Міністерство освіти і науки України
Управління змісту освіти
ПРОГРАМИ
для загальноосвітніх навчальних закладів
з навчанняМ українською мовою
Зарубіжна література
5 клас
Київ – 2004
Пояснювальна записка
І. Мета та завдання навчального предмета
“Зарубіжна література”
Головною метою вивчення предмета “Зарубіжна література” в загальноосвітній школі є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької і загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:
формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури як окремих народів світу, так і всього людства;
виховувати повагу до духовних скарбів людства і, зокрема, українського народу; расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагненням мати ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;
навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю автора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури, зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва;
розвивати усне і писемне мовлення школярів, а також їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне та ін.);
формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, а також “привласнювати” духовний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;
відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;
прищеплювати школярам високий естетичний смак.
Програму побудовано за трьома основними лініями Державного стандарту: аксіологічна, літературознавча і культурологічна, що відбилося як у доборі матеріалу, так і в структуруванні його за етапами навчання.
ІІ. Характеристика структури навчальної програми
Курс “Зарубіжна література” передбачає два головні етапи навчання: пропедевтичний (підготовчий – 5-8 класи) і систематичний (9-12 класи). Такий підхід узгоджено з програмою з української літератури для 12-річних загальноосвітніх навчальних закладів, у якій вивчення матеріалу на історико-літературній основі також починається у 9 класі. Така узгодженість двох програм і навчальних дисциплін дозволить учителеві-практику краще викладати матеріал і запобігати небажаному дублюванню понять із теорії літератури.
Навчальний матеріал програм розподілено на такі рубрики:
“Кількість годин (рекомендованих на вивчення розділу/теми)”;
“Зміст навчального матеріалу (конкретне змістове наповнення розділу/теми)”;
“Державні вимоги до рівня навчальних досягнень школярів”.
ІІІ. Особливості організації навчально-виховного процесу
Головним об’єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури є тексти літературних творів, що не применшує важливості засвоєння школярами певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать. Однак вчителю особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом, тому слід дуже обережно й зважено користуватися різноманітними дайджестами, скороченими варіантами текстів тощо. Адже для навчального процесу важливе не стільки механічне запам’ятовування сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їхній аналіз та інтерпретація, уміння учня бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцінювати особливості його реалізації, насолоджуватися самим процесом читання, немов “переживаючи” події твору. Сáме така робота допоможе школярам сприйняти літературу як мистецтва слова.
Крім того, це є відповіддю на нагальну вимогу сучасності: формувати школяра не як пасивного споживача певного обсягу раз і назавжди даної інформації (яка чимдалі частіше застаріває майже одночасно з виходом підручників у світ), а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя. Адже будь-який, в т.ч. художній, текст є головною одиницею передачі інформації, тому робота сáме з повним твором (передовсім великого обсягу) вчитиме школярів “приборкувати” значний обсяг інформації, тим самим готуючи молодь до відповіді на “виклики ХХІ століття”, комп’ютеризованого “інформаційного суспільства”, що є необхідним для кожної сучасної людини.
Ще одним важливим аспектом підготовки учня є надання школяреві в процесі вивчення зарубіжної літератури не лише літературної, а й мовної освіти. Адже жодні лінгвістичні вправи не замінять навичок користування мовою, тобто розвитку мовлення. Курс літератури, особливо в старших класах, може дати для реальної мовної компетенції учнів не менше, а навіть більше, ніж власне мовні дисципліни. Так, донедавна в старших класах мова майже не вивчалася, а мовна грамотність населення України була значно вищою, ніж зараз.
Працюючи з вершинними творами світової літератури в найкращих українських перекладах, учні опановують сáме нормативну літературну мову, чого вельми бракує усьому сучасному українському суспільству, особливо враховуючи зовсім недавній час набуття українською мовою статусу державної, фактичну відсутність єдиного мовного еталону навіть у філологічних колах, ЗМІ та інших авторитетних джерелах розповсюдження мовного еталону й етикету в Україні, розмивання мовної норми різноманітними чинниками (вплив діалектів, арго, суржику, діаспорного варіанту українського мовлення, різке падіння загального рівня освіченості суспільства тощо).
У програмі широко представлені різні національні літератури світу. Тому використання на уроках зарубіжної літератури оригінальних текстів (творів Байрона – англійською, Гюго – французькою, Міцкевича – польською, Толстого – російською і т.д.) сприяє опануванню школярами іноземним мовленням, що теж є важливою потребою відкритого європейського суспільства, яке будує Україна.
У програмі мінімізована кількість нового навчального матеріалу, який повинні опановувати учні 12 класу, оскільки, з одного боку, випускники в другому семестрі вже переймаються проблемами вступу до вищих навчальних закладів і працевлаштування, з другого – їм необхідно повторити й узагальнити навчальний матеріал, опанований під час попереднього навчання.
ІV. Рекомендації щодо роботи з програмою
Для стимулювання творчості вчителя виділяється резервний час – по 4 години на рік у кожному класі , що становить понад 11% від усієї кількості часу, відведеного на вивчення предмета. Кількість годин на вивчення конкретних тем і творів мають орієнтовний характер. Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення програмової теми, увести до кола вивчення додатковий твір (див. додаток № 1) тощо.
Під час календарно-тематичного та поурочного планування вчителеві слід враховувати, з одного боку, обсяг і структуру навчального матеріалу програми, запропоновані в розділі “Зміст навчального матеріалу”, з другого – конкретні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури, закладені до розділу “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.
Плануючи і виконуючи програми, слід пам’ятати, що перевагу слід надавати проблемно-тематичному, а не монографічному, структуруванню навчального матеріалу.
Програму розроблено відповідно до вимог Державного стандарту базової повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. № 24), узгоджена із програмами освітніх галузей “Мови і літератури”, “Суспільствознавство” і “Естетична культура” (наказ МОНУ № 132 від 23.02.2004), а також “Концепцією художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах” (наказ МОН та АПНУ № 151/11 від 25.02.2004).
5 клас
(35 год.; 1 год./тижд.; 4 год. – тематична атестація; резервний час – 4 год.)
Твори для текстуального вивчення на навчальний рік
Прислів’я народів світу (5-7 за вибором учителя і учня).
Брати Грімм. “Пані Метелиця”.
Ш.Перро. “Попелюшка”.
Г.Х.Андерсен. “Снігова королева”.
С.Маршак. “Дванадцять місяців” (скорочено).
Р.Кіплінг. “Мауглі” (скорочено).
Р.Бернс. “Чесна бідність”.
Марк Твен. “Пригоди Тома Сойєра” (скорочено).
Для вивчення напам’ять
Вірш про природу (за вибором учня).
Р.Бернс “Чесна бідність”.
№
|
К-ть год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1. Вступ
|
1.
|
1
|
Література і фольклор – скарбниця духовних багатств людства.
Фольклор – усна народна творчість.
Прислів’я та приказки – малі жанри фольклору, джерело народної мудрості.
|
Учень:
називає перелік літературних творів, які вивчатимуться протягом навчального року;
обґрунтовує сенс вислову “література і фольклор – скарбниця духовних багатств людства”;
наводить приклади декількох прислів’їв та приказок різних народів світу;
пояснює і порівнює прямий і переносний сенс вивчених прислів’їв, приказок, їхню будову;
Теорія літератури (ТЛ) Називає малі жанри фольклору: прислів’я, приказки.
|
2. Народна казка
|
2.
|
3
|
Казка як жанр фольклору. Зображення в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом – головний конфлікт народної казки. Реальне та фантастичне в ній.
Казка про тварин – один із найдавніших різновидів казки.
Брати Грімм. “Пані Метелиця”
Брати Грімм – відомі збирачі німецьких народних казок. Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу.
Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці “Пані Метелиця”.
|
Учень:
переказує зміст казки “Пані Метелиця”;
висловлює судження про повчально-виховний характер народної казки;
визначає головний конфлікт народної казки (боротьба добра зі злом);
дає оцінку персонажам казки з огляду на їхні вчинки та моральні якості;
виразно читає (в т.ч. “в особах”);
пояснює, чому братів Грімм називають збирачами, а не авторами казок;
перелічує назви 2-3 найвідоміших казок, записаних братами Грімм (“Хоробрий кравчик”, “Гензель і Гретель” та ін.);
розкриває своєрідність конфлікту казки “Пані Метелиця”: різне ставлення її героїв до праці та інших людських цінностей і чеснот: поваги до старших, поцінування не лише матеріальних (дочка), а передовсім духовних і моральних цінностей (пасербиця);
дає оцінку людським якостям персонажів казки з огляду на їхні вчинки, ставлення до роботи, інших людей і т.п.
ТЛ Наводить приклади типової будови казки: зачин, кінцівка, повтори (часто – трикратні) тощо;
дає визначення понять оригінал і переклад, народна казка, “мандрівний сюжет”.
|
3. Літературна казка
|
3.
|
2
|
Шарль Перро (1628–1703). “Попелюшка, або Соболевий черевичок”
Перро як основоположник європейської літературної казки. Збірка “Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями” та її найпопулярніші сюжети. “Попелюшка”. Поетизація працьовитості та скромності, ідея винагороди за людські чесноти та страждання, віра в перемогу добра над злом.
|
Учень:
пояснює, що Шарль Перро є основоположником європейської літературної казки;
називає найпопулярніші казки зі збірки Ш.Перро “Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями”, а саме: “Червона шапочка”, “Кіт у чоботах”, “Хлопчик, мов мізинчик”, “Спляча красуня”, “Синя борода” та ін.;
називає причини популярності сюжету про Попелюшку в світовій культурі (у казці є мотиви і проблеми, які були, є і завжди будуть актуальними як для окремої людини, так і для усього людства: незаслужені страждання і несправедливість; повага до працелюбства як високої людської чесноти; винагорода Попелюшки за її важку працю і моральні якості);
складає план характеристики головної героїні і підбирає у тексті приклади до розкриття пунктів цього плану;
характеризує Попелюшку;
відрізняє твір Шарля Перро від його пізніших інтерпретацій (братів Грімм, різних кіно- і мультиплікаційних версій тощо).
|
4.
|
3
|
Ганс Хрістіан Андерсен (1805–1875). “Снігова королева”
Поєднання побутовості і фантастики у казках Андерсена. Перемога щирих людських стосунків над багатствами Снігової королеви. Авторська оцінка героїв твору.
|
Учень:
перелічує назви та персонажів найвідоміших казок Андерсена: “Принцеса на горошині”, “Дюймовочка”, “Стійкий олов’яний солдатик”, “Гидке каченя”, “Нове вбрання короля” та ін.;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
переказує зміст казки “Снігова Королева” (в т.ч. від імені однієї з її дійових осіб);
називає особливості побудови тексту;
пояснює роль у будові казки антитези (протиставлення): дружба – влада, щирі людські стосунки – угода між Каєм і Сніговою Королевою; гаряче серце Герди (добро) – крижаний поцілунок Снігової Королеви і крижане серце Кая (зло) тощо.
ТЛ Дає визначення поняття антитеза, наводять приклади антитези з казки “Снігова королева”.
|
5.
|
3
|
Самуїл Маршак (1887–1964). “Дванадцять місяців”
Казкові мотиви у п’єсі. Протиставлення образів пасербиці – з одного боку та мачухи і її рідної дочки – з другого як втілення конфлікту добра та зла. Підлабузництво підлеглих та необмежена влада – головні причини спотворення характеру принцеси. Особливості драматичного твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п’єси.
|
Учень:
переказує зміст п’єси-казки Маршака “Дванадцять місяців”;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
виділяє казкові мотиви: “мандрівний” сюжет – протиставлення рідної дочки й пасербиці; чарівний предмет (перстень); чарівні помічники (дванадцять місяців); чарівні перетворення (баби та її дочки на собак) і події (фантастично швидка зміна пір року) тощо у п’єсі і робить висновок, що одним із джерел твору є народна казка;
пояснює роль протиставлення образів (з одного боку – пасербиці, з другого – баби та її дочки) як втілення головного конфлікту п’єси – протистояння добра та зла;
пояснює, що підлабузництво підлеглих та необмежена влада – головні причини спотворення характеру Королеви.
ТЛ Дає визначення поняття драматичний твір.
|
4. Література і світ природи
|
6.
|
4
|
Джозеф Редьярд Кіплінг (1865-1936). “Мауглі”
Історія Мауглі, вихованця джунглів. Основні персонажі казки та їх характеристика. Головний закон джунглів і світ людей.
|
Учень:
переказує зміст казки “Мауглі”, історію вихованця джунглів Мауглі;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
відтворює події казки в хронологічній послідовності;
пояснює відмінність художнього світу казки від реального світу (реальні діти-“мауглі” втрачають здатність до спілкування з людьми);
розмірковує над сенсом протиставлення світу джунглів і світу людей;
наводить приклади відповідності світу звірів і світу людей;
характеризує основних персонажів казки і висловлює своє ставлення до них;
відрізняє твір Р.Кіплінга від його пізніших інтерпретацій (в т.ч. різних кіно- і мультиплікаційних версій).
|
7.
|
4
|
Алкман (VII ст. до н.е.). “Сплять усі верховини гірські...” 1
Йоганн Вольфганг Гете (1749–1832). Нічна пісня подорожнього”
Михайло Лермонтов (1814-1841). Из Гете (“Горные вершины...”) 2
Зображення природи різними поетами: спільне та відмінне в описах. Взаємозв’язок стану людської душі та опису природи.
“Олюднення” природи у віршах.
|
Учень:
аналізує вірш Алкмана як один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів, що навіюють читачеві певний настрій: відчуття душевного спокою, умиротворення;
аналізує вірш Гете як суголосний поезії Алкмана, знаходить спільні риси в двох творах (образи гірських вершин, сонних птахів, створення настою спокою);
порівнює переспів Лермонтовим вірша Гете: навіювання душевного спокою, спільні художні образи (гірські вершини, поснуле птаство і т.д.);
виразно читає поезії, намагаючись відтворити інтонацією їхній настрій;
порівнює відомості про пейзаж, отримані на уроках музичного та образотворчого мистецтва і зарубіжної літератури.
ТЛ Наводить приклади використання епітетів у текстах поезій.
|
|
|
Мацуо Басьо (1644-1694). Хоку
Одухотворення природи – характерна ознака японської культури. Природа як джерело натхнення, а її зображення – засіб вираження почуттів японців.
Характерні ознаки хоку.
|
Учень:
виразно читає тривірші (хоку) “На всохлу гілку...”, “Старий ставок...”, “Соловей на гілці...”, “Метелик літає...” та ін.;
виділяє такі характерні /жанрові/ ознаки хоку: постійну кількість складів (5-7-5), небагатослівність, увагу до деталі, “сезонну поетику /символіку/” (наприклад, весна – квітуча слива, сакура, туман; осінь – хризантема, крики гусей) тощо;
обґрунтовує тезу про повагу до самобутності культури будь-якого народу як необхідну рису сучасної людини;
ТЛ Дає визначення поняття хоку, називає його жанрові ознаки.
|
|
|
Федір Тютчев (1803-1873). “Я знаю в прáосені пору...”
Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.
|
Учень:
виразно читає і аналізує вірш, звертаючи увагу передовсім на красу “золотої осені”, гармонійну єдність природи і людини: завмирає природа і закінчує свою працю людина;
знаходить у вірші епітети (марна борозна, блакить прозора, поле стомлене і тихе) і пояснює їхню роль (створення переконливих, художньо досконалих образів: краса природи, гармонія природи і людини).
|
5. Світ дитинства й моральні цінності в літературі
|
8.
|
2
|
Роберт Бернс (1759-1796). “Чесна бідність”
Уславлення у вірші справжніх людських чеснот. Віра у світове братерство – основна ідея твору. Антитеза як основа його будови.
|
Учень:
виразно читає напам’ять вірш “Чесна бідність”;
аналізує вірш, звертаючи увагу на відображення у назві твору життєвих ідеалів поета, уславлення у вірші справжніх людських чеснот: духовності, шляхетності, честі, чесності, розуму та ін., на роль антитези (протиставлення) у втіленні головної думки твору, на особливу емоційну піднесеність твору (окличні й питальні речення);
висловлює особисте ставлення до морально-етичних проблем, поставлених у вірші.
|
9.
|
4
|
Марк Твен (1835-1910). “Пригоди Тома Сойєра”
Сонячний, радісно-бешкетливий світ дитинства в романі. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Цінності дитинства та їх доля в дорослому житті. Вплив світу дорослих на дитячі стосунки.
|
Учень:
називає основні твори для дітей Марка Твена: “Пригоди Гекльберрі Фінна”, “Принц та злидар” та ін.;
переказує зміст та знаходять автобіографічні мотиви повісті “Пригоди Тома Сойєра”;
сприймає цілісно текст великого обсягу;
висловлює судження про багатоплановість твору: з одного боку – радісно-бешкетливий світ дитинства з цінностями і забобонами, неприйнятними у дорослому житті, з другого – глибина морально-етичних проблем (готовність Тома Сойєра і Гека Фінна до самопожертви заради порятунку Мефа Потера і вдови Дуглас; необхідність переборювання домінування власних образ заради почуття близьких людей (поведінка Тома Сойєра та його друзів до, під час і після проведення заупокійної меси) тощо;
висловлює судження про причини популярності повісті;
характеризує літературних героїв на основі їхніх портретів, вчинків та переживань, ставлення до них інших персонажів;
знаходить комічне в тексті і пояснює його роль (характеристика персонажів);
висловлює особисте ставлення до персонажів повісті, аргументуючи свою точку зору цитатами і прикладами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття повість.
|
6. Підсумок
|
10
|
1
|
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу
|
Учень:
називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;
висловлює судження про роль світової художньої літератури як скарбниці духовних багатств людства.
|
“Зарубіжна література”. 5-12 класи
Додаток № 1
Додаткова література для читання
5 клас
Андерсен Г.К. Вибрані казки.
Біанкі В. Оповідання про тварин
Гауф В. Казки.
Гофман Е.Т.А. Лускунчик і Мишачий король.
Грімм Я. і В. Вибрані казки.
Даррел Дж. Моя родина та інші звірі.
Іскандер Ф. Дідусь.
Кіплінг Д.Р. Рікі-Тікі-Таві. Як і чому.
Коллоді Дж. Пригоди Піноккіо.
Корчак Януш. Король Матіуш Перший.
Лагерлеф С. Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусками по Швеції.
Ліндгрен А. Расмус-волоцюга. Пеппі Довгапанчоха.
Олеша Ю. Три товстуни.
Паустовський К. Оповідання про природу.
Перро Ш. Казки.
Пушкін О. Казки.
Распе Р.Е. “Дивовижні пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена”.
Родарі Д. Казки по телефону.
Ролінґ Дж.К. Гаррі Поттер і філософський камінь. Гаррі Поттер і таємна кімната. Гаррі Поттер і в’язень Азкабана. Гаррі Поттер і келих вогню. Гаррі Поттер і Орден Фенікса.
Роні-Старший Ж. Печерний лев. Боротьба за вогонь.
Сетон-Томпсон Е. Оповідання про тварин
Топеліус Ц. Вибрані казки.
|