|
|
Скачати 0.63 Mb.
|
IV. Короткий словничок найуживаніших термінів „Азбучна війна „ – боротьба української громадськості Галичини протягом ХІХ ст. проти спроб запровадити латинський алфавіт в українське письмо. Англіцизм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з англійської мови чи утворені за її зразком. Богемізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з чеської мови або утворені за її зразком. Галичанізм – слово, словосполучення, синтаксична конструкція, що набули поширення в українській літературній мові на зламі ХІХ – ХХ ст. під впливом західноукраїнської мовно-літературної практики. Гебраїзм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з гебрайської(давньоєврейської) мови, переважно біблійна та релігійна лексика. Германізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з німецької мови або утворені за її зразком. Глаголиця – одна з найдавніших сиcтем слов’янського письма, створена для потреб старослов’янської мови. Глоса – пояснення або переклад незрозумілих слів та висловів у давніх писемних текстах. Гомілетика – один із видів красномовства, що вивчає правила побудови церковної проповіді. Гражданський шрифт – шрифт, який почали застосовувати в Росії після реформи 1708-10рр. з простішим накресленням літер, ніж у кириличному півуставі. Грамоти – найдавніші староукраїнські короткі ділові документи, у яких фіксували юридичні операції приватного чи державного характеру. Графіті – давні написи та малюнки, видряпані на стінах архітектурних споруд чи виробах. Грецизм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з грецької мови або утворені за її зразком. Двомовність(білінгвізм)– використання двох мов у рамках однієї держави у відповідних комунікативних сферах. Державна мова – традиційно або законодавчо закріплена мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління, громадських організаціях, на підприємствах, освітніх, наукових та культурних закладах, у сферах зв’язку тощо. Диглосія – співіснування двох мов або двох форм однієї мови, які виконують у суспільстві різні функції Дипінті – давні написи фарбою на фресках у монументальному мистецтві. Драгоманівка – правописна система, вироблена у 70-х рр. ХІХст. у Києві під керівництвом П.Житецького, у якій найпослідовніше виявився фонетичний принцип. Другий південнослов’янський вплив – вплив південнослов’янської писемності на східнослов’янську, пов”язаний з реформами Євфимія Тирновського в Болгарії та Костянтина Костенецького в Сербії. Євангеліє – частина Біблії, в якій оповідається про земне життя Ісуса Христа. Желехівка - правописна система, яку застосував Є.Желехівський для власного „Малорусько-німецького словаря „(1886), заснована на фонетичному принципі. Ідеографія – один з типів письма, знаки якого(ідеограми) передають цілі поняття. Інкунабула – книги, видрукувані набірними літерами на початку книгодрукування (умовно до 1501р.) Інновація – поява нового мовного явища, не характерного в попередній період розвитку. Кирилиця – одна з найдавніших систем слов’янського письма, яка ґрунтується на грецькому уставному алфавіті. Кодифікація – систематизація мовних явищ у словниках, граматиках тощо, що орієнтують мовців на дотримання мовних норм. Койне – мова міждіалектного спілкування, що витворюється на базі одного чи кількох діалектів і може стати одним із джерел формування літературної мови. Кулішівка - правописна система, яку використав П.Куліш у „Записках о Южной Руси”(1856) та „Граматці”(1857), а згодом у журналі „Основа” в Петербурзі, заснована на фонетичному принципі. Латиниця – одна з найдавніших систем письма, якою користувалися давні римляни і яка лягла в основу письма більшості народів Західної Європи. Латинізм - різновид запозичення, морфема, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з латинської мови. Легенда – напис на монеті, медалі, гербі. Літературна мова – основна наддіалектна форма існування мови, яка характеризується опрацьованістю, поліфункційністю, стильовою диференціацією, кодифікованими нормами, має писемний та усний вияв. Міжмовні контакти – взаємовпливи української та інших мов, внаслідок яких з’являються запозичення. Мова національних меншин – мова не титульного етносу держави. Мовна політика – сукупність ідеологічних постулатів і практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин або на розвиток мовної системи у певному напрямі. Мовна ситуація - притаманний суспільству спосіб задоволення комунікативних потреб за допомогою однієї або кількох мов. Норма – сукупність мовленнєвих засобів, що відповідають системі мови і сприймаються носіями як зразок у певний період розвитку мови. Офіційна мова - мова офіційних церемоній; якщо заходи проводяться на державному рівні – збігається із державною. Палімпсест – пам’ятка давньої писемності, звичайно пергамент, з якого стерто первинний текст і написано новий. Пам’ятки української мови – давні писемні тексти, що використовуються при вивченні історії української літературної мови. Пергамент – спеціально оброблена шкіра молодих тварин, що була матеріалом для письма. Період в історії української літературної мови – часовий проміжок, упродовж якого діють однакові чинники розвитку літературної мови і спостерігаються однакові тенденції мовотворення. Писемна мова – мова, зафіксована за допомогою усталеної системи графічних знаків, співвіднесених з одиницями реального звукового мовлення. Півустав - різновид письма давніх кириличних рукописів, що виник на основі уставного письма як його спрощений варіант. арактеризується меншою стрункістю письма, зменшенням розміру літер тощо, допускає значну варіантність. Піктографія – одна з найбільш ранніх форм писемності через зображення предметів спрощеними умовними знаками, схемами, малюнками. Полонізм – різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з польської мови або утворені за її зразком. Правопис – сукупність загальновизнаних і загальнообов’язкових правил, що встановлюють способи передачі мови на письмі. Праслов’янська мова - мова-предок слов’янських мов. „Проста мова” – писемна мова ХVІ ст., у якій з елементами церковнослов’янської поєднані ознаки тогочасної живої розмовної мови освічених українців . Псалтир – книга псалмів – релігійних пісень, молитов. Пуризм – вияв надмірного очищення літературної мови від іншомовних слів, нелітературних явищ, орієнтація на суворе дотримання літературних норм. Росіянізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з російської мови. Рукописи староукраїнські – оригінальні або перекладні твори, переписані вручну, переважно до ХVІІІст. Скоропис - різновид письма давніх кириличних рукописів, що характеризується заокругленістю літер, безперервністю письма. Скрипторій – майстерні у монастирях, де переписувалися книги. Стародруки українські - найдавніші книги, надруковані на теренах України з українськими мовними рисами. Старослов’янізм – лексичні, фонетичні, фразеологічні запозичення зі старослов’янської мови. Старослов’янська мова – перша писемно зафіксована слов’янська літературна мова, створена Кирилом і Мефодієм для репрезентації Св. Письма та богослужбових книг. Стиль – функціональний різновид літературної мови, зумовлений сферою, змістом, завданням спілкування. Суржик – мова, в якій штучно об’єднані без дотримання літературних норм елементи різних мов. Титло – надрядковий діакритичний знак, який вказував на скорочене написання слів або ставився над літерами, вжитими з числовим значенням. Трьох стилів теорія – традиційне для Європи доби Відродження і бароко вчення про поділ мови на три стилі – високий, середній та низький. Високий с. передбачав урочистий виклад, присвячений важливим подіям, діянням богів. Середній С. – емоційно спокійний, помірно- прикрашений виклад, присвячений менш важливим темам, ніж у високому стилі. Низький с. – емоційно нейтральний, простий виклад, присвячений буденним предметам і темам. Тюркізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з тюркських мов або через їхнє посередництво з арабської чи перської мов. До найдавнішого шару належать запозичення булгарського, печенізького, хозарського, половецького, татарського походження. Узус – загальноприйняте вживання слів, словоформ, синтаксичних конструкцій тощо, поширена мовна практика. Українізм - різновид запозичення, слово, його значення, вислів тощо, запозичені з української мови іншою мовою. Усна мова – мова, втілена у звуках, що сприймаються на слух. Устав – різновид письма давніх кириличних рукописів, що характеризується чітким рисунком, симетрією, прямовисним розташуванням літер. Церковнослов’янська мова – старослов’янська мова, яка адаптувалася на ґрунті живої народної мови і зазнавала певних змін, внаслідок яких виникли різні її редакції, зокрема українська. Язичіє – один із типів штучно витвореної книжної мови в Західній Україні ХІХст. Ярижка – офіційний правопис, що використовувався у підросійській Україні протягом 1876-1905рр., згідно з яким українські тексти друкували за російським правописом. |
|
І. Додаткова література до курсу історії української літературної мови Обсяг матеріалу, з яким повинен ознайомитися студент, значний, а тому нема можливості викласти кожен пункт програми на лекційних... |
Питання до іспиту з курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови |
|
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ Функціональні стилі сучасної української літературної мови: їх призначення, сфера застосування, ознаки, жанри |
На уроках української мови У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий... |
|
Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм.... Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правовими дисциплінами |
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні... |
|
ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ «ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ... України зі світом, з бурхливими процесами творення світової культури, нашу прилученість до світової цивілізації |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни Історія української літератури... Мета курсу. Дати студентам наукові знання історії, особливостей розвитку новітньої української літератури, починаючи з 20-х років... |
|
Питання до МК-2 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська... Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови |
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУ МКОВОГО КОНТРОЛЮ Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови |