     6 клас
Тема уроку: Дніпрова Чайка. Мариністичні мотиви на прикладі твору
«Дівчина-чайка».
Мета: показати учням спорідненість сюжетів на сторінках літературного твору, усної народної творчості, полотнах живописців; розвивати критичне мислення школярів, удосконалювати вміння аналізувати, синтезувати та узагальнювати; зацікавити чарівним і дивовижним світом природи; довести єдність природи і людини; продемонструвати мариністичні мотиви на сторінках літературних творів, в усній народній творчості та живописних полотнах.
Учні мають знати:
зміст твору «Дівчина-чайка»; зміст творів усної народної творчості про море; імена живописців, що писали картини про море.
зміст понять мариністи, гіпербола, епітет, літературний портрет, синквейн.
Тип уроку: інтегрований урок української літератури, фольклору та живопису.
Методи, прийоми та форми роботи: розповідь учителя, бесіда, дослідницький практикум, складання порівняльної таблиці, декламування поезії.
Обладнання: художні репродукції, ілюстрації до прочитаних творів, дитячі малюнки, мультимедійні матеріалі презентації.
Хід уроку
Епіграф:
Пісок і галька. Пустище суворе,
Стихії шал, і мужності урок.
Споконвіків штурмує скелі море,
А ті не відступають і на крок.
Подивишся: нерівний поєдинок.
Мільйони хвиль - нечувана могуть.
Ну що для них ці декілька піщинок? -
Затоплять, змиють, знищать,
розметуть!
(Микола Луків «Двобій»)
І. Організаційний момент
ІІ. Визначення цілей і планування навчальної діяльності
Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
Слово вчителя: Сьогодні ми помандруємо у дивовижний і казковий світ, де живуть добро, краса, сміливі й відчайдушні люди. Вони готові заради спасіння інших кинутися у бій з морською стихією, бо керуються найвищими духовними цінностями: людяністю, здатністю прийти на допомогу, любов’ю до ближнього і жертовністю в ім’я торжества найвищих людських ідеалів.
І хай там що, а героїня твору «Дівчина-чайка» не звикла поступатись перед грізними силами моря. Викохана на його хвилях, має добре серце і сильний дух.
Про це ми сьогодні і поговоримо.
Робота над епіграфом: прочитайте поетичний уривок, висловіть власне розуміння у розгорнутому висловлюванні. Чому саме ці віршовані рядки взято за епіграф.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
Бесіда:
який фольклорний жанр нагадує твір «Дівчина-чайка»?
чи відомі вам легенди українського народу про перетворення?
Учні згадують зміст легенди «Богатир на лимані»
що її пов’язує з вивченим твором?
які риси є спільними для дівчини та богатиря?
які почуття ви пережили, читаючи твір?
чому письменниця використовує такий художній прийом як гіпербола?
намалюйте словесну уявну картину моря.
Учитель: Нас, дійсно, захопила розповідь Дніпрової Чайки. З перших сторінок твору подана картина приїзду чоловіка з невідомої країни і його донечки-красуні. Море полюбило дівчину і випестило на своїх хвилях, даючи їй ласку і затишок. І ми навіть не очікуємо того, яким воно може бути грізним і безпощадним.
Хочу вашу увагу звернути на початок твору і порівняти його з початком думи.
на Чорному морі є острів суворий німий; червоная скеля на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору червоним шпигелем;
Що на чорному морі,
на камені біленькому
там стояла темниця кам’яная.
Учень читає напам’ять уривок з думи «На Чорному морі»
Коментарі учнів.
Дослідницький практикум.
Давайте порівняємо море на початку твору і в момент, коли з’являються козаки.
Перед вами таблиця. Опираючись на зміст, заповніть її.
МОРЕ
в момент появи козаків
на початку твору
настрій (епітети) настрій (епітети)
що робили хвилі (метафори) що робили хвилі (метафори)
Яка роль таких художніх прийомів у поетичній канві твору?
Учитель:подивіться на екран і виберіть картину художника, яка відповідає І частині вашого дослідження і ту, що відповідає ІІ частині дослідження
На екрані картини: І. Айвазовського «Дев’ятий вал»,«Спокійне море»,«Штиль»; А. Леонова «Рифи», «Хвиля», «Чорне море», «Авачинська бухта».
судження учнів в про море у стані спокою;
судження учнів з приводу моря руйнівного, вбивчого.
Бесіда про емоційну наснаженість дитячих малюнків (на дошці розміщені дитячі ілюстрації до твору «Дівчина-чайка». Що надихнуло учнів створити саме таку картину (судження дітей).
Діти підписують свої малюнки рядками із твору, доводять чим був вмотивований вибір саме такого сюжету. Троє учнів розігрують сценку до малюнку, на якому дівчина чує розмову рибки, пташки і морської свинки (на екрані ілюстрації до книги Дніпрової Чайки).
До уваги школярів поезія Лесі Українки (у виконанні учениці)
«Вже сонечко в море сіда…»
Леся Українка
Вже сонечко в море сіда;
У тихому морі темніє;
Прозора, глибока вода,
Немов оксамит, зеленіє //оксамит – символ пошани
На хвилях зелених тремтять
Червонії іскри блискучі
І ясним огнем миготять,
Мов блискавка з темної тучі. // верховний Бог «блискавки, грому» - Перун
А де корабель ваш пробіг,
Дорога там довга й широка
Біліє, як мармур, як сніг,
І ледве примітно для ока
Рожевіє пінистий край;
То іскра заблисне, то згасне…
Ось промінь останній! Прощай, // Бог Хорс та його промені-діти
Веселеє сонечко ясне!
Знайдіть у творі художні образи, які б вказували на зв'язок авторської поезії із фольклорною, язичницькою. Підберіть прислів’я та приказки, що підтверджують сильний характер Дівчини-чайки.
Рефлексія.
Написання синквейна, який би став емоційним відображенням теми уроку. Учень пояснює власну позицію щодо інтерпретування образу моря в поетичних рядках. Виставлення оцінок учням.
Пропоную учням назвати 5 іменників, 5 прикметників, 5 дієслів, що найбільш влучно викликають асоціативний ряд щодо моря.
IV Підсумок уроку. Оголошення результатів навчальних досягнень учнів
V Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру «Моя розмова з морем», використовуючи підібрані слова на уроці.
Галина Соломахіна - учитель - методист
Каховської СЗОШ № 2
|