|
|
Скачати 0.8 Mb.
|
* * * Таким чином, загальна теорія систем може створити теоретичний фундамент для розробки системи національної безпеки України. Однак при цьому необхідно мати на увазі, що самі по собі системні методи (строга математична постановка задачі, математичне моделювання, отримання числових результатів тощо), не вирішують проблем, які виникають у сфері національної безпеки України. Слід звернути увагу й на те, що складні й відповідальні рішення залежать від великої кількості найрізноманітніших факторів, які не завжди можуть бути враховані при побудові відповідних математичних моделей. Крім того, багато рішень, оптимальних з погляду тих або інших кількісних критеріїв, не можуть бути прийняті із–за існуючих моральних, політичних або етичних установок сторони, яка приймає рішення. Очевидно, що реальні проблеми національної безпеки України складні й багатогранні і не можуть бути зведені до сильно формалізованих математичних моделей. Та кваліфіковано й винахідливо побудована математична модель надає можливість врахувати майже всі необхідні істотні фактори, які впливають на остаточний результат, а також досить повно відобразити головні між ними зв’язки. Вся проблема — у подальшому використанні кількісної інформації, отриманої в результаті застосування відповідної математичної моделі. Ця інформація може лише допомогти спеціалісту з того чи іншого питання національної безпеки при формулюванні рішення, а не замінити його: прийняття рішення в остаточному підсумку залишається прерогативою людини. ЛІТЕРАТУРА 1. Берталанфи Л. Общая теория систем — обзор проблем и результатов// Систем. исслед.: Ежегодник. — М.: Наука, 1969. — С. 30—54. 2. Уемов А. И. Системный подход и общая теория систем. — М.: Мир, 1978. — 272 с. 3. Згуровский М. З., Доброногов А. В., Померанцева Т. Исследование социальных процессов на основе методологии системного анализа. — К.: Наук. думка, 1997. — 221 с. 4. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. — М.: Радио и связь, 1990. — 544 с. 5. Laszlo E. Introduction to systems philosphy: Toward a new paradigm of comtemporary thought. — New York: Harper and Row, 1972. — 148 p. 6. Плотинский М. Ю. Математическое моделирование в динамике социальных процессов. — М.: Изд–во МГУ, 1992. — 133 с. 7. Страшкраба М., Гнаук А. Пресноводные экосистемы. Математическое моделирование. — М.: Мир, 1989, — 376 с. 8. Вартовский М. Модели. Репрезентация и научное понимание. — М.: Прогресс, 1988. — 507 с. 9. Вунш Г. Теория систем. — М.: Сов. радио, 1878. — 288 с. 10. Джефферс Дж. Введение в системный анализ: применение в экологии. — М.: Мир, 1981. — 253 с. 11. Нейман Дж., Моргерштерн О. Теория игр и экономическое поведение. — М.: Наука, 1970. — 707 с. 12. Вильямс Дж. Совершенный стратег, или Букварь по теории стратегических игр. — М.: Сов. радио, 1960. — 269 с. 13. Карлин С. Математические методы в теории игр, программировании и экономике. — М.: Мир, 1964. — 838 с. 14. Эйрес Р. Научно–техническое прогнозирование и долгосрочное планирование. — М.: Мир, 1971. — 295 с. 15. Саати Т. Математические модели конфликтных ситуаций — М.: Сов. радио, 1989. — 304 с. 16. Пирожков С., Селіванов В. Національна безпека України: сучасне розуміння // Вісн. АН України. — 1992. — № 9. — С. 3—10. 17. Опыт моделирования социальных процессов / Под ред. В. И. Паниотто. — К.: Наук. думка, 1989. — 324 с. 18. Ивахненко А. Г. Непрерывность и дискретность. — К.: Наук. думка, 1990.— 224 с. 19. Ван Гиг Дж. Общая прикладная теория систем. — М.: Мир, 1981. — Т. 1. — 336 с.; Т. 2. — 736 с. 20. Checland P. B. Soft systems methodology: an overview. // J. of Applied System Analyzis. — 1988. — V. 15, № 1. — P. 27—36. 21. Бартоломью Д. Стохастические модели социальных процессов. — М.: Финансы и статистика, 1985. — 294 c. 22. Баруча–Рид А. Т. Элементы теории марковских процессов и их приложение. — М.: Наука, 1969. — 512 с. 23. Робертс Ф. С. Дискретные математические модели с приложениями к социальным, биологическим и экономическим задачам. — М.: Наука, 1986. — 496 с. 24. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: (Синергетика в теории социальной самоорганизации). — СПб.: Лань, 1999. — 480 с. 25. Заде Л. А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. — М.: Мир, 1976. — 168 с. 26. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств. — М.: Сов. радио, 1982. — 432 с. 27. Negotai C. V., Ralescu D. A. Application of fuzzy sets to system analysis. — Basel: Birkhauzer, 1975. — 279 p. 28. Арнольд В. И. Теория катастроф. — М.: Наука, 1990. — 128 с. 29. Томпсон Дж. Неустойчивости и катастрофы в науке и технике. — М.: Мир, 1985. — 253 c. 30. Гилмор Р. Прикладная теория катастроф.— М.: Мир, 1984. — Т. 1. — 350 c.; Т. 2. — 285 с. 31. Александров П. С. Введение в теорию групп. — М.: Наука, 1980. — 144 с. 32. Хакен Г. Синергетика. — М.: Мир, 1980.— 404 с. 33. Хейс Д. Причинный анализ в статистических исследованиях. — М.: Финансы и статистика, 1983. — 357 с. 34. Форрестер Дж. Мировая динамика. — М.: Наука, 1978. — 168 с. 35. Форрестер Дж. Основы кибернетики предприятия. — М.: Прогресс, 1971. — 340 с. 36. Яковец Ю. В. Циклы. Кризисы. Прогнозы. — М.: Наука, 1999. — 448 с. 37. Математические модели глобального развития. Критический анализ моделей природопользования / Отв. ред. В. A. Егоров. — Л.: Гидрометеоиздат, 1980. — 189 с. 38. Дружинин В.В., Конторов Д. С., Конторов М. Д. Введене в теорию конфликта — М.: Радио и связь, 1989. — 288 с. 39. Гаврилов В. М. Оптимальные прoцессы в конфликтных ситуациях. — М.: Сов. радио, 1969. — 160 с. 40. Саати Т., Кернс С. Аналитическое планирование. Организация систем.— М.: Радио и связь, 1991. — 224 с. 41. Моисеев Н. Н. Математические задачи системного анализа. — М.: Наука, 1981. — 488 с. 42. Петров А. А., Поспелов И. Г. Системный анализ развивающейся экономики// Изв. АН СССР. Техн. кибернетика. I. — 1979, № 5. — С. 13—25; II. — 1979, № 6. — С. 12—24; III. — 1980, № 1. — С. 12—21; IV. — 1980, № 2. — С. 10—25; V. — 1980, № 3. — С. 10—20. 43. Hanneman R. A. Computer — assisted theory building. Modeling dynamic systems. — New York: SAGE, 1988 — 343 p. 44. Иваницкий Г. Р. На пути второй интеллектуальной революции // Техника кино и телевидения. — 1988. — № 5. — С. 33—39. 45. Лотман Ю. Клио на распутье // Наше наследие. — 1988. — № 5. — C. 148—155. 46. Венда В. Ф. Системы гибриднoго интеллекта. Эволюция, психология, информатика. — M.: Наука, 1990. — 347 с. 47. Вольтера В. Математическая теория борьбы за существование. — М.: Наука, 1976. — 286 c. 48. Уатт K. Экология и управление природными ресурсами: количественный подход. — М.: Мир, 1971. — 463 с. 49. Марчук Г. И. Математическое моделирование в проблеме окружающей среды. — М.: Наука, 1982. — 319 с. 50. Петросян Л. А., Захаров В. В. Введение в математическую экологию. — Л.: Изд–во ЛГУ, 1986. — 224 с. 51. Светлосанов В. А. Устойчивость и стабильность природных экосистем (модельный аспект) // Итоги науки и техники ВИНИТИ. Cер. Теоретические и общие вопросы географии. — 1990. — 120 с. 52. Лапко А. В., Цугленок Н. В., Цугленок Г. И. Имитационные модели пространственно распределенных экологических систем. — Новосибирск: Наука, 1999. — 190 с. 53. Малинецкий Г. Г., Митин Н. А. Самоорганизующая критичность // Журн. физ. химии. — 1995. — № 8. — С. 1513—1518. 54. Бак П., Чен К. Самоорганизованная критичность // В мире науки. — 1991. — № 3. — С. 16—19. |
| Розділ 1 Основні терміни Міська влада Синельникового увійшла в ХХІ сторіччя, намагаючись уявити майбутнє міста через стратегічні підходи |
Розділ Дослідження ставлення старшокласників до проблеми підліткової злочинності в Україні |
| Тема уроку Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів |
1. Соціальна географія як наука Дослідження зазначених процесів у регіональних суспільних системах з метою оптимізації їх розвитку становить головну ціль регіональної... |
| Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних... Склад організаційного комітету для проведення регіональної науково-практичної конференції «Стратегічні орієнтири розвитку неперервної... |
Тема Сутність педагогічного дослідження На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати... |
| ЛЕКЦІЯ ТЕМА 3 Вітчизняна психологічна наука має давні традиції щодо дослідження категорії «спілкування» та виявлення її специфічно-психологічного... |
Вислови Д.І. Менделєєва Наука починається з тих пір, як починають вимірювати. Точна наука немислима без міри |
| 1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,... Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології.... |
Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн... Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки.... |