|
|
Скачати 54.82 Kb.
|
|
Урок української літератури в 5 класі підготувала вчитель-методист української мови та літератури Немішаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Бородянського району Київської області Мирончук Валентина Михайлівна Тема. Василь Симоненко – витязь молодої української поезії. «Цар Плаксій та Лоскотон». Казкова історія і сучасне життя. Характеристика героїв твору. Мета: познайомити учнів із цікавими сторінками життя Василя Симоненка; історією та змістом казки «Цар Плаксій та Лоскотон»; вчити характеризувати героїв твору, звернути увагу на різний спосіб життя і поведінки персонажів; виховувати оптимістичне ставлення до життя, повагу до людей; розвивати навички виразного читання віршованих творів. Випереджувальні завдання:
Перебіг уроку І. Увідно-мотиваційний етап. 1. Організаційний момент. Сьогодні наш клас перетворився на літературну вітальню. Ми продовжимо розмову про казки. 2. Актуалізація опорних знань учнів.
Сьогодні ми знову поринемо у світ казкових подій, який вирує, мов нестримні лебеді, що несуть любов і надію на своїх крилах на рідну землю. Ми вже записували чудові слова (слайд 1): Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ці рядки належать молодому талановитому українському поетові Василю Симоненку (слайд 2). Олесь Гончар назвав його «Витязем молодої української поезії». Епіграф нашого уроку (слайд 3): Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. ІІ. Пізнавальний етап.
Ці слова провідні в усій творчості В. Симоненка, бо Україну він любив понад усе. А малою батьківщиною поета було село Біївці на Полтавщині, де Василь Андрійович народився 8 січня 1935 року в селянській роднині (слайд 4). Найближчою і найріднішою людиною була мати – Ганна Федорівна – добра, чесна, розумна, яка знала багато пісень і навіть записувала народні прислів'я. Учениця читає вірш «З дитинства». Батько рано залишив родину, тому виховував хлопчика дідусь Федір Трохимович Щербань, якого Василь ревно любив. Йому він присвятить вірші й чудове оповідання «Дума про діда»; «Безсмертячко ти моє кирпате, - шепотів дід, коли я засинав під музику його слів. То були дуже гарні слова, бо поганих дід не говорив», - читаємо у цій новелі. Дід навчив хлопця читати, любити рідну землю, поважати односельців і їхню працю, навчав бути Людиною. Пізніше В. Симоненко напише вірш «Ти знаєш, що ти – людина», - в ньому суть дідової народної мудрості. Через 50 років лине до нас живий голос Василя Симоненка (слайд 5). Василеве дитинство схоже на дитинство багатьох «дітей війни»: голод і холод, щоденний страх під хрестатим, розстріляним небом, окопчик під хатою і нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок, довгождана Перемога і сльози матерів і дітей. Тільки-но прогнали ворогів з рідної землі, пішов Василько в школу. 5 класів закінчив у рідному селі. Потім – у сусідніх селах. В. Симоненко писав: «Я ходив тоді у 8 клас. 9 км було до школи. Як на мої 14 років, то це не так уже й мало». Учителька Уляна Миколаївна Демченко згадувала (слайд 6): «Якось зарядила хуртовина. В такі дні школа затихала, бо підвозу не було. І раптом на шкільному порозі з'явилася снігова баба. Це з усіх чужосельців прийшов до школи лише Василь». Ще в школі почав писати вірші. 1952 р. Симоненко закінчує школу з золотою медаллю, вступає на факультет журналістики Київського університету імені Шевченка (слайд 7). Учениця декламує вірш «Мати». Після закінчення університету В. Симоненко їде до Черкас, де працює у видавництві газети «Черкаська правда». Одружується. (Слайд 8). 1952 р. виходить перша збірка «Тиша і грім». Згодом сім'я Симоненків поповнюється Симоном-меншим – Олесем. Саме Олесик став першим слухачем і критиком батькових казок «Подорож у країну Навпаки», «Цар Плаксій і Лоскотон».
Розділ І. - Де царство Плаксія? Як називається столиця? - Який головний закон царя? Як виконували його слуги? Розділ ІІ. - Як описує автор дядька Лоскотона? (слайд 10) - Чому вживає вираз «зневажаючи закон»? - Яке завдання Лоскотона? - Який атрибут мандрівника? Розділ ІІІ.
Розділ ІV.
Розділ V.
Розділ VІ. Виразне читання тексту.
Отже, тема твору – зображення казкового царства, де панує сум, сльози, жорстокість, і тієї сили, яка протистоїть поганому. Основна думка – любити життя, виховувати в собі уважне ставлення до людей, позитивний погляд на світ, бути оптимістом.
Запис у зошити значення слів: оптимізм, песимізм, антиподи.
ІV. Підсумковий етап.
Заключне слово вчителя. Ось таку чудову казку подарував нам Василь Симоненко. Дорога його життя обірвалася дуже рано (у 28 років). Але він залишив чудові твори, його вірші стали улюбленими народом піснями. Прослуховування пісні «Виростеш ти, сину». |
|
Урок позакласного читання в 5 класі Не одежа красить людину, а добрі... Підготувала: вчитель української мови та літератури ІІ категорії Сатанівського НВК І-ІІІ ст. Монастирищенського району Назарець Аліса... |
Кундель Валентина Олександрівна, учитель української мови та літератури Краснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району Донецької області |
|
Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури ЗОШ... Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст с. Павлівка |
«Невмируща поезія Лесі Українки» Підготувала учитель української мови та літератури Монастирищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 |
|
«Культура мовлення» Кривий Ріг Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,... |
Урок-подорож з української мови та математики Підготували вчителі української мови та літератури Т. А. Панченко та математики І. В. Каламбет Сєвєродонецької загальноосвітньої... |
|
Інтегрована інтелектуальна гра-змагання «Мови рідної розмай!» «Інтер», учитель української мови та літератури Верхньоторецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ясинуватського району Донецької... |
Л.І. Воскобойник вчитель української мови та літератури Медведівської... ... |
|
Виховний захід на тему: «До мови доторкнемось серцем» Підготувала:... ... |
Конспект уроку літератури рідного краю, проведеного вчителем української... Тема. Література рідного краю. «Йду натхненно важкими дорогами…» Микола Турківський |