|
|
Скачати 114.57 Kb.
|
|
УДК 376.36-015.3 Заплатинська А.Б., Педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка ІНТЕГРАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ШВЕЦІЇ Стаття присвячена питанням організації та розвитку спеціальної освіти у Швеції. Ключові слова: спеціальна освіта, діти з порушеннями психофізичного розвитку, незрячі учні, корекційна освіта, спеціальні школи. Швеція – демократично-правова держава з монархічним укладом, парламентом та розвинутою системою самоуправління. Територіально поділена на 25 провінцій в яких налічується 286 шкільних районів. Керування системою освіти у Швеції покладено на Міністерство освіти та створювані комісії, які розробляють освітні програми і готують реформи окремих ступенів освіти. За статусом освітні заклади належать державному сектору, таким чином освіта усіх рівнів - безкоштовна. Основною характеристикою шведської системи освіти виступає масовість та демократичність. Велику увагу навчальні структури приділяють традиціям інноваційності, які проявляються високими рейтингами інвестування у наукові дослідження, розробки та публікації [1,2]. Протягом десяти останніх років у Швеції активно обговорюється якість освіти. В результаті цього проводяться освітні реформи з метою покращення успішності навчання та підвищення статусу професії вчителя. Зокрема, доповнення внесені до Закону «Про освіту» у 2011 року містять базові принципи і положення обов’язкової наступності в освіті підготовчої, дошкільної, позашкільної освіти та освіти дорослих. Закон включає положення, які передбачають забезпечення необхідною спеціальною допомогою школярів із особливими освітніми потребами та порушеннями психофізичного розвитку. І визначено рівність освітніх можливостей для усіх дітей, незалежно від їх місця проживання, здібностей та фізичних можливостей. Урядом розроблено нову шестибальну систему оцінювання, починаючи з осіннього семестру 2012 року оцінки виставлятимуться із шостого року навчання у школі. Згідно з реформами учні третього, шостого, дев’ятого років навчання обов’язкової шкільної програми виконуватимуть національні тести з різних предметів для оцінювання їх загальної успішності. З грудня 2013 педагоги навчальних закладів усіх ступенів потребуватимуть сертифікації, що сприятиме підвищенню статусу професії вчителя, підтримку професійного розвитку і таким чином покращення якості освіти. Зміни та доповнення внесенні до даного закону сприятимуть накопиченню знань, передбачають свободу вибору та враховують безпеку учнів [5]. Соціальна політика Швеції передбачає ряд стандартів згідно з якими діти – інваліди, незалежно від складності порушення, живуть у власних чи/або прийомних сім’ях. Допомогу родинам, які виховують дитину з інвалідністю надає розгалужена мережа соціальних та освітніх служб. Кожна дитина закріплена за реабілітаційним (ресурсним) центром в якому з нею працює команда фахівців, консультує таку команду спеціаліст з дитячої неврології та реабілітолог. Фахівці ресурсного центру окрім всебічної підтримки в сфері розвитку дитини чи психологічного комфорту сім’ї, допомагають переобладнати квартиру для доступності (безбар’єрності) і сприяють формуванню у дитини максимальної самостійності. Діти з порушеннями психофізичного розвитку починають відвідувати дошкільний навчальний заклад, із півтора-двох років, за місцем проживання. Для забезпечення комфорту у колі однолітків дитині надається асистент. Підготовкою асистентів займається Управління спеціальної педагогіки, зокрема, Ресурсні центри, які постали із реорганізованих спеціальних шкіл. Під час навчання асистенти отримують базові знання із психолого-педагогічних особливостей розвитку дитини; знайомляться з законодавчою базою щодо навчання та соціальних ініціатив держави по відношенню до осіб з порушеннями розвитку. Особливого значення надають вивченню педагогічних технологій, які включають практичні вміння та навички спілкування з дитиною, використання спеціального спорядження, пристосування меблів і т.д.. Затверджені нові програми обов’язкової освіти у дошкільних закладах містять чітку мету спрямовану на формування мовленнєвого та комунікативного розвитку дітей та знань в області різних наук і технологій. Таким чином, за підтримки освітніх та соціальних служб батькам які виховують дитину з інвалідністю надається ряд «підтримок» у вигляді освітніх програм, навчання батьків і дітей, підвищення кваліфікації вчителів та асистентів. На рівні муніципалітетів також створюються соціальні програми такі як: таксі для візочника, проживання соціального працівника («служба звільнення») із дитиною під час відпустки батьків та інше. По завершенню навчання в дошкільному закладі дитина з особливими освітніми потребами на загальних засадах потрапляє у школу. До першого класу школи приймають усіх семирічних дітей, які пройшли співбесіду на виявлення ступеня зрілості, можливі порушення фізичного чи психічного розвитку. Державні документи регламентують роботу школи вцілому. Вони визначають напрямки роботи навчального закладу, вимоги до персоналу, основні положення щодо організації, мети, завдань та методів викладання окремих навчальних дисциплін. Навчальний план школи складається на три роки із врахуванням запиту батьків щодо перспективи розвитку загальної та спеціальної освіти і передбачення можливості працевлаштування випускників. План діяльності освітнього закладу визначає шляхи, засоби, технології досягнення визначених цілей. Рішення щодо впровадження нового шкільного робочого плану приймається на рівні муніципалітету і стосується взаємозв’язку та співпраці між усіма освітнім закладами шкільного району. Таким чином, муніципалітет визначає власну систему освіти у відповідності до національного навчального плану та провідних цінностей держави. Проте залишає за собою право вибору щодо співвідношення у використанні персоналу, добору групи учнів із врахуванням віку та рівня викладання змісту предмета. А це в свою чергу дозволяє виробити систему врахування освітніх потреб та індивідуальних особливостей учня зі сторони навчального закладу та сформувати у персоналу школи відчуття власної відповідальності за навчання учнів [http://www.skolverket.se/sb/d/493]. Розроблена відповідно до чинного законодавства муніципальна система діяльності різних освітніх, соціальних структур та охорони здоров’я сприяє тісній співпраці з родинами що дозволяє краще пізнати особливості розвитку дитини. У зв’язку з великим ступенем самостійності муніципалітетів спеціальна (корекційна) освіта організовується по різному і учень який з тих чи інших причин має труднощі у навчанні може отримати додаткову підтримку передбачену на рівні школи та муніципалітету:
Важливо відзначити, що у осіб із обмеженими можливостями повна середня освіта дещо вища порівняно з іншими категоріями учнів, а також серед студентів вищих навчальних закладів їх кількість щороку зростає. У Швеції існують навчальні програми для учнів зі складними формами інвалідності, із 1996 року муніципалітети взяли зобов’язання щодо їх використання. Тому вони активно асимілюють до загальноосвітніх шкіл і лежать в основі укладання індивідуальних навчальних планів для дітей з порушеннями психофізичного розвитку [http://www.skolverket.se/sb/d/673]. Забезпечення загальноосвітніх закладів технічними засобами, навчальними підручниками, дидактичними матеріалами необхідними для навчання учнів з особливими освітніми потребами відбувається через Управління спеціальної освіти та шкіл і спеціальну педагогічну службу. Така система розроблена щоб надати максимальну підтримку дитині-інваліду на місцевому рівні незалежно від регіону. Таким чином Управління спеціальної педагогіки розробляє і розповсюджує навчально-методичні посібники та деякі технічні засоби [http://www.spsm.se]. На сьогодні у Швеції існують такі типи спеціальних шкіл: - спеціальна школа для дітей з порушенням інтелекту (обов’язкова для дітей з легкою розумовою відсталістю та підготовча для дітей з глибокою РВ). Основними предметами навчання в них є: мова, читання, письмо, лічба. Завдання спеціальної школи: максимальне наближення до масової загальноосвітньої школи. Підготовча спеціальна школа передбачає навчання дітей зі значними порушеннями інтелекту та складними комплексними порушеннями розвитку, і їх навчання сконцентроване на соціально-побутовій адаптації. Важливим елементом навчання є розвиток спілкування та взаємодії. - спеціальна школа Gnesta для дітей з порушеннями слуху та сліпоглухих у поєднанні з іншою патологією, зокрема порушеннями інтелекту; - спеціальна школа Hällsboskolan, Sigtuna och Umeå та для дітей з тяжкими порушеннями мовлення і ЗПР; - спеціальна школа Ekeskolan, Örebro, для дітей з порушеннями зору у поєднанні з іншими порушеннями розвиту. Спеціальні школи для дітей і молоді з порушеннями зору, слуху та мовлення підтримуються державою, у класі близько шести учнів, які за потребами мають додаткові технічні засоби навчання, що сприяє підвищенню якості освітнього процесу. Історичні дані свідчать, що перша спеціальна школа «Інститут для глухонімих і сліпих» або «Манілла» була відкрита у Стокгольмі в 1809 році Пером Ароном Богром. У 1879 році відкрито першу школу для сліпих. Із 1988 року учні з порушеннями зорової функції (незрячі та слабозорі) навчаються у загальноосвітніх школах отримуючи допомогу консультантів ресурсних центрів та за підтримки школи відповідними тифлотехнічними та адаптованими тифлопедагогічними навчальними посібниками [4]. У загальноосвітніх школах в оренду незрячим та слабозорим учням надаються тифлотехнічні засоби, що дозволяє створити максимальні адаптивні умови для дітей у повсякденному житті та покращити якість навчання. До таких технічних пристроїв відносимо: диктофони, озвучені будильники (терези) брайлівські принтери, дисплеї, DAISY-плеєри, зокрема, PlexTalk Pocket. Це спеціальний пристрій для читання «озвучених книг» із флеш-карт з підтримкою формату DAISY, який також відтворює аудіо файли у форматах MP3, WMA, AMR-WB+, Ogg Vorbis, Wave (PCM) та інші. Пристрій надає можливість вибору голосу та настройок тону синтезу мови; змін швидкості відтворення (11 установок). Голосовий супровід надає мовленнєву інформацію про операцію та озвучує пункти меню, дозволяє створити три типи закладок: нумеровані, голосові та закладки відновлення (усього доступно до 10 000 закладок). У сучасніших пристроях існують розширені можливості навігації: за заголовками, групами, сторінками, фразами, закладками, альбомами, рівнями, доріжками, параграфами і т.д. У плеєрі вбудовано динамік та передбачено можливість роботи із навушниками. Пристрій працює і від акумулятора не менше 12 годин. DAISY-плеєри мають набір функцій які допомагають незрячому учню самостійно працювати із озвученими текстами за рахунок: можливості переміщення елементами книги від глав до букв; функції запису в різних моделях (від запису коротких голосових заміток до функції професійного диктофону); озвучені системи підказок і меню за допомогою вбудованого синтезатора мови; можливість працювати з різними носіями інформації і т.д. Слід зазначити що провідну роль у інтегруванні незрячих учнів на навчання до загальноосвітніх шкіл відводять підготовці та перепідготовці педагогічних кадрів, навчанню батьків, які виховують дитину з інвалідністю, і самої дитини. Таке навчання проводиться на базі Управління спеціальної освіти та шкіл у Стокгольмі. Управління виконує роль Центрального ресурсного центру в структурі якого знаходяться регіональні управління, реорганізовані у ресурсні центри спеціальні школи та існуючі спеціальні школи. Дана розгалужена структура надає консультації з виїздом на робоче місце вчителя, учня. Займається розробкою та поповненням технічними, методичними матеріалами: виробництво літератури, навчальних роздаткових матеріалів, і т.д., та забезпечує необхідними засобами муніципальні загальноосвітні навчальні заклади в усіх округах. Важливе місце Управляння спеціальної освіти та шкіл відводить організації курсів підвищення кваліфікації вчителів які проводяться за напрямками: організація навчання та навчального середовища для дітей з порушеннями зору, слуху, порушеннями писемного мовлення, складними порушеннями розвитку, дітям з аутизмом та порушеннями поведінки, та ті які потребують альтернативних засобів комунікації і ін. Курси плануються щороку за визначеними напрямками і темами. Адміністрація школи визначає необхідність курсів для учителя, асистента учителя та оплачує їх. Навчання проводиться 2-3 рази на рік (протягом року на 1-2 дні вчителі приїжджають до Стокгольма). Робота на курсах розпочинається із вивчення та осмислення філософії інтеграції, юридичного забезпечення та правового супроводу дитини за документами ООН. Вчителів ознайомлюють із загальними положеннями щодо технологій роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку, та більш грунтовно ознайомлюються з психологією розвитку та педагогічними технологіями за нозологіями. Зокрема, учителі які працюють зі сліпими у ігровій формі вивчають шрифт Брайля та навчаються друку на брайлівській машинці. Отримують інформацію про необхідні у роботі підручники та посібники, методичні рекомендації, вивчають роботу допоміжних технічних пристроїв (комп’ютерні програми та їх доступність). Під час практичних занять отримують навички самостійного виготовлення необхідних об’ємних роздаткових матеріалів, та інше. Батьки та діти розпочинаючи з підготовчого класу початкової школи отримують навички читання та письма шрифтом Брайля, вивчають шляхи формування практичних навичок (самообслуговування, орієнтування за допомогою тростини, та ін.). Учні 7-8 класів з усієї Швеції на курси приїжджають самостійно без супроводу, що засвічує їх мобільність та готовність до самостійного життя. Курси для батьків і дітей проводяться коштом управління спеціальної освіти та уряду Швеції. Таким чином, маючи достатній досвід впровадження інтегрованого (інклюзивного) навчання незрячих учнів до загальноосвітніх шкіл уряд Швеції продовжує працювати над покращенням якості освіти та створенням належних умов навчання осіб з порушеннями психофізичного розвитку. І залучає до даного процесу максимальну кількість існуючих структур шляхом їх реорганізації та враховуючи сучасні досягнення технологічного розвитку. Список літератури 1. Бритта Алин, Курт Шриннхольм. Специальное образование в Швеции // Институт специальной педагогики. Высшая школа педагогики. – Стокгольм, 2009. 2. Гирма Берхану.INCLUSIVE EDUCATION IN SWEDEN: Инклюзивное образование в Швеции:RESPONSES, CHALLENGES, AND PROSPECTS ОТВЕТЫ, ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ // Международный журнал специального образования. – 2011. – Том 26. – № 2. Girma Berhanu University of Gothenburg 3. Соколов Е. Шведская школа: система и управление / Е. Соколов //Директор школы. –1994. – № 6. – С. 70-77. 4. Малофеев Н.Н. Специальное образование в России и за рубежом: В 2-х частях. Часть 1: Западная Европа / Н. Малофеев. – М.: Печатный двор, 1996. – 182 с. 5. Сайт The Swedish Education Act may be found at: http://www.sweden.gov.se/content/1/c6/02/15/38/1532b277.pdfШведского национального агентства по образованию. Шведский Закон об образовании. Адрес: http://www.sweden.gov.se/content/1/c6/02/15/38/1532b277.pdf Заплатинская А.Б. Интегративная тенденция спеціального образования в Швеции Статья посвящена вопросам организации и развития специального образования в Швеции. Ключевые слова: высшее образование, дети с нарушениями психофизического развития, незрячие ученики, коррекционное образование, специальные школы. Zaplatynsky A. Іntegrative trend in special education in Sweden This article is devoted to the organization and development of special education in Sweden. Keywords: special education, children with psychophysical disabilities, blind students, remedial education, special schools. |
|
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста... |
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ |
|
ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ Анотація. У статті виділені і розглянуті соціально-психологічні аспекти розвитку особистості з особливими потребами. Розкриті особливості... |
Л.І. Тихончук на конференції педагогічних Розділ ІV. Забезпечення психологічного супроводу процесу адаптації дітей до нових умов навчання, робота з дітьми з особливими освітніми... |
|
Соціально-психологічна реабілітація дітей з порушеннями психофізичного... Однією з найтривожніших відмітних ознак нинішньої демографічної ситуації в країні є стрімке зростання кількості наймолодших громадян,... |
Соціально психологічний супровід навчання і розвитку молоді з особливими... ... |
|
В. В. Кудрик к біол н., доцент ... |
СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ ... |
|
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи Шановні педагоги! Дане дослідження проводиться з метою вивчення Вашої думки про можливості впровадження інклюзивної освіти в закладах... |
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В статті розглянуто особливості адаптації дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі |