|
|
Скачати 77.34 Kb.
|
|
Виховний захід на тему: «До мови доторкнемось серцем» Підготувала: Учитель української мови і літератури Виноградова Р.В. Чернігівська ЗОШ №21 2012 р. Пісня про рідну мову (грамзапис) 1 ведучий: Так довго сподівана, ждана година Настала для рідного слова мого І голосом вільним по всьому роздоллі, По всій Україні озветься воно. 2 ведуча: О мово рідна! Золота колиско, В яких світах би не бувала я, - З тобою серцем, і по-українськи Я вимовляю мамине ім’я. 1 ведучий: Доброго дня усім шанувальникам рідного слова. 2 ведуча: Ласкаво просимо до нас на слово щире , на бесіду мудру. Сьогодні, 9 листопада, ми відзначаємо День української писемності та мови на честь ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. 1-й учень: Мова кожного народу Неповторна і своя: В ній гримлять громи в негоду, В тиші – трелі солов’я. На своїй природній мові І потоки гомонять: Зелен клени у діброві По-кленовому шумлять. 2-й учень: Солов’їну, барвінкову Колосисту на віки Українську рідну мову В дар мені дали батьки. Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас, - Бо ж єдина, так як мати, - Мова в кожного із нас! Пісня “Душа народу” Музика і слова Миколи Збарацького 1 ведучий: Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа, культура. У кожної людини є душа і серце, у кожного народу – мова і пісня. Українська мова – одна з найбагатших мов світу. Вона не сирота, бо має багату слов’янську родину та світову славу. Наша мова не бідна, не криво уста. Їй властива надзвичайна мелодійність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. 2 ведуча: Відомий поет Іван Бунін сказав: Гробниця, кості й мумії мовчать. А слово вічне, ніби долина. Із темряви віків, де цвинтаря печать. Лиш чути письмена… Писемність народу – це ознака його високого культурного рівня. Закарбоване слово на віки переживає свого автора і доносить далеким нащадкам його мудру думку, його заповіт. Коли і як народилась українська писемність? Це питання і досі чекає остаточної відповіді від учених. Довгий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії надійшли християнські богослужебні книги. Проте у багатьох місцях, де мешкали наші пращури, особливо у Північному Причорномор’ї, археологи знаходили кам’яні плити та посуд, оздоблені таємничими письмовими знаками. Певно це свідчить про те, що на теренах України у прадавні часи вже існувало висококультурне суспільство. 1 ведучий: Перший історик давньої слов’янської писемності (попередниці українського письма) болгарський чернець Чорноризець Храбр, який мешкав у десятому сторіччі при дворі царя Симона, розповідав про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший етап характеризується існуванням дохристиянського письма, коли слов’яни-язичники користувались “чертами і резами”. Другий етап революції відбувся після прийняття Руссю християнства. Наші пращури почали писати римськими і грецькими літерами. 2 ведуча: Так тривало до того часу, доки на нашу землю прийшли славетні брати-просвітителі – Костянтин (у чернецтві Кирило) та Мефодій. Вони, власне, і розробили перший слов’янський алфавіт. Кирило та Мефодій родом походили із Солуня (сучасне грецьке місто Салоніки). Мати їхня була грекинею, а батько – болгарином, тому брати добре знали грецьку мову та мову солунських слов’ян. 1 ведучий: 863 року візантійський імператор Михайло послав Кирила та Мефодія до Моравії, де вони на прохання місцевого князя Ростислава мали вести церковну службу слов’янською мовою. Відповідь старшого брата Кирила була такою: “Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо не мають вони абетки своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що намагатися писати по воді”. Перед від’їздом до Моравії Костянтин розробив слов’янську абетку – глаголицю. Після смерті славетного ченця його учні на основі глаголиці створили нове письмо, яке назвали ім’ям Кирила – кирилицею. Саме цей алфавіт став фундаментом сучасної української абетки. 3-й учень: Увись ростуть дерева родоводів. І тільки той, у кого серце чуле, Хто знає, береже минуле Хто вміє шанувать сучасне, - Лиш той майбутнєє вершить прекрасне. 4-й учень: Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов! Цвіти над світлом веселково, Як мир, як щастя, як любов! 5-й учень: Хто сказав, що наша мова груба? Груба лиш тому, кому не люба. Де іще від матінки-матусі Ти почуєш: спатоньки-спатусі? Ну яка на світі знає мова Зменшувальні форми дієслова? Хоч у нас і кажуть, що невістка Буцімто чужа у хаті кістка, Та недавно у одній господі Чув таке я, що повірить годі. Каже до невістоньки свекруня: “Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?” 6-й учень: Хто ж сказав, що мова наша груба? Груба лиш тому, кому не люба. Ну, скоріше, незбагненна мова, Лагідна, чарівно-загадкова. Де ще в світі є така країна, Як терпляча Україна-ненька, Щоби тих, хто їй завдав руїни, Звала незлобиво - воріженьки? 7-й учень: Хто любить, той легко вчить. Якщо з українською мовою В тебе, друже, не все гаразд, Не вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст. Примусова тим, хто цурається, А хто любить, той легко вчить. Все, як пишеться, в ній вимовляється, Все, як пісня, у ній звучить. 8-й учень: І журлива вона, і піднесена, Тільки фальш для неї чужа. В ній душа Шевченкова й Лесина, І Франкова у ній душа. Дорожи українською мовою, Рідна мова – основа життя. Хіба мати бува примусовою? Непутящим бува дитя! 2 ведуча: Якщо вона зі мною, рідна мова, Сирітство не загрожує й самотність, Якщо вона квітує, веселкова, Є, чим пишатись, і є, за що боротись. 1 ведучий: Закоханим ти лагідна, як мати, А недругам – як постріл із гармати. Беру тебе, як скарб в пісенній вроді, З джерел, що не міліють у народі. Пісня “Прекрасні звертання” Музика і слова Н.Красоткіної 2 ведуча: На давніх слов’янських землях наливалося життєдайною силою, вбирало веселкову багатобарвну красу українське слово. 1 ведучий: У мові – уся доля народу. Без неї немає нас, немає минулого і майбутнього. Рідне слово увібрало в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт дібров, спів соловейка. 9-й учень: Люблю, мов сонце, материнську мову… Нам кожна братня мова дорога. Грінченко й Даль ведуть у даль чудову. О словників жага, віків снага! А слово і голубить, і карає, А слово і вбиває, й воскреша… Ти, мово, - море, небо неокрає, Безсмертність наша, правда і душа. Чи здатна розгулятись бездуховність, Якщо в душі цвіте віків любов! Глибинна мови рідної верховність, Духовна чарівливість братніх мов… 10-й учень: Все в тобі з’єдналося, злилося – Як і поміститися в одній! – Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету дужі крила, Що підносять правду в вишину, Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину. І тобі рости й не в’януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі – великого народу Ніжна і замріяна душа. Вірші про мову з курсу української літератури. 2 ведуча: До появи славнозвісної “Енеїди” Котляревського часто можна було чути, що, мовляв, українська мова придатна лише для хатнього вжитку. Котляревський першим проклав глибоку борозну на цілині нової української національної культури як письменник і драматург, як творець своєрідної енциклопедії народного українського побуту тих часів. Він першим заявив, що мова нашого народу багата, гарна і гідна того, щоб стати мовою літератури і науки. Учень: Про багатство і красу української мови говорить герой п’єси Миколи Куліша “Мина Мазало”. (Дія перша, ява п’ята “Бринить…”) (Дія третя, ява перша “Дружина…”) 1 ведучий: Наша дума, наша пісня, Не вмре , не загине… От де, люди, наша слава, Слава України! Великий Кобзар, всесвітньо відомий український поет Тарас Григорович Шевченко – основа основ української літератури. Його щире сталеве слово підіймало на боротьбу за волю, утверджувало національну свідомість нашого народу. Любов поета до Батьківщини, рідної мови, свого народу викликала глибоку повагу серед інших народів. Вірші Шевченка звучать дзвінкою струною навіть у перекладах. Українка: І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. 2 ведуча: От і добігає кінця наше свято, свято української писемності та мови. Бажаємо вам, любі друзі, бути гордими з того, що ми є громадянами своєї країни, належимо до такого прекрасного, такого дотепного народу, маємо таку мальовничу Батьківщину, таку співучу, багату мову. Шануймося, будьмо дбайливими господарями того, що маємо. 3-й учень: Ти постанеш в ясній обнові, Як пісня линеш, рідне слово, Ти наше диво калинове, Кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, яру В небесну синь пташиним граєм І, спивши там від сонця жару, Зеленим дихаєш розмаєм. Плекаймо в серці кожне гроно, Прозоре диво калинове. Хай квітне, пломенить червоно В сім’ї великій, вольній, новій! Музика Миколи Лисенка “Боже Великий єдиний, нам Україну храни” (1-й куплет) Вірш “Молитва української мови” Коли до серця крадеться тривога, За долю України я боюсь. З молитвою звертаюся до Бога І мовою вкраїнською молюсь. Прошу для України в Бога щастя І захисту для всіх її дітей А мова українська, мов причастя, Теплом своїм торкається грудей. О Боже мій великий, всемогутній, Мою вкраїнську мову порятуй І в день свого пришестя, в день майбутній Вкраїні щастя й долю подаруй Коли до серця крадеться тривога, За долю України я боюсь З молитвою звертаюся до Бога І мовою вкраїнського молюсь. “Боже Великий єдиний, нам Україну храни” (2-й куплет) Заключне слово вчителя. |
|
«Невмируща поезія Лесі Українки» Підготувала учитель української мови та літератури Монастирищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 |
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |
|
Урок української літератури в 5 класі підготувала вчитель-методист... Тема. Василь Симоненко – витязь молодої української поезії. «Цар Плаксій та Лоскотон». Казкова історія і сучасне життя. Характеристика... |
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
|
Колісник Марина Володимирівна, учитель української мови та літератури Упорядник: Колісник М. В. – учитель української мови та літератури Хорольської гімназії |
Кундель Валентина Олександрівна, учитель української мови та літератури Краснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району Донецької області |
|
Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української... Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення... |
Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках української... Кецова Вікторія Тихонівна, учитель-методист, учитель української мови і літератури Роганського аграного ліцею Харківської районної... |
|
Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури ЗОШ... Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст с. Павлівка |
Уроки сталого розвитку Позакласний виховний захід на тему «Вода джерело життя» Позакласний виховний захід на тему «Вода – джерело життя». 6 клас Преображенської ЗОШ І –ІІІ ступенів |