|
|
Скачати 101.61 Kb.
|
УДК 37.011.31: 376В.В.Кудрик к.біол.н., доцент СЄНУ імені Лесі Українки (м.Луцьк) ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У статті висвітлено особливості підготовки майбутніх вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження інклюзивних форм навчання в освітню практику, зокрема розкрито особливості формування індивідуального стилю діяльності з метою оптимізації навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітньому просторі. Ключові слова: інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами, індивідуальний стиль діяльності, особистісні якості, спілкування. Враховуючи сучасні орієнтації розвитку освіти в усьому світі, спрямованої на загальнолюдські цінності, демократичні норми, за якими на першому плані постає особистість людини, а не сама освітня система, інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в масові навчальні заклади набуває все більшого розповсюдження. Динамічні зміни в економічній та соціально-культурній сферах нашого суспільства змушують освітню галузь мобільно реагувати на ці зміни, пріоритетним напрямом розвитку якої є інклюзивна освіта. Закони України "Про освіту", "Про вищу освіту", Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Державна програмі "Вчитель", Концепція розвитку інклюзивної освіти [3], Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах та ін., підкреслюють важливість реалізації ідеї навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями в загальноосвітньому класі. Принагідно відзначимо, що чимало психолого-педагогічних досліджень орієнтовані в основному на підготовку вчителя загальноосвітньої школи, а кількість праць стосовно роботи педагогічних кадрів в умовах інклюзивного навчання досить обмежена. Тому природно, що сьогодні виникає нагальна потреба перегляду змісту професійної підготовки відповідних спеціалістів. Крім того, варто пам’ятати про неоднозначність відношення суспільства до ідеї інклюзивного навчання дітей з обмеженими можливостями в загальноосвітніх класах і нерозуміння деякими вчителями перспектив впровадження нової форми навчання для успішної інтеграції і соціалізації таких дітей в соціокультурний простір. Тому соціальна необхідність розв’язання ключової проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів, в результаті якої формується індивідуальний стиль діяльності вчителя, набуває надзвичайної актуальності в нових умовах перебудови освітньої галузі. Метою нашого дослідження є визначення змісту, засобів та факторів, які впливають на становлення індивідуального стилю діяльності вчителя в умовах інклюзії. Сучасна психолого-педагогічна наука має значні напрацювання в галузі підготовки висококваліфікованих спеціалістів до здійснення навчально-виховних функцій загалом. Зокрема, напрями професійної підготовки майбутнього педагога стали предметом досліджень А. Алексюка, Ю. Бабанського, І. Зязюна, В. Козакова, О. Мороза, Д. Ніколенко, О. Щербакова та ін. А. Бойко, Г. Ващенко, С. Гончаренко, М. Данилов, А. Дьомін, Л. Коваль, М. Шкіль дидактично обґрунтували впровадження інтегративного підходу в навчальному процесі. Питання готовності майбутнього вчителя досліджували М. Левітов, К. Платонов, А. Ковальов, П. Чамата, Л. Кандибович тощо. Проблеми особистісно-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя, його адаптації до реальних умов навчання і виховання учнів, педагогічної майстерності висвітлені в роботах В. Бондаря, П. Гусака, О. Мороза, А. Нісімчука та ін.. Завдяки працям названих та багатьох інших вчених вивчено структуру діяльності й особистості вчителя, науково обґрунтовано зміст педагогічної освіти, виявлено шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу з педагогічних дисциплін. У розвиток інклюзивної освіти вагомий внесок зробили В. Бондар, Д. Депплер, Л. Дробот, І. Задорін, В. Засенко, А. Колупаєва, Т. Лорман, В. Михалюк, В. Синьов, Т. Скрипник, О. Таранченко, А. Федоров, Д. Харві, Н. Шматко, Є. Ярська-Смирнова та ін. Таким чином, можна констатувати, що педагогічна теорія та практика мають чимало позитивного досвіду підготовки майбутнього вчителя у вищій школі. Проте вони здебільшого стосуються традиційної системи освіти. Узагальнюючи дані аналізу літератури, доходимо висновку, що питання підготовки педагогічних кадрів до роботи в загальноосвітніх школах в умовах інклюзії розкриті недостатньо. Аналіз опублікованих точок зору з проблеми формування індивідуального стилю діяльності вчителя знаходить підтвердження у висновках і рекомендаціях міжнародної конференції з освіти "Інклюзивна освіта: шлях у майбутнє" (Inclusive education: the way of the future) (2008), організованою ЮНЕСКО, державам учасницям рекомендується: 1. Підвищувати статус вчителів та поліпшувати умови їх роботи, розробляти механізми залучення підходящих кандидатів, і утримання в школі кваліфікованих вчителів, що відчувають необхідність використання різних підходів під час навчання. 2. Готувати вчителів, забезпечуючи їх необхідними навичками і матеріалами, необхідними для роботи з різними групами та категоріями учнів і задоволення їх різноманітних освітніх потреб. Здійснювати роботу з учителями у процесі їх професійного розвитку в школі, вивчення питань інклюзивної освіти в ході допрофесійної підготовки, викладання, що враховує рівень розвитку та сильні сторони кожного учня. 3. Підтримувати стратегічну роль третинної освіти в допрофесійному та професійному навчанні вчителів практиці інклюзивної освіти, зокрема шляхом надання необхідних ресурсів. 4. Заохочувати інноваційні дослідження в області процесів викладання та навчання, що стосуються інклюзивної освіти. 5. Навчати шкільних керівників вмінням ефективно реагувати на різні потреби всіх учнів і сприяти інклюзивній освіті у своїх школах. 6. Брати до уваги необхідність захисту учнів, вчителів і шкіл у конфліктних ситуаціях. Інклюзивна освіта висуває вимоги не лише до держави, а й до учителя, який повинен розуміти, що інклюзивна освіта: заснована на праві всіх учнів на якісну освіту; задовольняє основні потреби у навчанні та збагачує життя; прагне розвивати в повній мірі використовувати потенціал кожної особистості; за мету має покласти край всім формам дискримінації та соціальної згуртованості [4]. Відомо, що кожну діяльність характеризує індивідуальний стиль її виконавця, тобто стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, навичок, методів, способів її виконання. Як вважає Є.А.Клімов, індивідуальний стиль педагогічної діяльності формується в процесі професійного зростання педагогічного працівника і стає відбитком, виявом його індивідуальних якостей. Ці якості чітко проглядаються у таких змістовних характеристиках, як: 1) переважна орієнтація вчителя на процес навчання, на процес і результати навчання, лише на результати навчання, 2) адекватність – неадекватність планування навчально-виховного процесу, 3) оперативність – консервативність у використанні засобів і способів педагогічної діяльності, 4) рефлексивність – інтуїтивність. Динамічні характеристики становлять: 1) гнучкість – традиційність, 2) імпульсивність – обережність, 3) стійкість – нестійкість до мінливої ситуації, 4) стабільно емоційно-позитивне відношення до учнів – нестійке емоційне відношення, 5) наявність особистісної тривожності – відсутність особистісної тривожності, 6) у несприятливій ситуації спрямованість рефлексії на себе – спрямованість на обставини – спрямованість на інших. Результативними характеристиками слугують: 1) однорідність – неоднорідність рівня знань учнів, 2) стабільність – нестійкість в учнів навичок учіння, 3) високий – середній – низький рівень інтересу до предмету вивчення [2, с.166]. Як бачимо, за цим визначенням першооснову індивідуального стилю вчителя складає система, функції та ієрархічна будова його діяльності, а характеризується він у змістовному, динамічному та результативному аспектах, які виявляють індивідуально-особистісні якості педагога. Тож, зважаючи на сказане і виходячи з того, що освіта дитини з обмеженими можливостями має бути спрямована на облаштування її в соціокультурному просторі і повинна допомогти дитині в самоіндефікації, самовизначенні, самореалізації з урахуванням її індивідуальності, важливого значення в інклюзивному навчанні набуває форма взаємодії вчителя з такими учнями. Детальний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що виокремлюються такі види стилів діяльності вчителя: емоційно-імпровізаційний (висока оперативність, але низька методичність, інтуїтивність, підвищена чутливість в залежності від ситуації, особистісна тривожність, гнучкість та імпульсивність, чутливість і проникливість); емоційно-методичний (висока оперативність, інтуїтивність переважає над рефлексивністю, підвищена чутливість до змін ситуації, особистісна тривожність, чутливість і проникливість до клієнтів); міркувально-імпровізаційний (впливає непрямим, побічним шляхом, менш чутливий до змін ситуації, відсутня демонстрація самолюбування, характерна обережність, традиційність); міркувально-методичний (консервативність у виборі засобів і способів діяльності, висока методичність і водночас стандартний набір методів навчання і виховання, надається перевага репродуктивній діяльності, рефлексивність, низька чутливість до змін ситуації, обережність у діях) [3, с.167-168]. Доцільно нагадати, що обмеженість адекватного сприймання оточуючого світу дітьми з вадами психофізичного розвитку є досить значимим фактором когнітивної депривації, що нерідко стає причиною надмірної емоційної вразливості, яка, в свою чергу, впливає на особливості комунікації зі здоровими ровесниками. Одним із шляхів поліпшення цієї ситуації є формування готовності дітей з особливими освітніми потребами до взаємодії в соціумі. Тому не менш важливою складовою індивідуального стилю діяльності вчителя виступає спілкування. У психолого-педагогічній науці спілкування визначають як окремий вид діяльності, з якою пов’язується комунікативна компетентність вчителя, що складає основу його ефективної професійної діяльності і виявляє, поряд з інтерактивною і перцептивною компетентністю, один із рівнів адекватності партнерів. Спілкування має певні функції й спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, оптимізації навчально-виховної діяльності та стосунків між педагогом і учнями в колективі. Гармонійній особистості педагогічного працівника притаманні комунікативна компетентність, значний комунікативний потенціал та висока комунікативна культура, що загалом обумовлюють високу якість спілкування з учнями, колегами та батьками [1]. Привертають увагу дослідження особливостей педагогічного спілкування у майбутніх педагогічних працівників. Так, Л.В.Долинська і Ю.В.Уварова, вивчаючи у студентів педагогічного університету особливості їх спілкування, дійшли до висновку про загалом низький рівень усвідомлення майбутніми педагогами труднощів у спілкуванні та про необхідність спеціальної цілеспрямованої корекційної роботи серед студентів вищого педагогічного навчального закладу [1]. Ці висновки узгоджуються з іншими даними досліджень І. Беха, Л. Ващенко, Л. Власенка, В. Вовка, І. Галяна, М. Заброцького, Л. Кияшко, М. Коломенського, які свідчать про актуальність завдань вдосконалення відповідної психокорекційної роботи як з учителями, які вже мають певний стаж роботи, так і зі студентами – майбутніми педагогічними працівниками щодо формування їхнього індивідуального стилю діяльності. Важливого значення в діяльності вчителя набувають і особливості використовуваної техніки педагогічного спілкування, тобто сукупності умінь, навичок, прийомів, які дозволяють керувати педагогічним процесом, здатністю педагога контролювати свою поведінку, а також умінням впливати на особистість учня і учнівський колектив [2, с.113]. Принагідно відзначимо, що процес соціалізації та інтеграції осіб з особливими освітніми потребами обумовлений подоланням ними певних труднощів, пов’язаних з оволодінням специфічними прийомами виконання різних видів діяльності: ігрової, навчальної та трудової в звичайних умовах існування. Звідси робимо істотно важливий для нашого дослідження висновок про те, що від особистості вчителя, зорієнтованого на особистісний та професійний саморозвиток і готового працювати творчо в закладах освіти різного типу в умовах інклюзії залежить повноцінний розвиток особистості дитини. Таким чином, викладач є найважливішою ланкою в організації інклюзивного навчання. Аналіз проблеми підготовки майбутніх педагогічних працівників до роботи з дітьми з особливим потребами в загальноосвітньому просторі засвідчив потребу у формуванні індивідуального стилю діяльності, що є основою становлення професійної компетентності педагогів у сфері розвитку, навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку. Список літератури 1. Долинська Л.В. Особливості усвідомлення особливостей спілкування майбутніми вчителями / Л. Долинська, Ю. Уварова // Пробл. загал. та педагог. психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д.– Т. VІ. – вип. 2. – К.,2004. – с.104-111. 2. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях / Е. Климов. – М.: Изд- во МГУ, 1995. – 223 с. 3. Концепція розвитку інклюзивної освіти [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/9189/ 4. Осадчий В.В. Сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів / В. Осадчий // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: БДПУ, 2009. – С. 118-127. Кудрик В.В. Формирование индивидуального стиля деятельности учителя в условиях инклюзивного образования В статье рассматриваются особенности подготовки будущих учителей общеобразовательных учебных заведений к внедрению инклюзивных форм обучения в образовательную практику, в частности раскрыты особенности формирования индивидуального стиля деятельности с целью оптимизации обучения и воспитания детей с особенностями психофизического развития в общеобразовательном пространстве. Ключевые слова: инклюзивное образование, дети с особыми образовательными потребностями, индивидуальный стиль деятельности, личностные качества, общение Kudryk V. Formation individual style of teachers in inclusive education The article highlights the features of future teachers of secondary schools to implement inclusive forms of education in educational practice, including peculiarities of formation of individual style to optimize the training and education of children with special needs in a general area. Keywords: inclusive education, children with special educational needs, personal style activities, personal qualities, communication. |
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для... В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд... |
Х МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ОРНІТОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА Бокотей А. А. – канд біол наук, ст науковий співробітник, Державний природознавчий музей НАН України |
|
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Розробник: доцент кафедри кримінального процесу і правосуддя, кандидат юридичних наук, доцент Карабут Л. В |
Кафедра фінансів Гроші та кредит Рецензент: доцент кафедри міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету к е н., доцент Сотніков... |
|
Конституційне право України навчально методичні матеріали для студентів Наулік Наталія Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського... |
№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини... |
|
Ю. В. Білоусов ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ Білоусов Юрій Валерійович — завідувач Подільської лабораторії НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, доцент кафедри... |
Курс лекцій: “Загальне мовознавство” для студентів IV курсу Для спеціальності 030507 “Переклад” Уклав: Дмитрієва Т. А. – доцент, кандидат філологічних наук, рецензент: Лазаренко Л. М. – доцент, кандидат педагогічних наук, Маріуполь... |
|
Курс лекцій: “Основи теорії мовних комунікацій” для студентів I курсу... Уклав: Дмитрієва Т. А. – доцент, кандидат філологічних наук, рецензент: Лазаренко Л. М. – доцент, кандидат педагогічних наук, Маріуполь... |
Напрям підготовки 030509 облік і аудит Галузь знань 0306 менеджмент... Доцент кафедри міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету к е н., доцент Ю. М. Сотніков |