Основні норми української літературної мови
Тема 1.1 Структурні рівні мови. Мовна норма. Орфоепія
Питання, що виносяться на розгляд
Поняття структурних рівнів мови.
Орфоепія.
Орфоепічні норми сучасної української літературної мови.
Література
Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2009. – С. 15–18.
Мацюк З. О. Українська мова професійного спілкування: Навч. пос. / З. О.Мацюк, Н. І. Станкевич. – К., 2010. – С. 17–37, 120–158.
Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навч. пос. / За ред. Т.В. Симоненко. – К., 2010. – С. 11–64
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. пос. / С.В. Шевчук. – К., 2008. – С. 7.
Матеріали для самостійного вивчення
1. Рівні мовної структури – складові частини, авт. механізми мовної системи. Кожен рівень має свій тип одиниць, свою сферу мовного простору
і своє функціональне навантаження. Найчастіше виділяють чотири основних рівні мовної структури: фонологічний (одиниця – фонема), морфологічний (одиниця – морфема), лексичний (одиниця – лексема) та синтаксичний (одиниця – речення). Названі рівні мають ієрархічні відношення: одиниці кожного попереднього рівня є буд. матеріалом для одиниць наст. рівня. Такий погляд на
Р. м. с., уперше сформульований франц. мовознавцем Е. Бенвеністом, багатьма вченими заперечується на тій підставі, що фонеми не є носіями значення, а всі ін. одиниці мають свою семантику, тобто фонеми складають план вираження й не є знаками, а морфеми, лексеми та речення є одиницями плану змісту й мають знакову природу. Однак ієрархічний погляд на Р. м. с. зовсім не означає, що одиниця вищого рівня є простою сумою одиниць нижчого рівня. На кожному рівні з'являється і щось своє, якісно нове, що й виправдовує існування цього рівня. Скажімо, слово так само не є лише сумою морфем, як морфема не є лише сумою фонем. На морфол. рівні з’являється семантика (відсутня на фонол. рівні),
на лексичному – номінативність, на синтаксичному – комунікативність; при цьому те, що з'явилося, зберігається й на наст. рівнях. Пор. наявність номінативності
в назві-реченні «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Лінгвістика тексту дедалі настійніше висуває тезу про існування п’ятого, ієрархічно найвищого Р. м. с. – текстуального (текстового). Одиниця цього рівня – текст (напр., «Заповіт»
Т. Шевченка). Три його щаблі: 1) канонічний текст; 2) варіанти тексту, що збереглись або й ні, але були в автора в процесі створення тексту; 3) письмове
та усне розмноження тексту. Синтагмат. ряд, у якому є одиниця текстового рівня – збірка, зібрання творів (для «Заповіту» це «Кобзар»).
Виділяють і проміжні Р. м. с. – морфонологічний (між фонологічним
та морфологічним), словотвірний (між морфологічним та лексичним), фразеологічний (між лексичним та синтаксичним), їх функціонування є типово міжрівневим: процес відбувається на одному рівні, а його наслідки входять до ін. рівня. Напр., акт словотворення спирається на одиниці морфол. рівня, а результати цього акту – слова – є одиницями лекс. рівня. Питання про рівень, проміжний
між синтаксичним і текстовим, поки що не з’ясоване.
2. Розділ мовознавства, який вивчає правила єдиної літературної мови, називається орфоепією (від грецьк. оrthos – правильний, рівний і epos – мова, слово). Орфоепічні норми регулюють правила вимови звуків і звукосполучень, правила наголошування слів, їх форм при словозміні тощо. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови склалися на основі вимови, властивої центральним українським говорам – полтавським і київським. Досить часто
в усній мові спостерігаються відхилення від орфоепічних норм, що пояснюється впливом діалектів, а також впливом правопису на вимову в тих випадках, коли слово вимовляється не так, як пишеться.
Розглянемо основні норми вимови голосних і приголосних звуків
в українській мові, правила наголошування слів, а також деякі засоби творення милозвучності.
Основними нормами української літературної вимови є такі:
1. Під наголосом усі голосні звуки української мови виголошуються чітко, виразно, відповідно до написання.
2. Голосні [а], [у], [і] в ненаголошеній позиції вимовляються повнозначно і ясно, відповідно до написання.
3. Ненаголошені [е], [и] часто у вимові взаємно зближуються
і вимовляються як [еи] або [ие].
4. Ненаголошений [о] здебільшого вимовляється виразно і чітко, він ніколи не наближається до [а], як це властиво російській мові. У позиції
перед наголошеним складом з [у] ненаголошений [о] часто вимовляється
як [оу].
5. Дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко. В окремих випадках перед глухими приголосними дзвінкий [г] вимовляється
як [х] (у словах нігті, кігті, дьогтю, легко, вогко та похідних від них).
6. Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слів вимовляються дзвінко.
7. Губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], а також звук [р] вимовляються твердо майже в усіх випадках, зокрема послідовно в кінці слова або складу. Напівпом’якшені вони перед [і], в іншомовних словах та у словах на зразок свято, цвях, тьмяний.
8. Приголосний [ц] у кінці слів вимовляється м’яко, за винятком іншомовних слів.
9. Розрізняються приголосні – проривний [ґ] (ґудзик, ґанок, ґрунт, ґрунтовний) і щілинний [г] (генеральний, голова, гнучкий).
Норми наголошення в сучасній українській літературній мові є нелегкими для засвоєння. Пояснюється це такими особливостями наголосу,
як повсюдність і рухомість. Наголос в українській мові визначається
як повсюдний, оскільки він може припадати у слові на будь-який склад (перший, другий, третій тощо), наприклад: по′їзд, ма′ркетинг, фено′мен, консо′рціум, комерса′нт, співіснува′ння, самовдоскона′лення. Така особливість, як рухомість, означає, що у формах того самого слова наголос може бути різним, як-от: гара′ж – гаража′ – у гаражі′. Іноді навіть та сама форма слова акцентується по-різному, наприклад форма називного відмінка множини деяких іменників (векселі′, але 2 ве′кселі, лікарі′ але 4 лі′карі).
Складність засвоєння наголосу посилюється також тим, що у багатьох словах наголос є нерухомим, тобто при змінюванні слова за відмінками, родами, числами, дієвідмінами наголос припадає на той самий склад: гри′вня – гри′вні, гри′внями; ла′годити – ла′годжу, ла′годиш.
Однією з орфоепічних вимог української літературної мови є функціонування милозвучності. Ця вимога зумовлює чергування
префіксів у – в, сполучників і – й, прийменників у – в – уві, з – із – зі, часток би – б, же – ж та ін. Розглянемо деякі з цих чергувань докладніше.
Чергування У – В
1. В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
а) між приголосними: брати участь у різних проектах, надрукував
у газеті;
б) на початку речення перед приголосним: У вступній частині договору наводяться найменування сторін; Усі засоби інформування про ціни повинні бути чітко оформлені; У разі потреби фахівців запрошують з інших міст;
в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф,
а також перед сполученням літер льв, св, сф, тв, хв і под.: поїхати
у відрядження, включити у фінансовий звіт, жити у Львівській області, дізнатися у своїх підлеглих, досягнення у тваринництві, здійснити
у двотижневий термін; Професори Одеської національної юридичної академії залучаються до виконання інноваційних програм Ради Європи у сфері державно-правового реформування в Україні (з газ.); Добре було у вересні
та на початку жовтня (Гр. Тютюнник);
г) після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Херсонський морський торговельний порт розташований у гирлі Дніпра, у 53 милях
від Чорного моря; За третій рік роботи організації в житлове будівництво було залучено 107,9 мільйона гривень, уведено в експлуатацію 210 тис. квадратних метрів житла.
2. В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:
а) між голосними: купувати в аптеці, запроваджувати в установі, мешкала в Одесі, зміни в оподаткуванні, брати в оренду, розірвати в односторонньому порядку, інвестиційні процеси в Україні;
б) на початку речення перед голосним: В акціонерному товаристві
з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства;
В умовах оренди діяло 8,7 тис. магазинів.
Чергування І – Й
Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються
з й у тих же позиціях, що й у – в.
Немає чергування при зіставленні понять, наприклад: Дні і ночі. Батьки
і діти.
Не чергуються у – в, і – й тоді, коли зміна звука викликала б зміну значення слова: вправа і управа, вклад і уклад, вступ і уступ.
Немає чергування у власних назвах: Україна, Врубель. У поезії
та розмовному мовленні допустимою є форма Вкраїна.
Чергування З – ІЗ – ЗІ (ЗО)
1. З уживається:
а) перед голосним, з якого починається слово, незалежно від паузи
та закінчення попереднього слова: З ухваленням цього Закону змінено порядок зарахування податку на прибуток;
б) перед приголосним (крім с, ш), рідше – сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним: Кошти було перераховано з вашого рахунка 24 листопада;
в) на початку речення, після паузи: З підозрюваного було знято всі звинувачення.
Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, вживають із або зі.
2. Варіант із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після них або
перед ними): Строк виконання замовлення встановлюється виконавцем
за погодженням із замовником; Перелік санкцій має визначатися
за погодженням із профспілковою організацією.
3. Зі вживається перед сполученням приголосних початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ і т. ін., незалежно від паузи
та закінчення попереднього слова: Ознайомтеся зі звітами про рух і залишки цінностей; Кожна зі Сторін має право розірвати цей Договір.
Прийменник зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три: позичив зо дві сотні, працював зо три дні; паралельно із зі у словах зотліти, зотлілий, зомліти, зомлілий; може виступати й при займеннику мною: зі (зо мною), але тільки зі Львова.
Питання для самоконтролю
1. Які Ви знаєте рівні мовної структури?
2. Які функції виконує кожний із основних компонентів мови?
3. Що означає поняття «літературна мова»? Назвіть основні риси літературної мови.
4. Чим відрізняються поняття «національна мова» й «літературна мова»?
5. Що таке норма літературної мови?
6. Що таке орфоепічні норми?
Тренувальні вправи
Вправа 1. Прочитайте тексти і поясніть, які мовні норми порушено в них.
1) Група фірм «Мезокред» працює над проектом будівництва великого комплексу дрібнооптового магазину по західноєвропейським стандартам
у Мінському районі м. Києва. Основною метою цього проекту являється забезпечення максимальних вигод і зручностей для покупців. «Мезокред» приймає активну участь у громадянському житті країни, являється спонсором різних культурних і спортивних міроприємств.
2) Незалежний аудиторський контроль є основною формою зовнішнього фінансового контроля у розвинутих країнах, де законодавством передбачено обовьязкове аудиторске підтвердження достовірності і повноти фінансової звітності. В діловому бізнесі вступають у партнерські стосунки лише с тими підприємцями, звітні данні яких пітверджені аудиторским висновком. Фірми, кампанії можуть самостійно виберати кваліфікованого, незалежного від будь яких відомств контролера.
Вправа 2. Виправте помилки в словосполученнях: в значительной степени – в значній мірі; бывший директор – бувший директор; быть на хорошем счету – бути на хорошому рахунку; подъем уровня производства – підйом рівня виробництва; работать на общественных началах – працювати на суспільних началах; приступить к производству – приступити до виробництва; рассмотреть следующие вопросы – розглянути слідуючі запитання; самый лучший результат –самий кращий результат; разработать мероприятия – розробити міроприємства; профессиональный урівень – професіональний рівень; находиться в прекрасной форме – знаходитися в прекрасній формі; занимать призовые места – займати призові місця; допускать возможность – допускати можливість.
Вправа 3. Перевірте рівень орфографічної грамотності, виправивши помилки у нижчеподаних словах: шампіньон, призвіще, суспільно-корисний, моркв’яний, вище наведений, коньюнктивіт, дитясла, арьєргард, причудесний, розкішю, зформувати, субьєктивність, беспідставний, парижський, сердцевий, карабахський, соціально економічний, Національний Університет "Львівська Політехніка", зовнішньо-економічний, прем'єр-міністр України, Тунгуський Метеорит, лізінг, Шевченківські поезії, Дніпрові води, сосюрина лірика, гонкурівська премія, деседент, шоссе, голандський.
Вправа 4. Випишіть сполуки, що не порушують норм української літературної мови: Я була купила квиток до театру, але прийти на виставу
не змогла; Луги, струшуючи росу, розляглися співами солов’їв; Готуючись
до іспитів, увесь матеріал має бути повторений; Визирнувши у вікно, на вулиці йшов дощ; Підприємці завжди співставляють витрати і прибутки; пробачте друзів; Меблі коштують біля п'яти тисяч гривнів; Нами було обговорено три важливих питання; Мені болить майбутнє нашої молоді; зраджувати принципи; наводити докази; листати журнал; називати по імені; не приніс гроші; завідуючий бібліотекою; покарати за брехню; призначити заступником директора Іванченко Ігора Сергійовича; Працюватиму на об'єкті до одинадцяти годин; Лікування триватиме менше двох тижнів; наглі зміни в суспільстві; Готуючи вечерю, я слухаю новини по радіо; Я купив цього собаку ще будучи цуценям; Ми розмістилися на добре вимощеному возі свіжою травою; відстаючий учень; стоячі в тролейбусі пасажири; плакуча верба; ходяча енциклопедія; Корній, овіяний весняним вітром, тепер виношував новий задум; А відноситься до В; Відноситися до неї з повагою; Аташе прибуло
для термінових консультацій.
Вправи 5. Установіть лексичне значення наведених слів, складіть
з ними речення.
Ві/домість — відо/мість, во/дяний — водя/ний, забі/гати — забіга/ти, за/в 'язка — зав 'я/зка, за/раз — зара/з, свя/чений — свяче/ний, пра/вило — прави/ло, о/рган —- орга/н, лу/па — лупа/.
Вправа 6. Випишіть виділені слова. Визначте лексичне значення, з яким вони вжиті в реченнях. Поставте в них наголос. 1. Яка тобі вигода держати курей 2. Сусід купив квартиру з усіма вигодами. 3. Вигода, якщо маєш дві квартири і одну з них здаєш студентам. 4. Школа побудована за типовим проектом. 5. Виборний з п'єси «Наталка Полтавка» — типовий представник дореволюційного села. 6. Я тебе прошу прийти, а ти не з 'являєшся. 1. А вона
й каже: «Прошу до столу».
Вправа 7. Поясніть значення термінів. Запам’ятайте їх.
білінгвізм;
білінгв;
державна мова;
мертва мова;
|
національна мова;
офіційна мова;
рідна мова;
сакральний.
|
Контрольні завдання
Вправа 1. Перекладіть речення. 1. Ваш успех в жизни определяется отношением к тому, что вы считаете самым важным. 2. Известнейший артист при более близком знакомстве оказался приятным во всех отношениях человеком. 3. В то же время стало ясно, что люди в нашей стране были
не совсем готовы к рыночным отношениям. 4. С каждым годом растет число студентов, желающих изучать в нашем вузе международные отношения.
5. Нашим дружеским отношениям уже не один десяток лет. 6. На минуту он пришел в замешательство. 7. На выставке многие приходят в изумление
от мастерства художника. 8. Через час больной пришел в сознание и смог ответить на вопросы. 9. От увиденного мы пришли в настоящий ужас. 10. Мы видим, что все здесь приходит в совершенный упадок.
Вправа 2. Поставте наголос у поданих словах: визнання, випадок, відомості, вірші, вітчим, водопровід, вчення, газопровід, граблі, громадянин, гуртожиток, дециметр, діалог, дочка, дрова, дужки, жалюзі, живопис, життєпис, завдання, загадка, запитання, заслання, застібка, зібрання, каталог, квартал, кілометр, киянин, колесо, кольори, копійки, крапки, кропива, курятина, кухарство, листопад, літопис, машинопис, оглядач, ознака, олень, перекис, перепис, перепустка, пересуд, писання, пізнання, повстання, подруга, позначка, помилка, ремінь, решето, рукопис, русло, свердло, середина, спина, судно, термометр, течія, феномен, флюорографія, царина, цукрометр, чорнозем, чорнослив, шофер; бочковий, брудний, валовий, виразний, вичерпний, гетьманський, громадський, добовий, контрактовий, корисний, кухарський, легкий, лицевий, новий, нудний, порядковий; беремо, була, було, везти, вести, висіти, взяла, найдемо, ідемо, ллємо, люблю, нести; байдуже, босоніж, впоперек, глибоко, дешево, допізна, завжди, корисно; того, до того, моя, котрий; одинадцять, чотирнадцять, одного, два брати, три шляхи.
Вправа 3. Запишіть слова російською мовою та українською мовою, поставте в обох мовах наголоси в словах. Укажіть особливості наголошування слів української мови.
Рукопис – рукопись, одинадцять – одиннадцать, дрова – дрова, твердий – твёрдый, дочка – дочка, коромисло – коромысло, говорять – говорят, брати – братья.
Вправа 4. Запишіть спочатку слова з літерою г, а потім - з ґ; прочитайте їх. З виділеними словами складіть речення або словосполучення.
(Г,Ґ)арячий, (г,ґ)атунок, (г,ґ)валтовно, (г,ґ)е(г,ґ)отати, (г,ґ)усеничний, (г,ґ)едзатися, (г,ґ)оробина, (г,ґ)ороскоп, (г,ґ)оспода, (г,ґ)ерґотіти, (г,ґ)остина, (г,ґ)остинець (шлях), (г,ґ)орня, (г,г)ородник, (г,ґ)ринджоли, (г,ґ)рунтомір, (г,ґ)рунтонос, (г,ґ)а(г,ґ)ара, (г,ґ)авань, (г,ґ)абарит, (г,ґ)рунтотворний, (г,ґ)валтувати, (г,ґ)ел(г,ґ)ати, (г,ґ)едзь, (г,ґ)о(г,ґ)ель-мо(г,ґ)ель, (г,ґ)ратчастий, (г,ґ)удзик, (г,ґ)о(г,ґ)оль (птах), (г,ґ)аньба, (Г, Ґ)ала(г,ґ)ан (прізвище), (Г, Ґ)удзь (прізвище), (г,ґ)речність.
Вправа 5. Перепишіть словосполучення, добираючи з дужок потрібні службові частини мови й частини слів.
Принесено (і,й) складено, розвага (і,й) втіха, Роман (і,й) Сергій, Марина (і,й) Ольга, щебетання (і,й) пісня, (у, в) степу (і,й) лісі, була (у, в, уві) Києві, виконав (в,у)праву, жити (в,у) Україні, прибути (у,в,уві) Албанію, бачити
(у, в, уві) сні, побувала (у, в) Львові, принесла (б, би), прийшов (б, би), з ними
(ж, же), приїхав (з, із, зі, ізі, зо) мною, мороз (з, із, зі, ізі, зо) вітром, над’їхала
(з, із, зі, ізі, зо) степу.
Вправа 6. Утворіть від поданих слів прикметники, використовуючи суфікс –ськ- (-зьк-, -цьк-). Які зміни відбулися у фонетичному складі слова? Буг, Кагарлик, Перемишль, Ніжин, Золотоноша, солдат, Норвегія, Добро миль, таджик, черкес, завод, Париж, француз, викладач, ескімос, Прилуки, Волга, Оболонь, Бахмач, журналіст, козак, Одеса, Рига, Сиваш, Ірпінь, Овруч, казах, Забайкалля, студент, Дрогобич, Поволжя.
Вправа 7. Перекладіть українською мовою.
Украинский литературный язык формировался на основе среднеподнепровских говоров, которые раньше других и шире закреплялись
в художественных произведениях и научной литературе. Так, О. Павловский написал первую украинскую грамматику на фактическом материале именно этих говоров (1805 г.).
Значительную роль в формировании нового украинского литературного языка на живой народной основе сыграл И. Котляревский – автор первых больших художественных произведений на украинском языке («Энеида», «Наталка Полтавка»). Он широко использовал народноразговорные богатства полтавских говоров и фольклора. В первой половине XIX в. вышли сборники украинских народных песен, записанных с народных уст, разнообразные
по жанру и форме художественные произведения украинских писателей
(Г. Квитки-Основьяненко, П. Гулака-Артемовского, Е. Гребинки,
Л. Боровиковского, «Русалка Днестровая» Я. Головацкого, М. Шашкевича,
И. Вагилевича).
Процесс становления украинского литературного языка на живой народной основе завершил великий поэт, мыслитель и борец
против угнетателей трудового народа – Тарас Григорьевич Шевченко. Он стал основоположником нового украинского литературного языка.
Вправа 8. Відредагуйте речення, визначте, які мовні норми порушено.
1. Наша група першим ділом зранку після сніданку, що містив поживні речовини, відправилася споглядати принадності міста. 2. По її очам видно всю біль, всю гіркоту розчарування. 3. Добре пам’ятаю свої студентські роки і як університет святкував своє стап’ятидесятиріччя. 4. Світлана Юріївна розповідає, що молодша дочка, на відміну від старшої, з іншим характером, більш наполегливішим. 5. Такий стан справ протирічить діючому законодавству. 6. До ювілею університету високими державними нагородами було нагороджено підрозділи по оздоровленню та відпочинку дітей.
7. Це люди, про яких пишуть письменники й оспівують поети. 8. Йдеться мова про головного героя Рафаловича. 9. Новий матеріал викладається під час зіставлення досліджуємих пристроїв з відомими, аналізуючи різні схеми.
Вправа 9. Виправте помилки у словосполученнях і реченнях, зважаючи на правила милозвучності української мови та культуру мовлення. Прийшов в вівторок; є і інші твори; у учителя; лікар
в спеціалізованій поліклініці; взяти трактор в користування; одержати у класі; пішов в перший клас; доповідь в першому корпусі; у зв 'язку з затриманням злочинця; товари потрапляють в руки людей; Інститут будівництва і інженерії довкілля; секція і і важкої атлетики; в справному стані; спеціаліст
з страхування; виграти у лотерею. Я працював в відділі реклами. Я навчаюся
у НУ "Львівська політехніка". Доручаю користуватись легковим автомобілем. Брала участь у обласній олімпіаді. В приміщенні актового залу відбудеться вечір... Зобов'язуюсь повернути усю суму до 2008 року. За час навчання в школі виступав в районних змаганнях з волейболу. Видавництво уже існує кілька років. Учні 10-11 класів навчаються в Академії щосуботи з одночасним навчанням в школі. Проводиться набір в групу аеробіки. Ламінарія - справжня скарбниця вітамінів, а за вмістом йоду їй взагалі немає рівних серед всього живого. В збереженні природи — порятунок людства. Навчання в школі закінчив в 2007році.
|