Тема дослідницької роботи


Скачати 311.07 Kb.
НазваТема дослідницької роботи
Сторінка2/2
Дата20.03.2013
Розмір311.07 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2

4.3. Який батько – такий син.

Можна позаздрити О.Довженкові («Зачарована Десна»), що він мав такого чудового наставника, як батька. Він милується своїм татусем, його зовнішністю, людяністю, рухами, працею, допомогою, коли той рятував людей на Великдень від повені. Багато бачив я гарних людей, але такого як батько не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні очі…

Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий! І хоча Петрові Довженку життя послало калюжу, а не океан, та душа в нього була океанська. У сім’ї Довженків, як за традицією родинного виховання, главою роду був батька, тому й останнє слово залишалося за ним. Коли сім’я збиралася на косовицю, то Сашка мати не хотіла брати. Тому й залякувала його комарями, глибочезною Десною, де можна втопитися, падінням з кручі, гострою косою, ямами в озерах, гадюками в лісі. Але батько дозволяє- і Сашко вже на возі. Тато любив природу і це почуття із великою точністю передалося малому Довженкові. «Я лежу на возі. Мене везуть у царство трав, озер і таємничих річок… Пахне огірками, старим очеретом волока, хлібом, батьком і косарями, пахне болотом і травами десь гукають, і … зразу чую деркачі й перепілки». Слухняними були діти у слухняних батьків, які дотримувалися критеріїв етнопедагогіки. В оповіданні «Свекор» Степана Васильченка Василько хоча й грався, як малеча, але прислухався до батькової мови. Батьківське слово – зерна мудрощів, що проростають у дитячих душах. «Василько сидить на полу коло вікна, немов дивиться на місяць, як він срібні свої ріжки вистромив над вербами; а сам все ж ухо наставляє, щоб почути батькові мову!».

Та яким болем озивається в дитячих серцях вживання батьками спиртних напоїв. Сашкова мати (оповідання «Диваки» Бориса Комаря) сварилася з чоловіком і вмовляла, щоб не пив, але той не слухав. Вона взяла двох менших дітей і переїхала до своїх родичів у сусіднє село. Запрошувала із собою і Сашка, але той не хотів залишати батька самого. Прав йому білизну, готував їсти. Він розумів, що спочатку батько п’є, а потім буде красти, як сторож. Яким прикладом може бути такий батько для нащадків? Або ось батько спочатку б’є сина («Федько-халамидник») замість розмов із дитиною, а потім ніби викупляє свою жорстокість – дає синові гроші. Такий метод виховання «кнута и пряника» був більше характерний для російських сімей, але тільки не для традиційного родинного виховання. Зрозуміла, чому діти роблять все навпаки, б’ють один одного, стають злими і бездумними.

Та невтручання батьків у виховання, а намагання їх виховувати своїх діток на відстані ще негативніше впливає на моральний і духовний світ підростаючого покоління. Так у повісті «Женя і Синько» Віктор Близнець засуджує метод виховання на відстані. Мати Бена струнка синьоока красуня більше перебувала за кордоном. Чоловік її, інженер-конструктор із великого заводу, не хотів відставати від жінки, теж надовго виїжджав то в Польщу, то в Бельгію, то в Італію. Дома батьки зустрічалися рідко, на великі свята, цілували й пестили сина, залишали йому наймодніші джинси, пістолі, ковбойські розкішні пояси, гумові жуйки. Тим самим вони ще більше розпалювали бойовий дух Бена, який вдень і вночі наступав, стріляв, брав у полон. Результат порушення традицій родинного виховання – крадіжка підвалу професора Гай-Бичковського Бен із товаришами витягли двомісний туристський намет, два спінінга. Гумовий човен; закрутку, яку вчений зробив власноруч).

Батько, який прилетів за викликом діда Андрона, із сином говорив паличним методом, не визнаючи «свої заслуги» і результату виховного процесу. «Кущолоб уперше в житті затопив з усього розмаху в рідну синову пику. Хлопець умить зблід і заплив на щоках прозеленню – від страху й несподіваним. Гупнувся головою об стіну і заревів на всю квартиру». Після цього батьки відлетіли у Карпати, а Бен знову лишився з дідом.
4.4. Дідусь та бабуся. Яка старість у них? Коли матуся – це домашній оберіг, то матуся – це дітям порада, онукам – надійний захист, безмірна любов і тепло. Раніше бабусю та дідуся називали тільки на «Ви», говорили, опустивши голову донизу, витягнувши руки з кишені і ніколи не заперечували їхньої думки. Старенькі надзвичайно любили онучат і чекали їхнього приїзду. Так у поезії «Забула внучка в баби черевички» С.Чернілевського бабуся проводжає своє онуча і дивиться, як ті маленькі рученята махали їй «до побачення». Бабуся втирає слізки, бо знає, що довго чекати наступного літа. Та ось зосталися маленькі черевички! Можливо, внучка їх навмисне лишила, щоб не так сумувала бабуся. Традиції родинного виховання в цій сім’ї мають коріння.

Але коли їх порушують («Зачарована Десна») , як наприклад, баба Марусина, яка проклинає усіх уся і все, що є на землі, то така помічниця залишає про себе отруйні спогади у нащадків.

Та на відміну від такої страшної баби, яким чудовим є дідусь вихователем у Павлика («Маленький горбат» С.Черкасенка). Дідусь Антип дуже любить свого онука і ледь не плаче, що у того фізична вада – чорт на спині. Та ще й характер у хлопчика занадто добрий, справедливий, чуйний, вселюблячий. Павлусеві шкода всього, що ображається і знищується Захарком. Але, як кажуть доброта врятує світ. Добро і лід зігріває. Так Павлик – це Планетник, охоронець людяності, милосердя, доброчинності і взагалі Природи людського щастя. Дідусь живе інтересами свого онука, переймається його радощами і болем, завжди прийде на допомогу Павлусеві. Оце справжнє родинне виховання. Та коли дідусь свавільний, жорстокий і нелюдяний, чи захочеться його згадувати в майбутньому.
4.5. Наслідки порушень традицій родинного виховання.

Толя («Федько-халамидник») через велику довіру до нього батьків, «сліпу любов» стає злочинцем власної совісті і оббріхує Федька, росте безжалісним, з ненависним до усіх бідних людей. Федько («Федько-халамидник») через невихованих і жорстоких батьків стає розбишакою – халамидником: вибиває шибки з рогаток, дає постійно тумаків сусідським хлопчакам перевертає діжки з дощовою водою, яку люди збирали з таким клопотом, перевертає все догори ногами. Спокій був, його ворогом. Він був перший по силі а всій вулиці. Якщо хтось пручається в його руках, то б’є далі, а якщо кориться його інтересам, то відпускає.

Бен (повість «Женя і Синько») від невиховання батьками (виховання на відстані) скоїв крадіжку, став палити, жорстоко поводиться з дідусем Андроном, ненавидить життя, не розуміє світ.

Через дитячу бездоглядність у нашій країні діти тікають від батьків у неблагополучні компанії, вживають наркотичні засоби, проводять вільний час в ігротеках, хворіють на СНІД, скоюють крадіжки, вбивають людей, не вміють створювати сім’ю, б’ють і ображають жінок, дітей, своїх батьків, програють квартири, закінчують життя самогубством.

Отже, непорозуміння в сім’ї – трагедія для дітей, а звідси-їхня неуважність на уроках відвідування ігротек, вживання тютюну, спиртних напоїв, наркотиків, скоєння злочинів, жорстокість по відношенню один до одного до вчителів, батьків, світу.
Особливості мови, художніх творів про традиції родинного виховання.

Мова художнього твору найкраще висвітлює питання

родинного виховання ,допомагає читачеві зазирнути у світ життя певної родини.
Використання окличних речень: Ех, яка там доля таким!; Це ваша робота! Це ваше виховання! Ви довели всю сім’ю до ганьби!; А кляте ж яке!

  • Приказки: Жива ненька, живий дід, то й доля жива; дала серце, та не дала вроди; нема вроди, нема й щастя; воно росте неприкаяне: збагачує скарбницю життєвої мудрості.


Використання простих присудків: сварилась, вмовляла не слухав;зажурився, засмутився, не їсть, плаче, зітхає; вибив, підбив; перекинув; встане, подивиться-подивиться; підкрався, розглядає та складних речень з різними видами зв’язку: запрошувала із собою і Сашка, але той не погодився – одне те, що не хотів міняти школу, а друге, і найголовніше – не хотів залишати батька самого; допомагає учнем замислитися над своєю поведінкою.

А наявність обставин місця: батько виїжджав то в Польщу, то в Бельгію, то в Італію; розліталися (батьки) то на Схід, то на Захід; вдарить телеграму одну в Європу, другу в Азію; Бен під домашнім арештом, дід у лікарні, батьки – в Карпатах; однорідних додатків: (батьки привозили Бенові) наймодніші джинси, пістолі й автомати, ковбойські пояси, справжні біноклі й гумові жуйки та однорідних підметів: тиран, грабіжник; увечері до хати посходилась уся сім’я: батько, мати, два старших брати, сестра-дівка; спонукає до спостереження над подальшим розгортанням подій у творі.

- Питальних речень «Що це за батьки, га ? Кинути дитину напризволяще? Чого ти ревеш, бодай тобі кістка в горло? Дають настанови майбутнім батькам щодо правильного шляху у вихованні.

- Наказового способу дієслів: Нехай хазяйнують молоді, а нам вже з старою й одпочити можна та метафори місяць свої срібні рожки вистромив над вербами; ще на шибах досвіток не скрес; мати мотузочком диму хату прив’язала до небес; я поплив у світ дитячих мрій; махнуло рученя на бензовозі розвивають творче бачення дітей, зв’язність мовлення, естетичну насолоду.

Епітети: молитовне буркотання, сердиті вигуки; тяжкі кайдани, високою культурою; волосся блискуче, руки широкі, щедрі; страшний, химерний горб найкраще допомагають зрозуміти портрет, натуру героїв.

Звертання. Спатки, мамо; ходімо, серце; посижу, соколику; додому, іроде; а ти такий, лобаню, …; чи ти ж не сказився, чортового коріння горщик говорить про наслідки виховного процесу, який випливає із порушень традицій родинного виховання.

Вживання пестливих слів: казочка; голубонька; синочку; квіточка;

Фразеологічних зворотів: даю «пару в котли»; міліції очі замилювати; затопив у пику; порівнянь: Микола, мов старезний дідуган; ноги плуталися, мов у бадилинні; Семен, як солдат на варті; душа, мов океан; очі горіли, мов у вовченяти; складнопідрядних речень: Мати Федькова теж схопила Федька і так торсонула, що з того аж бризки посипалися; батьки йому щось одповідали й шарпали так, що Толі кілька разів спадала з голови шапка; згрубілої лексики: шибеник, лобур, католик; басурмен, крещена тварюка; теля малолітнє; «сибіряка»; паршивець; злодюга; складених іменних присудків: дід став і нянькою і куховаркою, і вихователем; звертання до святих: Мати Божа, царице небесна!; голубоньки святії заступники; ох, Боже ж мій.

Націлює нас роботи висновки: при недотриманні традицій родинного виховання батьки не можуть виховати дитину слухняною і доброзичливою.
Висновки:

1. Діти вчаться жити у життя.

2. Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

3. Якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності.

4. Якщо дитина зростає у докорах – вона починає жити у почуття провини.

5. Якщо дитина зростає у терпимості – вона вчиться сприймати інших.

6. Якщо дитину підбадьорювати – вона починає вірити в себе.

7. Якщо дитину хвалити – вона вчиться бути вдячною.

8. Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

9. Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.

10. Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

11. Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
2. В умовах зростаючої родинної кризи виникає потреба звернутися до здобуття української народної педагогіки з метою ліквідації сімейних проблем сьогодення, наукового прогнозування перспектив сім’ї й піднесенні її ролі у вихованні дітей та молоді.
3. Українська родинна система виховання, яка історично склалася протягом багатьох віків нашим народом, головним об’єктом виховання визнає дитину, а суб’єктом – батьків, родину, громадськість.
4. Головна мета сімейного виховання – сформувати справжню людину, наділену найкращими людськими якостями: високоморальну, здорову тілом і душею, сильну розумом.
5. Існує родинна традиція, за якою кожний член сім’ї, в тому числі й дитина, обов’язково трудиться, бере на себе частину загальних турбот та обов’язків.
6. Величезний вплив на дитину справляють домашня обстановка, побут у сім’ї, тому існують естетичні традиції, які привчають дитину любити, берегти красу, шанувати рідний дім та батьків.
7. Українська родина як вихована організація володіє великим педагогічним потенціалом, який має бути плідно використаний у сучасному вихованні. Народні традиції та обряди мають бути використані у навчанні, побудованому на етнопедагогічній основі.
8. Недотримання традицій родинного виховання є наслідок неадекватної поведінки дітей у школі, стосунках з однолітками, проблем у сім’ї.
9. Українська література – могутній каталізатор, який допомагає якнайшвидше усвідомити учням роль батьківського авторитету, поважне ставлення школярів до родинного вогнища, замислитися читачеві над вихованням у своїх майбутніх сім’ях, зрозуміти життєву мудрість.

Список

використаної літератури:
1. Азаров Ю.П. Сімейна педагогіка. М.: Політика література 1985, 231 с.

2. Бабій В. Сімейні традиції та їх виховання // Позакл. Час, 2004, - № 7-8. с.27-31

3. Доброєва І.В., Танигіна Г.Б. Вплив сім’ї та колективу на розвиток дитини. К.: «Здоров’я», 1980, 21с.

4. Єрохіна І. Традиційне родинне виховання в українській родинній сім’ї // Рідна школа, 1998. - № 7-8, с.31

5. Кононко У.Л. Трудовое воспитание детей в семье. К.: « Радянська школа», 1988, 128 с.

6. Каюков В. Духовні ідеали сім’ї – першооснова життя дитини // Рідна школа, 1998. - № 7-8, с.34-37

7. Кравцова М. Воспитание детей на примере святых царственных мучеников. П.: УПЦ, Спасо-Преображенский Мгарский монастырь, 2005, 287 с.

8. Лешан Е. Когда ваш ребенок сводит вас с ума. М.: «Педагогика», 1990, 268 с.

9. Макаренко А.С. Книга для батьків. К.: «Радянська школа», 1972. 335 с.

10. Маковій Г.П. Затоплений цвіт : Народознавчі оповідки. – К.: Укр.. письменник, 1993. – 205с.

11. Нікітін І., Нікітіна Л. Ми та наші діти. К. «Молодь», 1989, 230 с.

12. Николаев Л.Н. Воспитать человека. М.: «Педагогика», 1983, 143 с.

13. Оржеховська В.М. Духовність – це здоров’я молодого покоління. Тернопіль , 2005, 216 с.

14. Паращич В.В. Українська літератури. Плани – конспекти, 7 клас, - Х.: «ВЕСТА», 2007, 272с.

15. Семеног О. Використання родинних виховних традицій у навчальних закладах України // Шлях освіти, 1998, № 2, с.21-23.

16. Тютюнник Г. Батьківські пороги. – К.: «Молодь», 1972, 176с.

17. Українська література: Підручник для сьомого класу. – К:

18. Усі українські письменники / Упоряд. Хізова Ю.. –Х.: Торсінг Плюс, 2006, 384 с.

19. Ушинський К.Д. Про сімейне виховання. К.: «Радянська школа» , 1980, 148 с.

20. Чупринін. Сучасний урок української літератури в 6 класі. Х.: «Основа», 2006, 438 с.

21. Ященко Т.О. Історичне коріння українського народного виховання // Українська література в загальноосвітній школі, 2001, - № 3, с.148-155.

22. Ященко Т.О. Родинне виховання на засадах народної педагогіки // Педагогіка і психологія, 1997. - № 2, с.88-94

23. Алексеева Т.И. Этногенез восточных словян по данным антропологии.- М., 1973

24. Багринець В.Л.. Початок нашого родоводу // Дзвін. – 1992. - № 1-2.

1   2

Схожі:

Суддівство конкурсу проводиться
Відображення пошуково-дослідницької роботи чітко поставлено мету, визначено об’єкт, його пізнавальне значення та методи дослідження,...
Урок-екскурсія Тема. Екскурсія пушкінськими місцями
Мета: здійснити заочну екскурсію місцями, де жив і творив великий поет, ознайомити учнів з основними фактами життя і творчості О....
Тема. Ганна Чубач «Повернулися гусоньки рано…». Павло Грабовський...
Про народні звичаї та традиції українців. Спонукати до пошуково-дослідницької роботи по збору та обробці інформації. Розвивати пізнавальну...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Хмельницькій області 22. 06. 2011 р за №86/1665, плану роботи Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської...
ВІДДІЛ ОСВІТИ
Прикарпаття, виховання їх в дусі патріотизму та демократичних цінностей, створення умов для формування інтелектуального потенціалу...
Творчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури
Федоренко Г. М. Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури: Курсова робота. – Донецький облІППО, 2012...
Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт проводиться поетапно
Основними завданнями конкурсу є виявлення та підтримка обдарованих дітей, залучення інтелектуально та творчо обдарованої учнівської...
Методична робота в школі будується на досягненнях науки, ППД, системою...
ППД, системою аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності...
Уроку
Мета уроку: -ознайомити учнів із пам’ятними місцями рідного краю, які приваблювали видатних діячів мистецтва і науки України та інших...
Методичні рекомендації по написанню науково-дослідницької роботи...
Це досить нелегка справа, яка потребує від ваших вихованців великого терпіння, сили волі, концентрації уваги, бачення вирішення поставленої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка