1.1. Перспективна стандартизація
Вищим ступенем прогресивних стандартів є стандарти з перспективними вимогами, що розробляються у складі НІОКР за визначенням перспектив розвитку груп однорідної продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, комплектуючих виробів і матеріалів. Відповідно до методичних вказівок РД 50 — 435 — 83 під групою однорідної продукції розуміється сукупність виробів, що характеризуються загальним цільовим (функціональним) призначенням, володіють загальними основними властивостями. Метою розробки стандартів з перспективними вимогами є створення нормативно-технічної бази державного управління розробкою і випуском вітчизняної продукції, відповідної вищому світовому рівню.
Перспективні стандарти забезпечують якнайповніший облік науково і економічно обґрунтованих вимог замовника, використання результатів пошукових, фундаментальних, прикладних НДР, прогнозування, відкриттів, винаходів, встановлення диференційованих значень основних показників технічного рівня і якості груп однорідної продукції, а також сприяють розробці, постановці на виробництво і випуску нової (модернізованої) техніки, зняттю з виробництва застарілих виробів. Такі стандарти використовуються при розробці нормативно-технічної документації на нову техніку, постановці її на виробництво, державній сертифікації продукції, плануванні виробництва конкретної високоякісної продукції.
Стандарти з перспективними вимогами повинні передбачати обмежену номенклатуру основних показників технічного рівня і якості і в той же час переконливо характеризувати тенденцію прогресивного розвитку даної групи однорідної продукції в світі в прогнозованому періоді. Для машинобудівної продукції, наприклад, такі показники можуть характеризувати її споживчі властивості, народногосподарську ефективність виробництва і експлуатації (вантажопідйомність, технологічність, швидкість), надійність (безвідмовність, ремонтопридатність, збереження, довговічність), економічність (питома витрата палива, паливно-мастильних матеріалів, коефіцієнт корисної дії, собівартість і ін.), комфортність, безпеку.
Перспективні показники технічного рівня і якості виробів встановлюються замовником, опрацьовуються і узгоджуються з головною організацією по групі однорідної продукції, розробником, базовою (головною) організацією з стандартизації. Рівень показників враховує вимоги стандартів зарубіжних країн на аналогічні групи виробів. Перспективні стандарти можуть передбачати ступені технічного рівня і якості продукції з вказівкою терміну введення в дію кожного з них. У зв'язку з важливістю таких стандартів їх впровадження передбачається в планах основних організаційно-технічних заходів, формується як відповідне завдання науково-технічних програм, планів економічного і соціального розвитку галузей промисловості із забезпеченням їх виконання необхідними матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами.
Впровадження стандартів з перспективними вимогами дозволяє забезпечити економічний ефект за рахунок наступного: уніфікації, тобто відомості різноманіття продукції до раціональної одноманітності однорідної продукції; створення основних параметрів виробів, що розробляються, складових групи однорідної продукції; зростання технічного рівня і якості виробів, своєчасного зняття з виробництва застарілої продукції; скорочення витрат за рахунок спадкоємності продукції при постановці на виробництво і виготовленні нових високоефективних виробів виробничо-технічного призначення; зменшення витрат в експлуатації у зв'язку з економією матеріальних і трудових ресурсів, яка викликається безперервним процесом підвищення технічного рівня і якості продукції. Економія від реалізації перспективних вимог стандарту залежить від терміну його дії.
Економічний ефект від впровадження стандарту з перспективними вимогами з терміном дії, який рівний терміну оновлення даної групи однорідної продукції ( крб.), розраховують таким чином:
при t4-t1=T
де — економія від впровадження показників і-й ступеня якості стандарту з перспективними вимогами за період , i = 1, 2, 3 крб.;
 — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (рівний ставці банківського %);
Кдод1 — витрати на проведення НДР і розробку стандарту з перспективними вимогами, крб.;
Кдод2 — додаткові капітальні вкладення, пов'язані з впровадженням стандарту з перспективними вимогами, крб.
t1 — початок впровадження і-й ступеня якості (і = 1, 2, 3), років;
t4 — закінчення терміну дії стандарту з перспективними вимогами, років;
Δt — термін оновлення однорідної продукції даної групи, років;
— термін дії стандарту з перспективними вимогами, років;
Економічний ефект від впровадження стандарту з перспективними вимогами, термін дії якого більший, ніж термін оновлення даної групи однорідної продукції (, крб.), розраховується за формулою:
при t21 + Т t3
де  — економія від впровадження показників 2-го ступеня якості стандарту з перспективними вимогами за період  , крб.
— економія, яку можна було б отримати при впровадженні переглянутого стандарту, що встановлює показники, відповідні показникам 2-го ступеня якості стандарту з перспективними вимогами за період, крб.;
Кдод1n — витрати на проведення НДР і розробку переглянутого стандарту, крб.;
Кдод1n — додаткові капітальні вкладення, пов'язані з впровадженням переглянутого стандарту, крб.
Економічний ефект від впровадження стандарту при наступному ступені якості розраховується так:
при t31 + Т tH
 — економія від впровадження показників 3-го ступеня якості стандарту з перспективними вимогами за період  крб.
При наступному ступені якості:
при t21 + Т t3 і t31 + 2Т t4
 — економія від впровадження показників 3-го ступеня якості стандарту з перспективними вимогами за період крб.
— економія від впровадження показників 2-го ступеня якості стандарту з перспективними вимогами за період  крб.;
 — економія, яка була б отримана при впровадженні переглянутого стандарту, що встановлює показники, відповідні показникам 2-го ступеня якості стандарту з перспективними вимогами за період  , крб.
Економія від впровадження показників і-й ступені якості стандарту з перспективними вимогами за термін дії цього ступеня ( ), яка вимірюється в карбованцях і з врахуванням чинника часу, визначається таким чином:
де Ei — річна економія від впровадження показників 1-го ступеня стандарту з перспективними вимогами, крб.;
Е — норматив приведення (0,1);
— період часу від моменту початку впровадження показників і-й ступені стандарту з перспективними вимогами (ti) до моменту переходу на новий ступінь (ti+1), років;
i = 1, 2, 3.
Витрати на розробку стандарту з перспективними вимогами на стадії планування (Кдод1) розраховуються в карбованцях:
де — витрати на розробку стандарту, крб.;
 — коефіцієнт складності розробки стандарту з перспективними вимогами, що враховує необхідність проведення великого об'єму НДР.
Коефіцієнт складності розробки стандарту з перспективними вимогами визначається за формулою:
де КН — коефіцієнт новизни, що враховує ступінь новизни і прогресивність стандарту;
КІ — коефіцієнт інформаційної ємності, що враховує зростання трудомісткості розробки стандарту з перспективними вимогами внаслідок прогнозування його показників;
КС — коефіцієнт складності узгодження, що враховує зростання трудомісткості розробки стандарту з перспективними вимогами внаслідок складності узгодження прогнозних величин;
Кк — коефіцієнт конструктивної складності виробів, що стандартизуються і що враховує зростання трудомісткості розробки стандарту з перспективними вимогами на групу однорідної продукції.
Нормативні значення коефіцієнтів встановлюються галуззю. За відсутності нормативів можна прийняти Ксл = 1,92.
Витрати на впровадження стандарту з перспективними вимогами на стадії планування (Кдод2) розраховуються в карбованцях:
де  — витрати на впровадження стандарту з перспективними вимогами на одному підприємстві, що випускає найбільший об'єм продукції, крб.;
 — річний об'єм випуску продукції на даному підприємстві в натуральних одиницях;
А2 — загальний річний об'єм випуску продукції в натуральних одиницях;
— коефіцієнт, що враховує відмінність в рівні оснащення підприємств, які впроваджують стандарт з перспективними вимогами.
Значення коефіцієнта  залежно від об'єму випуску продукції встановлює галузь, за відсутності цих значень можна користуватися наступними даними, які представлені нижче.
Річний об'єм випуску продукція на типовому підприємстві, що випускає найбільший об'єм продукції %
|
Значення коефіцієнта
|
До 25
Від 26 до 50
Від 51 до 75
Понад 75
|
2,0
1,7
1,5
1,0
|
|