|
|
Скачати 3.79 Mb.
|
|
Деякі іменники не змінюються, а саме: а) іншомовні слова, які закінчуються на голосний (крім -а після приголосного та -я): амплуа, кашне, протеже, ательє, парі, таксі, бюро, депо, метро, кіно, рагу, кенгуру, меню, інтерв'ю, Нікарагуа, Туапсе, Сочі, Монако, Баку, але слово пальто змінюється: пальта, пальті, пальтом і т.д.; в усному мовленні нерідко змінюються також давно запозичені слова кіно, метро, бюро; б) жіночі прізвища на приголосний та -о: про Ганну Чубач, з Ліною Костенко; але чоловічі прізвища на приголосний та -о відмінюються: про Петра Чубача, з Юрієм Костенком; в) більшість буквених абревіатур: на ЧАЕС, послуги ДКО, в СПУ, договір із ВАТ, від райвно; але: у загсі, на ЛАЗі, до ВАКу. У складних назвах, що пишуться через дефіс, відмінюються, де можна, обидві частини: музей-квартира – музею-квартири, фабрика-кухня – на фабриці-кухні, Переяслав-Хмельницький – з Переяслава-Хмельницького, Пуща-Водиця – у Пущі-Водиці, Конча-Заспа – під Кончею-Заспою, Новосілка-на-Дністрі – у Новосілці-на-Дністрі, Ростов-на-Дону – до Ростова-на-Дону, під Ростовом-на-Дону; але: Кос-Анатольський – Кос-Анатольського, Баден-Баден – у Баден-Бадені. За тим, як вони змінюються, іменники поділяються на чотири відміни. Проте до жодної відміни не належать іменники, які вживаються тільки в множині (двері, Чернівці), які змінюються, як прикметники (вартовий, учительська), і які не змінюються (шосе, кенгуру). До першої відміни належать іменники жіночого й чоловічого родів, які в називному відмінку однини мають за кінчений -а (-я): хмара, буря, мрія, сирота, лелека, Микола, сюди також належать іменники жіночого роду із збільшувальним значенням на –ищ(е): бабище, бородище. До другої відміни належать: а) іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини не мають закінчення -а (-я): вітер, дощ, день,герой, батько; б) іменники середнього роду, які при відмінюванні не приймають жодних суфіксів: село – села, жито – жита, поле – поля, сонце – сонця, подвір’я – подвір’я, горнятко – горнятка. в) іменники подвійного (чоловічого і середнього) роду з суфіксом –ищ-е (дідище, вовчище, котище, вітрище, гарбузище, дубище). До третьої відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини не мають закінчення -а (-я): радість, сутінь, ніч, подорож, мати. До четвертої відміни належать іменники середнього роду, які при відмінюванні приймають суфікси -ат- (-ят-), -ен-: теля – теляти, лоша – лошати, коліща – коліщати; іменників, що приймають суфікс -ен-, залишилося всього три: ім'я – імені, плем'я – племені, сім'я – сімені (лише в однині); іменники тім’я і вим’я набули ознак другої відміни. Логічний хід міркувань під час визначення відміни іменника можна зобразити так: Поділ іменників І і II відмін на групи Іменники І та ІІ відмін залежно від того, які голосні під час відмінювання з’являються в них безпосередньо після основи, та від позначення їх на письмі, поділяються на три групи: тверду, мішану і м’яку (іменники ІІІ та IV відмін на групи не поділяються).
Розподіл на групи відмінювання іменників з основою на –р
Система відмінкових закінчень іменників з основою на –р Група Р.в. одн. О.в.одн. Н.в. мн. Тверда -а -ом -и М’яка -я -ем -і Мішана -а -ем -і Іменник маляр залежно від наголосу може належати до мішаної (маляр — маляра/) або до твердої (маляр –ма/ляра) групи. Паралельні відмінкові форми У давальному відмінку іменників чоловічого роду II відміни вживають паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) та -у, -ю. Для назв істот закінчення -ові, -еві (-єві) є найуживанішими. В окремих випадках форми на -ові, -еві є єдино можливими. Це стосується всіх тих випадків, коли іменники в Р.в. мають закінчення -у(-ю), оскільки омонімія форм Р. і Д.в. спричиняє двозначність: подяка деканату. Якщо в тексті поряд стоять кілька іменників чоловічого роду у формі Д.в. однини, то треба вживати варіативні форми: ректорові університету, професорові Вакарчуку Іванові Олександровичу вручено Державну премію. Кличний відмінок утворюється найчастіше від іменників чоловічого й жіночого роду – назв осіб. Це стилістично нейтральні форми, властиві всім стилям, серед яких найменше – науковому. Кличний відмінок іменників – назв істот, але не осіб (тобто назв тварин, птахів, риб тощо) - характерний переважно для розмовного мовлення. Кличний відмінок іменників – назв неістот – уживають переважно в публіцистичному стилі, а також у творах художньої літератури (зокрема в поезії, у фольклорі), які набувають патетичного звучання, мають публіцистичні елементи. Тут кличний відмінок уживають для того, щоб загострити увагу на об’єкті звертання, виокремити його, виявити й викликати до нього певне ставлення: Україно! Ти для мене диво (Василь Симоненко). Неправильне утворення форм кличного відмінка: Віталію Петровичу (а не Віталіє Петровиче), Лесю (а не Лесе). Примітка. У кличному відмінку однини іменники І відміни мають закінчення -о, -є, -е, -ю: а) закінчення -о мають іменники твердої групи: Оксано, Галино, Анно, Миколо; Петрівно, Михайлівно, Василівно, Сергіївно, Ігорівно (жіночі імена по батькові); сестро, дружино, книжко, перемого; б) закінчення -е мають іменники м’якої та мішаної груп: Катре, Мотре, Ілле, воле, земле, пісне, душе, круче, тише; в) закінчення -є мають іменники м’якої групи після голосного та апострофа: Маріє, Надіє, Соломіє, Дар’є, Наталіє; мріє, надіє; г) закінчення -ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: Галю, Надю, Тан., Настю, Ірусю, Лесю, Наталю, доню, матусю, бабусю. У кличному відмінку множини іменники І відміни мають форму, однакову з називним: сестри, мрії, душі, надії, пісні. У кличному відмінку однини іменники II відміни мають закінчення -у, -ю, -е: а) закінчення -у мають: іменники твердої групи із суфіксами -ик, -ок, -к: батьку, синку, братику, полковнику, пожежнику, котику; Ростику, Петрику; також безсуфіксні іменники діду, сину, тату; іншомовні імена з основою на г, к, х: Джеку, Жаку, Людвігу, Фрідріху; деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): товаришу, слухачу, читачу; Петровичу, Михайловичу, Олександровичу, Ігоровичу, Григорійовичу (чоловічі імена по батькові); б) закінчення -ю мають іменники м’якої групи: Андрію, Василю, Сергію, Віталію, Юрію, Ігорю (і Ігоре), Олексію, Геннадію; лікарю, краю, вчителю, місяцю, герою, дідусю; в) закінчення -е мають: безсуфіксні іменники твердої групи: Іване, Володимире, Петре, Богдане, Тарасе, Вікторе, Михайле, Олеже (і Олегу), Ростиславе; пане, голубе, друже, брате, козаче, орле, соколе; іменники м’якої групи із суфіксом -ець: хлопче, молодче, женче (від жнець), кравче (від кравець), шевче (від швець) (але: бійцю, знавцю, продавцю, борцю, добровольцю); деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Довбуше, Кайдаше; стороже, школяре, тесляре, маляре, гусляре; г) прізвища прикметникового походження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), як Глібов, Тютчев, Щоголів, Романишин, у звертанні мають форму називного і форму кличного відмінка: Глібов і Глібове, Романишин і Романишине; географічні назви, до складу яких входять зазначені суфікси, мають у кличному відмінку закінчення -е: Києве, Львове, Харкове, Лебедине. У звертаннях, що складаються з двох власних назв – імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Олексію Петровичу, Іване Володимировичу, Василю Михайловичу, Богдане Вікторовичу, Святославе Ігоровичу, Миколо Петровичу, Юрію Ярославовичу, Олегу Євгеновичу. У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: брате Петре, пане Юрію, пані Ольго, колего Ярославе. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, закінчення кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди вживаються у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Іваничук, пане Петришим. добродійко Ясницька, пане Хвильовий. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, закінчення кличного відмінка мають обидва слова, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант), пане професоре (професор), пане директоре (директор). У кличному відмінку множини іменники II відміни мають форму, однакову з називним: брати, товариші, учителі, краї. Деякі іменники можуть мати паралельне закінчення -ове: брати (і братове), свати (і сватове), пани (і панове). У кличному відмінку однини іменники III відміни мають закінчення -є: Любове, радосте, ноче; У кличному відмінку множини іменники III відміни мають форму, однакову з формою називного: радості, ночі. У кличному відмінку однини і множини іменники IV відміни мають форму, однакову з формою називного: теля, вовченя, ім’я; телята, вовченята, імена, племена. У кличному відмінку іменники, що мають тільки форму множини, мають закінчення, як у називному відмінку: гуси, діти, кури, люди, радощі. Закінчення іменників чоловічого роду у Род.в. одн. -а (-я) мають іменники, які означають: 1. Назви істот, осіб: аудитора, бухгалтера, лікаря, менеджера, підприємця. 2. Назви конкретних обчислювальних предметів: формуляра, бланка. 3. Назви мір довжини, об’єму, часових понять, ваги: сантиметра, метра, гектара, тижня, місяця, кілометра, кілограма (але року, віку). 4. Іменники-терміни: підмета, присудка, квадрата, іменника. 5. Власні назви населених пунктів: Львова, Тернополя, Києва, Миколаєва. 6. Назви місяців, днів тижня: червня, січня, понеділка Закінчення -у (-ю) мають іменники, які означають: 1. Назви збірних понять: соняшнику, цукрового буряку, колективу. 2. Назви установ організацій, закладів: університету, гастроному, театру. 3. Назви будівель та їх частин: коридору, вокзалу, палацу (але: млина, гаража (з наголосом на закінченні -а, -я) 4. Назви явищ природи: снігу, дощу, урагану. 5. Назви абстрактних понять, процесів: бігу, мітингу, бізнесу. 5. Запозичені терміни: імпульсу, синтезу тощо. Деякі іменники вжив. з паралельними закінченнями –а та –у залежно від наголосу: гурта/, гу/рту, моста/, мо/сту, стола/, сто/лу, двора/, дво/ру, полка/, по/лку. Закінчення іменників у родовому відмінку множини І відміна Родовий відмінок іменників І відміни у род. відм. – флексія нульова: земель, праць, ідей, надій. Характерне чергування е, о з і: особа – осіб, сирота – сиріт, слободі – слобід, ягода – ягід. Зазначена закономірність порушується діянням аналогії. З одного боку, чергування часто охоплює ті випадки, коли о основи пізнішого походження (голова – голів, борода – борід, сторона – сторін), з другого боку, в цих формах часто відсутнє чергування, хоч в основі іменника виступає навіть етимологічний о: вода – вод, тополя – тополь, шкода – шкод, комора – комор, турбота – турбот, затока – заток. Окремі іменники можуть мати подвійні форми: лоз – ліз, сльоз і сліз, нор і нір, коз і кіз, стодол і стоділ, панчох і панчіх. У формі родового множини основи іменників І відміни можуть зазнавати ще й інших змін. Якщо в кінці основи збігаються два приголосних звуки, то між ними з’являються голосні о, е: балка – балок, дівка – дівок, жінка – жінок, клепка – клепок, земля – земель. Вставний о характерний для іменників з твердим кінцевим – переважно задньоязиковим – приголосним (іскор, крихот); вставний е виступає в іменниках з м’яким кінцевим приголосним (бодня – бодень, гребля – гребель, вівця – овець, копальня – копалень) і в іменниках з твердим сонорним (зрідка губним) приголосним основи: весна – весен, борозна – борозен, домна – домен, бондарівна – бондарівен, царівна – царівен, попівна – попівен, мітла – мітел, тюрма – тюрем, війна – воєн, судьба – судеб. Щоправда, багато іменників, передусім іншомовного походження, не мають вставних звуків: банд, битв, бірж, бронз, букв, вахт, веранд, нужд, фарб, пільг. Іменник сосна має паралельні форми: сосон – сосен. Ряд іменників може мати паралельні форми форми із вставним голосним і без нього: крихот – крихіт і крихт, іскор – іскр, верстов (прост.) і верств, жертов (заст.) і жертв. Дошка – дощок. Окремі іменники І відміни мають закінчення –ей, що з’явилося під впливом іменників ІІІ відміни: статей, свиней, сімей, мишей, вошей. Для деяких іменників І відміни, переважно чоловічого роду, в родовому відмінку множини характерне закінчення –ів: теслів, сусідів, суддів, старостів. У деяких іменників жіночого роду, що колись мали тільки чисту основу, форми на –ів виступають як паралельні до форм з нульовоюфлексією: баб – бабів, губ – губів, легень – легенів. ІІ відміна Зауваги до називного відмінка множини. Іменники з суфіксами –анин, -ин утрачають –ин у множині: міщанин – міщани, селянин – селяни, громадянин – громадяни, болгарин – болгари; хазяїн – хазяї, хазяїни. У родовому відмінку множини іменники ІІ відміни мають закінчення –ів (-їв), нульову флексію та –ей. Флексію –ів мають майже всі іменники чоловічого роду твердої , м’якої і мішаної групи: столів, дворів, інженерів. Це закінчення виступає також у ряді іменників середнього роду м’якої групи: морів, прислів’їв, міжгір’їв, почуттів, відкриттів. Нульова флексія властива переважній більшості іменників середнього роду всіх трьох груп: сіл, вікон, озер, місць, знань, змагань, прізвищ, облич. Нульову флексію мають також іменники чоловічого роду, які в множині втрачають -ин: селян, громадян, болгар, татар, киян, харків’ян, хоч винятки серед них можливі. Іменник чоловік у сполученні з числівниками та іменниками із збірним значенням може мати різні закінчення, що пов'язуються зі зміною в семантиці: тридцять чоловік – у значенні «людей» і тридцять чоловіків – у значенні «людей чоловічої статі». У формах з нульовою флексією кінцевий звук основи [о] чергується з і: слово – слів, коло – кіл, чоло – чіл; також у повноголосних формах: болото – боліт, долото – доліт, хоч останні можуть виступати з [о]. Звук [е] в іменниках, що мають нульову флексію, як правило, не чергується з [і]: лезо – лез, перо – пер, озеро – озер, помело – помел, стремено – стремен; у повноголосних: дерево – дерев, джерело – джерел; однак тут бувають винятки: плече – пліч (при паралельних формах плеч і плечей), село – сіл, колесо – коліс, решето – решіт. Іменники середнього роду з подовженими приголосними в кінці основи в формах родового відмінка множини з нульовою флексією втрачають подовження: знання – знань, завдання – завдань, засідання – засідань, запрошення – запрошень, оголошення – оголошень, обличчя – облич. У кінці чистих основ при збігові двох приголосних між ними вставляються голосні звуки [о], [е]: зло – зол, вікно – вікон, волокно – волокон; полотно – полотен, відро – відер, весло – весел, ребро – ребер, яйце – яєць. Іменник серце у родовому відмінку множини має форму сердець. Закінчення -ей, властиве кільком іменникам II відміни чоловічого і середнього роду — коней, гостей, грошей, очей, плечей (також плеч і пліч), ушей (і вух), — появилося за аналогією до відповідних форм іменників III відміни. ІІІ відміна Власива флексія –ей: тіней, вістей, доповідей, областей, печей, ночей. ІV відміна Мають нульову флексію: курчат, телят, імен. Питання для самоконтролю 1. Які граматичні категорії має іменник? 2. Які іменники стоять поза відмінами? 3. .Як визначається рід іменників, що характеризують людину за родом діяльності, званням, посадою? 4. Як визначається рід невідмінюваних іменників? 5. Як визначається рід абревіатур? 6. Які іменники вживаються тільки в однині / множині? 7. Поясніть статус вокатива в системі відмінків іменників української мови. 8. Пригадайте правило вживання іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку однини. 9. Поясніть систему закінчень іменників у родовому відмінку множини. Тренувальні вправи Вправа 1. Перекладіть подані словосполучення та речення українською мовою. Зеленый тополь, новый рояль, наша бандероль, голубая вуаль, горькая полинь, далёкая Сибирь, сильный насморк, дорогой шампунь, чёрный кофе, новая антресоль, тонкая филигрань, вкусная бешамель, прозрачная фланель, долгий туннель, древняя рукопись, математическая степень. Вправа 2. Іменники якого роду слід уживати в поданих нижче словосполученнях та реченнях? Допишіть потрібні закінчення. Узгодьте, де потрібно, підмет з присудком. Старш... викладач... Радзіховська Ю. М.; головн... бухгалтер... Матвієвська О. О.; старш... економіст... Ольга Петрівна; науков... співробітн... Марія Степанівна; старш... лаборант... Наталія Григорівна; головн... лікар... Олена Вікторівна; головн... прокурор... Валентина Вікторівна. Нараду провів (провела) декан факультету Прокофґєва І.П. Декан факультету Слєдь М.І. ознайомив (ознайомила) викладачів з новими правилами прийому. Доповідач навів (навела) цікаві факти (йдеться про жінку). Професор (професорка) Гордєєва блискуче виступив (виступила) на симпозіумі. Вправа 3. Відредагуйте речення. 1. Здавалося б, похорони, які відбулися 1 березня 1938-го в Гардоне Рив’єрі, завершили злети й падіння бурхливого й суперечного життя. 2. Напружений детектив про слідчого, якому доручають розслідувати рутинну, на перший погляд, справу про викрадення бензини. 3. Вісімнадцять тисяч солдат за підтримки дванадцяти артилерійських батарей тричі атакували гору, перетворену Шамілем у фортецю. 4. Дякую вашій газеті за полеміки, які нечасті в інших газетах. 5. Моя приятелька – професорка університету – пригадує, як у студентські роки до неї підходили однокурсники-комуністи. 6. Але, відкриваючи посудину, Олена не знала, що в ньому прихована смертельна небезпека. 7. Саме тоді він і одержав дещо з вищезгаданої меблі як сюрприз від своїх співробітників. Вправа 4. Знайдіть серед запропонованих словосполучень такі, у яких допущено граматичні помилки; випишіть ці словосполучення та виправте їх: маленьке кенгуру, зношений кашне, залізничне депо, лікувальний алоє, тонким філігранем, недосяжне Юнгфрау (гора), пухнастий боа, Сорочинська ярмарка, зораним ріллям, далеким Сибіром, опублікував «Таймс», досвіченого ковзаняра, кусучим комарем, маленьке задавака, казки Ганс Христіана Андерсена, проза Данта. Вправа 5. Розкриваючи дужки, поєднайте слова зв’язком узгодження. З’ясуйте, які частини мови узгоджуються. Запишіть словосполучення: кусюч… цеце, дворічн… кольрабі, велетенськ… цунамі, насичен… хакі, тонк… філігрань, смачн… рагу, маленьк… кенгуру, зелен… фейхоа, тепл… сироко, красив… па-де-де, стар… собака, зоран… рілля, величезн… консоль, розквітл… папороть, висок… насип, вчен… ступінь, досвідчен… адвокат Олена Іванівна, сильн… нежить, мильн… шампунь, математичн… степінь, далек… путь, легк… фланель, солодк… ваніль, гірк… полин, гостр… біль, далек… Сибір, багаторічн… фенхель, смачн… каберне, батьків… мачете, міцн… бренді, свіж… сулугуні, корисн… манго, індійськ… шимі, японськ… кабукі. Вправа 6. Перевірте свої знання, дописавши закінчення. Якщо є слова, що мають паралельні закінчення, запишіть їх поряд. Відділ..., трест..., номер..., інститут..., проект..., акт..., ювіле..., контрол..., підрядчик..., термін..., блок..., лист..., рахунок..., зміст..., контракт..., пункт..., матеріал..., прийом..., обсяг..., листопад..., генератор..., завод..., замовник..., вклад..., представник..., розрахунк..., матеріал..., конкурент..., період.., факт..., банк..., показник..., мигдаль…, моралізм…, пірует…, приклад…, Суздаль…, Талас, тоннаж…, тренінг…, Чернігів…, Ярославль… Вправа 7. Відредагуйте речення і словосполучення, звертаючи увагу на порушення лексико-стилістичних та морфологічних норм. Ця студентка являється студенткою нашого університета. Більша половина випускників нашого інститута поїхала цього року на роботу за кордон. У магазині "Канцелярські приладдя" є товари для офіса та школи. Молода викладач Оксана Сергієвна Павлюк здала усі кандидатські іспити. Студент зацікавився різницею між математичною степенню і науковою ступінню. Я люблю ходити по вечірнім вулицям Львова. У крамниці вже немає осінніх чоботів. Метер тюлі коштує п 'ятдесять гривнів. Користуватися цим ножом для нарізання салямі - просто чудово. На сьогодні однією з найбільш запотребованіших є професія електрозварщика. Вправа 8. Перепишіть подані слова, визначте, які іменники у вправі чоловічого роду ІІ відміни є нормативними. Обґрунтуйте свою відповідь. Ватикана – Ватикану, документа – документу, водевіля – водевілю, гекзаметра – гекзаметру, листа – листу, жанра – жанру, єпископата – єпископату, маркетинга – маркетингу, Казбека – Казбеку, консенсуса – консенсусу, кущика – кущику, жовтня – жовтню, стола – столу, балансу – баланса, лишайнику – лишайника, маслофільтра – маслофільтру, маєтку – маєтка, молочаю – молочая, парсика – персику, підсумку – підсумка. Вправа 9. Перекладіть іменники – назви осіб, зайнятих у різних галузях виробництва. Виділіть суфікси. Распорядитель, разработчик, научный работник, заместитель директора, начальник участка, инспектор по технике безопасности, производитель, потребитель, начальник отдела снабжения, исполнитель, исполняющий обязанности, заведующий отделом, истец, заявитель, пользователь. Вправа 10. Виправте помилки в категорії числа. У кіоску продають сувеніри з символіками чемпіонату. Виставка-ярмарок вражає асортиментами продукції. Просимо вказати вартість упакувань і транспортувань. Багато гіль було зрубано. Канцелярські приладдя надійшли на склад. По всьому пляжу розкидані великі каміння. У цього дерева міцні коріння. Запашні зілля охайно розкладено на столі. Саме тоді він отримав дещо з вищезгаданої мебелі як сюрприз від працівників. Вам будь-яку шпалеру показати? Моя улюблена страва - рибна консерва. Люди йшли на похорони, щоб віддати останню шану своєму землякові. Вправа 11. Утворіть словосполучення: (неблизький) путь, (дорогий) салямі, (набридливий) цеце, (далекий) Сибір, (білий) накип, (п'ятий) авеню, (смачний) кольрабі, (породистий) собака, (Чорнобильський) АЕС, (жовтий) таксі, (повноводний) Міссісіпі, (якісний) шампунь, (зубний) біль, (високий) ступінь, (смачний) івасі, (молодий) шимпанзе, (співучий) колібрі, (смачний) рагу, (іграшковий) поні, (глибокий) Онтаріо, (підтверджений) алібі, (чорний) вуаль, (смугастий) тюль, (хронічний) нежить, (смачний) путасу, (молодий) какаду, (шановний) маестро, (зелений) ківі, (великий) фальш, (широкий) Дніпро, (демократичний) Нікарагуа, (рожевий) фламінго, (надзвичайний) соло, (молодий) кюре, (дієвий) МВС, (жовтий) гуаш, (білий) рояль, (чорний) фортепіано, (сильний) мігрень, (смачний) сулугуні, (раптовий) торнадо, (відповідальний) СБУ, (промисловий) Чикаго, (мій) амплуа, (нічний) портьє, (десятковий) дріб, (високий) Ай-Петрі, (молодий) денді, (ранковий) Осло, (новий) АТС, (харківський) ПТУ. Вправа 12. Від поданих слів утворіть форми кличного відмінка, звертаючись у листах з проханням до партнерів, клієнтів, спонсорів, колег. Пан, пані, добродій, колега, ректор, директор, міністр, професор, президент, товариство, учитель, пан ректор, пан міністр, пан президент. Ігор Степанович, Юрій Дмитрович, Валентин Борисович, Валентина Олександрівна, Лідія Дмитрівна, Олександра Юхимівна, Сава Андрійович, глибокоповажний Віталій Ігорович, Валерія Іванівна, Інна Яківна, Євген Вікторович, вельмишановний Євген Степанович, Євгенія Львівна; кравець Петро; шановний знавець. Вправа 13. Визначте групу відмінювання іменників з основою на –р: касир, поштар, номер, сир, футляр, звір, інвентар, газетяр, маляр, календар, панцир, скляр, господар, долар, пластир, друкар, кобзар, консерватор, молочар, якір, повістяр, бавовняр, комар, ледар, кресляр, дзвонар, лицар, гончар, варвар, екзаменатор, козир, контрудар, Ігор, жнивар, пивовар, звіздар, вівчар, ковзаняр. Вправа 14. Від поданих іменників утворіть родовий відмінок множини: галузь, стаття, зусилля, кілограм, доповідь, відповідь, гривня, підошви, помідор, шорти, подорож, шати, боти, башкири, сандалі, ласти, кеди, паралель, медаль, туфлі, ампер, апельсин, кілограм, бутси, кочерга, гланди, вірмени, болгари, грузини, монголи, солдат, стаття, суддя, гуслі, ґринджоли, кримчани, цигани, шпроти, ікла, панчохи, молдавани. Вправа 15. Перекладіть подані словосполучення українською мовою, зважаючи на особливості закінчень іменників ІІ відміни в родовому відмінку однини. По поручению правительства, речь депутата, результаты опыта, курс фунта стерлингов по отношению к доллару, состав блока государств, отсутствие блока питания, деталь еркера, житель Алжира, достижения современного спорта, эпидемия гриппа, нигде ни звука, залог успеха, водитель автобуса, длина канала, площадь квадрата, кружка кваса, приготовление крема для торта. Контрольні завдання Вправа 1. Виправте, де потрібно, помилки: сонячні проміння, висять бадилля, старовинна мебель, довгий макарон, фіолетові чорнила, письмове приладдя, золоте колосся, гарячий кофе, злий собака, науковий ступінь, сильна головна біль, десять гривнів, сонячні Сочі, молоді директора, пам'яті Міцкевича, красиве шимпанзе, журі присудив, Міссісіпі вийшло з берегів, затверджено нові курси валют; вітальну адресу з нагоди 50-ліття директор вручив начальникові другого цеху Корнієнко Василю Петровичу; фірма виконує комплексні ремонти офісів; абітурієнти повинні подати на імґя ректора університету заяви, документи про освіту і довідки про стан здоровґя; рік у рік міцніють звґязки виробництва з науками, і це приносить результат – поширюються асортименти, поліпшуються якості продукції; усі пропозиції були взяті на замітки; усі кабінети обчислювального центру технічного університету обладнані новітніми устаткуваннями. Вправа 2. Випишіть словосполучення, у яких правильно утворено форму родового відмінка (-у, -ю, -а, -я) в іменниках чоловічого роду: відкриття рахунку — відкриття рахунка; до акту додається — до акта додається; вручення диплому — вручення диплома; пам'ятного знаку — пам'ятного знака; до призначеного терміну — до призначеного терміна; структурного підрозділу — структурного підрозділа; переїхати до Нового Бугу - переїхати до Нового Буга; направити до Львову — направити до Львова; політичного блока — політичного блоку; незаперечного факту — незаперечного факта; працівники апарату — працівники апарата; важливого об'єкта — важливого об'єкту; своєчасного контролю — своєчасного контроля; ділового папера — ділового паперу. |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Н73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2008. т— 864 с М. Радишевсъка — старший учитель, учитель-методист, відмінник народної освіти (автор розділу «Українська мова») |
Розкрийте поняття літературної мови та літературної норми. Визначте... Українська мова – слов’янська мова. Вона є національною мовою українського народу. Українська національна мова існує |
|
Урок розвитку зв’язного мовлення №1 Творчий переказ тексту «Відпочинок на морі» Державний Гімн України. Мова — жива скарбниця історії народу. Мова і мовлення. Збагачення мови новими словами. Утворення нових слів.... |
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор... Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:... |
|
Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт.... |
|
План: Предмет і завдання курсу "Ділова українська мова". Українська... Функціональні стилі мовлення. Художній і розмовний стилі, жанри, мета і сфера спілкування, мовні засоби |
СЕРЕДНЯ ОСВІТА Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення... Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23. 12. 2004 року): Українська мова. 5-12 класи /Автори Г. Т. Шелехова,... |
|
Урок №1 Клас 5 Тема. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ Тема. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ |
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 12 класи Календарне планування для 8 класів складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 –... |