ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
10 – 11 КЛАСИ
Рівень стандарту
10-й клас (35 год)
Дата
проведення
уроку
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
6
|
ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні й інтернет-ресурси.
Тема 1. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ XX ст.
Україна у складі Росії та Австро-Угорщини. Місце української економіки в господарському житті двох імперій. Економічна криза 1900—1903 рр. Утворення монополістичних об’єднань. Вітчизняний та іноземний капітал в економіці українських земель. Стан українського підприємництва. Індустріальна модернізація.
Становище населення. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля жінки. Посилення міграції українського селянства.
Проблеми становлення та консолідації української нації. Процес політизації українського суспільства та визвольного руху. Українські й загальноросійські політичні партії.
Події російської революції 1905—1907 рр. в Україні. Українська громада у Державній думі. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на українські землі.
Розвиток культури на початку XX ст. Освіта. Наука. Видатні вчені. Українська преса та видавництва. Здобутки майстрів літератури та мистецтва. Зміни у побуті та звичаях українців. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій. Церковне життя.
|
Учень/учениця:
визначає хронологічну послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя, утворення політичних партій та рухів;
показує на карті території українських земель, регіони піднесення визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905—1907 рр.;
описує прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку XX ст.;
характеризує і порівнює прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними загальноєвропейськими;
характеризує політизацію визвольного руху, основні події російської революції на українських землях;
узагальнює основні факти щодо проведення столипінської аграрної реформи та формулює власну оцінку;
аналізує програми та діяльність політичних партій і дає їм власну оцінку;
називає та конкретизує фактами основні риси розвитку духовного життя;
описує явища і пам’ятки культури цього періоду;
доводить закономірність зв’язків між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням національно-визвольного руху, формуванням національної свідомості і розвитком культури.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
5
|
Тема 2. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу. Ставлення населення і політиків до війни. Заснування Головної української ради. Союз визволення України. Формування легіону Українських січових стрільців.
Воєнні дії на території України у 1914 р. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини.
Воєнні дії на території України в 1915— 1917 рр. Посилення економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях. Життя на фронті й у тилу.
Початок Української революції. Політичні партії в підросійській Україні. Утворення Центральної Ради. Початок українізації армії.
Український національний Конгрес. І і II Універсали Центральної Ради. Зміни у політичних настроях, економічному та соціальному становищі населення. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії.
|
Учень/учениця:
спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризує геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України, показує на карті території, де відбувались воєнні події Першої світової війни;
визначає хронологічну послідовність подій Української революції;
доводить взаємозв’язок Першої світової війни і революції 1917 р.;
описує повсякденне життя та визначає зміни, пов’язані з війною та революцією;
характеризує стосунки УЦР і Тимчасового уряду;
порівнює різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні — листопаді 1917 р.;
готує доповіді, повідомлення і реферати про основні події Першої світової війни та Української революції;
складає характеристики та політичні портрети видатних діячів Української революції;
аналізує зміст І і II Універсалів ЦР, визначає та порівнює головні їх ідеї.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
6
|
Тема 3. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В 1917—1921 РОКАХ
III Універсал. Проголошення УНР. Всеукраїнський з’їзд Рад. Боротьба більшовиків із УЦР. IV Універсал. Руйнація звичайного повсякденного способу життя і настрої населення в умовах загострення політичного протистояння.
Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР.
Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї в суспільстві. Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну.
Утворення Директорії. Відновлення УНР в умовах збройного конфлікту з радянською Росією. С. Петлюра. Трудовий конгрес. Отаманщина. Військові поразки УНР. Боротьба з денікінцями. Об’єднання українських армій. Психологічний клімат у суспільстві, знецінення людського життя.
Проголошення ЗУНР. Є. Петрушевич. Злука УНР і ЗУНР. Українсько-польська війна. Поглинення Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами.
Запровадження радянської державності та її характер. X. Раковський. Білий та червоний терор. Повстанський рух. Н. Махно. Падіння радянської влади у 1919 р. та її відновлення.
Формальне визнання радянською Росією незалежності УСРР. «Воєнний комунізм».
Радянсько-польська війна і Україна. Варшавська угода.
Повстанські рухи, поразка українського визвольного руху, поновлення радянської влади. Уроки та наслідки державотворчих процесів.
|
Учень/учениця:
визначає хронологічну послідовність подій українського державності 1917—1921 рр.;
показує на карті місця основних подій періоду української державності 1917—1921 рр. та військові дії того часу;
визначає причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;
порівнює державний устрій за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР;
характеризує внутрішню та зовнішню політику українських урядів та порівнює їх;
формулює власні погляди та оцінки щодо діяльності Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР;
описує соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві цієї доби;
порівнює та оцінює різні точки зору щодо причин поразки визвольного руху, втрати державності та їх наслідків;
обґрунтовує власну позицію з цього питання, пише історичне есе;
складає політичні портрети видатних діячів Української революції 1917—1921 рр.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
3
|
Тема 4. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В 1917—1921 рр.
Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Подвижництво творців та діячів культури, їх внесок у вітчизняну й світову культуру.
Діяльність більшовиків у сфері культури.
Релігійне життя.
|
Учень/учениця:
показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва;
визначає і характеризує основні чинники, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;
порівнює ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури й духовного життя, із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;
оцінює внесок українських діячів у вітчизняну та світову культуру.
|
|
3
|
Тема 5. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921—1928)
Внутрішнє і міжнародне становище. Державний статус України в 1921—1922 рр. Утворення СРСР. Статус УСРР у складі Радянського Союзу.
Голод 1921—1923 рр. Впровадження непу в Україні. Економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки непу.
Політика влади у царині культури. Українізація (коренізація). Ставлення влади та населення до українізації. Освіта. Кампанія з ліквідації неписьменності.
Релігійне життя в Україні. Формування нового укладу повсякденного життя.
|
Учень/учениця:
визначає хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні та співвідносить їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, визначає хронологічну послідовність головних подій цього періоду;
показує на карті та пояснює зміни у територіально-адміністративному устрої України у 1921—1928 рр.;
аналізує, узагальнює факти щодо входження України до складу СРСР та обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;
характеризує і порівнює прояви і процеси стабілізації економічного й соціального життя в Україні за часів непу з аналогічними загальноєвропейськими та світовими;
узагальнює основні факти щодо непу в Україні та формулює власну оцінку цієї політики;
описує та порівнює зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення;
визначає сутність політики українізації, зіставляє різні точки зору щодо її оцінки;
визначає та обґрунтовує зв’язки між основними тенденціями розвитку культури і духовного життя.
|
|
4
|
Тема 6. ЗАКРІПЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ (1929—1938)
Перехід до форсованої індустріалізації. Директивне господарювання. Життя і побут верств і груп населення.
Хлібозаготівельні кризи 1927—1929 рр. Перехід до суцільної колективізації. Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств. Зміни у житті, побуті й психології селян.
Голодомор 1932—1933 рр. в Україні — геноцид українського народу. «Закон про п’ять колосків». Хлібозаготівлі та їх суть. Масштаби та наслідки Голодомору.
Зміни в соціальному складі населення. Формування партійно-бюрократичної номенклатури. Масові репресії. «Великий терор». Пропагандистський ідеал радянської людини. Зміни у масовій психології та свідомості населення.
Становище у галузі освіти. Досягнення науки та гальмівні чинники її розвитку. Література і мистецтво. «Розстріляне відродження». Політика держави щодо церкви та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.
|
Учень/учениця:
визначає хронологічні межі періоду в Україні та співвідносить їх із подіями і процесами в країнах Європи та світу, визначає хронологічну послідовність головних подій цього періоду;
показує на карті місця, пов’язані з подіями період у суцільної колективізації та голодомору, основні індустріальні об’єкти;
описує та порівнює зрушення у повсякденному житті різних верств українського населення;
аналізує, узагальнює факти і щодо причин та наслідків процесу закріплення радянської влади, обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;
визначає сутність політики колективізації, розкуркулювання;
узагальнює основні факти голодомору в Україні та формулює власну оцінку цих подій;
наводить основні аргументи щодо визнання голодомору геноцидом українського народу;
характеризує культурні процеси та оцінює підсумки культурницької діяльності більшовиків;
визначає та обґрунтовує зв’язки між закріпленням радянської влади і масовими репресіями в Україні та зрушеннями у повсякденному житті й масовій психології, «розстріляним відродженням» та основними тенденціями в культурному житті.
|
|
1
|
Узагальнення
|
|
|
2
|
Тема 7 ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1921—1939 рр.
Правовий статус Східної Галичини та українських північно-західних земель у складі Польщі. Осадництво. Промисловість і сільське господарство. Українська кооперація. Економічне і соціальне становище населення.
Політична ситуація. «Пацифікація». Розгортання українського націоналістичного руху. Утворення Української військової організації та Організації українських націоналістів. Прояви культурного життя.
Українські землі у складі Румунії. Економічне і соціальне становище українського населення. Діяльність українських політичних партій і рухів. Культурне життя.
Становище Закарпаття у складі Чехословаччини. Економічне, соціальне та культурне життя. Течії у громадсько-політичному житті українців: русофільство, русинство, українофільство. Карпатська Україна. «Карпатська Січ». А. Волошин
|
Учень/учениця:
визначає хронологічну послідовність головних подій на західноукраїнських землях цього періоду, співвідносить їх із подіями і процесами в радянській Україні, країнах Європи;
показує на карті західноукраїнські землі, що увійшли до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини, регіони, охоплені підпільним націоналістичним рухом;
характеризує і порівнює явища і процеси економічного розвитку, суспільного та повсякденного життя на західноукраїнських землях із проявами суспільного та повсякденного життя в УРСР за часів непу та закріплення радянської влади;
описує та порівнює зрушення у повсякденному житті різних верств українського населення у складі різних держав;
аналізує, узагальнює факти та різні точки зору, визначає причини та наслідки важливих подій і явищ політичного, соціального та культурного життя західноукраїнських земель, причини створення УВО та ОУН, формулює власні оцінки цих подій;
обґрунтовує власну позицію щодо причин виникнення та існування Карпатської України, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;
визначає сутність політики осадництва й «пацифікації» та інших проявів національної політики щодо українського населення в Польщі, Румунії та Чехословаччині;
визначає та обґрунтовує зв’язки між особливостями правового статусу західноукраїнських земель та національною політикою іноземних держав і зрушеннями у повсякденному, культурному житті й масовій психології
|
|
2
|
Тема 8. НАШ КРАЙ у 1900—1939-х роках Процеси модернізації економічного і соціального життя на початку XX ст.
Вплив Першої світової війни на соціальне і економічне життя. Події Української революції на території краю.
Вплив воєнно-політичних подій 1917— 1921 рр. на становище в краї.. Особливості адміністративно-територіального устрою, економічного і соціального розвитку краю у 1921—1939-ті роки
Особливості культурних процесів. Внесок діячів культури краю в розвиток вітчизняної культури .
Зміни у повсякденному житті населення. Духовне життя, звичаї, традиції, побут. Політичне життя.
|
Учень/учениця:
показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою в 1900—1939-х роках;
характеризує на основі карти модернізаційні процеси, події Першої світової війни, Української революції та визвольного руху, що відбувалися на території краю;
хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії;
описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, писемних та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток);
характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю в порівнянні з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.
|
|