3.1. Законодавче забезпечення стандартів в Україні
На всіх етапах розвитку вітчизняної стандартизації загальнотехнічні стандарти займали особливе місце. В кінці 60 — початку 70-х рр. з розрізнених стандартів були сформовані системи і комплекси загальнотехнічних стандартів міжгалузевого застосування. На Держстандарт були покладені завдання по координації стандартизації в галузях промисловості, а також розробка єдиних систем державних стандартів міжгалузевого застосування по нормативно-технічній, проектно-конструкторской і технологічній документації (ГСС, ЕСЬКД, ЕСТД).
У формуванні єдиної системи, намітився новий етап розвитку вітчизняної стандартизації, рівень якої визначався вже наявними досягненнями науково-технічного прогресу і перспективами його розвитку. В умовах централізованого управління економікою ці системи виконували основоположну функцію стандартизації, що полягає в створенні технічного законодавства країни. На їх основі розвивалася галузева стандартизація, розроблялися державні і галузеві стандарти на продукцію і методи її контролю, а також процеси виробництва. Ці ж системи стандартів застосовувалися підприємствами і організаціями промисловості як загальні технічні норми при розробці, виробництві, експлуатації, ремонту і модернізації техніки.
Формування суверенної ринкової економіки, основ міжнародної і національної науково-технічної політики української держави обумовлює необхідність переосмислення ролі і місця цих систем стандартів в справі державної стандартизації, у розробленні принципово нової стратегії і концепції проведення робіт в цій області стосовно переходу України на модель стійкого розвитку, закріплення стабільного положення в СНД. У 1993 р. вперше у вітчизняній практиці було створено правове «поле» державного науково-технічного нормування, основи якого закріплені Законом України «Про стандартизацію» у взаємній ув'язці із законами України «Про забезпечення єдності вимірювань» і «Про сертифікацію продукції (послуг)».
Цим законодавчим актом (ст. 7) визначено, що державні стандарти України встановлюють «правила і норми, що забезпечують технічну і інформаційну єдність при розробці, виробництві, використанні (експлуатації) продукції, виконанні робіт і наданні послуг, зокрема правила оформлення технічної документації, допуски і посадки, загальні правила забезпечення якості продукції, робіт і послуг, збереження і раціонального використання всіх видів ресурсів, терміни і їх визначення, умовні позначення, метрологічні і інші загальнотехнічні і організаційно-технічні правила і норми».
Реалізація даних положень Закону України проведена в Державній системі стандартизації (ГСС), де, зокрема, сказано, що основоположні стандарти встановлюють загальні організаційно-технічні положення для певної області діяльності, а також загальнотехнічні вимоги, норми і правила, які забезпечують: взаєморозуміння, технічна єдність і взаємозв'язок різних областей науки, техніки і виробництва в процесах створення і використання продукції; охорону навколишнього середовища, безпеку продукції, процесів і послуг для життя і здоров'я людей; збереження майна і інші загальнотехнічні вимоги (ДСТУ 1.0-92). Структурна схема Державної системи стандартизації приведена на мал. 3.1.
У ГСС УКРАЇНИ основоположні стандарти диференційовані по двох основних групах: основоположні організаційно-технічні і основоположні загальнотехнічні, основні вимоги до змісту яких викладені в ДСТУ 1.5.-92 (рис 3.2)
Структуроутворюючі системи
ДСІ ДС сертифікації ДС каталогізації
 
Рис. 3.1. Структурна схема
Забезпечення функціонування державних систем стандартизації, єдність вимірювань і обов'язкової сертифікації, їх гармонізація з міжнародними, регіональними і зарубіжними національними системами є основними завданнями Держстандарту України.
Взаємозв'язок Державної системи стандартизації (ГСС), Державної системи забезпечення єдності вимірювань (ДСВ) і Державної системи обов'язкової сертифікації з врахуванням інших функціональних завдань (по каталогізації і Держнагляду) можна представити у вигляді схеми, наведеної на рис. 3.3.
В даний час діють 15 систем і 10 комплексів стандартів. У табл. 3.1 наведений склад загальнотехнічних і організаційно-технічних систем і комплексів стандартів. З таблиці видно, що 97% стандартів, включених в загальнотехнічні системи і комплекси, є міждержавними. Таким чином, зберігається превалююче положення міждержавних стандартів, що входять в загальнотехнічні системи і комплекси. Близько 62% стандартів регламентують єдині вимоги для народногосподарської і оборонної продукції (вони входять в дев'ять систем). Більше 21% стандартів, що входять в загальнотехнічні і організаційно-технічні системи і комплекси, розповсюджуються тільки на народногосподарську продукцію, до 15% стандартів є військовими і до 3%-українськими.
Розвиток вітчизняного технічного законодавства в області забезпечення оборонного замовлення («Основні положення військової доктрини України», федеральні закони «Про державне оборонне замовлення», «Про постачання продукції для федеральних державних потреб»), реформування Озброєних Сил, а також військово-технічна політика Міністерства оборони привели до необхідності створення комплексу державних українських військових стандартів (ДСТУ), які методами і засобами стандартизації повинні сприяти підвищенню обороноздатності країни і створити організаційно-технічні механізми практичної реалізації прийнятого законодавства.
Суверенізація зовнішньополітичної, зовнішньоекономічної, військової і військово-технічної політики країн — членів СНД, відмінності в структурах державного управління, видах, формах власності і взаєминах суб'єктів господарської діяльності, а також невизначеність взаємин між національними органами по військовій стандартизації об'єктивно обумовлюють самостійну спрямованість в розробці українських стандартів загальнотехнічних і організаційно-технічних систем, що враховують або містять вимоги, що представляють інтереси Міністерства оборони України.
Фахівці вважають, що такий стан збережеться і в найближчому майбутньому.
Підкреслюючи значущість загальнотехнічної стандартизації в країні, слід зазначити, що загальнотехнічні і організаційно-технічні системи стандартів є другими після безпосередньо стандартів ДСС законодавчо закріпленим і пріоритетним напрямом національній стандартизації. Замовником, організатором, координатором і основним виконавцем робіт в цій області є Держстандарт України.
При розгляді систем стандартів необхідно звернути увагу перш за все на їх роль і місце в забезпеченні промислового виробництва економіки країни. Основу для проведення всього комплексу робіт при створенні техніки, починаючи від прикладних НДР, ДКР, постановки і освоєння продукції у виробництві і закінчуючи забезпеченням її експлуатації, ремонту і утилізації, складає Система розробки і постановки продукції на виробництво (СРПП). Вона встановлює етапи і види робіт на всіх стадіях життєвого циклу продукції, порядок їх проведення і контролю, оформлення отриманих результатів, а також взаємовідношення учасників робіт (замовників, Таблиця 3.1 Склад загальнотехнічних і організаційно-технічних систем стандартів розробників, виробників, споживачів).
Таблиця 3.1.
Склад загальнотехнічних і організаційно-технічних систем стандартів
Система стандартів
|
Загальна кількість стандартів
у системі
|
Зокрема
|
Статус стандартів
|
на НХП
|
військових
|
з єдиними вимогами
|
Розроблених
на майбутнє
|
ГОСТ
|
ДСТУ
|
ЕСКД
|
157
|
-
|
3
|
154
|
16
|
157
|
-
|
ЕСТД
|
37
|
-
|
-
|
37
|
16
|
37
|
-
|
УСД
|
|
|
|
|
|
|
-
|
СИБІД
|
50
|
-
|
-
|
50
|
-
|
50
|
-
|
ДСІ
|
401
|
-
|
4
|
397
|
-
|
401
|
-
|
ЕСЗКС
|
127
|
-
|
26
|
101
|
55
|
127
|
-
|
ССБТ
|
372
|
52
|
-
|
320
|
500
|
372
|
-
|
СФД
|
17
|
-
|
17
|
-
|
3
|
17
|
-
|
СРПП
|
66
|
16
|
50
|
3
|
75
|
54
|
12
|
СООП
|
|
|
|
|
|
|
|
ЕСПД
|
32
|
-
|
-
|
32
|
-
|
28
|
4
|
ЕПДС
|
|
|
|
|
|
|
|
БЧС (спільно з ГО)
|
32
|
-
|
-
|
32
|
9
|
20
|
-
|
КСОТТ і КСКК, включаючи КС “Мороз 5” і “Клімат 6”
|
61
|
-
|
57
|
4
|
1162
|
61
|
-
|
ССНТ
|
8
|
-
|
-
|
8
|
200
|
8
|
-
|
ССЕТО
|
7+10 РДВ
|
2
|
57+10РБВ
|
17
|
-
|
68+8РДВ
|
8+2РДВ
|
Забезпечення зносостійкості
|
16
|
16
|
-
|
-
|
31
|
16
|
-
|
Розрахунки і випробування на міцність і ресурс
|
16
|
-
|
-
|
16
|
350
|
16
|
-
|
Статистичні методи
|
6
|
6
|
-
|
-
|
-
|
6
|
-
|
Контроль неруйнуючий
|
18
|
18
|
-
|
-
|
42
|
18
|
-
|
Технічна діагностика
|
16
|
16
|
-
|
-
|
200
|
16
|
-
|
Технологія
|
5
|
5
|
-
|
-
|
57
|
5
|
-
|
Промислова чистота
|
15
|
15
|
-
|
-
|
101
|
15
|
-
|
Вібрація
|
45
|
45
|
-
|
-
|
-
|
45
|
-
|
Шум
|
38
|
38
|
-
|
-
|
-
|
38
|
-
|
Експлуатація і ремонт
|
5
|
5
|
-
|
-
|
17
|
5
|
-
|
Упаковка, транспортування
зберігання
|
4
|
4
|
-
|
-
|
-
|
4
|
-
|
Маркування
|
4
|
4
|
-
|
-
|
-
|
4
|
-
|
Для ЕСТД також є актуальним подальше вдосконалення правил внесення змін в КД і ТД. Вимагає стандартизації і такий об'єкт, як забезпечення ТД єдиними правилами її оформлення для директивних технологій на вироби машинобудування і приладобудування. Необхідний, крім того, розвиток стандартизації в області технічної діагностики.
Як видно з рис. 3.4, стандарти СРПП (ГОСТ 15.004) встановлені для основних стадій життєвого циклу продукції (НДР, ДКР, виробництво, експлуатація, капітальний ремонт, утилізація). Природно, що об'єктивно існують і можуть бути стандартизовані такі стадії життєвого циклу продукції, як звернення і реалізація. «Зсув» стандартів СРПП управо дозволив останніми роками визначити підходи для стандартизації в рамках утилізації продукції. В той же час заслуговує особливої уваги зсув СРПП вліво, тобто в ті тимчасові сфери, коли планується (програмується) розвиток яких-небудь сфер і галузей економіки на державному рівні.
Зокрема, Законами України «Про стандартизацію» і «Про забезпечення єдності вимірювань» (ст. 15 і 26) визначено, що при розробці федеральних і інших державних програм, що фінансуються повністю або частково із засобів республіканського бюджету, зокрема програм створення і розвитку виробництва оборонної продукції, повинні бути передбачені відповідно розділ нормативного забезпечення якості продукції (робіт, послуг) і розділ метрологічного забезпечення.
Відповідно до Закону України «Про постачання продукції для державних потреб» (ст. 1 і 3) до державних потреб віднесена потреба України в продукції, необхідній для вирішення загальнонаціональних проблем, реалізації соціально-економічних, оборонних, науково-технічних, природоохоронних і інших цільових програм, а також інших завдань. Продукція, яка створюється для державних потреб, повинна відповідати обов'язковим вимогам державних стандартів і особливим умовам, встановленим в державних контрактах.
Суть нормативного і метрологічного забезпечення програм і проектів полягає в своєчасному створенні і дотриманні в процесі їх реалізації системно пов'язаного комплексу стандартів і еталонів України, міждержавних, міжнародних (регіональних) стандартів, норм і правил, а також засобів і методів вимірювань, випробувань і контролю, що встановлюють і забезпечують достовірність реалізації вказаних програм і проектів по перевірці вимог безпеки і показників якості продукції, робіт (процесів) і послуг, захист має рацію і законних інтересів громадян і економіки країни від негативних наслідків недостовірних результатів вимірювань.
Нормативи і еталони одиниць, засновані на прогнозі розвитку науково-технічного потенціалу країни, — необхідні елементи будь-якої програми, науково-технічної і соціально-економічної політики держави в цілому. Саме науково-технічне і організаційно-методичне нормування, закріплене в документах і забезпечене необхідними засобами і методами вимірювань, у поєднанні з правилами об'єктивного контролю і оцінки дає державі надійний технічний важіль управління економікою, а споживачеві і виробникові — основу для взаємодії. Крім того, стандарти, засоби забезпечення єдності вимірювань і процедури сертифікації продукції, процесів і послуг є ефективними інструментами усунення технічних бар'єрів і в той же час захищають внутрішній ринок, вітчизняного товаровиробника і споживача від неякісної продукції іноземних фірм.
Для того, щоб роботи, що проводяться Держстандартом України, дали максимальний ефект, передбачені наступні основні заходи:
створення типового техніко-економічного обгрунтування робіт по формуванню, реалізації і експертизі нормативного і метрологічного забезпечення цільових програм і проектів, а також типового порядку оплати по їх проведенню;
формування комплексної групи (Реєстру) експертів Держстандарту України із залученням фахівців академічних інститутів і науково-дослідних організацій;
нормативне і інформаційно-технологічне забезпечення функціонування
   
ЕСЬКД
|
ЕСТД
|
УСД
|
С ИБІД
|
ДСІ
|
Е СЗКС
|
ССБТ
|
С ФД
|
СРПП
|
СООП
|
ЕСПД
|
ЕПДС
|
БЧС (спільно з ГО)
|
К СОТТ і КСЬКК, включаючи КС “Мороз 5” і “Клімат 6”
|
ССНТ
|
ССЕТО
|
З абезпечення зносостійкості
|
Розрахунки і випробування на міцність і ресурс
|
С татистичні методи
|
Контроль неруйнуючий
|
Технічна діагностика
|
Технологія
|
П ромислова чистота
|
Вібрація
|
Шум
|
Е ксплуатація і ремонт
|
У паковка, транспортування
зберігання
|
Маркування
|
Рис. 3 4. Використання систем і комплексів загальнотехнічних стандартів
Реєстру експертів;
нормативно-методичне забезпечення і організація робіт по регіональних цільових програмах;
вивчення проблеми по програмах створення оборонної продукції;
методологічне підкріплення проблеми результатами фундаментальних досліджень РАН в області системного моделювання;
взаємозв’язок робіт експертної спрямованості, що проводяться Держстандартом, з діяльністю Експертної ради при Уряді України, Міністерстві економіки, Гкнті ВАК.
|