Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання


НазваПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання
Сторінка2/7
Дата03.04.2013
Розмір1.23 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3   4   5   6   7



Тематика текстів

Орієнтовні теми учнівських усних

і письмових

висловлювань

Край, у якому я живу. Історичні відомості про рідне місто (село). Моя вулиця.

Моє рідне місто (село).

Київ — столиця України.

3 чого починається Батьківщина.

Родина. Рід і родинні зв’язки. Традиції в українській сім'ї. Мати — берегиня роду. Роль батька в сім'ї. День Матері.

Мій родовід.

Початки української держави. Київська Русь. Легенди та перекази про заснування Києва та історичні назви, що дійшли до нашого часу. Київські князі.

Що вам відомо про заснування Києва?

Козацька доба — славетна сторінка історії

українського народу. Історичні місця, пов’язані з цим періодом. Гетьмани України.

«Де козак, там і слава».

Визначні діячі української культури — Тарас Шевченко, Соломія Крушельницька, Катерина Білокур.

Тарас Шевченко як співець рідної природи.

Дніпро — головна ріка України. Давня назва річки. Найбільші порти на Дніпрі. Інші річки України.

Річка мого краю.

Природа України. Пори року. Українські назви місяців. Різноманітний тваринний і рослинний світ. Ліс — багатство країни. Охорона природи.

Берегти природу — обов'язок кожного.

Народна символіка України. Рослини - символи (калина, соняшник, верба, ясен). Птахи-символи (чайка, лелека, сокіл). Український рушник — поетичний символ, вияв прагнення українців до краси.

Назвіть народні символи. Яка їх роль у житті українського народу?

Хліб — символ добробуту народу. Шанобливе ставлення українців до хліба, до праці хлібороба.

Дорога хліба від поля до столу. «Не земля родить, а руки».

Народні ремесла. Ковальство. Виробництво металу — традиційно важлива галузь промисловості України. Міста металургів.

Як ставилися в Україні до ковалів? Що виробляють з металу?

Народне мистецтво. Пісня — невід'ємна частина життя українців. Танець і танок. Звідки пішов

гопак.

Роль пісні в житті українського народу. «Піснею до серця, серцем до народу».

Святкування в Україні. Народні свята: Різдво, Великдень, Трійця.

Як у вашій сім'ї

святкують Різдво?

Державні свята. День незалежності України.

Що ви знаєте про історію цього свята?

Праця людини. Цікаві професії. Українські літаки та їх творці.

Ким я хотів би стати у майбутньому? Як народжується літак?

Культура спілкування. Стосунки між дорослими і дітьми, між ровесниками. Особливості українського мовленнєвого етикету.

«Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе». Чому треба бути ввічливим?


Здоров'я і спорт. Бути здоровим — значить бути сучасним.

Як ти дбаєш про своє здоров'я?



6-й КЛАС

(85 год, 2—3 год на тиждень)

ЛІНГВІСТИЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

ВСТУП

(1 год)

Краса і багатство української мови.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

(6 год)

Словосполучення і речення. Види речень за метою висловлювання. Члени речення (зокрема однорідні члени); звертання. Розділові знаки у простому реченні.

Просте і складне речення. Кома між простими реченнями в складному. Пряма мова і діалог.

Звуки мови і знаки письма. Склад і наголос. Уживання м'якого знака та апострофа.

Будова слова; орфограми в коренях слів, орфо­грами в префіксах.

Багатозначність слів, уживання їх у прямому та переносному значенні, омоніми, синоніми й антоніми.

Фразеологія.

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСТИН МОВИ

(1 год)

ІМЕННИК

(18 год)

Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Культура мовлення. Використання у мові іменників-синонімів.

Іменники, що означають назви істот і неістот (повторення), загальні і власні назви. Велика буква і лапки у власних назвах.

Рід іменників (повторення). Іменники спільно­го роду.

Культура мовлення. Запобігання помилкам у
визначенні роду окремих іменників (рояль, зал, рукопис), у тому числі тих, які в українській і російській мовах належать до різного роду (біль, степ,
собака, ступінь, путь). Узгодження з іменниками
спільного роду прикметників, займенників та
дієслів минулого часу.

Число іменників (повторення). Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини (загальне ознайомлення).

Відмінки іменників (повторення). Кличний відмінок в українській мові.

Типи відмін іменників.

Культура мовлення. Правильне вживання
відмінкових закінчень іменників. Вживання іменників кличного відмінка при звертанні: земле,
Василю, Сергію Олексійовичу, добродію, батьку.

Синоніміка деяких відмінкових конструкцій:

купив сіль (солі), хліб (хліба), твого ім'я (імені), пас ягнята (ягнят).

Особливості відмінювання іменників, що вжи­ваються тільки в множині. Незмінювані іменни­ки (загальне ознайомлення).

Культура мовлення. Правильне вживання не­змінюваних іменників у мові (практично).

Основні способи творення іменників, найчас­тіше вживані суфікси (практично). Не з іменни­ками. Букви е, й, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -чок-, -ичк-, інн-(я), -енн-(я), -инн-(я), -ив-(о), -ев-(о).

Написання і відмінювання чоловічих та жіно­чих імен по батькові.

Учні повинні знати:

що вивчає морфологія; загальне значення іменника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

основні способи творення іменників; вивчені орфо­графічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати іменники, визначати їх граматичні озна­ки, правильно використовувати іменники у мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допо­могою правил;

правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти в чужому і своєму тексті помилки на вивчені правила.

ПРИКМЕТНИК

(12 год)

Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Культура мовлення. Використання у мовленні
прикметників-синонімів. Правопис голосних у закінченнях прикметників (повторення).

Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників.

Ступені порівняння прикметників. Утворення вищого і найвищого ступенів порівняння прик­метників.

Культура мовлення. Наголос у формах вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Запобігання помилкам у використанні форм вищого і найвищого ступенів.

Прикметники твердої і м'якої груп, відміню­вання їх.

Способи творення прикметників (практично). Найчастіше вживані суфікси прикметників (прак­тично). Зіставлення прикметників з відповідни­ми прикметниками російської мови (історичний — исторический, риб'ячий — рыбий).

Не з прикметниками. Букви ь, е, у в суфіксах на означення пестливості і неповного виявлення озна­ки: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -уват-, -юват-. Букви ь, е, о, й, і в прикметникових суфік­сах -ськ, -ев- (-єв), -ов- (-йов-, -ьов), -ин-, -ін-, -ичн-, -ічн-, а також у прикметниках на -зький, -цький.

Одна і дві букви н у прикметниках.

Написання складних прикметників разом і через дефіс.

Написання прізвищ.

Учні повинні знати:

загальне значення прикметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

основні способи утворення прикметників;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати прикметники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати прикметники та їх форми у мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомо­гою правил, правильно писати слова з вивченими орфогра­мами; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

ЧИСЛІВНИК

(6 год)

Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові, збірні) і по­рядкові. Числівники прості і складені.

Культура мовлення. Правильне вживання у
мові відмінкових форм іменників при кількісних
числівниках (у тому числі, дробових і збірних).

Відмінювання кількісних числівників. Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у не­прямих відмінках (загальне ознайомлення).

Культура мовлення. Правильне вживання
форм непрямих відмінків кількісних числівників.

Відмінювання порядкових числівників. Роз­дільне написання складених числівників, напи­сання разом порядкових числівників з -тисячний (загальне ознайомлення).

Культура мовлення. Правильне вживання числівників для позначення дат, часу (годин); (з Двадцять четвертим серпня).

Учні повинні знати:

загальне значення числівника, його морфологічні озна­ки, синтаксичну роль;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати числівники, визначати їх граматичні озна­ки, правильно утворювати форми числівників і вживати їх у мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допо­могою орфографічних правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами;

знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

ЗАЙМЕННИК

(8 год)

Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників (загальне ознайомлення). Написання приймен­ників із займенниками окремо (повторення).

Культура мовлення. Вживання займенників
для зв'язку речень у тексті.

Особові та зворотний займенники, відмінюван­ня їх. Н в особових займенниках 3-ї особи після прийменників.

Культура мовлення. Правильне вживання особових займенників (відповідно до змісту попереднього речення).

Питальні і відносні займенники, їх відміню­вання.

Неозначені і заперечні займенники, їх утво­рення і відмінювання. Дефіс у неозначених зай­менниках. Ні в заперечних займенниках.

Присвійні, вказівні, означальні займенники, їх відмінювання.

Культура мовлення. Вживання займенників.
Ви, Ваш у ввічливо-шанобливому значенні при
звертанні до однієї особи. Написання цих займенників з великої букви у шанобливому значенні.

Учні повинні знати:

загальне значення займенника, його морфологічні оз­наки, синтаксичну роль; утворення неозначених і запе­речних займенників;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати займенники, визначати їх граматичні озна­ки, правильно вживати займенники в мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допо­могою правил, правильно писати слова з вивченими орфо­грамами;

знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

ДІЄСЛОВО

(18 год)

Дієслово: загальне значення, морфологічні озна­ки, синтаксична роль. Неозначена форма (інфі­нітив). Особові форми дієслова: дієприкметник, дієприслівник (загальне ознайомлення). Не з дієсловами.

Культура мовлення. Використання у мовленні
дієслів-синонімів.

Доконаний і недоконаний види дієслова.

Культура мовлення. Практичне засвоєння
дієслівних словосполучень, у яких допускаються
помилки в формі залежного слова (зокрема словосполучень, що розрізняються в українській і
російській мовах).

Часи дієслова. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Правопис -ться, -шся в кінці дієслів.

Культура мовлення. Наголос у деяких дієсловах минулого часу.
Теперішній час. Майбутній час. Відмінювання дієслів у теперішньому і майбутньому часі.

Культура мовлення. Вживання форм теперішнього і майбутнього часу замість минулого. Вживання форми 2-ї особи однини в художньому мовленні
і форм 3-ї особи множини у ділових висловлюваннях
типу-інструкцій (у реченнях з одним головним членом). Правильне наголошування дієслів.

Дієслова І і II дієвідмін. Букви е, й в особових закінченнях І і II дієвідмін.

Культура мовлення. Практичне засвоєння особових форм дієслів з чергуванням кінцевого приголосного основи.

Способи дієслів (дійсний, умовний, наказо­вий). Творення дієслів умовного способу. Творен­ня дієслів наказового способу. Буква ь у дієсловах наказового способу.

Культура мовлення. Вживання одних способів
дієслів замість інших. Вживання інфінітива в значенні різних способів.

Безособові дієслова.

Способи творення дієслів (практично).

Учні повинні знати:

загальне значення дієслова, його морфологічні озна­ки, синтаксичну роль;

основні способи дієслів; творення дієслів;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати дієслова, визначати граматичні ознаки, правильно вживати форми дієслів;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допо­могою орфографічних правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти помил­ки на вивчені правила.

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ

(1 год)

КОМУНІКАТИВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

(14 год)

Відомості про мовлення

Загальне уявлення про ситуацію спілкування: той, хто говорить (пише), адресат мовлення, тема

та основна думка, мета і місце спілкування (практично).

Повторення вивченого про текст.

Основні джерела матеріалу для твору і його систематизація (практично). Складний план готового тексту; простий план власного висловлювання (практично).

Повторення відомостей про стилі мовлення. Офіційно-діловий стиль мовлення.

Побудова опису приміщення і природи.

Види робіт

Перекази (за простим і складним планом). Докладний і вибірковий (усний і письмовий), пе­реказ художніх творів розповідного характеру з елементами опису приміщення і природи та роздуму.

Твори (за простим планом). Усний і пись­мовий твір-опис (приміщення, природи) на основі особистих вражень і за картиною.

Усний твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень.

Усний твір-оповідання про випадок із життя.

Допис у газету інформаційного характеру (з шкільного життя).

Повідомлення на лінгвістичну тему (типу еле­ментарного роздуму).

Ділові папери. План роботи. Оголошення.

Переклади. Переклад з російської мови роз­повідних текстів з елементами опису (приміщен­ня і природи) та роздумів.

Учні повинні вміти:

сприймаючи чуже мовлення, складати простий план прослуханого і складний план прочитаного тексту;

відтворюючи готовий текст, переказувати його за са­мостійно складеним простим і складним планом, доклад­но і вибірково (усно і письмово);

створюючи власні висловлювання — усні та письмові твори (вказаних у програмі видів), — зважати на особли­вості ситуації спілкування, самостійно добирати для ви­словлювань матеріал на основі різних джерел, спостере­жень, систематизувати його, складати простий план власного висловлювання;

обирати відповідно до ситуації спілкування стиль мов­лення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий); враховувати особливості побудови опису приміщення і природи;

складати план роботи, оголошення; добирати мовні засо­би відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення;

вдосконалювати написане;

дотримуватися основних правил спілкування.

УКРАЇНОЗНАВЧА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Тематика текстів

Орієнтовні теми учнівських усних

і письмових висловлювань

Державні символи України. Народна символіка. Київ — столиця України.

«Як тебе не любити, Києве мій...»

Краса і багатство української мови. Мудре слово народу. Пісні, казки, легенди, прислів'я, приказки, загадки.

«Ой, яка чудова українська мова!»

Історія України, її сьогодення. Визначні постаті української історії.

Коли дідусь мій був маленький...

Родовід. Родовідне дерево. Взаємини у сім'ї. Рідний дім. Святині дому. Родинні традиції (хрестини).

Дім, в якому я живу.

Народна архітектура. Українська хата. Хатні обереги. Інтер'єр.

Українська хата.

Українське національне вбрання. Вишивка. Вінок. Символіка квітів.

Як одягалась українська дівчина. Український віночок.

Ти серед людей. Етикет, етика,

загальноприйняті норми поведінки.

«Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість».

Походження українських імен і прізвищ. Повага до імені. Культура знайомства.

Що означає твоє ім'я і прізвище?

Загальнолюдські моральні цінності.

«Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла сподівайся».

Книги — джерело мудрості. Бібліотеки

Як користуватися бібліотекою.

Проблеми шкільного життя.

Взаємини між учителем і учнями, між

однокласниками. Дружба і товаришування.

За що я люблю свою школу.

Хліб у житті людини.

«Не кидайсь хлібом: він святий».

Рослинний і тваринний світ України. Краса української природи у різні пори року. Прекрасне в природі. Рослини-символи. Календарні свята. Народні прикмети.

Мої спостереження над природою (Моя улюблена пора року. Якою я побачив зиму вчора на прогулянці. Як

замерзала (скресала) річка. Перші весняні квіти). «Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив». Чи слід три­мати вдома диких тварин.


7-й КЛАС

(68 год, 2 год на тиждень)

ЛІНГВІСТИЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

ВСТУП

(1 год)

Місце української мови серед інших слов'ян­ських мов.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

(З год)

Розділові знаки в синтаксичних конструкціях. Частини мови.

МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ

ДІЄПРИКМЕТНИК

(12 год)

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Відмінювання дієприкметників. Правопис голос­них у закінченнях дієприкметників.

Дієприкметниковий зворот. Виділення комами дієприкметникових зворотів (після означува­ного іменника).

Культура мовлення. Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами. Інтонація
речень з дієприкметниковими зворотами. Сино­німіка складних і простих речень з дієприкмет­никовими зворотами.

Активні і пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішньо­го і минулого часу (практично). Правопис голос­них і приголосних у суфіксах дієприкметників.

Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження.

Не з дієприкметниками.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Культура мовлення. Вживання в усному і
писемному мовленні безособових дієслівних форм
на -но, -то.

Учні повинні знати:

загальне значення дієприкметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення; вивчені орфографічні та пунктуаційні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їх граматичні ознаки, правиль­но використовувати у мовленні;

знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допо­могою правил, обґрунтовувати вживання розділових знаків;

правильно писати слова з вивченими орфограмами, виділяти комами дієприкметникові звороти.

ДІЄПРИСЛІВНИК

(5 год)

Дієприслівник як особлива форма дієслова (значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль). Не з дієприслівниками. Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.

Дієприслівники недоконаного і доконаного виду. Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду (практично).

Культура мовлення. Складні випадки вжи­вання дієприслівників доконаного і недоконано­го виду. Правильне використання дієприслівників у побудові речень. Використання дієприслівни­кового звороту як засобу зв'язку речень у тексті, дотримання інтонації речень з дієприслівникови­ми зворотами.

Учні повинні знати:

загальне значення дієприслівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, основні способи творення; орфографічні та пунктуаційні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати дієприслівники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати дієприслівники у мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомо­гою правил; обґрунтовувати вживання розділових знаків,
правильно писати не з дієприслівниками, відокремлювати комами дієприслівникові звороти і одиничні дієприслів­ники, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

ПРИСЛІВНИК

(12 год)

Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Ступені порівняння прислівників (загальне ознайомлення).

Способи творення прислівників.

Культура мовлення. Правильний наголос у прислівниках. Використання прислівників як за­собу зв'язку речень у тексті, а також для підви­щення виразності мовлення.

Одна і дві букви н у прислівниках. Не і ні з прислівниками. Й та і в кінці прислівників. Дефіс у прислівниках. Написання прислівників разом і окремо.

Учні повинні знати:

загальне значення прислівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати прислівник, визначати граматичні озна­ки, правильно використовувати прислівники у мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допо­могою правил;

правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

ПРИЙМЕННИК

(6 год)

Прийменник як службова частина мови. Не­похідні і похідні прийменники (загальне озна­йомлення).

Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.

Культура мовлення. Особливості вживання деяких прийменників в українській мові у зіставленні з російською мовою. Правильне вживання прийменників з іменниками. Використання у мовленні прийменників-синонімів.

Учні повинні знати:

граматичні ознаки прийменника; вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати прийменники, правильно використову­вати прийменники у мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допо­могою правил; правильно писати прийменники, знаходи­ти і виправляти помилки на вивчені правила.

СПОЛУЧНИК

(5 год)

Сполучник як службова частина мови. Спо­лучники сурядності і підрядності, їх види (прак­тично). Вживання сполучників у простому й склад­ному реченні.

Написання сполучників разом і окремо.

Культура мовлення. Вживання деяких спо­лучників у російській і українській мовах. Вико­ристання сполучників для зв'язку речень у тексті.

Учні повинні знати:

граматичні ознаки сполучника; поділ сполучників на сполучники сурядності і підрядності, їх види;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати сполучники, правильно використовувати їх у мовленні;

знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допо­могою правил; правильно писати сполучники; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

ЧАСТКА

(4 год)

Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.

Написання часток бо, по, то, от, таки. Не з різними частинами мови (узагальнення).
Культура мовлення. Використання часток як
виражального засобу в художніх творах.

Учні повинні знати:

граматичні ознаки часток, їх розряди; вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати частки, правильно використовувати їх у мовленні;

знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допо­могою правил, правильно писати частки, знаходити і ви­правляти помилки на вивчені правила.

ВИГУК

(1 год)

Вигук як особлива частина мови.

Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигу­ках.

Культура мовлення. Правильне читання ре­чень із вигуками.

Учні повинні знати:

граматичні ознаки вигуку; вивчені правила правопису.

Учні повинні вміти:

розпізнавати вигуки;

знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допо­могою правил, обґрунтовувати вживання розділових знаків; правильно писати вигуки і ставити при них розділові зна­ки; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЇ

(4 год)

Частини мови (самостійні, службові, вигук).

Іменник, прикметник, числівник, займенник. Орфограми в цих частинах мови. Дієслово і його особливі форми. Орфограми в дієслові, дієприкмет­нику, дієприслівнику.

Прислівник. Орфограми в прислівнику.

Службові частини мови. Орфограми в службо­вих частинах мови.


КОМУНІКАТИВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

(15 год)

Відомості про мовлення

Повторення вивченого про текст і стилі мов­лення. Публіцистичний стиль. Складний план власного висловлювання (практично).

Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (прак­тично).

Побудова опису зовнішності людини і процесів праці, роздуму дискусійного характеру.

Види робіт

Перекази (за простим або складним пла­ном).

Докладний і стислий переказ (письмовий) роз­повідних текстів з елементами опису (зовнішності людини, процесів праці).

Докладний усний переказ текстів публіцистич­ного стилю.

Твори (за простим або складним планом). Письмовий твір-опис зовнішності людини, про­цесу праці (за власними спостереженнями).

Письмовий твір розповідного характеру (опо­відання) за поданим сюжетом.

Допис дискусійного характеру в газету.

Ділові папери. Розписка.

Переклади. Переклад з російської мови текстів, у яких описано зовнішність людини, про­цеси праці, роздуми.

Учні повинні вміти:

сприймаючи чуже мовлення, складати простий план прослуханого і складний план прочитаного тексту;

відтворюючи готові тексти різних стилів, переказувати їх за самостійно складеним простим і складним планом докладно, вибірково і стисло (усно чи письмово);

створюючи власні висловлювання — усні і письмові тво­ри (вказаних у програмі видів) — складати до них простий і складний план, обирати відповідно до ситуації спілкуван­ня стиль мовлення (розмовний, науковий, художній, пуб­ліцистичний, офіційно-діловий), використовувати різні типи мовлення (в тому числі описи зовнішності людини і процесу праці, роздум дискусійного характеру);

складати розписку, добирати мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення, вдосконалю­вати написане, дотримуватися основних правил спілкування.

УКРАЇНОЗНАВЧА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Тематика текстів

Орієнтовні теми учнівських усних і письмових

висловлювань

Мова — скарбниця духовності народу. Етимологія назви «Україна». Українська символіка. Духовний гімн України.

«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».

Київ древній і сучасний.

Київ у минулому

і сьогодні.

Природний ландшафт України.

Український степ.

Видатні українці.

Українці, зображені на гривнях.

Історія твого міста (села) — частина історії України і твого роду.

3 історії нашого міста (села).

Родина. Сім'я. Взаємини між дітьми і батьками. Естетика побуту українців у минулому і сьогодні.

Що я зрозумів під час хвороби. Мама пече пироги.

Краса і культура людини. Прагнення до самовдосконалення.

Що в людині головне. «Благословенна щедрість! Все від неї…»

Культура взаємин між людьми.

Стосунки між ровесниками в школі й поза нею, між учителями й учнями.

Наскільки важливо

додержувати свого слова.

Портрет моєї подруги (друга). Якою я уявляю школу майбутнього.

Твій робочий день.

Згаяного часу конем не здоженеш.

Твої захоплення.

Моя колекція (марок, значків, монет).

Вибір професії. Слід людини на землі.

Які професії я вважаю найважливішими і чому.

Культурні скарби України. Твори мистецтва. Українські митці. Народні співці. Кобзарське мистецтво.

Мій улюблений твір мистецтва.

Рослинний і тваринний світ України. Гармонія в природі. Народні прикмети. Календарні свята. Екологічна культура.

Осінні замальовки (Осінній ліс. Горобина. Останні квіти осені). Зимовий вечір. Перший весняний день.


8-й КЛАС

(68 год, 2 год на тиждень)

ЛІНГВІСТИЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

ВСТУП

(1 год)

Мова — найважливіший засіб пізнання, спілку­вання і впливу.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

(5 год)

Частини мови, їх значення та граматичні оз­наки.

Найскладніші орфограми (за вибором учителя).

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ

(4 год)

Словосполучення. Будова і види словосполу­чень за способами вираження головного слова.

Культура мовлення. Практичне засвоєння словосполучень, у яких трапляються помилки у формі
залежного слова (у тому числі словосполучень, що
розрізняються в українській і російській мовах).

Використання в мові синонімічних словоспо­лучень.

Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Речення двоскладні та односкладні; прості й складні (повторення). Розділові знаки в кінці речень (повторення). По­рядок слів у реченні. Логічний наголос.

Культура мовлення. Логічний наголос і порядок слів як засіб підвищення точності і виразності мовлення. Дотримання інтонації спонукальних і окличних речень, що передає різні емоційні
відтінки значення. Риторичні запитання, виклад

за допомогою запитань і відповідей як засіб ви­разності мовлення.

Учні повинні знати:

загальні відомості про види і будову словосполучення і речення;

вивчені пунктуаційні правила.

Учні повинні вміти:

визначати головне і залежне слова в словосполученні;

розрізняти речення різних видів (за метою висловлю­вання, характером граматичної основи, кількістю грама­тичних основ);

правильно будувати і використовувати в мовленні сло­восполучення і речення вивчених видів;

обґрунтовувати вживання розділових знаків за допо­могою вивчених правил; ставити розділові знаки в кінці речення; знаходити і виправляти помилки на вивчені пунк­туаційні правила.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

ДВОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ.

ГОЛОВНІ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ


(9 год)

Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета. Простий і складний присудок (іменний і дієслівний). Тире між підме­том і присудком.

Культура мовлення. Правильне вживання
форм присудка при підметі, вираженого слово­сполученням або складноскороченим словом.
Єдність видо-часових форм дієслів-присудків як
засіб зв'язку речень у тексті.

Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різно­вид означення. Написання непоширених прикла­док через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Види обставин (за значенням). Порівняльний зво­рот. Виділення порівняльних зворотів комами.

Культура мовлення. Обставини часу як засіб
зв'язку речень в описових і розповідних текстах,
їх синоніміка. Стилістична роль означень і по­рівняльних зворотів у художньому мовленні.

Учні повинні знати:

будову простого двоскладного речення; вивчені пунктуаційні правила.

Учні повинні вміти:

визначати структуру простого двоскладного речення (знаходити головні і другорядні члени);

правильно використовувати у мовленні головні й дру­горядні члени речення;

обґрунтовувати вживання розділових знаків за допо­могою правил, правильно ставити розділові знаки, коли відсутній зв'язок між підметом і присудком, при поши­реній прикладці, порівняльному звороті;

знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ

(6 год)

Односкладні прості речення з головним чле­ном у формі присудка (означено-особові, неозна­чено-особові, безособові) і підмета.

Культура мовлення. Правильне вживання безособових речень в українській мові.

Речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми. Вживання в описах на­зивних речень для позначення часу і місця.

Учні повинні знати:

вивчені види односкладних речень.

Учні повинні вміти:

правильно використовувати у мовленні вивчені види односкладних речень (у тому числі і в складних реченнях).

НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ

(2 год)

Повні і неповні речення. Тире в неповних ре­ченнях.

Культура мовлення. Вживання неповних
речень у діалозі, а також у складних реченнях
для уникнення невиправданих повторень. Додержання інтонації неповних речень.

Учні повинні знати:

загальні відомості про неповні речення; вивчене пунктуаційне правило.
Учні повинні вміти:

знаходити неповні речення; правильно використову­вати їх у мовленні;

обґрунтовувати вживання тире в неповних реченнях; правильно використовувати його.

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

(5 год)

Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком). Речен­ня з кількома рядами однорідних членів. Кома між однорідними членами. Однорідні і неоднорідні означення.

Узагальнюючі слова в реченнях з однорідни­ми членами. Двокрапка і тире при узагальнюю­чих словах у реченнях з однорідними членами.

Культура мовлення. Правильна побудова ре­чень із сполучниками не лише..., але й..., так і... . Синоніміка рядів однорідних членів з різними типами зв'язку між ними. Інтонація речень з одно­рідними членами (в тому числі з узагальнюючи­ми словами).

Учні повинні знати:

відомості про однорідні члени речення; правила вживання розділових знаків при однорідних членах речення.

Учні повинні вміти:

знаходити однорідні члени речення (непоширені й поширені), різні ряди однорідних членів в одному реченні, узагальнюючі слова при однорідних членах;

використовувати у мовленні та виразно читати речен­ня з однорідними членами;

обґрунтовувати вживання розділових знаків за допо­могою правил; правильно ставити розділові знаки при однорідних членах речення;

знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

РЕЧЕННЯ ІЗ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, РЕЧЕННЯМИ)

(6 год)

Звертання непоширені і поширені. Розділові знаки при звертанні. Вставні слова (словосполу­чення, речення), розділові знаки при них.
Культура мовлення. Використання звертань і вставних слів для передачі ставлення до адресата. Синоніміка вставних слів і речень. Використання вставних слів як засобу зв'язку речень у тексті. Інто­нація речень із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями).

Учні повинні знати:

відомості про звертання, вставні слова (словосполучен­ня, речення);

найчастіше вживані вставні слова і словосполучення; вивчені пунктуаційні правила.

Учні повинні вміти:

знаходити звертання, вставні слова (словосполучення, речення), правильно використовувати їх у мовленні, ви­разно читати речення із звертаннями;

обґрунтовувати вживання розділових знаків за допо­могою правил, правильно ставити розділові знаки при звертанні, вставних словах (словосполученнях, реченнях); знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Видавництво
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. Українська мова
ПРОГРАМИ для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Пояснювальна записка
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим...
України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Програми з української (рідної) мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України "Про загальну середню...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. „Трудове навчання” 5-9
Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії : столяр (будівельний), тесляр
Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних...
Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
ПРОГРАМИ для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанняМ українською мовою
Програму побудовано за трьома основними лініями Державного стандарту: аксіологічна, літературознавча і культурологічна, що відбилося...
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
«Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа»,...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 7 11
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки, 10 кл. Основи підприємницької діяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка