|
Скачати 59.52 Kb.
|
Тема 3. Коло і круг. Геометричні побудови УРОК № 42 Тема. Геометричні побудови Мета: Засвоєння учнями: поняття «геометрична побудова», розхил циркуля, задання умови задачі в геометричній формі; алгоритму побудови трикутника за даними трьома сторонами; алгоритму побудови кута, що дорівнює даному; алгоритму побудови бісектриси кута і алгоритму ділення відрізка навпіл. Вироблення вмінь відтворювати вивчені алгоритми і виконувати дії, описані в них; відпрацювання навичок володіння креслярськими інструментами (для вимірювання і побудови прямих, відрізків, кіл та дуг кіл) і навичок проведення аргументованих міркувань із посиланням на вивчені означення, властивості і ознаки рівних відрізків, кутів та трикутників (при доведенні правильності здійснених побудов). Тип уроку: засвоєння знань, вироблення вмінь. Обладнання: набір демонстраційного креслярського приладдя, таблиця № 22 «Геометричні побудови». Хід уроку І. Організаційний етап ІІ. Перевірка домашнього завдання Методичний коментар Для перевірки виконання домашнього завдання можна провести самостійну роботу за готовими рисунками, що відтворюють типові ситуації, вивчені на попередньому уроці, або організувати взаємоперевірку робіт учнів за зразком (при недостатньо високому рівні підготовки учнів). Самостійна робота за готовими рисунками Знайдіть кут х за даними рисунка: варіант 1 — рис. 133; варіант 2 — рис. 134. Варіант 1. На рис. 133: а) α = 21°; β = 49°; б) α = 12°; β = 64°; в) α = 18°; β = 34°. Рис. 133 Варіант 2. На рис. 134: а) α = 19°; β = 47°; б) α = 18°; β = 46°; в) α = 18°; β = 34°. Рис. 134 III. Формулювання мети і завдань уроку На цьому етапі уроку доречним буде слово вчителя про практичне застосування геометрії в професійній діяльності людини, наприклад для виконання креслень. Отже, цілком логічним буде зосередити увагу учнів на розв'язуванні задач, у яких треба не обчислювати значення невідомих величин із використанням вивчених властивостей фігур (зображення фігур при цьому не відтворюють точних значень довжин відрізків та градусних мір кутів), а відтворювати зображення фігури у точній відповідності із заданими значеннями величин її елементів, причому робити це у певній послідовності і аргументувати цю послідовність, посилаючись на вивчені властивості фігур. Зрозуміло, що вивчення матеріалу, пов'язаного з розв'язанням такого типу задач, буде основною метою поточного і наступних п'яти уроків. IV. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів Учні вже знають з курсу математики п'ятого класу, як побудувати трикутник за трьома сторонами. Тому, перед вивченням матеріалу уроку, можна апелювати до знань і вмінь учнів, набутих у п'ятому класі, а саме: запропонувати до розв'язання таку задачу. Задача Скориставшись означенням трикутника, учень накреслив у зошиті довільний трикутник ABC. Які вимірювання він повинен виконати, щоб накреслити поряд із трикутником ABC інший трикутник МРК, рівний трикутнику ABC? Яким чином він має виконати ці вимірювання, щоб вони були найточнішими? Як скористатися цими вимірами для успішного розв'язання задачі? Після обговорення можливих варіантів розв'язання окреслюємо коло питань, над вивченням яких працюватимемо і далі. V. Засвоєння нових знань План вивчення нового матеріалу
Методичний коментар Вивчення нового матеріалу уроку можна провести у формі самостійної роботи учнів з підручником (при цьому варіанті учням слід пояснити зміст понять «розхил циркуля», радіус дуги, центр дуги і як описати дугу) або за наведеним вище планом під керівництвом учителя. В будь-якому разі основні акценти слід робити на таких моментах:
Оскільки геометричні побудови в підручнику подано у вигляді опису розв'язання задач, необхідно після опрацювання кожної задачі узагальнити процес розв'язування, виокремлюючи послідовні його етапи, тобто скласти алгоритм. Для більшої наочності і кращого засвоєння алгоритмів використовуємо таблицю № 22 «Геометричні побудови». Таблиця № 22 Геометричні побудови
VI. Первинне усвідомлення матеріалу Усні вправи
Графічні вправи За підручником задачі № 590, 591 (для розв'язання задачі побудувати бісектрису кута 180°), 594, 596, 599, 601. Методичний коментар Учні, ще до виконання побудов, мають попередньо скласти план своїх дій із посиланням на певний алгоритм, а під час побудови супроводжувати їх відповідним коментарем. VII. Підсумки уроку Який з вивчених на уроці алгоритмів слід використати, щоб побудувати прямокутний трикутник за двома катетами, а потім провести в ньому медіану до гіпотенузи? VIII. Домашнє завдання
Бабенко С. П. Геометрія. 7 клас: Розробки уроків Урок № 42 |
УРОК №43 Тема. Геометричні побудови Обладнання: набір демонстраційного креслярського приладдя, таблиця №22 «Геометричні побудови» |
З предмета “Технічне креслення” Геометричні побудови. Способи побудови овалу і еліпса. Використання шаблонів (пристроїв) і трафаретів |
УРОК 56 Тема: Обчислення площ за формулами ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВЕЛИЧИНИ ТЕМА МНОГОКУТНИКИ: ТРИКУТНИК, КВАДРАТ, ПРЯМОКУТНИК |
УРОК 62 Тема: Обчислення об'ємів. Самостійна робота №14 ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВЕЛИЧИНИ ТЕМА МНОГОКУТНИКИ: ТРИКУТНИК, КВАДРАТ, ПРЯМОКУТНИК |
УРОК 61 Тема: Формули об'ємів куба і прямокутного паралелепіпеда ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВЕЛИЧИНИ ТЕМА МНОГОКУТНИКИ: ТРИКУТНИК, КВАДРАТ, ПРЯМОКУТНИК |
УРОК 49 Тема: Тематична контрольна робота №5 ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВЕЛИЧИНИ ТЕМА ТОЧКА. ПРЯМА. ВІДРІЗОК. ПРОМІНЬ. ЛАМАНА. КУТ |
УРОК 42 Тема: Розв'язування вправ. Самостійна робота №11 ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВЕЛИЧИНИ ТЕМА ТОЧКА. ПРЯМА. ВІДРІЗОК. ПРОМІНЬ. ЛАМАНА. КУТ |
УРОК 45 Тема: Розв'язування вправ на побудову та вимірювання кутів ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВЕЛИЧИНИ ТЕМА ТОЧКА. ПРЯМА. ВІДРІЗОК. ПРОМІНЬ. ЛАМАНА. КУТ |
Урок з української мови Тема: «Особливості побудови опису» Дати школярам уявлення про особливості побудови опису; формувати вміння відрізняти опис від інших типів мовлення; навчити розрізняти... |
ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ Р озподіл відрізка на 2 рівні частини Точки перетину дуг сполучають прямою лінією, яка ділить АВ пополам і є перпендикуляром до нього. (CDAB; COB = 90°) |