відносин . На підставі Основ цивільного законодав- Цивільнии к° ства кожна союзна республіка мала при- Украінськоі йняти свій Цивільний кодекс. (1963 р.) Робота по опрацюванню проектів Цивіль- них кодексів союзних республік була сконцентрована в Москві. Був опрацьований спершу проект Цивільного кодексу РРФСР, який потім був уже вдруге «подарований» іншим союзним республікам. Кінцеві варіанти проектів Цивільних кодексів союзних республік знову подавалися у Москву. Всесоюзний науково-дослідний інститут радянського законодавства пильно стежив, щоби різниці між кодексами були мінімальними. Цивільний кодекс Української РСР був затверджений Законом УРСР Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР» від 18 липня 1963 р. Кодекс набрав чинності 1 січня 1964 року. Цивільний кодекс УРСР відрізнявся від Цивільного кодексу РРФСР тим, що у нас довічне утримання було окремим договором, а у них - різновидністю договору купівлі-продажу. Структура Цивільного кодексу УРСР, як і всіх інших союзних республік, повністю віддублювала структуру Основ, та інше і не могло бути. Усі статті Основ були перенесені до змісту кодексу. Різниця у кількості статей (129-572) певною мірою пояснювалася дробленням великих за обсягом статей Основ. Отже, наявність окремих Цивільних кодексів союзних республік створювала лише своєрідний ідеологічно-правовий фасад, за яким була захована майже повна їх змістова ідентичність. Конституція Конституція УРСР була прийнята Вер- (Основний Закон) ховною Радою УРСР 20 квітня 1978 р. Української Радянської У Главі 2 Конституції УРСР, яка мала Соціалістичної назву «Економічна система», була про- Республіки довжена лінія пріоритетності державної власності, держава мала здійснювати контроль за мірою праці та споживання. Подаємо зміст окремих статей цього Основного Закону. Стаття 10 Право особистої власності громадян на їх трудові прибутки та заощадження, на житловий будинок і підсобне хатнє господарство, на предмети хатнього господарства і вжитку, на предмети особистого споживання та к°мфорту, так само як право спадкування особистої власності громадян - охороняються законом. . 37 Українське цивільне право Стаття 11 Господарське життя УРСР визначається і спрямовується державним народногосподарським планом в інтересах збільшення суспільного багатства, неухильного піднесення матеріального та культурного рівня трудящих, зміцнення незалежності соціалістичної держави і посилення її обороноздатності. Стаття 12 Праця в УРСР є обов'язком і справою честі кожного здатного до праці громадянина за принципом: «хто не працює, той не їсть». В УРСР здійснюється принцип соціалізму: «від кожного за його здібністю, кожному - за його працею». У розділі «Держава і особа» містилася ціла система прав громадян УРСР, зокрема право на охорону здоров'я, на житло, на користування досягненнями культури. «Відповідно до цілей комуністичного будівництва» громадянам гарантувалася свобода наукової, технічної і художньої творчості. Громадянам УРСР гарантувалася недоторканність особи, житла, особистого життя, таємниця телефонних розмов і телеграфних повідомлень. За статтею 56, дії службових осіб, які вчинені з порушенням закону, з перевищенням повноважень і які ущемляють права громадян, могли бути «у встановленому законом порядку оскаржені до суду». Правда, на прийняття цього закону, без якого стаття 56 Конституції не розпочинала своєї чинності, довелося чекати надто довго. Цією ж статтею громадянам було надано право на відшкодування втрат, заподіяних діями державних і громадських організацій, а також службових осіб при виконанні ними службових обов'язків. |
Тема. Література про Велику Вітчизняну війну. М. Шолохов російський... Тема. Література про Велику Вітчизняну війну. М. Шолохов – російський письменник, лауреат Нобелівської премії |
Урок вивчення нового матеріалу Тема. Інтенсивний розвиток латиноамериканської літератури в другій пол. XX ст. Г. Гарсіа Маркес — відомий колумбійський письменник,... |
Борис Миколайович УРСР (1978 р.), Державної премії СРСР (1981 р.), нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, лауреат премії ім. В. М. Глушкова... |
Про Міжнародний конкурс наукових робіт студентів та аспірантів, присвячений... Міжнародний конкурс наукових робіт студентів та аспірантів, присвячений 40-річчю присудження Нобелівської премії В. В. Леонтьєву |
Темур'янц Наталія Арменаковна Дійсний член Європейського та Американського біоелектромагнітного товариств, Міжнародного товариства біометеорологія, член Українського... |
Причини та умови корупції в Україні Розгляд даного питання є важливим ще й з огляду на те, що корупція є явищем, яке саморозвивається і самодетермінується в межах загальної... |
Тема роботи Переможці Міжнародного конкурсу наукових робіт студентів та аспірантів, присвяченого 40-річчю присудження Нобелівської премії В.... |
Тема роботи Переможці Міжнародного конкурсу наукових робіт студентів та аспірантів, присвяченого 40-річчю присудження Нобелівської премії В.... |
Предмет Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з розгляду загальновизнаних її теоретичних засад. Засвоєння теоретичних питань,... |
Книга перша Книга друга В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,- 3] Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився |