|
Скачати 57.31 Kb.
|
УРОК 34 Тема уроку: Числові множини. Мета уроку: Познайомити учнів з розширенням числових множин: числові множини N, Ζ, Q, R та множина комплексних чисел (С). І. Перевірка домашнього завдання. 1. Фронтальна бесіда за запитаннями №№ 1—10 із «Запитання і завдання для повторення» розділу XII з використанням таблиці 12. 2. Перевірка виконання вправ №№ 1—4. II. Систематизація відомостей про числові множини. Множини можуть складатися з будь-яких об'єктів різної природи. Для математики особливо важливу роль відіграють множини складені із «математичних об'єктів» — чисел, геометричних фігур тощо. Дуже часто зустрічаються числові множини, тобто множини, елементами яких є числа. Згадаємо деякі множини чисел, з якими ви знайомилися в курсі математики. 1. Множина натуральних чисел тобто чисел, які виникають в процесі лічби предметів. Цю множину чисел позначають буквою N: N = {1, 2, 3, 4, 5, 6, ...}. В цій множині завжди можна виконати дії додавання і множення (віднімання і ділення не завжди можна виконати в множині натуральних чисел тобто результат віднімання і ділення двох натуральних чисел не завжди є натуральним числом). 2. Об'єднання натуральних чисел, чисел протилежних до натуральних і числа 0 утворює множину цілих чисел, яку позначають буквою Z: Z = {0, ±1, ±2, ±3, ...}. В цій множині завжди можна виконати дії додавання, віднімання та множення. Проте частка двох цілих чисел не завжди є числом цілим. 3. Множина раціональних чисел (її позначають буквою Q) — це множина чисел, які можна подати у вигляді нескоротного дробу ![]() Q = {х: х = ![]() ![]() ![]() Кожне раціональне число можна подати у вигляді нескінченного періодичного дробу. Наприклад ![]() ![]() ![]() 4. Числа, які не можна подати у вигляді дробу ![]() ![]() ![]() Об'єднання раціональних і ірраціональних чисел утворює множину дійсних чисел, яку позначають буквою R. У множині дійсних чисел завжди можна виконати дії: додавання, віднімання, множення, ділення (крім ділення на 0), добування квадратного кореня з невід'ємного числа. Згадаємо деякі підмножини множини дійсних чисел, які часто ми використовуємо на уроках математики (таблиця 13). ![]() Н ![]() ![]() ![]() ![]() Виконання вправ______________ 1. Знайдіть переріз і об'єднання множин: a) N ![]() ![]() ![]() 2. Для даних множин А і В знайдіть A U В та А ![]() а) А = [0; 5], В = (1; 6); б)А = (-1; 0], В = [0; 2); в) А = (- ![]() 3. Для даних множин А, В, С знайдіть А ![]() ![]() а) А = [-2; 2], В = (- ![]() б) А = (2; 10), В = (3; 9), С = (4; 8); в) А = (-5; 8), В = (-2; 10), С = (0; 13); г) А = (- ![]() ![]() ІІІ. Сприймання і усвідомлення матеріалу про комплексі числа. Розв'язування багатьох задач математики, фізики зводиться до розв'язування алгебраїчних рівнянь. Тому природне бажання зробити ці рівняння розв'язуючими, що в свою чергу приводить до розширення поняття числа. Наприклад, для того щоб будь-яке рівняння x + а = b мало корені, додатних чисел недостатньо і тому виникла потреба ввести від'ємні числа і нуль. Щоб будь-яке квадратне рівняння мало корені приходиться розширювати множину дійсних чисел, добавляючи до неї нові числа. Ці нові числа разом з дійсними утворюють множину, яку називають множиною комплексних чисел і позначають буквою С. Якщо введені комплексні числа, то рівняння х2 = -1 повинно мати корінь. Цей корінь позначають буквою і та називають уявною одиницею. Отже, і — це таке комплексне число, що і2 = -1. Комплексними числами називають вирази виду а + bі, де а і b — дійсні числа, і — таке комплексне число, що і2 = -1. Число α називається дійсною частиною комплексного числа а + bі, число b — його уявною частиною. Наприклад, комплексне число 2 + 3i має дійсну частину, яка дорівнює 2, а уявна частина дорівнює 3. Будь-яке дійсне число можна подати у вигляді комплексного числа з уявною частиною рівною 0. Наприклад: ![]() ![]() Два комплексних числа а + bі та с + di називаються рівними, якщо а = с та b = d, тобто, якщо рівні їх дійсні і уявні частини. Наприклад, ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Арифметичні дії над комплексними числами визначаються так, щоб всі властивості цих дій були такими ж, як і для дійсних чисел (переставний і сполучний закони додавання і множення, розподільний закон множення та ін.). Тому дії над комплексними числами а + bі виконуються так, як і дії над многочленами, вважаючи, що і2 = -1. ![]() Наприклад. Виконайте дії: 1) (3 – 5i) + (2 + і) = 3 – 5i + 2 + i = (3 + 2) + (-5і + i)= 5 – 4i; 2) (3 - 5і) - (2 + i) = 3 – 5i - 2 - і = (3 - 2) + (-5і - i) = 1 – 6i; 3) (4 + 7і)(2 – i) = 8 + 14i – 4i – 7i2 = 8 + 14i – 4i + 7 = - (8+7)+(14i–4i)–15+ 10i; ![]() ![]() Використовуючи рівність i2 = –1, квадратні корені з від ємних чисел прийнято записувати так: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Приклад. Розв'яжіть рівняння х2 - 4х + 13 = 0. Розв'язання![]() ![]() Виконання вправ______________________________
а) 5 + 6і; б) 2і - 3; в) ![]() ![]() ![]() 2. Запишіть комплексні числа, у яких дійсна і уявна частини відповідно дорівнюють: а) 2 і 3; б) ![]() ![]() ![]() ![]() 3. Знайдіть суму комплексних чисел: а) (3 + 5i) + (2 + 3і); б) (5 – 3i) + (2 – 5i); в) (4 + 7i) + (2 – i); г) (-2 + i) + (7- 3i). 4. Знайдіть різницю комплексних чисел: а) (3 + і) - (2 + 3i); б) (2 – 3i) - (2 + і); в) (1 + 3i) - (-3 + i); г) (-4 + 3i) - (4 - 3і). 5. Знайдіть добуток комплексних чисел: а) (2 + 3i)·(3 + і); б) (3 – 5i)·(2 + i); в) (4 + i) · (-5 + i); г) (1 + i) · (-1 + 2i). 6. Знайдіть частку комплексних чисел: а) ![]() ![]() ![]() ![]() 7. Розв'яжіть рівняння. a) z2 – 4z + 5 = 0; б) z2 + 42z+ 13 = 0; в) z2 – 8z + 41 = 0; г) 4z2 + 4z + 5 = 0. IV. Підведення підсумків уроку. V. Домашнє завдання. Розділ XI §1,2. Запитання і завдання для повторення до розділу XI №№1—8. Вправи: № 1 (1, 2), № 2 (1—4), № 6 (1, 2). Роганін Алгебра 11 клас, урок 34 |
Урок 21 Тема уроку Тема уроку. Паралельне проектування та його властивості, Зображення просторових фігур на площині |
УРОК №46 Тема уроку Тема уроку. Характеристики варіаційних рядів. Середні величини. Мода, медіана вибірки |
УРОК №35 Тема уроку Тема уроку. Розв'язування текстових задач складанням систем рівнянь з двома змінними |
УРОК 43 Тема уроку Тема уроку: Використання формул комбінаторики для обчислення ймовірностей подій |
УРОК 13 Тема уроку ... |
УРОК №28 Тема уроку ... |
Урок 1 Тема уроку Тема уроку: Що означає бути щасливим. Індивідуальність людини та відчуття гармонії в собі. Чому важливо правильно оцінювати себе |
Урок №53 Дата: 18. 03. 2013 Тема уроку Тема уроку: Значення птахів у природі та житті людини. Птахівництво. Охорона птахів |
УРОК 33 Тема уроку Тема уроку: Корінь п-го степеня. Арифметичний корінь п-го степеня і його властивості |
Уроку: Урок Тема уроку: Історія відкриття та освоєння материка. Практична робота №8 (продовження) |