|
Скачати 1.23 Mb.
|
6-й КЛАС (85 год, 2—3 год на тиждень) ЛІНГВІСТИЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ВСТУП (1 год) Краса і багатство української мови. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО (6 год) Словосполучення і речення. Види речень за метою висловлювання. Члени речення (зокрема однорідні члени); звертання. Розділові знаки у простому реченні. Просте і складне речення. Кома між простими реченнями в складному. Пряма мова і діалог. Звуки мови і знаки письма. Склад і наголос. Уживання м'якого знака та апострофа. Будова слова; орфограми в коренях слів, орфограми в префіксах. Багатозначність слів, уживання їх у прямому та переносному значенні, омоніми, синоніми й антоніми. Фразеологія. МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСТИН МОВИ (1 год) ІМЕННИК (18 год) Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. • Культура мовлення. Використання у мові іменників-синонімів. Іменники, що означають назви істот і неістот (повторення), загальні і власні назви. Велика буква і лапки у власних назвах. Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду. •Культура мовлення. Запобігання помилкам у визначенні роду окремих іменників (рояль, зал, рукопис), у тому числі тих, які в українській і російській мовах належать до різного роду (біль, степ, собака, ступінь, путь). Узгодження з іменниками спільного роду прикметників, займенників та дієслів минулого часу. Число іменників (повторення). Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини (загальне ознайомлення). Відмінки іменників (повторення). Кличний відмінок в українській мові. Типи відмін іменників. • Культура мовлення. Правильне вживання відмінкових закінчень іменників. Вживання іменників кличного відмінка при звертанні: земле, Василю, Сергію Олексійовичу, добродію, батьку. Синоніміка деяких відмінкових конструкцій: купив сіль (солі), хліб (хліба), твого ім'я (імені), пас ягнята (ягнят). Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині. Незмінювані іменники (загальне ознайомлення). • Культура мовлення. Правильне вживання незмінюваних іменників у мові (практично). Основні способи творення іменників, найчастіше вживані суфікси (практично). Не з іменниками. Букви е, й, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -чок-, -ичк-, інн-(я), -енн-(я), -инн-(я), -ив-(о), -ев-(о). Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові. Учні повинні знати: що вивчає морфологія; загальне значення іменника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; основні способи творення іменників; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати іменники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати іменники у мовленні; знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти в чужому і своєму тексті помилки на вивчені правила. ПРИКМЕТНИК (12 год) Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. • Культура мовлення. Використання у мовленні прикметників-синонімів. Правопис голосних у закінченнях прикметників (повторення). Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників. Утворення вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. • Культура мовлення. Наголос у формах вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Запобігання помилкам у використанні форм вищого і найвищого ступенів. Прикметники твердої і м'якої груп, відмінювання їх. Способи творення прикметників (практично). Найчастіше вживані суфікси прикметників (практично). Зіставлення прикметників з відповідними прикметниками російської мови (історичний — исторический, риб'ячий — рыбий). Не з прикметниками. Букви ь, е, у в суфіксах на означення пестливості і неповного виявлення ознаки: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -уват-, -юват-. Букви ь, е, о, й, і в прикметникових суфіксах -ськ, -ев- (-єв), -ов- (-йов-, -ьов), -ин-, -ін-, -ичн-, -ічн-, а також у прикметниках на -зький, -цький. Одна і дві букви н у прикметниках. Написання складних прикметників разом і через дефіс. Написання прізвищ. Учні повинні знати: загальне значення прикметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; основні способи утворення прикметників; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати прикметники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати прикметники та їх форми у мовленні; знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. ЧИСЛІВНИК (6 год) Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові. Числівники прості і складені. • Культура мовлення. Правильне вживання у мові відмінкових форм іменників при кількісних числівниках (у тому числі, дробових і збірних). Відмінювання кількісних числівників. Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках (загальне ознайомлення). • Культура мовлення. Правильне вживання форм непрямих відмінків кількісних числівників. Відмінювання порядкових числівників. Роздільне написання складених числівників, написання разом порядкових числівників з -тисячний (загальне ознайомлення). • Культура мовлення. Правильне вживання числівників для позначення дат, часу (годин); (з Двадцять четвертим серпня). Учні повинні знати: загальне значення числівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати числівники, визначати їх граматичні ознаки, правильно утворювати форми числівників і вживати їх у мовленні; знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою орфографічних правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. ЗАЙМЕННИК (8 год) Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників (загальне ознайомлення). Написання прийменників із займенниками окремо (повторення). • Культура мовлення. Вживання займенників для зв'язку речень у тексті. Особові та зворотний займенники, відмінювання їх. Н в особових займенниках 3-ї особи після прийменників. •Культура мовлення. Правильне вживання особових займенників (відповідно до змісту попереднього речення). Питальні і відносні займенники, їх відмінювання. Неозначені і заперечні займенники, їх утворення і відмінювання. Дефіс у неозначених займенниках. Ні в заперечних займенниках. Присвійні, вказівні, означальні займенники, їх відмінювання. • Культура мовлення. Вживання займенників. Ви, Ваш у ввічливо-шанобливому значенні при звертанні до однієї особи. Написання цих займенників з великої букви у шанобливому значенні. Учні повинні знати: загальне значення займенника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; утворення неозначених і заперечних займенників; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати займенники, визначати їх граматичні ознаки, правильно вживати займенники в мовленні; знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. ДІЄСЛОВО (18 год) Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма (інфінітив). Особові форми дієслова: дієприкметник, дієприслівник (загальне ознайомлення). Не з дієсловами. • Культура мовлення. Використання у мовленні дієслів-синонімів. Доконаний і недоконаний види дієслова. • Культура мовлення. Практичне засвоєння дієслівних словосполучень, у яких допускаються помилки в формі залежного слова (зокрема словосполучень, що розрізняються в українській і російській мовах). Часи дієслова. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Правопис -ться, -шся в кінці дієслів. • Культура мовлення. Наголос у деяких дієсловах минулого часу. Теперішній час. Майбутній час. Відмінювання дієслів у теперішньому і майбутньому часі. • Культура мовлення. Вживання форм теперішнього і майбутнього часу замість минулого. Вживання форми 2-ї особи однини в художньому мовленні і форм 3-ї особи множини у ділових висловлюваннях типу-інструкцій (у реченнях з одним головним членом). Правильне наголошування дієслів. Дієслова І і II дієвідмін. Букви е, й в особових закінченнях І і II дієвідмін. • Культура мовлення. Практичне засвоєння особових форм дієслів з чергуванням кінцевого приголосного основи. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного способу. Творення дієслів наказового способу. Буква ь у дієсловах наказового способу. • Культура мовлення. Вживання одних способів дієслів замість інших. Вживання інфінітива в значенні різних способів. Безособові дієслова. Способи творення дієслів (практично). Учні повинні знати: загальне значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; основні способи дієслів; творення дієслів; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати дієслова, визначати граматичні ознаки, правильно вживати форми дієслів; знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ (1 год) КОМУНІКАТИВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ (14 год) Відомості про мовлення Загальне уявлення про ситуацію спілкування: той, хто говорить (пише), адресат мовлення, тема та основна думка, мета і місце спілкування (практично). Повторення вивченого про текст. Основні джерела матеріалу для твору і його систематизація (практично). Складний план готового тексту; простий план власного висловлювання (практично). Повторення відомостей про стилі мовлення. Офіційно-діловий стиль мовлення. Побудова опису приміщення і природи. Види робіт Перекази (за простим і складним планом). Докладний і вибірковий (усний і письмовий), переказ художніх творів розповідного характеру з елементами опису приміщення і природи та роздуму. Твори (за простим планом). Усний і письмовий твір-опис (приміщення, природи) на основі особистих вражень і за картиною. Усний твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень. Усний твір-оповідання про випадок із життя. Допис у газету інформаційного характеру (з шкільного життя). Повідомлення на лінгвістичну тему (типу елементарного роздуму). Ділові папери. План роботи. Оголошення. Переклади. Переклад з російської мови розповідних текстів з елементами опису (приміщення і природи) та роздумів. Учні повинні вміти: сприймаючи чуже мовлення, складати простий план прослуханого і складний план прочитаного тексту; відтворюючи готовий текст, переказувати його за самостійно складеним простим і складним планом, докладно і вибірково (усно і письмово); створюючи власні висловлювання — усні та письмові твори (вказаних у програмі видів), — зважати на особливості ситуації спілкування, самостійно добирати для висловлювань матеріал на основі різних джерел, спостережень, систематизувати його, складати простий план власного висловлювання; обирати відповідно до ситуації спілкування стиль мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий); враховувати особливості побудови опису приміщення і природи; складати план роботи, оголошення; добирати мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення; вдосконалювати написане; дотримуватися основних правил спілкування. УКРАЇНОЗНАВЧА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
7-й КЛАС (68 год, 2 год на тиждень) ЛІНГВІСТИЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ВСТУП (1 год) Місце української мови серед інших слов'янських мов. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО (З год) Розділові знаки в синтаксичних конструкціях. Частини мови. МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ ДІЄПРИКМЕТНИК (12 год) Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Відмінювання дієприкметників. Правопис голосних у закінченнях дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Виділення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника). • Культура мовлення. Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами. Інтонація речень з дієприкметниковими зворотами. Синоніміка складних і простих речень з дієприкметниковими зворотами. Активні і пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу (практично). Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників. Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження. Не з дієприкметниками. Безособові дієслівні форми на -но, -то. • Культура мовлення. Вживання в усному і писемному мовленні безособових дієслівних форм на -но, -то. Учні повинні знати: загальне значення дієприкметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення; вивчені орфографічні та пунктуаційні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати у мовленні; знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допомогою правил, обґрунтовувати вживання розділових знаків; правильно писати слова з вивченими орфограмами, виділяти комами дієприкметникові звороти. ДІЄПРИСЛІВНИК (5 год) Дієприслівник як особлива форма дієслова (значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль). Не з дієприслівниками. Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду. Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду (практично). • Культура мовлення. Складні випадки вживання дієприслівників доконаного і недоконаного виду. Правильне використання дієприслівників у побудові речень. Використання дієприслівникового звороту як засобу зв'язку речень у тексті, дотримання інтонації речень з дієприслівниковими зворотами. Учні повинні знати: загальне значення дієприслівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, основні способи творення; орфографічні та пунктуаційні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати дієприслівники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати дієприслівники у мовленні; знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил; обґрунтовувати вживання розділових знаків, правильно писати не з дієприслівниками, відокремлювати комами дієприслівникові звороти і одиничні дієприслівники, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. ПРИСЛІВНИК (12 год) Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників (загальне ознайомлення). Способи творення прислівників. • Культура мовлення. Правильний наголос у прислівниках. Використання прислівників як засобу зв'язку речень у тексті, а також для підвищення виразності мовлення. Одна і дві букви н у прислівниках. Не і ні з прислівниками. Й та і в кінці прислівників. Дефіс у прислівниках. Написання прислівників разом і окремо. Учні повинні знати: загальне значення прислівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати прислівник, визначати граматичні ознаки, правильно використовувати прислівники у мовленні; знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ ПРИЙМЕННИК (6 год) Прийменник як службова частина мови. Непохідні і похідні прийменники (загальне ознайомлення). Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс. • Культура мовлення. Особливості вживання деяких прийменників в українській мові у зіставленні з російською мовою. Правильне вживання прийменників з іменниками. Використання у мовленні прийменників-синонімів. Учні повинні знати: граматичні ознаки прийменника; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати прийменники, правильно використовувати прийменники у мовленні; знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати прийменники, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. СПОЛУЧНИК (5 год) Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності, їх види (практично). Вживання сполучників у простому й складному реченні. Написання сполучників разом і окремо. • Культура мовлення. Вживання деяких сполучників у російській і українській мовах. Використання сполучників для зв'язку речень у тексті. Учні повинні знати: граматичні ознаки сполучника; поділ сполучників на сполучники сурядності і підрядності, їх види; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати сполучники, правильно використовувати їх у мовленні; знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати сполучники; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. ЧАСТКА (4 год) Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням. Написання часток бо, по, то, от, таки. Не з різними частинами мови (узагальнення). •Культура мовлення. Використання часток як виражального засобу в художніх творах. Учні повинні знати: граматичні ознаки часток, їх розряди; вивчені орфографічні правила. Учні повинні вміти: розпізнавати частки, правильно використовувати їх у мовленні; знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати частки, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. ВИГУК (1 год) Вигук як особлива частина мови. Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках. • Культура мовлення. Правильне читання речень із вигуками. Учні повинні знати: граматичні ознаки вигуку; вивчені правила правопису. Учні повинні вміти: розпізнавати вигуки; знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допомогою правил, обґрунтовувати вживання розділових знаків; правильно писати вигуки і ставити при них розділові знаки; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЇ (4 год) Частини мови (самостійні, службові, вигук). Іменник, прикметник, числівник, займенник. Орфограми в цих частинах мови. Дієслово і його особливі форми. Орфограми в дієслові, дієприкметнику, дієприслівнику. Прислівник. Орфограми в прислівнику. Службові частини мови. Орфограми в службових частинах мови. КОМУНІКАТИВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ (15 год) Відомості про мовлення Повторення вивченого про текст і стилі мовлення. Публіцистичний стиль. Складний план власного висловлювання (практично). Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично). Побудова опису зовнішності людини і процесів праці, роздуму дискусійного характеру. Види робіт Перекази (за простим або складним планом). Докладний і стислий переказ (письмовий) розповідних текстів з елементами опису (зовнішності людини, процесів праці). Докладний усний переказ текстів публіцистичного стилю. Твори (за простим або складним планом). Письмовий твір-опис зовнішності людини, процесу праці (за власними спостереженнями). Письмовий твір розповідного характеру (оповідання) за поданим сюжетом. Допис дискусійного характеру в газету. Ділові папери. Розписка. Переклади. Переклад з російської мови текстів, у яких описано зовнішність людини, процеси праці, роздуми. Учні повинні вміти: сприймаючи чуже мовлення, складати простий план прослуханого і складний план прочитаного тексту; відтворюючи готові тексти різних стилів, переказувати їх за самостійно складеним простим і складним планом докладно, вибірково і стисло (усно чи письмово); створюючи власні висловлювання — усні і письмові твори (вказаних у програмі видів) — складати до них простий і складний план, обирати відповідно до ситуації спілкування стиль мовлення (розмовний, науковий, художній, публіцистичний, офіційно-діловий), використовувати різні типи мовлення (в тому числі описи зовнішності людини і процесу праці, роздум дискусійного характеру); складати розписку, добирати мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення, вдосконалювати написане, дотримуватися основних правил спілкування. УКРАЇНОЗНАВЧА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
8-й КЛАС (68 год, 2 год на тиждень) ЛІНГВІСТИЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ВСТУП (1 год) Мова — найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО (5 год) Частини мови, їх значення та граматичні ознаки. Найскладніші орфограми (за вибором учителя). СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ (4 год) Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова. • Культура мовлення. Практичне засвоєння словосполучень, у яких трапляються помилки у формі залежного слова (у тому числі словосполучень, що розрізняються в українській і російській мовах). Використання в мові синонімічних словосполучень. Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Речення двоскладні та односкладні; прості й складні (повторення). Розділові знаки в кінці речень (повторення). Порядок слів у реченні. Логічний наголос. • Культура мовлення. Логічний наголос і порядок слів як засіб підвищення точності і виразності мовлення. Дотримання інтонації спонукальних і окличних речень, що передає різні емоційні відтінки значення. Риторичні запитання, виклад за допомогою запитань і відповідей як засіб виразності мовлення. Учні повинні знати: загальні відомості про види і будову словосполучення і речення; вивчені пунктуаційні правила. Учні повинні вміти: визначати головне і залежне слова в словосполученні; розрізняти речення різних видів (за метою висловлювання, характером граматичної основи, кількістю граматичних основ); правильно будувати і використовувати в мовленні словосполучення і речення вивчених видів; обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою вивчених правил; ставити розділові знаки в кінці речення; знаходити і виправляти помилки на вивчені пунктуаційні правила. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ДВОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ(9 год) Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета. Простий і складний присудок (іменний і дієслівний). Тире між підметом і присудком. • Культура мовлення. Правильне вживання форм присудка при підметі, вираженого словосполученням або складноскороченим словом. Єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв'язку речень у тексті. Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Види обставин (за значенням). Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами. • Культура мовлення. Обставини часу як засіб зв'язку речень в описових і розповідних текстах, їх синоніміка. Стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні. Учні повинні знати: будову простого двоскладного речення; вивчені пунктуаційні правила. Учні повинні вміти: визначати структуру простого двоскладного речення (знаходити головні і другорядні члени); правильно використовувати у мовленні головні й другорядні члени речення; обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою правил, правильно ставити розділові знаки, коли відсутній зв'язок між підметом і присудком, при поширеній прикладці, порівняльному звороті; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ (6 год) Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета. • Культура мовлення. Правильне вживання безособових речень в українській мові. Речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми. Вживання в описах називних речень для позначення часу і місця. Учні повинні знати: вивчені види односкладних речень. Учні повинні вміти: правильно використовувати у мовленні вивчені види односкладних речень (у тому числі і в складних реченнях). НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ (2 год) Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях. • Культура мовлення. Вживання неповних речень у діалозі, а також у складних реченнях для уникнення невиправданих повторень. Додержання інтонації неповних речень. Учні повинні знати: загальні відомості про неповні речення; вивчене пунктуаційне правило. Учні повинні вміти: знаходити неповні речення; правильно використовувати їх у мовленні; обґрунтовувати вживання тире в неповних реченнях; правильно використовувати його. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ (5 год) Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком). Речення з кількома рядами однорідних членів. Кома між однорідними членами. Однорідні і неоднорідні означення. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами. • Культура мовлення. Правильна побудова речень із сполучниками не лише..., але й..., так і... . Синоніміка рядів однорідних членів з різними типами зв'язку між ними. Інтонація речень з однорідними членами (в тому числі з узагальнюючими словами). Учні повинні знати: відомості про однорідні члени речення; правила вживання розділових знаків при однорідних членах речення. Учні повинні вміти: знаходити однорідні члени речення (непоширені й поширені), різні ряди однорідних членів в одному реченні, узагальнюючі слова при однорідних членах; використовувати у мовленні та виразно читати речення з однорідними членами; обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою правил; правильно ставити розділові знаки при однорідних членах речення; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. РЕЧЕННЯ ІЗ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, РЕЧЕННЯМИ) (6 год) Звертання непоширені і поширені. Розділові знаки при звертанні. Вставні слова (словосполучення, речення), розділові знаки при них. •Культура мовлення. Використання звертань і вставних слів для передачі ставлення до адресата. Синоніміка вставних слів і речень. Використання вставних слів як засобу зв'язку речень у тексті. Інтонація речень із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Учні повинні знати: відомості про звертання, вставні слова (словосполучення, речення); найчастіше вживані вставні слова і словосполучення; вивчені пунктуаційні правила. Учні повинні вміти: знаходити звертання, вставні слова (словосполучення, речення), правильно використовувати їх у мовленні, виразно читати речення із звертаннями; обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою правил, правильно ставити розділові знаки при звертанні, вставних словах (словосполученнях, реченнях); знаходити і виправляти помилки на вивчені правила. |
Видавництво Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. Українська мова |
ПРОГРАМИ для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання Пояснювальна записка |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим... України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,... |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання Програми з української (рідної) мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України "Про загальну середню... |
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. „Трудове навчання” 5-9 Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії : столяр (будівельний), тесляр |
Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних... Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання |
ПРОГРАМИ для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанняМ українською мовою Програму побудовано за трьома основними лініями Державного стандарту: аксіологічна, літературознавча і культурологічна, що відбилося... |
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа»,... |
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 7 11 Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки, 10 кл. Основи підприємницької діяльності |