|
|
Скачати 0.75 Mb.
|
| 1.Періодизація давньогрецької літ-ри Умовно виділяють чотири головні етапи розвитку давньогр. літ-ри. а) за архаїчного періоду(8ст.д.н.е.) розвивається усна народна творчість, зокрема міфологія, епічна поезія(Гомер). На межі арх. та класич. періодів формується дидактичний епос(Гесіод). б) Класичний період (7-4ст.д.н.е.) З'являється лірика, драма, вникають перші прозові жанри: історіографія, ораторське мистецтво, філософські роздуми та бесіди. Вершина літ-ри класичного періоду – твори афінськ трагіків(Есхіл, Софокл, Евріпід). Представники прози: Геродот, Демосфен, платон і Арістотель. в) Елліністичний період 4ст.д.н.е - н.е. Побутова комедія(Менандр), Олександрійська поезія, натуралістичний міміямб(Геродот). г) Римський період-1-5ст н.е. З'являються новаційні “Життєписи” Плутарха, самобутня, вїдлива й кумедна сатира Лукіана, грецький роман. 9.Відмінною рисою світогляду древніх римлян була міфологізація своєї історії. Якщо про богів практично не було сюжетних розповідей, то про заснування Риму розповідав міф про братів Ромула і Рема. Починаючи з древніших часів, передавалися розповіді про військову доблесть і патріотизм римлян. Пізніше військові перемоги Риму відзначали грандіозними тріумфами, а прославлені полководці ставали об'єктом культу. Римський народ вважав себе обраним, а свою державу — як одну з вищих цінностей. до II ст. до н. е. значна частина римської верхівки вже байдуже ставилась до релігії. В I ст. до HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5."н.е римські філософи (у першу чергу ТітHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B9" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B9"ЛукреційHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B9" Кар та Марк HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD"ТуллійHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD" Цицерон) у значній мірі переглядають чи піддають сумніву багато з традиційних релігійних положень. На межі нашої ери ОктавHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82"іанHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82" Август вжив заходів з встановлення офіційного культу Імперії. За часів Римської республіки, римська релігія була організована у чітку систему жрецьких колегій. Найвищим органом цієї ієрархії була КолегіяHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2"понтифіків, а її верховний жрець, Великий HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/Pontifex_Maximus"понтифік (лат. Pontifex Maximus), був головою державної релігії. Священний цар виконував релігійні обов’язки вигнаних царів; квідецімвірам було доручено трактувати СивілиніHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8" книги та опікуватися культами неримських божеств. У Римській імперії обожнювали імператорів, а сформований культ Імперії швидко став провідним. Починаючи з імператора Нерона, римська офіційна політика щодо християнства була негативною, часто навіть належність до християн могла призвести до страти. За імператора ДHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD"іоклетіана гоніння на християн досягли своєї найвищої точки. Однак, за імператора Константина І християнство стало офіційною і провідною релігією Римської держави. У 391 р. імператор ФеодосійHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9" І заборонив у державі всі релігії, окрім християнської. 10.Архаїчна римська релігія, по крайній мірі за відношенням до богів, була створена не з записаних оповідань, а скоріше на основі комплексних взаємовідносин між людьми та богами. У багатьох аспектах вона була близька до грецької, аж до прямого запозичення окремих міфів. На відміну від грецької міфології, боги не були персоніфіковані. Вірили також у божества гір, джерел, лісів. Ці духи і божества були спочатку безособові та безстатеві, нерідко іменувалися і в чоловічому, і в жіночому роді. Їм приносили жертви, присвячувалися релігійні церемонії. Величезне значення надавалося різного роду ворожінням (за польотом птахів, за нутрощами тварин і т.д.) Під впливом італійських племен у римському пантеоні з'явилися бог Сатурн, верховний бог Юпітер, богині Юнона і Мінерва. Деякі боги шанувалися головним чином представниками одного стану або професії (торговці шанували Меркурія, ремісники — Мінерву). Із зростанням контактів з греками, старі римські боги почали ототожнюватися з грецькими. Римські боги також набули атрибутів та міфології цих грецьких богів. За імперської доби римляни увібрали міфологію завойованих народів, що призвело до того, що храми римських божеств стояли поруч із храмами іноземних богів. Таким чином, проникли до Риму і східні культи — Ісіди, ОсіHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%96%D1%80%D1%96%D1%81"рHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%96%D1%80%D1%96%D1%81"іса, Кібели, вмираючого і воскресаючого бога Мітри. Не без східного впливу на етапі імперії оформився культ імператора як живого бога. 11. Значний вплив на римську культуру спарила давньогрецька культура. Латинська література із самого початку знаходилася під впливом грецької. Деякі з найдавніших існуючих творів являють собою історичні епоси, що розповідають про ранню римську воєнну історію. Із розвитком Республіки, автори почали створювати поезію, комедії, трагедії та історичні твори. Виникнення театрального мистецтва в Римі пов'язане з святами збору урожаю. Самобутнім римським театральним жанром були сатура — побутові комічні сценки, що включали діалоги, спів, музику і танці (своєрідний прообраз сучасної оперети). Серед майстрів сатури відрізнявся Гай HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B9"Луцилій. Пізніше почали ставитися комедії та трагедії за грецьким зразком. Акторами у римським театрах були вHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA"ільновідпущеники чи раби; вони займали, як правило, низьке суспільне положення. У Римі уперше виникають професійні акторські трупи та камерні (для невеликого числа глядачів) театральні вистави. 12. Міф (грец. — казка, переказ, оповідання, альтернативна форма міт) — у повсякденному житті відповідає розумінню чогось протилежного реальності. Це поняття кореспондує з поняттям казка. Для давніх греків МІФ означало слово, розповідь, передання. Вже греки почали розуміти це не просто як передання, а розповіді про героїв і богів. Антична міфологія — міфологія Давньої Греції та Риму. Традиційно в західійHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4" культурі саме з античною міфологією порівнюють міфологічні системи інших племен і народів. Фантастичні оповідання про виникнення світу, народження богів, появу людей на землі, про початки культури — вміння використовувати і добувати вогонь, про стосунки людей і тварин, про всякі чудеса, про все «надприродне» — це міфи, що в своїй сукупності складають міфологію. В античній міфології було вперше сформульовано ідею посмертного суду, але антична міфологія не відрізнялась ані моральнісним рівнем, ані моралізуванням. Головною чеснотою була мужність, якій протиставлялося боягузтво. |
|
1 Історія як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела... Сторія вивчає події,явища,які допускають науковіобгрунтовані уявлення про головні тенденції розвитку людини,суспільства |
Урок 18 Тема. Події 1939 червня 1941 рр. Причини, характер та періодизація Другої світової війни Тема. Події 1939 – червня 1941 рр. Причини, характер та періодизація Другої світової війни |
|
Періодизація історії Японії за середньовіччя Практичне заняття «Японське суспільство у баченні авторки «Записок біля узголівя» Сей-Сьонагон» |
10. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Основні риси і періодизація господарства країн Західної Європи в епоху середньовіччя |
|
Питання до іспиту з курсу «Історія зарубіжної літератури ХІХ ст.» Західноєвропейська література XIX ст.: періодизація, основні художні напрями і тенденції розвитку |
Передісторія україни археологічна періодизація ... |
|
Що таке філософія? Антична філософія: особливості, періодизація та значення для формування європейської культури |
Періодизація історії української культури Поняття культура. Українська народна та національна культура: їх основний зміст і взаємозв’язок |
|
Василь Яременко. НА ЗАМОВЛЕННЯ ВІЧНОСТІ КОРОТКИЙ СЛОВНИК історичної термінології, що вживається в «Повісті врем’яних літ» |
Загальний протокол за напрямом «Долі, скалічені війною» обласного... |