|
Скачати 39.59 Kb.
|
УРОК 42 Тема уроку: Класичне означення ймовірностей. Мета уроку: Формування поняття класичної ймовірності, умінь знаходити ймовірність подій за класичним означенням. І. Перевірка домашнього завдання. 1. Фронтальна бесіда за запитаннями №№ 1—11 із «Запитання і завдання для повторення» розділу XIII. 2. Виконання вправ. а) Описати простір елементарних подій, якщо випробування полягає в тому, що монету кидають двічі. Відповіді: А1 — «випало два герба»; A2 — «на першій монеті випав герб, на другій — число»; А3 — «на першій монеті випало число, на другій монеті — герб»; А4 — «випало два числа». б) Наведіть приклади трьох подій, які утворюють простір елементарних подій. в) Наведіть приклади трьох подій, рівноможливих і несумісних, але не утворюють простір елементарних подій. II. Сприймання і усвідомлення класичного означення ймовірності. Розглянемо випробування — кидання грального кубика; простір елементарних подій складається із подій: А1 — «поява числа 1»; А2 — «поява числа 2»; А3 — «поява числа З»; А4 — «поява числа 4»; А5 — «поява числа 5»; А6 — «поява числа 6». Розглянемо подію А — «випало парне число». Події А сприяють елементарні події: A2, А4, A6. !Відношення числа подій, які сприяють події А, до загальної кількості подій простору елементарних подій називається ймовірністю випадкової події А і позначається Р(А). В наведеному прикладі Р(А) = = . Отже, Р(А) = , де А — подія, Р(А) — ймовірність події; n — загальна кількість подій простору елементарних подій; т — число подій, які сприяють події А. Це класичне означення ймовірності було запроваджено засновниками теорії ймовірностей Б. Паскалем і П. Ферма. Ймовірність вірогідної події дорівнює 1. Ймовірність неможливої події дорівнює 0. Приклад 1. Знайти ймовірність того, що при киданні двох монет випаде два герба. Розв'язанняНехай подія А — «випало два герба». Простір елементарних подій складається з чотирьох подій: А1 — «випало два герба»; A2 — «випали герб та число»; А3 — «випали число та герб»; А4 — «випали два числа». Події А сприяє лише подія А1. Отже, т = 1, n = 4 і тоді P(A)=. Відповідь:. III. Формування умінь знаходити ймовірність подій за класичним означенням. Виконання вправ 1. В скриньці а білих і b чорних кульок. Із скриньки навмання виймається одна кулька. Знайти ймовірність того, що ця кулька біла. Відповідь: ·2. В скриньці а білих і b чорних кульок. Із скриньки виймають одну кульку і відкладають у сторону. Ця кулька — біла. Після того зі скриньки беруть ще одну кульку. Знайти ймовірність того, що ця кулька теж буде білою. Відповідь:· 3. В скриньці а білих і b чорних кульок. Із скриньки вийняли одну кульку і, не дивлячись на неї, відклали в сторону. Після цього зі скриньки взяли ще одну кульку, вона була білою. Знайти ймовірність того, що перша кулька, відкладена в сторону,— теж біла. Відповідь: · 4. Із скриньки, що містить а білих і b чорних кульок, вийнято одну за одною всі кульки, крім однієї. Яка ймовірність того, що останньою кулькою, що залишилася в скриньці, буде біла? Відповідь:. 5. Із скриньки, в якій а білих і b чорних кульок, виймаються підряд всі кульки, які знаходяться в скриньці. Знайти ймовірність того, що другою буде вийнята біла кулька. Відповідь: . 6. Гральний кубик кидається один раз. Знайти ймовірність таких подій: А — «поява непарного числа очок»; В — «поява не менше 5 очок»; С — «поява не більше 5 очок». Відповіді: Р(А) =; Р(В)=; Р(С) = . 7. Гральний кубик кидається двічі. Знайти ймовірність того, що обидва рази з'явиться однакова кількість очок. Відповідь: . 8. Кидаються одночасно два гральних кубика. Знайти ймовірність таких подій: А — «сума очок, що випали, дорівнює 8»; В — «добуток очок, що випали, дорівнює 8»; С — «сума очок, що випали, більша ніж їх добуток». Відповіді: Р(А) = ; Р(В) = ; Р(С) = . 9. Кидаються дві монети. Яка із подій більш ймовірніша: А — «монети ляжуть однаковими сторонами»; В — «монети ляжуть різними сторонами»? Відповідь: Р(А) = Р(В) = . 10. Кидають три монети. Яка ймовірність таких подій: А — «гербів більше, ніж цифр»; В — «випало рівно дві цифри»; С — «три монети випали однаковими сторонами»; D — «гербів не більше одного». Відповіді: Р(А) = ; Р(B) = ; Р(С) = ; P(D) = . IV. Підведення підсумків уроку. V. Домашнє завдання. Розділ XIII § 3. Запитання і завдання для повторення розділу XIII №№ 12—14. Вправи №№ 1, 2. Роганін Алгебра 11 клас, урок 42 |
Урок 21 Тема уроку Тема уроку. Паралельне проектування та його властивості, Зображення просторових фігур на площині |
УРОК №46 Тема уроку Тема уроку. Характеристики варіаційних рядів. Середні величини. Мода, медіана вибірки |
УРОК №35 Тема уроку Тема уроку. Розв'язування текстових задач складанням систем рівнянь з двома змінними |
УРОК 43 Тема уроку Тема уроку: Використання формул комбінаторики для обчислення ймовірностей подій |
УРОК 13 Тема уроку ... |
УРОК №28 Тема уроку ... |
Урок 1 Тема уроку Тема уроку: Що означає бути щасливим. Індивідуальність людини та відчуття гармонії в собі. Чому важливо правильно оцінювати себе |
Урок №53 Дата: 18. 03. 2013 Тема уроку Тема уроку: Значення птахів у природі та житті людини. Птахівництво. Охорона птахів |
УРОК 33 Тема уроку Тема уроку: Корінь п-го степеня. Арифметичний корінь п-го степеня і його властивості |
Уроку: Урок Тема уроку: Історія відкриття та освоєння материка. Практична робота №8 (продовження) |